Про розгляд питання щодо відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

судді Сарненського районного суду Рівненської області Бориса СЛОБОДЯНЮКА,

представника Громадської ради доброчесності Вероніки КРЕЙДЕНКОВОЇ,

розглянувши питання щодо відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Слободянюка Б.К. призначено на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.

Присягу судді Слободянюк Б.К. склав 15 грудня 2016 року.

У Слободянюка Б.К. 29 вересня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Б.К., та встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 18 грудня 2018 року № 320/зп-18 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту. Відповідно до вказаного рішення Слободянюка Б.К. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Слободянюка Б.К.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності та складено висновок від 25 лютого 2019 року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Слободянюка Б.К.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Віталія Гацелюка.

На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно Слободянюка Б.К. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 03 грудня 2023 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Б.К. критеріям доброчесності та професійної етики.

До Комісії 21 січня 2024 року надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність судді Слободянюка Б.К. критеріям доброчесності та професійної етики.

На спростування висновку ГРД суддею Слободянюком Б.К. надані пояснення від 26 грудня 2023 року.

Комісією у складі колегії 22 січня 2024 року проведено співбесіду із суддею Слободянюком Б.К.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 22 січня 2024 року № 26/ко-24 визначено, що суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Б.К. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 673,75 бала. На розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі внесено питання щодо відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської Слободянюка Б.К. займаній посаді.

У цьому рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. Так, Слободянюк Б.К. за результатами складення анонімного письмового тестування набрав 78,75 бала; за результатами виконання практичного завдання – 89 балів; ефективність здійснення правосуддя суддею Слободянюком Б.К. оцінено в 50 балів; підвищення фахового рівня – у 5 балів; за критерієм особистої компетентності суддя Слободянюк Б.К. набрав 59 балів; за критерієм соціальної компетентності – 72 бали; показники критерію професійної етики судді Слободянюка Б.К. оцінено у 160 балів; показники критерію доброчесності судді – у 160 балів.

Таким чином, суддя Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюк Б.К. за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 673,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Також суддею Слободянюком Б.К. додатково надані пояснення та підтверджувальні документи, щодо обставин викладених у висновках ГРД, від 24 січня 2024 року, від 14 жовтня 2024 року, від 14 листопада 2024 року, від 04 грудня 2024 року та від 19 грудня 2024 року.

У засіданні Комісії у пленарному складі 19 серпня 2024 року розгляд питання відповідності судді Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Б.К. відкладено на підставі клопотання судді у зв’язку з його тимчасовою непрацезатністю.

На підтвердження зазначеної обставини суддею надано електронну копію листка непрацездатності від 16 серпня 2024 року № __________________.

Комісією двічі оголошувалася перерва в засіданнях 30 вересня 2024 року та 18 листопада 2024 року у зв’язку з необхідністю надання додаткових пояснень суддею Слободянюком Б.К.

Комісією у пленарному складі проведено співбесіди із суддею 30 вересня 2024 року, 18 листопада 2024 року та 03 лютого 2025 року, під час яких обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, висновки ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.

У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону. 

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання суддів за визначеними законом критеріями Комісією рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення визначено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

У главі 3 розділу ІІ Положення визначено показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному критерію.

Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди).

Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди).

Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Водночас, оцінюючи відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія мала би виходити з таких засадничих положень.

Пунктом 34 розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.

Відповідно до пункту 120 параграфа 9 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2021 року (справа № 9901/355/21): «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді, а також суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади і утвердження авторитету правосуддя. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати зусиль до того, щоб, на думку звичайної розсудливої (законослухняної людини, яка будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини за сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Так, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.

Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та у порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».

Крім того, повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», будуть припинені із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді у порядку, визначеному законом. Надалі на посаду судді призначатимуться особи, які відповідатимуть усім вимогам, передбаченим змінами до Конституції України, з урахуванням певних особливостей (наприклад, без необхідності таким особам проходити навчання в Національній школі суддів, якщо особа вже працювала суддею протягом п’яти років, тощо).

На тимчасовість кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дотримання гарантій суддів під час його проведення звернула увагу і Венеціанська комісія у своєму висновку від 26 жовтня 2015 року № 803/2015 щодо проєкту змін до Конституції України в частині правосуддя, зазначивши у пункті 36 таке:

«У своєму спільному висновку «Щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» і внесення змін до Закону «Про Вищу раду юстиції» Венеціанська комісія й Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права, безумовно, врахували пояснення органів української влади про те, що необхідно зробити вибір: або звільнити всіх суддів і запропонувати їм повторно подати свої кандидатури на зайняття посад, або оцінити їх у спосіб, запропонований в законі. Венеціанська комісія й Директорат висловили свою думку про те, що «може бути необхідним і виправданим вжити надзвичайних заходів» для подолання «корупції і некомпетентності працівників судових органів, які є результатом політичного впливу на призначення суддів у попередній період», але «звільнення кожного з представників судової влади, призначеного на посаду у відповідний період, не буде належним вирішенням проблем, зазначених владою». Крім того, вони підкреслили, що навіть «такий захід, як кваліфікаційне оцінювання, передбачене статтею 6 Перехідних положень, слід розглядати як цілком винятковий і такий, що має підпадати під надзвичайно суворі гарантії захисту тих суддів, які відповідають зайнятій посаді», а також що «це питання має більш детально розглядатися в правовому положенні основної частини Закону та вимагає підкріплення в Конституції».

Венеціанська комісія вважає, що незрозуміло, чи призначено це перехідне положення Конституції забезпечити конституційне підкріплення не лише для процедури оцінювання, передбаченої в пункті 6 Перехідних положень Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», але й для процедури перевірки, викладеної в Законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» чи люстраційної процедури, передбаченої в Законі «Про очищення влади». Венеціанська комісія вважає, що існування декількох паралельних частково збіжних процедур є вкрай проблематичним, оскільки оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності всіх суддів може бути тільки винятковим заходом, що вимагає найвищої міри обережності: паралельне здійснення істотно різних процедур різними органами навряд чи забезпечить дотримання обов’язкових гарантій для суддів, які дійсно відповідають цим критеріям. Венеціанська комісія вважає, що надзвичайні заходи мають бути обмежені в часі й повинні вживатися швидко та ефективно» (пункт 38).

Так само, ухвалюючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів», законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із започаткуванням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу необхідно запровадити кваліфікаційне оцінювання суддів. Кваліфікаційне оцінювання суддів зумовлене істотною метою, що полягає у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеційською комісією (пункти 98–99).

Водночас, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, звільнення судді внаслідок невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правом судді на приватність.

І хоча слід зважати на презумпцію, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року в справі № 9901/57/19 сформувала відмінність між процедурами кваліфікаційного оцінювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності: «Інформація із суддівського досьє використовується під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів для цілей встановлення відповідності його займаній посаді судді чи продовження кар’єри з метою зайняття посади в іншому суді. Використання інформації про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є формою (елементом) охоплення і застосування значеннєвих обставин, котрі за професійними та морально-етичними ознаками характеризують здатність позивача бути суддею. Потрібно ще раз нагадати, що кваліфікаційне оцінювання за законом не є дисциплінарним провадженням; це, попри певну схожість, сутнісно різні, відмінні процедури. На стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18).

У цьому ж рішенні Велика Палата Верховного Суду встановила критерії оцінки судді за процедурою кваліфікаційного оцінювання на відповідність: «Мета, процедура та правові наслідки кваліфікаційного оцінювання суддів чітко визначені та врегульовані Конституцією України, законами «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Положення цих законів, що регулюють спірні правовідносини, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Цим законодавством, зокрема, передбачена можливість звільнення судді в тому випадку, коли об’єктивні результати його оцінювання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов’язки на мінімально прийнятному рівні» (пункт 15).

З цього випливає, що звільнення судді з посади за результатами КО на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати мають прямо підтверджувати нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики (далі – трискладовий тест кваліфікаційного оцінювання на відповідність).

У справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) ЄСПЛ зазначив: звільнення з посади є серйозним, якщо не найсерйознішим дисциплінарним покаранням, яке може бути застосовано до особи. Застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті людини, вимагає розгляду переконливих доказів, що стосуються етичних норм, доброчесності та професійної компетентності людини (пункт 403).

Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Згідно з пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний  підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання, слід тлумачити цю норму як обов’язок судді взяти у ньому участь шляхом, зокрема, активної реалізації права бути заслуханим у разі виникнення сумнівів Комісії в його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.

Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності, спростування такого сумніву відбувається в результаті реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також шляхом реалізації суддею права на надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з метою, спростування такого сумніву.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа № 9901/623/18) установлена легітимна мета дій Комісії щодо з’ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (пункт 38).

Зміст висновку ГРД від 03 грудня 2023 року, висновку ГРД від 21 січня 2024 року в новій редакції та пояснень судді.

1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя зазначив грошові активи в розмірі 237 000 доларів США. Натомість відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід судді та його дружини за 2004–2015 роки становить близько 208 000 доларів США (з перерахуванням доходів на валюту за кожен рік). Дохід сім’ї, вказаний у декларації судді за 2016 рік, у перерахунку на долари за курсом на останній день року становить близько 50 000 доларів США.

Тобто задекларовані заощадження відрізняються від загального доходу подружжя за 13 років на 21 000 доларів США. Водночас у сім’ї судді наявне численне цінне майно, на придбання якого здійснювалися витрати до 2016 року, зокрема:

- житловий будинок у селі Дзвінкове Васильківського району Київської області площею 206,9 кв.м (дата набуття: червень 2008 року);

- квартира в місті Києві площею 55,7 кв.м (дата набуття: травень 2002 року, вартість: 119 250 грн, орієнтовно 22 000 доларів США);

- квартира в місті Києві площею 64,4 кв.м (дата набуття: вересень 2006 року, вартість: 223 681 грн, орієнтовно 44 000 доларів США);

- автомобіль «Honda Pilot» (дата набуття: жовтень 2008 року, вартість: 119 400 грн,

орієнтовно 24 000 доларів США);

- автомобіль «Honda Civic» (дата набуття: вересень 2004 року, вартість: 104 688 грн,

орієнтовно 19 000 доларів США).

ГРД зауважує, що подружжя з 2007 року має двох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей, що також обумовлює додаткові витрати на побут сім’ї. З огляду на викладене вище у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви щодо легальності заощаджених 237 000 доларів США станом на 2016 рік.

2.  У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки суддя не задекларував право власності на земельну ділянку в місті Вознесенськ Миколаївської області площею 0,0480 га, яке згідно з даними суддівського досьє виникло в нього з грудня 2004 року та було в його власності станом на 02 листопада 2018 року.

Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2020 роки дружина судді має право користування квартирою в місті Києві площею 106,1 кв.м із червня 2009 року. Проте у деклараціях за 2016–2018 роки вказане майнове право суддею не задекларовано.

3. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) наявні рішення, ухвалені Слободянюком Б.К., які ймовірно свідчать про те, що суддею допущено судову тяганину, зокрема, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи із метою надання учаснику справи фактичних переваг, у тому числі, уникнути відповідальності тощо, у таких справах:

№	Номер справи	Дата вчинення правопоруше- ння	Дата надходже-ння до суду	Дата рішення про закриття	Строк з моменту вчинення	Строк з моменту надходження до суду
1	572/905/17	05.04.2017	18.04.2017	17.07.2017	103	90
2	572/1202/17	18.05.2017	27.07.2017	23.08.2017	97	27
3	572/1720/17	25.06.2017	24.07.2017	13.11.2017	141	112
4	572/1463/17	19.06.2017	26.06.2017	17.11.2017	151	144
5	572/2887/17	12.11.2017	09.01.2018	21.02.2018	101	43
6	572/2961/17	18.11.2017	04.12.2017	21.02.2018	95	79
7	572/769/18	09.03.2018	21.03.2018	25.06.2018	108	96
8	572/1073/18	06.04.2018	19.04.2018	17.07.2018	102	89
9	572/1940/18	07.07.2018	09.07.2018	09.10.2018	94	92
10	572/2717/20	01.10.2020	09.10.2020	28.01.2021	119	111

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив, що вказані справи є справами про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). У судовій практиці на той період, зважаючи на короткий період розгляду таких справ (на відміну від теперішнього – 1 рік), одним із поширених способів уникнення відповідальності було ігнорування судових повісток, наслідком чого було недотримання судом принципу належного повідомлення сторін про час, дату, місце судового засідання, що своєю чергою є безумовною підставою для скасування судового рішення. Або ж, користуючись особистим знайомством із поштарем, а в сільській місцевості всі один одного знають (куми, свати, брати, сестри і тд), правопорушник просив зробити помітку в судовій повістці «за даною адресою не проживає». Інший поширений спосіб – зловживання правопорушником чи його адвокатом своїми правами, зокрема: вмотивовані клопотання про відкладення судового засідання, про виклик свідків, про витребування додаткових матеріалів чи направлення протоколу на доопрацювання, несподівана хвороба правопорушника в день проведення засідання. Це призводило до закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності і суддя фактично був заручником ситуації, що не є наслідком безпідставного затягування або невжиття ним заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

На думку ГРД, такі пояснення є прийнятними лише щодо однієї з наведених справ № 572/1202/17, де особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не з’являлася на виклик до суду. Цю справу спочатку розглядав інший суддя.

4.  Відповідно до суддівського досьє Слободянюк Б.К. був у відпустці в період з 18 вересня 2017 року до 30 жовтня 2017 року. Водночас у ЄДРСР зазначено, що суддею протягом зазначеного періоду було ухвалено 10 судових рішень, а саме: №№ 69966670, 70014791, 69871659, 69773799, 69773818, 69773405, 69772823, 69802267, 69871874, 69802448.

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив: «Щодо зазначених Вами рішень, №№ 69871659, 69773799, 69773818, 69773405, 69772823, 69802267, 69871874, 69802448 ухвалених в період з 18 вересня 2017 року до 30 жовтня 2017 року повідомляю, що наказами голови Сарненського районного суду Рівненської області був відкликаний з відпустки. Наказ № 28 від 13 вересня 2017 року (на один робочий день 11 жовтня 2017 року), наказ № 30 від 11 жовтня 2017 року (на один робочий день 25 жовтня 2017 року) та наказ № 31 від 26 жовтня 2017року (на три робочих дні 26 жовтня, 27 жовтня, та 30 жовтня 2017року). Дати рішень повністю співпадають із вказаним».

Також суддя вказав: «Щодо зазначених рішень №№ 69966670, 70014791 мала місце технічна описка у даті, до ЄДРСР були надіслані судом 02 листопада 2017 року та 06 листопада 2017 року відповідно».

ГРД зазначає, що ухвалою № 69966670 у справі № 572/1189/17 суддею витребувано пакет документів із різних органів, зокрема: Татарбунарського відділення поліції Арцизького відділу поліції Одеської області, Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Татарбунарського відділення Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, відділу з питань державної реєстрації Татарбунарської районної державної адміністрації, управління патрульної поліції в м. Одеса, Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, Татарбунарської державної нотаріальної контори, Управління праці та соціального захисту населення Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі, ВДВС Татарбунарського РУЮ Одеської області, Білосільської сільської ради. Водночас у цій справі суддя оголосив рішення 02 листопада 2017 року, у якому зазначив, що до суду надійшли витребувані відомості. Ухвали про виправлення описки в судовому рішенні № 70014791 у ЄДРСР не виявлено.

Відповідно до суддівського досьє Слободянюк Б.К. проходив навчання в період з 19 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року, також їздив на навчання в м. Львів в період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року. Водночас у ЄДРСР наявні 27 судових рішень за вказаний період: №№ 71734441, 71702744, 71734487, 71734494, 71734418, 71734418, 71734544, 71734546, 71734551, 71734555, 71749373, 71749373, 71734570, 71832277, 71833031, 72117775, 71833013, 72610485, 71832289, 71734515, 71734557, 71832266, 71832612, 71832575, 71832050, 71832331, 74366812.

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив, що навчання в Національній школі суддів України проводилось тільки в період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року, а період з 19 січня 2018 року до 26 січня 2018 року відповідно до табелю обліку робочого часу ці дні були робочими. ГРД також допускає, що можливо в досьє була допущена помилка.

ГРД вважає, що більшість наведених рішень не може свідчити про недоброчесність судді. Однак пояснення судді нерелевантні щодо ухвали № 74366812, ухваленої 31 січня 2018 року у справі № 572/1510/17.

Відповідно до суддівського досьє Слободянюк Б.К. перебував у відпустці в період з 04 червня 2018 року до 21 червня 2018 року. Водночас у ЄДРСР наявні 45 судових рішень, ухвалених суддею в цей період.

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив: «Щодо зазначених Вами 45 судових рішень, ухвалених в період з 04 червня 2018 року до 21 червня 2018 року повідомляю, що наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області № 3 від 17 травня 2018 року надано відпустку з 07 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, а наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області № 5 від 18 червня 2018 року був відкликаний з відпустки з 19 червня 2018 року. Зазначені Вами рішення були ухвалені саме в період до 07 червня 2018 року та після 18 червня 2018 року, а за цей період рішення в ЄДРСР відсутні».

Відповідно до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, суддя був за межами території України в період з 06 серпня 2021 року до 15 серпня 2021 року. Водночас у ЄДРСР наявна інформація, що суддею протягом зазначеного періоду було ухвалено два рішення від 09 серпня 2021 року № 99506007 та № 99624066. Суддя надав пояснення: «Щодо зазначених Вами рішень – №№ 99506007, 99624066, ухвалених в період з 06 серпня 2021 року до 15 серпня 2021 року – так само – мала місце технічна описка у даті, до ЄДРСР були надіслані судом 10 вересня 2021 року та 15 вересня 2021 року відповідно».

ГРД вважає, що ухвала про поновлення провадження № 99506007 ухвалювалась суддею саме 09 серпня 2021 року, про що свідчить інше рішення судді у справі № 572/2264/20, у якому вказано таке: 09 серпня 2021 року провадження у справі було відновлено. Про те, що ухвала про поновлення провадження № 99624066 ухвалювалась суддею саме 09 серпня 2021 року свідчить інше рішення судді у справі № 572/276/21, у якому зазначено: 09 серпня 2021 року провадження у справі було відновлено.

Відповідно до суддівського досьє Слободянюк Б.К. перебував у відпустці в період з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року. Водночас у ЄДРСР наявна інформація, що суддею протягом зазначеного періоду було ухвалено два рішення, а саме: № 76230021 та № 76096002.

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив, що в ухвалених рішеннях № 76230021 та № 76096002 в період з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року мала місце технічна описка в даті, до ЄДРСР вони були надіслані судом 04 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року відповідно.

ГРД зауважує, що їм незрозуміло, яким чином були зроблені відповідні технічні помилки, якщо місяці в ухвалах прописані словами, а не числом. Ухвал про виправлення описок у зазначених рішеннях не виявлено.

Крім того ГРД зазначила, що в ухвалі № 76096002 від 14 серпня 2018 року вказано:

«призначити у кримінальному провадженні НОМЕР_1 від 26 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, підготовче судове засідання на 15 годину 00 хвилин 17 серпня 2018 року».

З огляду на це ухвала не могла бути ухвалена 28 серпня 2018 року, про що пише суддя у своїх поясненнях.

Також ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребувала пояснення судді.

Так у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки вказано, що дружина судді володіє 1/2 частини двох земельних ділянок площею 0,2 га та 0,25 га, розташованих у селі Дзвінкове Васильківського району Київської області, придбаних у 2006 році. Вартість на дату набуття становила 27 280 грн та 28 316 грн, проте в деклараціях за 2019 та 2020 роки вартість зазначених ділянок змінилася та становила 103 300 грн та 129 000 грн відповідно. Крім того, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2017 роки датою набуття права власності зазначених земельних ділянок вказано 03 червня 2006 року, проте в деклараціях за 2018–2020 роки дата була змінена на 21 липня 2006 року.

Зазначені порушення виявило НАЗК. У своїх поясненнях для НАЗК суддя зазначив, що в попередніх деклараціях вказував не реальну вартість земельних ділянок, а грошову та експертну оцінку та дату придбання земельних ділянок, а не дату реєстрації права власності.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки датою набуття права власності на квартиру площею 64,4 кв.м, розташовану в місті Києві, зазначено 18 вересня 2006 року, проте в деклараціях за 2019–2020 роки дату змінено на 04 жовтня 2006 року.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки датою набуття права власності на квартиру площею 55,7 кв.м, розташовану в місті Києві, зазначено 14 травня 2002 року, проте в деклараціях за 2019–2020 роки дату змінено на 17 травня 2002 року.

Зазначені порушення виявило НАЗК. У своїх поясненнях для НАЗК суддя зазначив, що в попередніх деклараціях вказував дату придбання об’єктів нерухомості, а не дату реєстрації права власності.

Відповідно до суддівського досьє на дії судді у період за 2016–2022 роки надійшло 2 скарги, проте дисциплінарні справи не було відкрито або залишено без розгляду.

В анкеті судді від 20 червня 2018 року Слободянюком Б.К. особами, які можуть дати рекомендацію, вказав першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_1.

Також в інформації ГРД ставляться питання щодо легальності походжень заощаджень у сумі 237 000 доларів США та декларування права власності судді на земельну ділянку в місті Вознесенськ Миколаївської області площею 0,0480 га, які зазначені у висновку ГРД від 03 грудня 2023 року.

ГРД звернулася до судді з проханням надати пояснення. Слободянюк Б.К. пояснив, що його сім’я мала заощадження і достатньо коштів на придбання вказаного майна. Зокрема, суддя надав копії звітів із податкової щодо доходів від підприємницької діяльності дружини за 2003–2008 роки (крім 2007 року). Інформація у них значно відрізняється від відомостей, на яких ґрунтувалася попередня редакція висновку від 03 грудня 2023 року. Так, у згаданий період дружина судді (до червня 2007 року цивільна дружина) заробила близько 300 000 доларів США.

Також суддя надав документи, які підтверджують, що у 2007 році його дружина продала квартиру у Києві за 984 750 грн. За курсом НБУ на той період це близько 195 000 доларів США.

У поясненнях суддя також вказав, що у грудні 2011 року була продана квартира за 655 122 грн. За курсом НБУ на той період це близько 82 000 доларів США. Документального підтвердження щодо цього правочину до ГРД не надходило.

ГРД вважає пояснення судді релевантними, однак потребує пояснень щодо вартості будинку в селі Дзвінкове Київської області площею 206,9 кв.м, придбаного у 2008 році.

Також суддя пояснив, що права власності на земельну ділянку в місті Вознесенськ Миколаївської області площею 0,0480 га ніколи не набував і не мав, як спадщину не приймав, там не проживав. Після смерті бабусі ОСОБА_2 спадщину (зазначену ділянку) прийняв його батько ОСОБА_3, який згодом і оформив право власності на спадщину. Ділянка на праві власності належала виключно йому. Після смерті батька за його заповітом зазначену ділянку успадкувала сестра – ОСОБА_4. Зважаючи на тайну заповіту та здійснення нотаріальних дій, наразі підтверджувальні документи надати не можливо, інформація щодо права власності міститься у відповідних реєстрах.

Слободянюк Б.К. під час співбесід надав пояснення стосовно кожного пункту висновків ГРД.

1. Факт відображення та загальний розмір доходу, отриманого його дружиною, підтверджується податковими деклараціями за відповідні періоди, які надано Комісії.

Відповідно до декларацій доходи, одержані ОСОБА_5, за 2003–2011 роки та 2015–2022 роки становлять:

рік	сума доходу	середньорічний курс долара США	сума доходу в доларах США
2003	132 364,96	5,33	24 833,95
2004	248 797,82	5,32	46 766,51
2005	466 018,40	5,12	91 019,22
2006	511 792,25	5,05	101 345
2007	51 896,62	5,05	10 276,56
2008	181 590,00	5,27	34 457,30
2009	7 500,00	7,79	962,77
2010	39 300,00	7,94	4 949,62
2011	9 000	7,97	1 129,23
2015	865 000	21,84	39 606,23
2016	989 000	25,55	38 708,41
2017	2 285 258,80	26,6	85 911,98
2018	1 204 793	27,2	44 293,86
2019	1 572 316	25,85	60 824,60
2020	1 857 950	26,96	68 915,06
2021	110 899	27,29	4 063,72
2022	296 800	32,34	9 177,49
Загальна сума доходів	10 830 277		667 241,51

Крім того, суддя надав копії договорів купівлі-продажу квартир у 2007 році та у 2011 році, відповідно до яких дружиною продано квартири в місті Києві 27 вересня 2007 року за 984 750 грн (орієнтовно 190 000 доларів США) та 23 грудня 2011 року за 655 122 грн (орієнтовно 82 000 доларів США).

Тобто дохід дружини за 2003–2016 роки – 3 502 260 грн (орієнтовно 394 054 доларів США), ураховуючи продаж двох квартир – 5 142 132 грн (орієнтовно – 666 054 доларів США).

Оскільки ГРД було поставлено під сумнів законність джерел походження коштів (доходу) його дружини від зайняття адвокатською діяльністю, ураховуючи, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність нею отримано лише у 2008 році, з метою підтвердження наведеного суддею додатково подано копії договорів про надання юридичних послуг та копії актів прийому надання юридичних послуг до таких договорів (які вдалося відшукати), а саме:

• копії постанови ВГСУ від 07 листопада 2006 року, постанови КАГС від 31 липня 2006 року, ухвалені у справі № 2/598, у якій дружина судді є представником компанії «НАБРОС Фарма ПВТ ЛТД»;
• договір про надання юридичних послуг від 26 липня 2004 року № 26/07;
• акт прийому наданих послуг від 14 грудня 2004 року на суму 5 700 доларів США;
• акт прийому наданих послуг від 20 грудня 2004 року на суму 2 500 доларів США;
• акт прийому наданих послуг від 22 березня 2005 року на 2 170 доларів США;
• квитанцію на оплату юридичних послуг від 02 лютого 2005 року на суму 10 380 доларів США;
• виписку з особового рахунка від 02 грудня 2005 року на суму 5 000 доларів США;
• договір про надання юридичних послуг від 15 квітня 2003 року № 06/05;
• акт прийому наданих послуг від 29 березня 2004 року на суму 48 167,45 грн (орієнтовно 9 000 доларів США);
• акт прийому наданих послуг від 23 квітня 2004 року на суму 48 182 грн (орієнтовно 8 875 доларів США);
• акт прийому наданих послуг від 28 травня 2004 року на суму 34 275 грн (орієнтовно 6 454 доларів США);
• договір про надання юридичних послуг від 14 вересня 2004 року № 14/09;
• акт прийому наданих послуг від 26 липня 2005 року на суму 27 382 грн (5 348 доларів США);
• договір про надання юридичних послуг від 01 червня 2005 року № 15/06;
• виписку з особового рахунка від 20 листопада 2008 року на суму 25 000 доларів США;
• договір по надання юридичних послуг від 01 січня 2006 року № 01/01;
• акт прийому наданих послуг від 23 лютого 2003 року на суму 69 731,48 грн (орієнтовно 13 100 доларів США);
• акт прийому наданих послуг від 30 вересня 2008 року на суму 4 750 грн;
• акт прийому наданих послуг від 18 травня 2009 року на суму 7 500 грн;
• акт прийому наданих послуг від 09 березня 2010 року на суму 5 500 грн;
• договору про надання юридичних послуг від 12 листопада 2004 року № 12/11;
• акт прийому наданих послуг від 27 січня 2006 року на суму 8 181 грн;
• акт прийому наданих послуг від 31 березня 2005 року на суму 10 620 грн;
• акт прийому наданих послуг від 13 квітня 2005 року на суму 16 059 грн;
• акт прийому наданих послуг від 15 червня 2005 року на суму 21 008 грн;
• договір про надання юридичних послуг від 19 серпня 2002 року;
• копію рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2008 року, ухваленого у справі № 20/237. Щодо цієї справи суддя зазначає, що його дружина як ФОП отримала 99 000 доларів США (за надані юридичні послуги), однак сам договір і акти знайти не вдалося.

Під час проведення співбесіди у членів Комісії виникли сумніви щодо факту декларування дружиною судді доходів, отриманих від компанії «Наброс Фарма ПВТ ЛТД», на суму 99 000 доларів США.

Суддею 14 листопада 2024 року додатково надіслано на адресу Комісії фотокопії банківських виписок щодо отримання доходу його дружиною від компанії «Наброс Фарма ПВТ ЛТД» у сумі 99 095 доларів США, що еквівалентно 500 429 грн, а саме:

• від 05 грудня 2005 року на суму 5 000 доларів США, що еквівалентно 25 250 грн;
• від 17 лютого 2006 року на суму 23 360 доларів США, що еквівалентно 117 968 грн;
• від 26 квітня 2006 року на суму 15 700 доларів США, що еквівалентно 79 285 грн;
• від 02 серпня 2006 року на суму 36 000 доларів США, що еквівалентно 181 800 грн;
• від 18 серпня 2006 року на суму 4 100 доларів США, що еквівалентно 20 705 грн;
• від 24 листопада 2006 року на суму 7 435 доларів США, що еквівалентно 37 546 грн;
• від 21 листопада 2007 року на суму 7 500 доларів США, що еквівалентно 37 875 грн.

Відповідно до податкових декларацій за 2005–2008 роки, дружина судді задекларувала такий дохід:

2005 рік ­ 466 018,40 грн;

2006 рік – 511 792,25 грн;

2007 рік – 51 896,62 грн.

З цього можна зробити висновок, що дружиною дійсно здійснювалася адвокатська діяльність до набуття такого статусу адвоката у 2008 році, нею задекларовані відповідні доходи від здійснення такої діяльності.

Суддя також пояснив, що витрати його сім’ї (його дружини) на придбання майна у 2002–2016 роках становлять орієнтовно 109 000 доларів США (без врахування вартості будинку в селі Дзвінкове), загальний дохід його дружини за цей період становить 666 054 доларів США, вказав, що протягом цього ж періоду він також працював і мав відповідний дохід.

Слободянюк Б.К. зауважив, що квартиру площею 55,7 кв.м придбано дружиною у 2002 році, тобто до реєстрації шлюбу, тому цей факт не може свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики (шлюб між суддею та його дружиною укладено 06 червня 2007 року).

Стосовно вартості будинку, розташованого в селі Дзвінкове Київської області, суддя пояснив, що його будівництво здійснювалося більше двох років, будинок збудовано з дерева, на сьогодні відсутні будь-які документи, які б підтверджували його вартість,  тому визначити вартість такого об’єкта нерухомості неможливо.

Стосовно земельної ділянки 0,0480 га в місті Вознесенськ суддя пояснив, що цю земельну ділянку успадкував його батько ОСОБА_3 після смерті його матері, відповідно і право власності оформлено на ОСОБА_3 (батька). Суддя наголошує, що в нього ніколи не було права власності на вказану земельну ділянку, тому і відсутній обов’язок щодо декларування цього об’єкта нерухомості. Після смерті батька (_________ року) цю земельну ділянку успадкувала сестра – ОСОБА_4. Суддя зазначає, що надати підтверджувальні документи неможливо через тайну заповіту та здійснення нотаріальних дій.

Стосовно недекларування суддею права користування квартирою площею 106,1 кв.м у місті Києві суддя пояснив, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік право користування цією квартирою зазначено в пунктах 25 та 31 розділу ІІІ як об’єкт, який перебуває на праві користування. Суддя зауважує, що право користування вказаною квартирою виникло у 2014 році.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки суддею не задекларовано вказаний об’єкт нерухомості внаслідок помилки, яка виявлена за результатами повної перевірки його декларації за 2017 рік (рішення НАЗК від 09 серпня 2019 року № 2449) та виправлена надалі в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2022 роки, оскільки на момент перевірки декларацію за 2018 рік уже було подано.

2. Також 24 січня 2024 року суддею додатково надано пояснення щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у яких ухвалено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а саме:

• справа № 572/905/17 надійшла до суду 18 квітня 2017 року, призначалася до розгляду шість разів, 27 квітня 2017 року відкладалась через неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, 17 травня 2017 року та 31 травня 2017 року відкладалася для виклику свідків, двічі 23 червня 2017 року та 05 липня 2017 року відкладався розгляд справи за клопотаннями особи, яка притягалася до відповідальності, та її представника. Постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 липня 2017 року;
• справа № 572/1202/17 надійшла до суду 27 липня 2017 року та призначена до розгляду 23 серпня 2018 року, у цьому ж судовому засіданні ухвалено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
• справа № 572/1720/17 надійшла до суду 24 липня 2017 року, тричі призначалася до розгляду, 22 серпня 2017 року і 01 вересня 2017 року відкладалася у зв’язку із неявкою особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 листопада 2017 року;
• справа № 572/2887/17 надійшла в провадження судді 09 січня 2018 року, двічі призначалася до розгляду, 01 лютого 2018 року засідання не відбулося через відрядження судді до Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 21 лютого 2018 року;
• справа № 572/1463/17 надійшла до суду 26 червня 2017 року, тричі призначалася до розгляду, 12 липня 2017 року та 14 серпня 2017 відкладалася через неявку особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 листопада 2017 року.
• справа № 572/2961/17 надійшла до суду 04 грудня 2017 року, призначалася до розгляду 20 грудня 2017 року (відкладено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 18 січня 2018 року (відкладено через неявку особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 01 лютого 2018 року (засідання не відбулося через відрядження судді до Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України). Постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 21 лютого 2018 року;
• справа № 572/769/18 надійшла до суду 21 березня 2018 року, тричі призначалася до розгляду, 14 квітня 2018 року (відкладено через неявку особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності), 16 травня 2018 року і 25 травня 2018 року розгляд справи відкладався за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 25 червня 2018 року;
• справа № 572/1073/18 надійшла до суду 19 квітня 2018 року, тричі призначалася до розгляду, 16 травня 2018 року і 25 травня 2018 року розгляд справи відкладався за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 17 липня 2018 року;
• справа № 572/1940/18 надійшла до суду 09 липня 2017 року, призначалася до розгляду шість разів, 19 липня 2018 року відкладено за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, 30 липня 2018 року відкладено за клопотанням адвоката, 29 серпня 2018 року відкладено для виклику свідків, 10 вересня 2018 року відкладено для повторного виклику свідків, 04 жовтня 2018 року відкладено через зайнятість судді в кримінальній справі. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 09 жовтня 2018 року.
• справа № 572/2717/20 надійшла до суду 09 жовтня 2020 року та неодноразово призначалася до розгляду, 10 листопада 2020 року та 03 грудня 2020 року відкладалася через неявку особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, 24 листопада 2020 року, 24 грудня 2020 року та 11 січня 2021 року відкладалася за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності. Постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення ухвалено 28 січня 2021 року.

3. Суддя також надав пояснення щодо зазначених у висновках ГРД рішень за реєстраційними № 69871659, № 69773799, № 69773818, № 69773405, № 69772823, № 69802267, № 69871874, № 69802448, ухвалених у період з 18 вересня 2017 року до 30 жовтня 2017 року, повідомив, що наказами голови Сарненського районного суду Рівненської області його було відкликано з відпусток: наказ від 13 вересня 2017 року № 28 (на один робочий день 11 жовтня 2017 року), наказом від 11 жовтня 2017 року № 30 (на один робочий день 25 жовтня 2017 року), наказ від 26 жовтня 2017 року № 31 (на три робочі дні 26 жовтня 2017 року, 27 жовтня 2017 року та 30 жовтня 2017 року), та підтвердив вказаний факт копіями відповідних наказів. Дати рішень повністю збігаються із вказаним. Щодо зазначених рішень за реєстраційними № 69966670, № 70014791 суддя пояснив, що мала місце технічна описка в даті, до ЄДРСР їх надіслано судом 02 листопада 2017 року та 06 листопада 2017 року відповідно.

Слободянюком Б.К. надано додаткові пояснення від 14 жовтня 2024 року, у яких зазначено, що судове рішення за реєстраційним номером № 69966670 (572/1189/17) ухвалено 11 жовтня 2017 року, тобто в робочий день судді, оскільки відповідно до наказу голови Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2017 року № 28 його було відкликано з відпустки на один робочий день – 11 жовтня 2017року.

Судове рішення за реєстраційним номером № 70014791 (572/1853/17) ухвалено 25 жовтня 2017 року, тобто в робочий день судді, оскільки відповідно до наказу голови Сарненського районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2017 року № 30 його було відкликано з відпустки на один робочий день – 25 жовтня 2017 року.

Стосовно рішень, ухвалених під час навчання в період з 19 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року та в період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року, суддя повідомив про те, що з 19 січня 2018 року до 26 січня 2018 року згідно з табелем обліку робочого часу ці дні були робочими. Рішення за реєстраційними № 71734441, № 71702744, № 71734487, № 71734494, № 71734418, № 71734418, № 71734544, № 71734546, № 71734551, № 71734555, № 71749373, № 71749373, № 71734570, № 71832277, № 71833031, № 72117775, № 71833013, № 72610485, № 71832289, № 71734515, № 71734557, № 71832266, № 71832612, № 71832575, № 71832050, № 71832331, № 74366812 ухвалено до 27 січня 2018 року та після 02 лютого 2018 року. Навчання в Національній школі суддів України проводилось у період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року. 

Стосовно 45 судових рішень, ухвалених з 04 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, суддя повідомив, що наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2018 року № 3 йому надано відпустку з 07 червня 2018 року до 21 червня 2018 року, наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2018 року № 5 – відкликано з відпустки з 19 червня 2018 року, що підтверджується відповідними копіями наказів. Ці рішення ухвалено до 07 червня 2018 року та після 18 червня 2018 року, за період з 07 червня 2018 року до 18 червня 2018 року рішення в ЄДРСР відсутні.

Стосовно рішень за реєстраційними № 76230021, № 76096002, ухвалених у період з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року, вказав, що мала місце технічна описка в даті рішення, до ЄДРСР їх надіслано судом 04 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року відповідно.

Слободянюком Б.К. надано додаткові пояснення від 14 жовтня 2024 року, у яких зазначено, що судове рішення за реєстраційним № 76230021 (572/2087/18) помилково датовано 04 серпня 2018 року, оскільки ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2018 року виправлено описку та зазначено правильну дату її ухвалення, а саме 04 вересня 2018 року (рішення за реєстраційним № 77837474).

Стосовно судового рішення за реєстраційним № 76096002 (572/2319/18) суддя пояснив, що згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 серпня 2018 року Слободянюка Б.К. призначено головуючим суддею у цій справі. В період з 01 серпня 2018 року до 14 серпня 2018 року суддя перебував у відпустці. В ухвалі про призначення підготовчого засідання в кримінальному проваджені помилково зазначено дату ухвали 14 серпня 2018 року та дату проведення підготовчого засідання 17 серпня 2018 року. Указану ухвалу надіслано до ЄДРСР 28 серпня 2018 року, тобто після закінчення відпустки судді.

З метою підтвердження вказаної інформації суддею надано додаткові пояснення та документи, а саме: скриншоти з автоматизованої системи документообігу суду «Д3» та лист Державного підприємства «Інформаційні судові системи», у яких зазначено, що вказана ухвала створена (присвоєно статус «Оригінал») в системі документообігу Слободянюком Б.К. 28 серпня 2018 року об 11 год 32 хв та відправлена до ЄДРСР. Суддя пояснив, що фактично судове засідання проведено 28 серпня 2018 року, перед судовим засіданням ним було виявлено відсутність цієї ухвали в ЄДРСР, тому він не перевіряючи ухвалу на правильність зазначення дат відправив її до ЄДРСР, що пояснюється його неуважністю через велике навантаження.

Суддя зазначив, що в датах рішень за реєстраційними № 99506007, № 99624066, ухвалених у період з 06 серпня 2021 року до 15 серпня 2021 року, також була технічна описка, до ЄДРСР їх надіслано судом 10 вересня 2021 року та 15 вересня 2021 року відповідно.

З метою підтвердження вказаної інформації суддею надано додаткові пояснення та документи, а саме: скриншоти з автоматизованої системи документообігу суду «Д3» та лист Державного підприємства «Інформаційні судові системи», у яких зазначено, що ухвала за реєстраційними № 99506007 (572/2264/20) створена (присвоєно статус «Оригінал») в системі документообігу Слободянюком Б.К. 10 вересня 2021 року о 14 год 37 хв та відправлена до ЄДРСР.

Ухвала за реєстраційним № 99624066 (572/276/21) створена (присвоєно статус «Оригінал») у системі документообігу Слободянюком Б.К. 15 вересня 2021 року о 14 год 37 хв та відправлена до ЄДРСР.

Стосовно наведеного суддя пояснив, що під час надіслання до ЄДРСР ухвал про залишення позовних вимог без розгляду ним було виявлено відсутність ухвал від 09 серпня 2021 року (про відновлення провадження у справах) у ЄДРСР, однак у матеріалах справах вони були наявні, не перевіряючи наявність у зазначених ухвалах технічних описок їх надіслано до ЄДРСР.

Суддя зауважує, що скарг щодо цих ухвал не надходило, вони не є кінцевими рішеннями та не призвели до порушення прав та свобод громадян, жодних негативних наслідків через допущені помилки не настало.

Таким чином, суддя заперечує наведені доводи щодо ухвалення рішень під час відпустки, перебування за кордоном чи на навчанні та зазначає, що вони жодним чином не підтверджуються.

Стосовно фактів зазначення в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки дати набуття права на земельні ділянки 0,2 га та 0,25 га в селі Дзвінкове 03 червня 2006 року, а у деклараціях за 2019–2020 роки – 21 липня 2006 року суддя пояснив, що вказані факти відповідають дійсності, ці помилки виявлено за результатами повної перевірки декларації за 2017 рік та зазначені в рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 серпня 2019 року № 2449 (далі – Рішення від 09 серпня 2019 року № 2449), які надалі виправлено.

Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції (Рішення від 09 серпня 2019 року № 2449) виявлено помилки і щодо зазначення дати набуття права власності на квартири в місті Києві площами 55,7 кв.м та 64,4 кв.м, які надалі виправлено.

Стосовно наявності скарг суддя пояснив, що наразі у Вищій раді правосуддя перебуває одна скарга, яка стосується незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Стосовно зазначення в анкеті судді від 20 червня 2018 року ОСОБА_1 як особу, яка може дати рекомендацію, суддя пояснив, що ним бралась активна участь у подіях під час Революції Гідності як адвокатом, а координував роботу групи адвокатів ОСОБА_1, який згодом став народним депутатом України та був призначений на посаду заступника Генерального прокурора України. ОСОБА_1 був указаний в анкеті, оскільки під час спільної діяльності йому стали відомі особисті якості та професійні здібності Слободянюка Б.К. як адвоката.

Мотиви та висновки Комісії.

Стосовно доводів ГРД, що суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє чи члена сім’ї майно, Комісія зазначає таке.

Статтею 11 Закону України «Про запобігання корупції» визначено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, у пункті 7¹ частини першої цієї статті зазначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 20 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством з питань запобігання корупції у 2019 році проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої Слободянюком Б.К.

Під час проведення вказаної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції встановлено, що Слободянюк Б.К. не зазначив відомості про об’єкт нерухомості (квартиру) загальною площею 106,1 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_6, та перебуває в у нього та членів його сім’ї на праві користування, у зв’язку з цим суддею не дотримано вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Слободянюк Б.К. пояснив, що не мав наміру приховувати право користування вказаною квартирою, оскільки він зазначив її в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» як місце фактичного проживання. Внаслідок помилки суддею не зазначено вказаний об’єкт нерухомості в розділі 3 «Об’єкти нерухомості».

Комісія у пленарному складі з урахуванням пояснень судді дійшла висновку, що Слободянюк Б.К. при заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, допустив певну недбалість, що обґрунтовано враховано колегією при визначенні балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

Водночас Комісія констатує, що недбале ставлення судді до заповнення декларацій не є наслідком умисних дій, не призвело до внесення в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей чи умисного незазначення відомостей, визначених законодавством, та доходить висновку, що ці обставини не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.

Стосовно закриття провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП суддя пояснив, що основна проблема розгляду справ поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності полягала в неможливості належним чином та вчасно повідомити особу про час, дату та місце розгляду такої справи. Якщо повістка про виклик особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, поверталась до суду з відміткою про невручення, особа вважалась такою, що не повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, крім того учасниками справи неодноразово заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи. Такі обставини зумовлювали повторний виклик та, відповідно, відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На переконання Комісії, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання суддею обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які передбачені законом обов’язкові дії були здійснені з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 лютого 2022 року (справа № 11-442сап20) зробила висновок, що обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, визначеного законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення їх розгляду протягом строку, передбаченого законом.

Отже, узагальнюючи встановлені та досліджені обставини, Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.

Комісія зазначає, що суддею повністю спростовані доводи ГРД щодо ухвалення судових рішень під час перебування у відпустках та відрядженнях. 

Додаткову інформацію, зазначену у висновку ГРД, з урахуванням пояснень судді Комісія вважає такою, що не впливає на оцінку судді Слободянюка Б.К. за критеріями доброчесності та професійної етики.

Заслухавши пояснення судді, урахувавши надані суддею копії документів, Комісія вважає, що ним надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, що повністю спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 22 січня 2024 року № 26/ко-24, висновки ГРД, пояснення судді Слободянюка Б.К., інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про відповідність судді займаній посаді за критеріями доброчесності та професійної етики.

Урахувавши результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Слободянюка Б.К. на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області.

Керуючись пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України дванадцятьма голосами «ЗА» та двома «ПРОТИ»

вирішила:

Визнати суддю Сарненського районного суду Рівненської області Слободянюка Бориса Костянтиновича таким, що відповідає займаній посаді.

Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Слободянюка Бориса Костянтиновича на посаду судді Сарненського районного суду Рівненської області.

 

Головуючий                                                                                Андрій ПАСІЧНИК /(ЗА)

Члени Комісії:                                                                            Михайло БОГОНІС /(ЗА)

                                                                                                       Людмила ВОЛКОВА /(ЗА)

                                                                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК /(ЗА)

                                                                                                       Ярослав ДУХ /(ПРОТИ)

                                                                                                       Роман КИДИСЮК /(ЗА)

                                                                                                       Надія КОБЕЦЬКА /(ЗА)

                                                                                                       Олег КОЛІУШ /(ЗА)

                                                                                                       Володимир ЛУГАНСЬКИЙ /(ЗА)

                                                                                                       Олексій ОМЕЛЬЯН /(ПРОТИ)

                                                                                                       Роман САБОДАШ /(ЗА)

                                                                                                       Руслан СИДОРОВИЧ /(ЗА)

                                                                                                       Сергій ЧУМАК /(ЗА)

                                                                                                       Галина ШЕВЧУК /(ЗА)