Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення
результатів кваліфікаційного оцінювання судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єва Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Юр’єва Олександра Юрійовича призначено строком на п’ять років на посаду судді Межівського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єва О.Ю.
Суддя Юр’єв О.Ю. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 83,25 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 111,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 194,75 бала.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 311/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. За результатами іспиту Юр’єва О.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Юр’єв О.Ю. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого 24 лютого 2019 року складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє Юр’єва О.Ю., Комісією в межах повноважень надіслано запити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України та Міністерства оборони України.
У відповідь на запити Комісією отримано необхідну інформацію стосовно судді Юр’єва О.Ю., членів його родини (сім’ї) та близьких осіб судді, яку долучено до матеріалів суддівського досьє.
Комісією 22 серпня і 29 жовтня 2024 року досліджено матеріали суддівського досьє та проведено співбесіду із суддею Юр’євим О.Ю. Під час співбесіди суддя надав пояснення щодо відомостей, які містяться в суддівському досьє, а також письмові та усні пояснення щодо питань, які послідовно виникали в Комісії під час проведення співбесіди.
Відповідно до пункту 65 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), частина відкритого засідання за рішенням Комісії може бути закрита з метою нерозголошення таємниці, що охороняється законом, або інформації про осіб, стосовно яких вирішується питання, та з інших причин, визнаних Комісією у пленарному складі, у складі її палати чи колегії поважними.
Зважаючи на повідомлену Юр’євим О.Ю. інформацію, з метою нерозголошення інформації щодо судді та членів його родини для необмеженого кола осіб, Комісія 22 серпня 2024 року ухвалила рішення здійснювати співбесіду в закритому засіданні.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Юр’єва О.Ю. та проведення співбесіди із суддею Комісією встановлено таке.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за такими показниками:
Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Юр’єв О.Ю. набрав 83,25 бала.
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником Юр’єв О.Ю. набрав 111,5 бала.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 194,75 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди з урахуванням пояснень судді ці показники оцінено в 50 балів.
Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила ці показники в 1 бал.
Таким чином, за критерієм професійної компетентності відповідність судді оцінено Комісією в 245,75 бала.
Відповідність судді Юр’єва О.Ю. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання).
На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій в 50 балів.
Відповідність судді Юр’єва О.Ю. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість). На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено цей критерій у 49 балів.
Оцінюючи відповідність судді Юр’єва О.Ю. за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія враховує таке.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді, а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 параграфа 9 розділу II Регламенту передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД 29 жовтня 2024 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Юр’єва О.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставами для такого висновку слугували такі обставини:
1.1. Як стверджує ГРД, суддя умисно маніпулював процесуальною можливістю об’єднання проваджень у справах про адміністративні правопорушення. Як наслідок, за результатами розгляду об'єднаних проваджень у 12 справах про адміністративні правопорушення (№№ 181/779/17, 181/392/18, 181/549/18, 181/551/18, 181/825/18, 181/928/18, 181/1118/18, 181/1398/18, 181/345/19, 181/812/19, 181/859/19, 181/1015/19) порушників визнано винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 130 та 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), проте до них застосовувалося лише стягнення, встановлені статтею 173 КУпАП. Таким чином, замість позбавлення права керування транспортними засобами на правопорушників накладалось стягнення у вигляді громадських робіт. Такі дії Юр’єв О.Ю. вчиняв самостійно, а також за участі іншого судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О.
1.2. ГРД виявила, що 18 вересня 2017 року до ЄДРСР за допомогою електронного цифрового підпису судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єва О.Ю. надіслано судове рішення у справі про адміністративне правопорушення № 181/779/17, яка перебувала у провадженні іншого судді цього суду (Гончаренка О.О.)
1.3. Окремо ГРД звертає увагу на те, що постановою судді Юр’єва О.Ю. від 12 серпня 2019 року, якою об’єднано в одне провадження дві справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1, а саме: справу № 181/832/19 – за частиною першою статті 130 КУпАП, справу № 181/1015/19 – за статтею 173 КУпАП. Згідно з цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 130, статтею 173 КУпАП, на підставі частини другої статті 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення, передбачене статтею 173 КУпАП, у виді громадських робіт. Тобто суддя об’єднав дві справи та застосував до особи, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, стягнення, яке не встановлює позбавлення права керування транспортним засобом. Як наслідок, суддя не позбавив правопорушника, вину котрого у вчиненні правопорушення, визначеного частиною першою статті 130 КУпАП, якого встановлено, можливості продовжувати керувати транспортними засобами.
ГРД відомо, що обставини прийняття цього рішення були предметом дисциплінарного провадження, за результатами якого Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку та вирішила притягнути його до відповідальності (рішення від 13 грудня 2023 року № 1259/3дп/15-23). Згодом рішенням Вищої ради правосуддя від 11 січня 2024 року № 63/0/15-24 рішення Третьої Дисциплінарної палати скасовано, дисциплінарне провадження закрито. Водночас ГРД переконана, що процедура оцінювання судді на відповідність займаній посаді є автономною стосовно процедури дисциплінарного провадження, а тому Комісія повинна самостійно надавати оцінку викладеним обставинам для досягнення мети оцінювання.
1.4. ГРД також зазначає, що суддя Юр'єв О.Ю. ухвалював рішення (17 судових рішень), внаслідок яких осіб, які вчинили правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності з передачею на поруки трудового колективу (справи №№ 181/541/18, 181/777/18, 181/859/18, 181/401/19, 181/507/19, 181/69/20, 181/656/19, 181/642/19, 181/471/19, 181/286/19, 181/154/19, 181/1368/18, 181/1214/18, 181/1163/18, 181/256/20, 181/899/19, 181/1066/18), які є недостатньо мотивованими. На думку ГРД, характер адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими КУпАП правопорушеннями, що було проігноровано суддею.
2. Стверджуючи про можливу недоброчесність судді Юр’єва О.Ю., ГРД вказує на заниження ним вартості майна та безпідставне недекларування повної інформації, яка підлягає декларуванню. Так, відповідно до відомостей декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 та 2023 роки суддя 10 вересня 2020 року придбав транспортний засіб «Jeep Cherokee» 2018 року випуску за ціною 400 000 гривень (~14 378 доларів США). Водночас, на переконання ГРД, порівняно з іншими автомобілями такої ж марки задекларована суддею ціна є заниженою. Також згідно з відомостями декларації за 2023 рік 13 травня 2023 року суддя придбав транспортний засіб «Jeep Grand Cherokee» 2017 року випуску за ціною 637 500 гривень. На думку ГРД, вказана ціна також є заниженою, адже відповідно до системи обрахунку вартості автомобіля, запропонованої Міністерством економіки України, вартість такого авто становить 997 000 гривень, що в півтора раза більше, ніж задекларовано суддею.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, а саме: згідно з матеріалами суддівського досьє тесть та теща судді неодноразово відвідували тимчасово окуповані території України.
Суддя 14 листопада 2024 року надав Комісії письмові пояснення стосовно обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, разом із документальним підтвердженням.
1.1. Стосовно тверджень ГРД про розгляд об'єднаних проваджень у 12 справах, за результатами розгляду яких порушників визнано винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 130 та 173 КУпАП, із застосуванням стягнень встановлених лише статтею 173 КУпАП, суддя пояснив, що судові рішення у вказаних справах про адміністративні правопорушення набрали законної сили та є остаточними. Натомість ГРД у висновку фактично вдалася до аналізу змісту ухвалених суддею судових рішень, переоцінивши на власний розсуд встановлені під час розгляду справ фактичні обставини та зробивши власні висновки щодо необхідної міри відповідальності правопорушників. Крім того, у поясненнях, наданих на звернення ГРД, суддя вичерпно обґрунтував свою правову позицію в розрізі кожної із 12 наведених справ, однак такі пояснення не було враховано.
Суддя також зазначив про наявність у цьому випадку колізії закону, коли одна стаття КУпАП містить основне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами (стаття 130), а інші статті КУпАП зобов’язують суд об’єднати справи щодо одного правопорушника в одне провадження і накласти стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення (статті 33, 36, 173). Незважаючи на відсутність чіткої ясності щодо застосування норм процесуального законодавства з означеного питання, суддя переконує, що в кожному конкретному випадку він суворо керувався принципом верховенства права та ухвалював рішення, спираючись на своє внутрішнє переконання.
Суддя вказав, що детальне обґрунтування відсутності в його діях порушень чинного законодавства при розгляді вказаної категорії справ наведено в рішенні Вищої ради правосуддя від 11 січня 2024 року № 63/0/15-24, прийнятому за результатами розгляду його скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 грудня 2023 року № 1259/3дп/15-23 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. У діях судді Юр’єва О.Ю. ознак дисциплінарних проступків під час розгляду об’єднаної адміністративної справи № 181/1015/19 не встановлено.
1.2. Суддя Юр’єв О.Є надав пояснення стосовно надсилання до ЄДРСР за допомогою його власного електронного цифрового підпису постанови у справі, яка перебувала у провадженні іншого судді, та просив урахувати таке.
З огляду на значну кількість користувачів автоматизованої системи документообігу «Діловодство-3», а також велику кількість інформації, що обробляється в системі, обмежений обсяг пам’яті серверів суду процес введення документа до вказаної системи потребував тривалого робочого часу. З метою належної організації роботи внесення судових рішень до автоматизованої системи документообігу суду та до ЄДРСР у справах було доручено його помічникові ОСОБА_2 у той час, коли суддя здійснював розгляд справ. У зв’язку зі значним судовим навантаженням суддя не мав об’єктивної можливості здійснювати перевірку дій помічника щодо надсилання судових рішень до ЄДРСР, тому цілком вірогідно, що саме помічник переплутав електронні цифрові підписи суддів Межівського районного суду Дніпропетровської області під час надсилання судового рішення до ЄДРСР. Водночас суддя Юр’єв О.Ю. запевняє, що помічником ОСОБА_2 завжди сумлінно виконувався покладений на нього обов'язок із забезпечення надсилання судових рішень до ЄДРСР.
Спираючись на приписи частини першої статті 157 Закону та Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (у чинній на той час редакції) суддя Юр’єв О.Ю. висловив цілковите переконання в тому, що він, як і інші судді Межівського районного суду Дніпропетровської області, мав право доручити помічникові вчиняти такі дії, оскільки організація розгляду справ включає в себе, у тому числі, надсилання копій судових рішень для внесення до ЄДРСР.
Крім того, суддя просив урахувати, що в цьому випадку за допомогою його власного електронного цифрового підпису до ЄДРСР було унесено лише копію постанови про передачу справи про адміністративне правопорушення іншому судді.
Під час співбесіди суддя доповнив свої пояснення та просив узяти до уваги, що помічник надсилав до ЄДРСР лише рішення, якими вирішувались процесуальні питання у справах про адміністративні правопорушення. Своєю чергою оригінали кінцевих судових рішень, скріплені рукописними підписами суддів, зберігались у матеріалах справ про адміністративні правопорушення, їх було унесено до програми діловодства саме тими суддями, які їх ухвалили.
Суддя підтвердив, що наразі йому відома позиція Вищої ради правосуддя, згідно з якою суддя не має передавати свій електронний цифровий підпис іншій особі. Однак суддя переконаний, що надання помічникові судді права внесення копії судового рішення до ЄДРСР у разі значного навантаження судді під час розгляду ним судових справ не мало негативних наслідків та не було свідченням вчинення ним як суддею умисних протиправних дій.
1.4. Стосовно тверджень ГРД про ухвалення 17 постанов у справах про адміністративні правопорушення із застосуванням положення статті 21 КУпАП суддя зазначив таке.
У цих справах суддею розглядались клопотання трудових колективів підприємств або громадських організацій, вивчались дані про особу правопорушника та інші докази, які містились у матеріалах справи, за наслідками чого суддею приймалось законне й обґрунтоване рішення щодо доцільності передання матеріалів для застосування заходів громадського впливу. У всіх справах від підприємств та організацій надходили відповідні повідомлення про вжиті заходи громадського впливу, які було застосовано до правопорушників.
Під час співбесіди суддя на підтвердження своїх слів надав копії матеріалів справ про адміністративні правопорушення, про які йде мова. Ці матеріали вивчено й проаналізовано Комісією.
Принагідно суддя зазначив, що загалом за час здійснення правосуддя ним розглянуто 262 справи про адміністративні правопорушення, в яких розглядалось питання щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Лише два судові рішення було оскаржено в апеляційному порядку й за наслідками апеляційного перегляду залишено без змін. Натомість ГРД у своєму висновку вибірково згадує лише про 29 справ, ухвалених під головуванням судді, без урахування загальної кількості розглянутих справ, справ, у яких провадження було закрито за відсутності в діях особи складу правопорушення або за відсутності події правопорушення, справ, провадження в яких було закрито з огляду на пропуск строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, тощо.
2. Стосовно тверджень ГРД про заниження вартості придбання двох транспортних засобів, а саме: «Jeep Cherokee» 2017 року випуску та «Jeep Grand Cherokee» 2018 року випуску, суддя пояснив таке.
Обидва транспортні засоби придбано суддею на аукціоні в Сполучених Штатах Америки за цінами, вказаними в договорах купівлі-продажу. Внаслідок страхових випадків автомобілі були у незадовільному технічному стані та потребували ремонтних робіт. Після придбання автомобілів суддею проводились роботи для приведення транспортних засобів до стану, придатного для їх експлуатації. Суддя надав Комісії інформацію зі страхового аукціону щодо транспортних засобів, копії договорів купівлі-продажу транспортних засобів від 10 вересня 2020 року та від 13 травня 2023 року (разом із актом огляду реалізованого транспортного засобу від 13 травня 2023 року), світлокопії, які засвідчують несправний технічний стан придбаних транспортних засобів, а також інші докази, які збереглись у судді та свідчили про ремонт транспортних засобів.
Ураховуючи викладене, суддя вважає, що твердження ГРД про заниження вартості придбаних автомобілів є хибними, не відповідають дійсності та спростовуються наданими доказами.
Під час співбесіди суддя також надав письмові та усні пояснення щодо обставин перетину членами його родини тимчасово окупованих територій України протягом 2015-2018 років, які враховано Комісією.
Підсумовуючи викладене, Комісія бере до уваги пояснення судді стосовно обставин ухвалення ним судових рішень у справах про адміністративні правопорушення та щодо ймовірного заниження вартості майна.
Однак при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності судді Комісія не може залишити поза увагою таке.
Як вбачається з відомостей, розміщених у ЄДРСР, у провадженні судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренка О.О. перебували матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП. 18 вересня 2017 року суддею Межівського районного суду Дніпропетровської області Гончаренком О.О. ухвалено постанову у справі № 181/790/17 (провадження № 3/181/260/17), якою передано справу про адміністративне правопорушення № 181/790/17 (провадження № 3/181/260/17) стосовно ОСОБА_3 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, на розгляд судді Юр’єву О.Ю. для об’єднання. Указану постанову надіслано до ЄДРСР власним електронним цифровим підписом судді Юр’єва О.Ю., що підтверджується відомостями, розміщеними у вказаному реєстрі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68928522).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22 травня 2003 року (чинного на момент ухвалення зазначеного у висновку ГРД рішення, далі – Закон № 852-IV):
електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;
особистий ключ – параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу;
підписувач – особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа;
компрометація особистого ключа – будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону № 852-IV).
Згідно зі статтею 7 Закону № 852-IV підписувач зобов’язаний, серед іншого, зберігати особистий ключ у таємниці.
Ураховуючи наведені вище положення Закону № 852-IV, використання особистого ключа іншою особою прямо заборонено законодавством; відповідальність за зберігання особистого ключа у таємниці покладається на його власника; передача ключа іншим особам є фактом компрометації ключа – у такому разі його власник не може контролювати особистий ключ, хоча несе відповідальність за його застосування.
Практика незаконного доступу третіх осіб до електронних ключів суддів Межівського районного суду Дніпропетровської області, як і їх подальше неналежне використання, викликає в Комісії глибоке занепокоєння.
Комісія дотримується позиції, відповідно до якої метою існування електронного ключа є належна ідентифікація особи. Саме такий підхід забезпечує функціонування системи електронної ідентифікації та дотримання презумпції, що документ насправді підписаний конкретною особою. Тому посилання на те, що відповідні рішення підписав помічник, а не суддя, лише обтяжують зазначені обставини.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Статтею 127 Основного Закону України встановлено, що правосуддя здійснюють судді.
Згідно із процесуальними кодексами суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється письмово і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду – суддями, які розглядали справу.
Відповідно до конституційних засад організації державної влади в Україні Закон є спеціальним законом України, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права згідно з європейськими стандартами і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Статтею 1 Закону встановлено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Згідно зі статтею 157 Закону кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
У Висновку Консультативної ради європейських суддів № 22 (2019) (Страсбург, 07 листопада 2019 року) зазначено, що роль помічників суддів випливає з ролі судді. Помічники суддів мусять підтримувати, а не замінювати суддів у виконанні ними своїх функцій. Якими б не були їхні обов’язки, вони мусять перебувати під керівництвом судді або суддів, які відповідають за всі аспекти ухвалення рішень. Однак, підтримуючи суддів протягом судового процесу, помічники суддів беруть участь у виконанні судових завдань.
Консультативна рада європейських суддів вказує, що помічники суддів можуть виконувати різноманітні обов’язки різного ступеня відповідальності. Якщо помічники суддів активно працюють у рамках процесу ухвалення рішень, держави-члени мусять гарантувати, що суддя зберігає контроль заради забезпечення прав сторін відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До інших обов’язків помічників суддів може бути віднесено редагування тексту рішень, перевірку посилань або підготовку рішень до публікації (особливо у зв’язку з потребою у видаленні персональних даних).
Отже, делегування окремих повноважень судді його помічнику, як-то надсилання судових рішень до ЄДРСР, не передбачено чинним законодавством, а також суперечить засадничим принципам організації роботи судової влади в Україні.
У межах кваліфікаційного оцінювання судді Комісії належить з’ясувати, чи наявні в нього всі необхідні якості для зайняття посади судді. Комісія зокрема, перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема: наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
Допущена суддею поведінка не відповідає критерію професійної етики.
Отже, відповідність судді Юр’єва О.Ю. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 15 балів.
Також відповідність судді критерію професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 80 балів.
Таким чином, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 95 балів.
Відповідність судді Юр’єва О.Ю. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. На підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники в 85 балів.
Також відповідність судді критерію доброчесності встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди Комісією оцінено ці показники у 130 балів.
Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 215 балів.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Юр’єв О.Ю. у сукупності набрав 654,75 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, і є таким, що не відповідає займаній посаді.
Визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, є підставою для внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення його із займаної посади.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Визначити, що суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єв Олександр Юрійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 654,75 бала.
Визнати суддю Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єва Олександра Юрійовича таким, що не відповідає займаній посаді.
Внести подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр’єва Олександра Юрійовича з посади.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ (ЗА)
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА (ЗА)
Роман КИДИСЮК (ПРОТИ)
