Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратова Юрія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Юрія ШАРАТОВА,

представника Громадської ради доброчесності Костянтина СМОЛОВА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратова Юрія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Шаратов Юрій Анатолійович 23 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Шаратова Ю.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Шаратов Ю.А., ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2002 році в Міжрегіональній Академії управління персоналом і отримав диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Правознавство».

У 2010 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Правознавство».

Указом Президента України від 10 грудня 2012 року № 83/2012 Шаратова Ю.А. призначено на посаду Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим строком на п’ять років.

Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 301/2013 Шаратова Ю.А переведено на посаду судді Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 Шаратова Ю.А. переведено на посаду судді Господарського суду Одеської області.

Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 159/2019 Шаратова Ю.А. призначено на посаду судді Господарського суду Одеської області.

Присягу склав 14 грудня 2012 року.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 12 років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Шаратов Ю.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,5	356,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 356,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження здатності Шаратова Ю.А. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону Україн «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шаратова Ю.А.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратова Ю.А. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Шаратова Ю.А. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратова Ю.А. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист Комісії кандидатом Шаратовим Ю.А. 23 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 17 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Шаратова Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – висновок).

Членом Комісії – доповідачем (лист від 17 червня 2025 року № 32 дпс-888/23) запропоновано Шаратову Ю. А. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює обставини, викладені ГРД у висновку.

З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію цього висновку.

Кандидатом 23 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

 Шаратову Ю.А. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Шаратовим Ю.А. проведено 24 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	20	21	20	20		21	20,33	40,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	21	20		22	20,33

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Шаратов Ю.А. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Шаратовим Ю.А. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	10	11		11	10,67	44,00
	Ефективна взаємодія	11	11	11	11		11	11
	Стійкість мотивації	11	11	11	12		12	11, 33
	Емоційна стійкість	11	11	11	11		11	11

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,00 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія висновує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського Шаратова Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність» (підпункти 2, 6 пункту 18 Показників), «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Показників), «Неупередженість» (підпункт 5 пункту 16 Показників) та «Сумлінність» (підпункт 3, 5 пункту 19 Показників).

1. Шаратов Ю.А. у 2014 році набув право власності на квартиру у місті Одеса загальною площею 80,3 кв.м, вартістю 631 696 грн. ГРД встановила, що станом на кінець 2013 року кандидат не мав задекларованих заощаджень або банківських вкладів, а сукупні доходи за офіційними даними були недостатні для придбання квартири, за винятком доходу, отриманого ним у 2011 році від ТОВ «Приватофіс» (974 772,15 грн) за відчуження 27/100 частки в нежитлових приміщеннях у Сімферополі. Водночас аналіз доходів кандидата до 2006 року свідчить про відсутність фінансових можливостей для набуття цієї нерухомості, що ставить під сумнів законність її первинного придбання. Таким чином, ГРД вважає, що дохід від її подальшого продажу не може вважатися належним джерелом для придбання квартири в Одесі.

2. Кандидат, обіймаючи посаду заступника голови Господарського суду Одеської області, діяв в умовах конфлікту інтересів під час працевлаштування свого сина до цього ж суду, де син працював з червня 2023 року до лютого 2024 року, що свідчить про порушення вимог неупередженості при прийнятті кадрових рішень.

3. Кандидат, перебуваючи на навчанні в Національній школі суддів України (далі – НШСУ) (16–27 лютого 2015 року та 16–27 лютого 2016 року), ухвалював численні судові рішення, перебуваючи фактично відсутнім на робочому місці.

Стосовно фінансових джерел придбання квартири у місті Одеса загальною площею 80,3 кв.м у письмових поясненнях, а також під час співбесіди 24 червня 2025 року Шаратов Ю.А. пояснив, що з 2006 до 2008 року ним здійснювалася підприємницька діяльність у сфері права та надання в оренду нерухомого майна.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків не в повній мірі відображають доходи кандидата як фізичної особи – підприємця за 2006–2008 роки, оскільки обліковують лише безготівкові платежі та готівкові кошти, сплачені податковими агентами (заробітна плата, винагороди за цивільно-правовими угодами) та не враховують готівкові розрахунки, що фактично відбувалися.

Такі доходи декларувалися Шаратовим Ю.А. наближено до максимально допустимої межі — 500 000 грн (близько 100 000 доларів США), проте річні декларації про доходи за той період не збереглися.

Шаратов Ю.А. зауважив, що навіть за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, його дохід за період з 2006 до 2008 року становив 1 029 447,47 грн, що за курсом станом на 2008 рік еквівалентно 205 889,50 доларів США.

Також кандидат пояснив, що форма паперової декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки, передбачена додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, зобов’язувала декларувати лише кошти, розміщені в банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти (заощадження) декларуванню не підлягали, тому його грошові заощадження відображено не було.

Крім того, кандидат пояснив, що окрім грошових заощаджень від здійснення підприємницької діяльності, джерелами фінансування придбання квартири в місті Одеса були грошові кошти, отримані ним від продажу квартири загальною площею 69,9 кв.м у місті Сімферополі. У паперових деклараціях про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру за 2001–2014 роки він декларував право власності на квартиру в місті Сімферополі, яку було відчужено навесні 2014 року за 790 036 грн.

Шаратов Ю.А. зауважив, що квартира в місті Сімферополі, розташована у будинку, збудованому наприкінці 1990-х років, була більш новою та сучасною порівняно з квартирою в місті Одеса, 1970 року будівництва, що перебувала в занедбаному стані та потребувала ремонту, тому частина різниці між вартістю цих об’єктів у сумі 158 340 грн була витрачена на ремонт і оренду житла на час проведення ремонтних робіт.

Стосовно іншого об’єкта нерухомості, зокрема офісного приміщення в місті Сімферополі, кандидат пояснив, що придбав його на підставі договору іпотеки від 12 лютого 2007 року № 788 разом з іншими співвласниками за кредитні кошти, надані акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції». Розмір основного зобов’язання боржника становив 136 805 доларів США. Строк виконання – 08 жовтня 2021 року. У 2011 році об’єкт було продано за 974 772, 15 грн (еквівалент 122 342 доларів США), кредит – частково погашено.

Доходів кандидата як фізичної особи – підприємця у 2006–2008 роках, а також накопичень за 2009–2011 роки було достатньо для обслуговування зазначеного кредиту.

Водночас Шаратов Ю.А. наголосив, що відповідно до Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII він проходив перевірку, у межах якої податковими органами перевірялися доходи, витрати та майновий стан, а в 2019 році – повну перевірку Національним агентством з питань запобігання корупції декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки, зокрема обставини придбання квартири в місті Одеса в 2014 році. За результатами перевірок порушень виявлено не було.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників «Чесність» – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійному та особистому судді. Суддя відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Показників «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення та докази на їх підтвердження, Комісія дійшла висновку, що вони є достатніми для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині наявності фінансових можливостей для набуття в 2014 році права власності на об’єкт нерухомості – квартири в місті Одеса загальною площею 80,3 кв.м, вартістю 631 696 грн., а також законності походження коштів, використаних на її придбання.

Стосовно працевлаштування сина до Господарського суду Одеської області, перебуваючи на посаді заступника голови цього суду, Шаратов Ю.А. пояснив, що у цьому випадку відсутнє як пряме, так і будь-яке інше підпорядкування між ним та його сином, що виключає порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Він наголосив, що згідно зі статтею 27 Закону України «Про запобігання корупції», особи не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких родичів. Під «прямим підпорядкуванням» розуміється організаційна або правова залежність, зокрема в питаннях прийняття на роботу, звільнення, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень тощо (абзац другий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»). Водночас відповідно до частини п’ятої статті 155 Закону України «Про запобігання корупції» такі кадрові повноваження належать виключно керівнику апарату суду.

Також Шаратов Ю.А. зазначив, що відповідні норми закріплено в Положенні про апарат суду, затвердженому рішенням зборів суддів від 13 вересня 2019 року № 17-02/2019, а структура управління судом не передбачає його впливу на кадрові рішення. Його повноваження як заступника голови суду визначаються головою суду та не охоплюють питань добору персоналу.

Шаратов Ю.А. також підкреслив, що на момент працевлаштування сина у відділі документального забезпечення були численні вакантні посади, тому жодних перешкод для інших кандидатів не створено, а робота канцелярії лише посилилася.

Згідно з пунктом 16 розділу ІІІ Показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику неупередженості, якщо зокрема, але не виключно: виконував свої професійні обов’язки без надання необґрунтованих переваг, не виявляв прихильності чи неприязні, упередженого ставлення; вживав визначених законодавством, Кодексом суддівської етики заходів щодо врегулювання чи недопущення конфлікту інтересів та обставин, що можуть поставити під сумнів його неупередженість.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення та докази на їх підтвердження, Комісія дійшла висновку, що вони є достатніми для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині дотримання вимог неупередженості при прийнятті кадрових рішень щодо працевлаштування свого сина.

Стосовно ухвалення судових рішень за фактичної відсутності на робочої місці Шаратов Ю.А. пояснив, що Одеське регіональне відділення НШСУ розміщено в одній будівлі з Господарським судом Одеської області. У зв’язку із цим відрядження на час навчання суддів не оформлюються, а облік робочого часу ведеться у повному обсязі.

Навчальні програми НШСУ передбачають заняття щодня з 10:00 до 16:00. Відтак суддя має можливість проводити судові засідання або ухвалювати рішення поза межами цього часу, що й відбувалося у відповідних випадках. Частина ухвал взагалі не вимагала проведення судового засідання і постановлювалася без виклику сторін.

Шаратов Ю.А. також надав детальний аналіз обставин ухвалення судових рішень згідно з переліком, вказаним у висновку ГРД, та підтвердні документи:

-18 лютого 2015 року, справа № 916/5153/14 – ухвалу постановлено у засіданні, що почалося о 16:11 (протокол судового засідання);

- 19 лютого 2015 року, справа № 916/5118/14 – засідання призначено на 16:00 ухвалою суду від 05 лютого 2015 року;

- 20 лютого 2015 року, справа № 916/5118/14 – ухвалу про прийняття справи до провадження постановлено без виклику сторін;

- 23 лютого 2015 року, справа № 916/2856/14 – рішення ухвалено в судовому засіданні, призначеному на 16:30 (довідка про оголошення перерви в судовому засіданні від 09 лютого 2015);

- 23 лютого 2015 року, справа № 916/4448/14 – ухвалу про відеоконференцію постановлено без виклику сторін;

- 24 лютого 2015 року, справа № 916/3336/14 – рішення ухвалено в засіданні, призначеному на 11:30. Тимчасову відсутність на частині лекції було погоджено з НШСУ;

- 25 лютого 2015 року, справа № 916/1926/14 – ухвалу постановлено у судовому засіданні, яке розпочалось о 16:48 (протокол судового засідання);

- 27 лютого 2015 року, справа № 916/5012/14 – ухвалу постановлено без виклику сторін;

- 15 лютого 2016 року, справа № 916/4955/15 – рішення ухвалено в судовому засіданні, яке розпочалось о 16:04 (протокол судового засідання);

- 15 лютого 2016 року, справа № 916/1651/13 – ухвалу про поновлення провадження у справі постановлено без виклику сторін;

- 16 лютого 2016 року, справа № 916/4783/15 – засідання призначено на 17:00 (довідка про оголошення перерви у судовому засіданні від 08 лютого 2015 року);

- 17 лютого 2016 року, справа № 916/5077/15 – ухвалу постановлено під час навчання з огляду на суспільний резонанс справи, за погодженням з НШСУ;

- 18 лютого 2016 року, справа № 916/2657/15 – ухвалу про зупинення провадження у справі постановлено в судовому засіданні, призначеному на 15:30 (ухвала від 11 лютого 2016 року). З огляду на колегіальний розгляд цієї справи і складнощі з погодженням графіків суддів було надано пріоритет здійсненню правосуддя. Нетривала відсутність на лекції, за погодженням з викладачем НШСУ, не вплинула на результат освітнього процесу.

- 19 лютого 2016 року, справа № 916/4871/15 – судове засідання почалося о 15:37 після фактичного завершення занять (раніше графіка на 15 хвилин) (протокол).

Шаратов Ю.А. зауважив, що проходження ним у повному обсязі навчання в період з 16 до 27 лютого 2015 року та з 15 до 19 лютого 2016 року підтверджено листом Одеського регіонального відділення НШСУ від 18 червня 2025 року № 23-03/213 та виданими НШСУ відповідними сертифікатами.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень; підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення та докази на їх підтвердження, Комісія дійшла висновку, що цих пояснень та доказів достатньо для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині ухвалення судових рішень за фактичної відсутності на робочому місці.

ГРД додатково надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання.

Зокрема, питання викликали такі обставини:

1. У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки кандидат декларує квартиру в місті Сімферополі загальною площею 69,9 кв.м. У деклараціях, поданих кандидатом після 2014 року, квартира в Сімферополі відсутня, що може свідчити про її відчуження через органи окупаційної влади Криму, всупереч українському законодавству.

2. Вартість автомобіля дружини кандидата (Toyota Yaris, 2017 року випуску), придбаного у 2020 році за 7 800 доларів США, суттєво нижча за ринкову ціну аналогічних автомобілів (16 000 доларів США станом на 2020 рік та 12 000 доларів США станом на 2025 рік) відповідно до оголошень на спеціалізованих платформах автопродажу), що викликає сумніви у достовірності цієї інформації.

3. Кандидат є членом громадського об’єднання «Асоціація суддів господарських судів України», яке спільно з іншими суддівським асоціаціями закликало президента ветувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та виступало проти залучення міжнародних експертів для оцінювання доброчесності діючих членів, а також кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя.

4. У період з 2014 до 2022 року кандидат неодноразово відвідував тимчасово окупований Крим, де проживають його батьки.

Стосовно обставин відчуження квартири в місті Сімферополі загальною площею 69,9 кв.м Шаратов Ю.А. пояснив, що дійсно продав зазначений об’єкт нерухомості в 2014 році. Водночас укладення правочину супроводжувалося певними труднощами, зумовленими, зокрема, відсутністю можливості в органів державної влади України здійснювати реєстрацію прав власності на нерухомість у Криму в Державному реєстрі речових прав у зв’язку з тимчасовою окупацію півострова росією. Крім того, покупець відмовлявся виїжджати на підконтрольну Україні територію для оформлення угоди. У зв’язку з цим кандидат був змушений поїхати до міста Севастополя, де звернувся до нотаріуса, у якого були в наявності українські нотаріальні бланки, та оформив довіреність на уповноважену особу покупця. За відчуження квартири ним отримано грошові кошти у доларах США, які згодом були використані для придбання квартири в місті Одеса.

Аналізуючи вказані обставини, Комісія зауважує, що кандидатом надано пояснення та докази, якими спростовано сумніви щодо його відповідності показникам критерію доброчесності та професійної етики у зв’язку з такими обставинами.

Стосовно вартості автомобіля дружини (Toyota Yaris, придбаний у 2020 році за 7 800 доларів США) Шаратов Ю.А. пояснив, що зазначена ціна підтверджується договором комісії № 3553/20/013468 від 26 серпня 2020 року. Ціну визначено продавцем після проведення перевірки на автосервісі, під час якої було виявлено приховані пошкодження та сліди ДТП, ймовірно, вчиненого за кордоном, звідки транспортний засіб був ввезений в Україну як вживаний (акт № 3553/20/013468 від 26 серпня 2020 року). Шаратов Ю.А. також додав, що цей автомобіль є бюджетною моделлю та не належить до транспортних засобів преміум-класу. Він не мав наміру приховати реальну вартість автомобіля – навпаки наполіг на відображенні у договорі фактичної ціни транспортного засобу. Крім того, у складі ціни компенсував частину податкових витрат продавця, оскільки для продавця це був другий продаж транспортного засобу протягом року.

Аналізуючи вказані обставини, Комісія зауважує, що відповідно до інформації, наданої ГРД, ринкова вартість аналогічних автомобілів за даними спеціалізованих платформ автопродажу становить 16 000 доларів США станом на 2020 рік та 12 000 доларів США станом на 2025 рік, що ставить під сумнів можливість придбання такого автомобіля у 2020 році за ціною 210 375 гривень (еквівалентно 7 800 доларів США).

Оцінка наведених фактів і обставин дає Комісії підстави для висновку, що з погляду звичайної розсудливої людини може виникати обґрунтований сумнів щодо реальної вартості автомобіля («Toyota Yaris» 2017 року випуску), придбаного дружиною кандидата у 2020 році за 7 800 доларів США.

Ураховуючи вказане, Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».

Стосовно звернення громадського об’єднання «Асоціація суддів господарських судів України» до Президента України ветувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Шаратов Ю.А. пояснив, що не брав участі в підготовці цього звернення та не підписував його, проте вважає, що в демократичному суспільстві громадська організація суддів, яка діє легально, має право на свободу висловлення своєї позиції (думки) щодо тих чи інших подій.

Аналізуючи наведені обставини та пояснення кандидата, Комісія вважає, що такі обставини не є достатньою самостійною підставою для визнання Шаратова Ю.А. таким, що не відповідає критерію професійної етики.

Стосовно відвідування тимчасово окупованої території Криму Шаратов Ю.А. пояснив, що після 2014 року відвідував тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим з єдиною метою – допомоги та підтримки своїм батькам похилого віку. Це рішення було зумовлено винятковими життєвими обставинами, які неможливо було вирішити в інший спосіб, ніж особистою присутністю. 

Кандидат наголосив, що в період анексії Криму він не зрадив присязі українського судді та до моменту, поки це було технічно можливо, здійснював судочинство. Не брав участі в так званому «референдумі», не отримував паспорт країни-агресора. Виїжджаючи у квітні 2014 року на підконтрольну територію, вивіз державну символіку та суддівські атрибути. Кандидат також зазначив, що його проукраїнська позиція підтверджується і подальшою діяльністю, зокрема після повномасштабного вторгнення росії в Україну ним ухвалено низку рішень про стягнення збитків із країни-агресора (справи №№ 916/3877/23, 916/4000/23, 916/131/24, 916/4476/2, 910/15226/24).

Комісія бере до уваги пояснення Шаратова Ю.А. щодо мети відвідування тимчасово окупованої території Криму, зокрема для відвідування своїх батьків, однак зазначає, що навіть така нагальна потреба повинна співвідноситися з прогнозованими ризиками та загрозами – передусім для життя і здоров’я судді, а також для державної безпеки й національних інтересів України в разі його можливого затримання тощо.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75 % (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,5	356,5
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	126
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,33	40,67
	Безперервний розвиток	20,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	44,00
	Ефективна взаємодія	11
	Стійкість мотивації	11,33
	Емоційна стійкість	11
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	726,17

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Шаратов Ю.А. у сукупності набрав 726,17 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратова Ю.А. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Шаратов Юрій Анатолійович набрав 726,17 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Шаратова Юрія Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії                                                                                 Михайло БОГОНІС

                                                                                                          Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                          Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                          Галина ШЕВЧУК