Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ДЕМ’ЯНОВОЇ,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дем’янової Ольги Анатоліївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Дем’янова Ольга Анатоліївна, дата народження – _________, громадянка України.
У 2002 році Дем’янова (Бикова) О.А. закінчила Одеський національний університет імені І.І. Мечникова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 21271908 від 27.06.2002).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Дем’янову (Шевченко) О.А. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Рішенням Голови Верховного Суду від 27.04.2022 № 38/0/149-22 суддю Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янову (Шевченко) О.А. відряджено до Татарбунарського районного суду Одеської області для здійснення правосуддя з 28.04.2022.
Указом Президента України від 03.06.2025 № 368/2025 Дем’янову О.А. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Маріуполя Донецької області безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Дем’янова О.А. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 Дем’янову О.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Дем’янову О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Дем’янову О.А. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Дем’янову О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Дем’янову О.А. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 30.09.2025 № 21.2-516/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка могла б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Дем’янової О.А. установленим вимогам.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень Комісією перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Водночас НАЗК повідомлено Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік встановлено, що в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації кандидат на посаду не зазначила відомостей про земельну ділянку площею 764 м2 (кадастровий номер майна: НОМЕР_1), що належить на праві спільної сумісної власності члену сім’ї суб’єкта декларування (бабі) на підставі рішення органу місцевого самоврядування відповідно до відомостей ДРРП та ДЗК (дата реєстрації: 01.03.2017).
Кандидатом 22.08.2025 надано пояснення щодо виявлених розбіжностей. Комісія дослідила зазначені обставини та дійшла висновку, що надані пояснення кандидата є достатніми та прийнятними.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 19.03.2026 та 14.04.2026 співбесіди з кандидатом Дем’яновою О.А., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Дем’янова О.А. набрала 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Дем’янова О.А. набрала 47,6 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Дем’янова О.А. набрала 124,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Дем’янова О.А. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Дем’яновою О.А. кваліфікаційного іспиту становить 362,1 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Дем’яновій О.А. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 13.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (21; 20; 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20; безперервний розвиток (20; 21; 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,33; загальний бал за критерій – 40,33.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 9,5, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (10, 11, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,17; стійкість мотивації (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; емоційна стійкість (9,5, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,83; загальний бал за критерій – 39,67.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
За період 2016–2021 років та за 2025 рік суддею Дем’яновою О.А. розглянуто 3 838 справ та 3 676 матеріалів.
Із ухвалених суддею Дем’яновою О.А. за вказаний період судових рішень скасовано – 92 (1,22%), змінено – 12 (0,15%).
За вказаний період суддею Дем’яновою О.А. із порушенням встановлених законодавством строків розглянуто 275 справ та матеріалів.
Суддею Дем’яновою О.А. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2016 до 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 388 рішень.
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2016 до 2025 року є вищими за середньомісячний показник навантаження інших суддів Татарбунарського районного суду Одеської області (123,47 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Дем’яновою О.А. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Дем’янової О.А. до дисциплінарної відповідальності.
На адресу Комісії 12.03.2026 надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 11.03.2026.
У цьому висновку зазначено, що кандидат розглянула 201 справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з яких у 34 справах закрила провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що становить 16,9% від загальної кількості розглянутих справ. ГРД зазначає, що у більшості з вказаних справ матеріали надійшли до суду впродовж не більше 10 днів з моменту складення протоколу, а тому у кандидата було достатньо часу для розгляду справ. Крім того, у судових рішеннях, ухвалених суддею в наведених вище справах, відсутні будь-які посилання на наявність об’єктивних перешкод для своєчасного розгляду цих справ (зловживання процесуальними правами учасниками сторін, невчасне надсилання матеріалів справи тощо), рішення побудовані за однаковою структурою та містять коротке резюмуюче речення з посиланням на положення статті 38 КУпАП про сплив строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. У зв’язку з цим відсутні підстави стверджувати про неможливість розгляду адміністративних справ у передбачені законом строки.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що на момент розгляду справ за статтею 130 КУпАП встановлений законом строк їх розгляду становив три місяці. Водночас були об’єктивні фактори, які впливали на своєчасність розгляду таких справ. Зокрема, вказувала, що Маріуполь є значним за розмірами населеним пунктом, у зв’язку з чим судові повістки нерідко поверталися із затримкою, яка могла сягати одного місяця. Також поведінка сторін у справах цієї категорії часто призводила до затягування розгляду (особи, щодо яких складалися протоколи не з’являлися в судове засідання, надавали довідки про хворобу, залучали адвокатів, які потребували часу для ознайомлення з матеріалами, або заявляли клопотання про витребування доказів). Кандидат також зазначила, що при розгляді таких справ нею враховувалася практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої окремі категорії адміністративних правопорушень за суворістю санкцій прирівнюються до кримінальних, що зумовлює необхідність забезпечення повного обсягу процесуальних прав особи. Пояснила, що на строки розгляду також впливало значне навантаження в суді, зокрема, через велику кількість кримінальних проваджень щодо осіб, які перебували під вартою, що потребувало першочергового розгляду. Крім того, були труднощі, пов’язані із недостатнім забезпеченням поштовими марками та конвертами, що могло призводити до несвоєчасного надсилання судової кореспонденції. Зазначила, що на цей час у неї немає можливості надати вичерпну інформацію щодо відповідних справ, оскільки матеріали залишилися на тимчасово окупованій території. Водночас кандидат визнала, що її недоліком було неналежне відображення у процесуальних документах об’єктивних причин затримок розгляду справ та відсутність відповідних посилань, що, за її словами, було зумовлено впевненістю в можливості надалі звернутися до матеріалів справ та надати необхідні пояснення.
Комісія визнає обґрунтованими пояснення Дем’янової О.А. щодо наявності об’єктивних причин, які могли впливати на строки розгляду справ. Зокрема, особливості організації та функціонування поштового зв’язку у місті Маріуполі, які об’єктивно зумовлювали тривалі строки обігу судової кореспонденції, процесуальну поведінку учасників проваджень, що могла зумовлювати затягування розгляду, значне судове навантаження судді, а також необхідність забезпечення повного обсягу процесуальних гарантій відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, Комісія не вбачає достатніх підстав для висновку про наявність порушень, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики та впливали б на їх оцінку.
Також у висновку зазначено, що суддя безкоштовно користувалась майном, оскільки в деклараціях за 2017–2021 роки вона зазначала право безоплатного користування житлом в місті Маріуполі Донецької області, а саме: квартирами площею 45 кв.м (дата набуття права користування 01.09.2017); площею 32,7 кв.м (дата набуття права користування 12.08.2018); площею 41 кв.м (дата набуття права користування 10.10.2019). ГРД вважає, що безоплатне користування об’єктами нерухомого майна підпадає під визначення «подарунку» у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Під час співбесіди Дем’янова О.А. пояснила, що під час роботи в місті Маріуполі проживала в цих квартирах, пошук яких організовував її батько через своїх знайомих, оскільки місто було для неї новим і вона не мала там відповідних контактів. Усі витрати, пов’язані з орендою та оплатою комунальних послуг, здійснював батько. Розрахунки проводилися готівкою без укладення письмових договорів оренди та без належного документального підтвердження платежів, періодично особисто передаючи кошти власникам житла. Кандидат зазначила, що в деклараціях відображала користування цим житлом як безоплатне, не врахувавши необхідності декларування витрат, понесених її батьком. Водночас вона визнала, що такі платежі були помилково не відображені належним чином. Орієнтовна вартість проживання становила від 2 до 4 тисяч гривень на місяць разом із комунальними послугами.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на час подання декларацій) передбачено, що в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Оцінивши наведені обставини, Комісія дійшла висновку, що користування кандидатом квартирами в місті Маріуполі протягом 2017–2021 років фактично не мало безоплатного характеру, оскільки витрати на оренду та оплату комунальних послуг систематично здійснювалися її батьком.
Отже, відповідне користування майном не може вважатися безоплатним та свідчить про отримання кандидатом майнової вигоди за рахунок третьої особи.
Комісія виходить із того, що фактичне здійснення витрат третьою особою в інтересах суб’єкта декларування підлягає відображенню в декларації як дохід у вигляді подарунка або іншої майнової вигоди незалежно від того, що кошти безпосередньо не передавалися суб’єкту декларування.
Водночас Дем’янова О.А. упродовж п’яти років відображала користування зазначеними квартирами як безоплатне, не зазначивши фактичні обставини здійснення платежів третьою особою, що свідчить про подання недостовірних відомостей у деклараціях.
На переконання Комісії, дії Дем’янової О.А. свідчать про неналежне виконання обов’язку декларування, несумлінне ставлення до подання відомостей, що підлягають обов’язковому зазначенню в декларації.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей через власне тлумачення суддею правил заповнення декларації, однак враховує це при визначенні балів.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
1. Кандидат у своїх деклараціях за 2016–2024 роки декларувала наявність корпоративних прав:
- 50% від загального капіталу ПП «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс» вартістю 2 500 гривень;
- 33% від загального капіталу ТОВ «Солар Бурнас» вартістю 30 000 гривень;
- 33% від загального капіталу ТОВ «Пансіонат Енергетик» вартістю 5000 гривень.
Кандидат у деклараціях за 2017–2020 роки не відобразила належних їй корпоративних прав у ТОВ «Солар Бурнас», а у деклараціях за 2019–2020 роки не відобразила корпоративних прав у ТОВ «Пансіонат Енергетик».
Під час співбесіди кандидат пояснила, що не задекларувала корпоративних прав у ТОВ «Пансіонат Енергетик» та ТОВ «Солар Бурнас», оскільки покладалася на інформацію, надану колишнім чоловіком, який повідомив, що ці підприємства вже ліквідовані. У 2024 році при заповненні декларацій за 2021–2023 роки вона змушена була самостійно відновлювати всі дані, адже більшість документів залишилися в колишнього чоловіка. Саме тоді з’ясувалося, що зазначені товариства перебувають у стані припинення, але офіційно не ліквідовані. Після встановлення цієї обставини вона відобразила відповідні корпоративні права в деклараціях.
2. Кандидат у деклараціях за 2017–2024 роки зазначає інформацію про легковий автомобіль Renault Scenic 2006 року випуску, який належить її чоловікові на праві власності (дата набуття – 31.10.2017).
Водночас у деклараціях за 2017–2022 роки кандидат вказувала, що вартість цього транспортного засобу «не відома» / «не застосовується». Натомість у деклараціях за 2023–2024 роки вона зазначила його вартість у розмірі 200 000 гривень.
Кандидат Дем’янова О.А. зазначила, що автомобіль Renault Scenic 2006 року випуску було придбано її колишнім чоловіком ОСОБА_1. На підставі якого правочину було набуто у власність автомобіль і його вартість чоловік не повідомив. Оскільки наміру приховувати майно у неї не було, вона задекларувала цей автомобіль, проте вартість майна в деклараціях за 2017–2022 зазначити не змогла. У деклараціях за 2023–2024 роки вона зазначила вартістю цього автомобіля 200 000 гривень. Наразі в Білгород-Дністровському міськрайонному суді перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Вартістю цього автомобіля визначено 200 000 гривень. Кандидат зазначила, що ця сума є приблизною ринковою вартістю автомобіля, встановленою на підставі загальнодоступної інформації. Незалежна експертна оцінка вартості транспортного засобу не проводилась.
3. Кандидат у деклараціях за 2016–2018 роки задекларувала вартість земельної ділянки загальною площею 1 223 кв. м, розташованої в місті Білгород-Дністровський Одеської області, в розмірі 7 607 гривень, однак у деклараціях за 2019–2024 роки зазначено, що вартість – «не застосовується».
У деклараціях за 2016–2018 роки задекларувала вартість земельної ділянки загальною площею 1 700 кв. м, розташованої в селі Парутине Миколаївської області, у розмірі 33 163 гривні, тоді як у деклараціях за 2019–2024 роки зазначено – «не відомо».
У деклараціях за 2016–2018 роки кандидат задекларувала вартість житлового будинку загальною площею 51,6 кв. м, розташованого в селі Парутине Миколаївської області, в розмірі 33 163 гривні, тоді як у деклараціях за 2019–2024 роки зазначено – «не відомо».
Кандидат Дем’янова О.А. пояснила, що допущена неточність має характер технічної (механічної) помилки, яка виникла під час заповнення декларації шляхом використання даних попередньої декларації, у якій з технічних причин була відсутня інформація щодо вартості майна, що не було нею вчасно виявлено. Зазначає, що умислу на приховування відомостей про належне їй майно чи його вартість не мала, оскільки відповідне майно задеклароване в попередніх деклараціях із зазначенням їх вартості. Також повідомила, що у зв’язку з вимушеною евакуацією з міста Маріуполь первинні документи, що підтверджують вартість зазначеної земельної ділянки, не збереглися.
4. Кандидат у деклараціях до 2020 року включно декларувала об’єкти нерухомого та рухомого майна, зазначаючи одного власника – або безпосередньо себе, або свого чоловіка. До таких об’єктів нерухомого та рухомого майна належать:
– земельна ділянка загальною площею 1 223 кв. м;
– земельна ділянка загальною площею 1 700 кв. м;
– дві земельні ділянки загальними площами по 1 000 кв. м;
– житловий будинок загальною площею 90,7 кв. м;
– житловий будинок загальною площею 51,6 кв. м;
– легковий автомобіль Renault Scenic 2006 року випуску.
Водночас у деклараціях за 2021–2024 роки кандидат декларує вказані об’єкти як такі, що належать їй та її чоловіку на праві спільної сумісної власності.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що в деклараціях за 2016–2020 роки відповідне майно зазначалося як таке, що перебуває у її особистій власності або у власності чоловіка ОСОБА_1 відповідно до правовстановлювальних документів, однак після подання позову до суду вона почала зазначати його в деклараціях за 2021–2024 роки як спільну сумісну власність із ОСОБА_1, оскільки це майно фактично було набуто під час шлюбу або спільного проживання. Зазначила, що на цей час усвідомила факт допущення помилки при заповненні декларації, зрозуміла її характер та причини виникнення.
Також під час дослідження матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що в декларації за 2021 рік кандидатом задекларовано дохід, отриманий від Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області – 1 003 110 гривень. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків вказаний дохід становить – 1 065 715,35 гривень. Також у вказаній декларації не зазначено відомостей про отриманий дохід від ПП «Пансіонат Львівський енергетик» (заробітна плата) дочкою кандидата – ОСОБА_2 в розмірі 9 600 гривень.
У декларації за 2022 рік кандидатом задекларовано дохід, отриманий від Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області – 845 616 гривень. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків вказаний дохід становить 900 721,81 гривень. Також у вказаній декларації не зазначено відомостей про отриманий дохід від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 714,29 гривень.
У декларації за 2023 рік кандидатом задекларовано дохід, отриманий від Татарбунарського районного суду Одеської області – 794 160 гривень. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків вказаний дохід становить 819 780 гривень.
Кандидат пояснила, що розбіжності у відомостях про доходи за 2021–2023 роки виникли у зв’язку з тим, що при заповненні декларацій вона орієнтувалася на дані довідки ОК-5. Доходу від АТ КБ «ПриватБанк» не було зазначено через відсутність інформації про його нарахування. Також вона припустилася помилки в декларуванні відомостей про доньку, яка на той момент була ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала окремо, не мала з кандидатом спільного побуту та взаємних майнових прав і обов’язків.
У декларації за 2023 рік кандидатом задекларовано право користування (безкоштовне користування) легковим автомобілем RENAULT MEGANE 2007 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3. Дата набуття права 24.11.2020. Водночас у деклараціях за 2020–2022 роки відсутня інформація про право користування кандидатом вказаним автомобілем.
Кандидат пояснила, що в майновій декларації за 2023 рік помилково зазначила дату виникнення права користування автомобілем Renault Megane 24.11.2020 у зв’язку з неправильним розумінням змісту графи «дата виникнення права», яку вона сприйняла як дату виникнення права власності (дату державної реєстрації транспортного засобу). Насправді автомобіль Renault Megane перебував у її користуванні з листопада 2023 року.
Відповідно до інформації, яка міститься в суддівському досьє, 22.06.2016 кандидат з чоловіком ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу здійснили відчуження квартири № ____, розташованої в АДРЕСА_1 в місті Білгород-Дністровському Одеської області. Продаж вказаної квартири здійснено за 111 000 гривень. Водночас у декларації за 2016 рік відсутні відомості про отриманий дохід від відчуження квартири.
Стосовно відсутності в декларації за 2016 рік відомостей про дохід від відчуження квартири (111 000 гривень) кандидат пояснила, що такий дохід не було зазначено у зв’язку з неправильним розумінням правил декларування, оскільки це була її перша декларація. Надалі подібних помилок у декларуванні не припускалася.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» – «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
Пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на час подання декларацій) передбачено, що в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості; в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на час подання декларацій) у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.
Комісія зауважує, що відповідно до роз’яснень НАЗК, які містяться на сайті агентства, у декларації розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів.
Ураховуючи встановлені обставини, Комісія зазначає, що за результатами аналізу поданих декларацій та пояснень кандидата встановлено наявність низки неточностей і технічних помилок, допущених кандидатом, які полягають, зокрема, у неповному та/або неточному відображенні відомостей щодо доходів, об’єктів нерухомого та рухомого майна, корпоративних прав, а також даних щодо членів сім’ї. Встановлені розбіжності між задекларованою інформацією та відомостями з офіційних державних реєстрів, а також неповне відображення окремих об’єктів декларування свідчать про порушення встановлених правил декларування, зокрема вимог щодо повноти, достовірності та точності внесених відомостей.
З урахуванням наданих кандидатом пояснень Комісія бере до уваги відсутність ознак умисного приховування інформації та характер виявлених порушень як таких, що мають переважно технічний або помилковий характер, і зазначає, що встановлені факти, хоча і свідчать про неналежне виконання Дем’яновою О.А. обов’язків, передбачених Законами України «Про запобігання корупції» та «Про судоустрій і статус суддів», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення, однак у своїй сукупності вказують на недбале ставлення кандидата до обов’язків декларування.
Таким чином, ураховуючи викладені обставини, а також кількість виявлених порушень, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 30 балів за показником «сумлінність».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інших обставин та інформації, зазначеної у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дем’янова О.А. набрала 697,1 бала.
З огляду на наявність висновку ГРД про невідповідність кандидата Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики питання про підтвердження здатності Дем’янової О.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді слід внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Дем’янової Ольги Анатоліївни вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Дем’янова Ольга Анатоліївна набрала 697,1 бала.
- Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Дем’янової Ольги Анатоліївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
