X

Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету судової влади з огляду на обставини, встановлені під час засідання Комісії 30 жовтня 2025 року у складі колегії № 1

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
05.11.2025
198/зп-25
Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету судової влади з огляду на обставини, встановлені під час засідання Комісії 30 жовтня 2025 року у складі колегії № 1

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Руслана СИДОРОВИЧА,

розглянувши питання про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету судової влади з огляду на обставини, встановлені під час засідання Комісії 30 жовтня 2025 року у складі колегії № 1,

встановила:

Стосовно правових підстав реагування.

Згідно з частиною десятою статті 131 Конституції України, відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

Для забезпечення добору та кваліфікаційного оцінювання суддів у системі правосуддя утворено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

До основних засад діяльності Комісії належать, зокрема, верховенство права, публічність та політична нейтральність.

Прозорість у роботі Комісії є одним із фундаментальних факторів покращення впливу результатів її функціонування на авторитет правосуддя, що зумовлює необхідність невідкладно реагувати на інформацію щодо діяльності Комісії, яка викликає значний суспільний інтерес.

З огляду на свій правовий статус та мету створення Комісія докладає зусиль для формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів, функціонування якого відбувається на засадах підзвітності перед суспільством. Втілення та захист цих ідеалів, як необхідної основи правової держави, потребує залучення й інших суб’єктів, що обумовлює потребу діалогу Комісії із органами державної влади у важливих ситуаціях.

Вжиття заходів для забезпечення авторитету судової гілки влади набирає особливої ваги в разі, коли під час виконання Комісією повноважень набуває загального розголосу інформація про ознаки можливих недоброчесних дій, до вчинення яких можуть мати відношення судді. У протилежному випадку діяльність органу суддівського врядування, на думку звичайної розсудливої людини, може видаватися спрямованою на толерування ймовірних порушень норм та правил поведінки.

Стосовно суті встановлених обставин.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

У грудні 2023 року до Комісії звернувся Короленко Олександр Миколайович із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Короленка О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання 821 кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), зокрема Короленка О.М.

17 квітня 2025 року рішенням Комісії № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року. Короленка О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах відповідного конкурсу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу між членами Комісії для підготовки до розгляду і доповіді справи Короленка О.М. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

30 жовтня 2025 року відбулося засідання постійної колегії № 1 Комісії, в якому одним із питань, затверджених до розгляду, було встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Короленка О.М. у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

03 листопада 2025 року до Комісії надійшов лист Короленка О.М. у якому він додатково навів мотиви своєї поведінки у засіданні 30 жовтня 2025 року.

Стосовно змістовної наповненості співбесіди з кандидатом.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Згідно з пунктом 2.4. Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність (п.п. 2.4.1); безперервний розвиток (п.п. 2.4.2).

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку (п. 2.7).

Пунктом 2.8 Положення передбачено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється), з-поміж інших, за показником стійкість мотивації (п.п. 2.8.3).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація судді (кандидата на посаду судді) до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону (п. 2.11).

Комісією надіслано кандидату лист від 26 травня 2025 року № 21-4281/25 та запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на його думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

29 травня 2025 року до Комісії надійшла письмова відповідь кандидата, яка долучена до матеріалів його досьє, а тому стала предметом обговорення під час співбесіди.

Так, в пункті 1.2 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» розділу 1 «Критерій особистої компетентності» Короленко О.М. зазначив, з поміж іншого, таке:

«24 січня 2013 року я захистив свою кандидатську дисертацію на тему: «Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання». Протягом 2019–2021 років написав дисертацію на тему: «Аудитор як спеціальний суб’єкт кримінального правопорушення за законодавством України», а в 2022–2023 роках дисертацію на тему: «Кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції». В науковому журналі «Економіка. Фінанси. Право», 2025 рік, випуск № 2, опублікував свою статтю на тему: «Стан сильного душевного хвилювання у Кримінальному кодексі України: зміст поняття та особливості його застосування».

 У пункті 2.3 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності за показником «Стійкість мотивації» розділу 2 «Критерій соціальної компетентності» кандидат вказав:

«На сьогодні я є безробітним, тому шукаю нову роботу. Проте я шукаю не просто нове місце роботи, а роботу, де я міг би застосувати свої знання з кримінального права та процесу, а також де офіційно передбачена така заробітна плата, з якою я матиму змогу допомагати своїй матері та зможу прогодувати свою сім’ю, яку планую завести. 

На останній роботі я отримував близько 15 000 гривень на місяць, через що почав писати дисертації з кримінального права іншим особам, оскільки хотів полетіти взимку в Тайланд, купити новий айфон, спорядження в гори, щоб піднятися та пройти Чорногірський хребет в Карпатах тощо.» 

Відповідно до пункту 6.21 Положення співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів:

  • Оголошення доповіді.
  • Надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію.
  • Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників з метою ухвалення остаточного рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (підпункти 6.21.1 – 6.21.3 Положення).

Пунктом 6.23 Положення передбачено, що обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень.

30 жовтня 2025 року під час співбесіди доповідачем (М. Богоніс) та членами Комісії (Н. Кобецька та Г. Шевчук) опитано кандидата на посаду судді щодо обставин та інформації, зазначеної ним особисто в надісланій до Комісії письмовій відповіді від 29 травня 2025 року (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/7TCCcKV2ObY?si=uNGgcnaz5AmxvQMZ&t=2520 таймкод 42:05–2:06:47).

Ознайомившись із записом співбесіди, Комісія відобразила в цьому рішенні зміст адресованих кандидату запитань та отриманих відповідей, з метою повного та об’єктивного зясуваня обставин:

Богоніс М.Б.: «Щодо способу професійної, так би мовити, реалізації своєї, які ви зазначаєте, написання дисертації з кримінального права іншим особам. Ви зазначаєте, що це приносить Вам певний дохід. Детальніше могли би це пояснити, як ця процедура Вами організована і як це відбувається?».

Кандидат: «Ця процедура, можна сказати сама мене знайшла, я вже працював в Держпродспоживслужбі з березня. Перший місяць літа, до мене приїжджає мій знайомий. Я з ним із попередньої роботи був знайомий. І він шукав, хто б написав, він не прямо сказав: «Я шукаю варіант зекономити, шукаю, хто би написав роботу для моєї дружини». І запропонував мені взятися за це і назвав суму, яку хоче заплатити за це. Так ми домовилися, що я за три роки це маю зробити. І отак в мене з’явилась перша робота».

На уточнювальні запитання кандидат пояснив, що отриманого доходу він не задекларував. Стосовно розміру доходу Короленко О.М. пояснив таке.

Кандидат: «Робота 6 000 доларів, отримував трьома частинами: перший рік, другий рік і третя частина, коли скинув в чорновому варіанті роботу науковому керівнику. Плюс 500 доларів – це я оформлюю, оплачую публікації: п’ять наукових статей, п’ять конференцій.».

Богоніс М.Б.: «Це загальна сума 6 000 доларів чи кожна частина?».

Кандидат: «Ні, по 2 000 доларів трьома частинами, робота за 6 000. Ми домовились».

Богоніс М.Б.: «І це для Вас така систематична діяльність?».

Кандидат: «Ні, було всього два рази від нього. Наступний рік він так само мені приїхав і каже, що в нього є знайома і її так само цікавить це питання. Ті ж самі умови, та ж сама сума. Вона згодна, але вона хотіла, щоб частини були менші. Перший рік – 1 000, другий рік – 1 000 і 4 000 плюс 500 за публікації, коли я скидаю всю роботу в чорновому варіанті. На цьому ми домовились. Першу роботу я писав якраз як ковід був. Почався 20-й, 21-й рік, в нас на роботі дозволялось працювати вдома».

Богоніс М.Б.: «А теми роботи Ви зазначаєте у розділі 1.2 письмових відповідей, так?».

Кандидат: «Так».

Богоніс М.Б.: «От перша робота: «Аудитор як спеціальний суб’єкт кримінального правопорушення за законодавством України», так?».

Кандидат: «Так».

Богоніс М.Б.: І друга робота, яка виконана Вами у 2022–2023 роках – це дисертація на тему: «Кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції».

Вам відомо хто? Відомі прізвища осіб, які вважають себе  авторами цієї роботи?»

Кандидат: «Так, відомо».

Богоніс М.Б.: «Тобто ці особи привласнили результати Вашої інтелектуальної роботи?».

Кандидат: «Ні, вони не привласнили. Ну, була така домовленість. У мене була низька зарплата. Я в університеті працював майже шість років, там жодного разу мені не пропонували стати навіть науковим керівником. Ось тут знайомий приїжджає, він прямо каже, що він хоче, каже, скільки готовий заплатити. Я в принципі це можу зробити. Тобто я був готовий, тобто це не було привласнення, тобто це була домовленість: я роблю роботу і віддаю».

Богоніс М.Б.: Ну, з точки зору законодавства про захист авторських прав Ви розумієте, хто вважається автором роботи і кому належать особисті немайнові права автора? З якого моменту вони виникли? Обидві особи фактично захистили на цей час дисертації для здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі права?».

Кандидат: «Так. В 2023-му і 2024-му році захистились».

Кобецька Н.Р.: «Чи можете підтвердити, що саме Ви писали ці тексти і передали особам?».

Кандидат: «Так, можу. Як підтвердити?».

Кобецька Н.Р.: «Чим можете підтвердити?».

Кандидат: «Ну, в мене на ноутбуці є ці тексти. Вони не тільки кінцевий варіант, а і в процесі написання. Я ці папки зберіг. Тобто, як я писав, який матеріал використовував. Ось, також можу відповідати на ці питання по цих роботах. Пункти новизни, хто писав».

Кобецька Н.Р.: «Ви вважаєте, що це нормальна ситуація? Ви брали участь у такій схемі? Так, така схема, на жаль, вона існує. Ви взяли участь у такій схемі і Ви вважаєте, що це нормально. Ви уклали договір про надання послуг, написали роботу, передали, але хтось інший під своїм авторством її захистив, пишучи, що це авторське. І Ви вважаєте, що це нормально?».

Кандидат: «Перше, це я не порушував ніякого закону. Я чесно своєю головою заробив ці гроші. По-друге, чи нормально чи не нормально, я знаю одне, що якби я відмовив, він би пішов би, знайшов би іншого, тобто інший би».

Кобецька Н.Р.: «Ми говоримо про Вас».

Кандидат: «А, да».

Кобецька Н.Р.: «З точки зору етичних, моральних підходів у Вас не було ніяких моральних дилем в цьому випадку, що от така складається ситуація?».

Кандидат: «Дилем не було».

Богоніс М.Б.: «Запитання до Вас, пане Олександре. Сказали, що обізнані із тим, хто захистив відповідні дисертації, які Вами виконані. Ну, Ви розумієте, це тягне за собою певні наслідки не лише для Вас, а для тих осіб. Ви знаєте, напевно, що обидві із цих осіб є суддями?».

Кандидат: «Да, знаю».

Богоніс М.Б.: «Займають посади суддів».

Кандидат: «Це і була умова, чому я не декларую дохід, бо в 19-му, 20-му році вони були кандидатами на посаду судді, а вже на захист вони виходили призначеними. Тому я не декларував ці гроші. Ну, я не міг».

Богоніс М.Б.: «Прізвище, ви знаєте, готові назвати?».

Кандидат: «Да. А, ну це треба називати?».

Шевчук Г.М.: «Так, звичайно. Це ж ми відкриті для суспільства і суспільство повинно знати, як стають, напевне, кандидатами чи докторами філософії».

Кандидат: «Так у вас же ж є пояснення з приводу теми».

Шевчук Г.М.: «Так, але ж ми в ефірі. Ви про це написали. Тепер озвучте».

Кандидат: «Аудитор як спеціальний суб’єкт кримінального правопорушення за законодавством України» – авторка Ващук, а  «Кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції» – авторка Морозовська».

Богоніс М.Б.: «Ну, ви розумієте, скоріш за все, не можете не розуміти, з якою метою ці особи звернулися до Вас за отриманням послуг».

Кандидат: «Ну, звертався чоловік першої, тобто я з ними не спілкувався взагалі. Тобто все через нього йшло».

Богоніс М.Б.: «Ви обізнані із тим, що для суддів у такому випадку передбачені відповідні доплати. І фактично склалась така ситуація, що суддя, за Вашими словами, отримавши оцю послугу від Вас, набув відповідний статус і отримує після отримання диплому доплати, ну, досить таки в суттєвих розмірах».

Кандидат: «Так».

Шевчук Г.М.: «Ще одне запитання, одне. Скажіть, будь ласка, коли Ви писали ці наукові роботи, так, Ви їх писали тривалий час протягом трьох років. Це Ваша інтелектуальна праця, фактично Ваша, яку привласнили інші особи. Скажіть, будь ласка, чи спілкувалися Ви особисто з науковим керівником? Чи науковий керівник знав, що фактично цю роботу виконуєте Ви, а не особа, яка не є дотичною до цієї справи?».

Кандидат: «Так, спілкувався».

Шевчук Г.М.: «Фактично науковий керівник добре розумів, що роботу пишете Ви, а не хтось інший».

Кандидат: «Так, думаю так».

Шевчук Г.М.: «Думаєте, так? Оскільки всі оці особливості написання роботи не могли відбуватися без наукового керівника. Він дає спрямування. Так?».

Кандидат: «Так. Науковий керівник робив правки. Я чорновий варіант скинув керівнику. Вона зробила правки і кинула мені назад. Я вніс правки і направив далі, ну повернув назад її.».

Шевчук Г.М.: «Скажіть, будь ласка... Ще таке запитання. Ви от, наукову працю, наскільки я розумію, свою, так, особисто свою Ви швидше за все написали самі. Так?».

Кандидат: «Так».

Шевчук Г.М.: «Напевно, Ви не звертались ні до кого?».

Кандидат: «Ні …».

Шевчук Г.М.: «І все-таки Ви входите в наукову спільноту. І це є дуже, скажімо так, поважна спільнота науковців. Чи вважаєте Ви, що ці особи, яким Ви написали ці роботи, які стали докторами філософії в галузі права, вони мають право викладати тепер студентам свою тему, можливо, роботу чи дотичну до цієї теми, якийсь навчальний курс. Чи вважаєте Ви, що вони мають право це робити і навчати студентів самі нічого не написавши?».

Кандидат: «Ну, дивіться, по цих темах вони нічого не зможуть, ніякий курс, ніякий предмет викладати, бо аудитор – це тільки одна особа.».

Шевчук Г.М.: «Гаразд, тоді поставимо по-іншому питання. Вони мають оце звання?».

Кандидат: «Ви маєте на увазі – з дипломом викладати. Це мають право з дипломом викладати. Так, вони мають право з дипломом викладати».

Шевчук Г.М.: «Так, вони мають право викладати. Чи мають вони моральне право викладати і називати себе науковцями, так і викладати це студентам, давати знання дітям?».

Кандидат: «На мою думку, вони не будуть викладати, щодо морального права, оскільки вони не будуть викладати».

Шевчук Г.М.: «Чи не є Ви дотичними, чи не вважаєте Ви дотичним до того, що Ви фактично надали право особам, які не можуть, скажімо так, викладати, не мають права, тому що то не їхні роботи. Чи не є дотичні Ви до цього такого хаосу, скажімо так?».

Кандидат: «Цікаве питання. Ніколи не думав в такому контексті. Я можу сказати, маючи досвід викладання, що, маючи диплом і написано одну роботу, вони тільки з цим не зможуть викладати. Тобто, моральне право. Так, вони не мають морального права, як Ви кажете, рахуватися частиною цієї спільноти. І також вони не мають викладати навіть якщо вони колись захочуть це робити. З одного боку.».

Шевчук Г.М.: «Чи дотичні Ви до цього? мається на увазі неправомірного, такої ситуації?».

Кандидат: «Я дотичний до цієї ситуації, бо я писав ці роботи».

Шевчук Г.М.: «Ви добре знаєте, що судді отримують відсотки за наукове звання, тому що так закон прописаний. І на сьогодні держава цим людям, цим двом особам, як Ви стверджуєте, що Ви самі написали ці роботи, вони з державного бюджету отримують щомісячні доплати, високі щомісячні доплати. Чи не вважаєте Ви це нормальним? Ви кажете, що науковці отримують мало, зарплати маленькі, пенсії маленькі».

Кандидат: «Так. І це я вважаю неправильним, несправедливим».

Шевчук Г.М.: «І в той же час, пишучи за них наукову роботу, Ви фактично спонукали державу. Держава ж не знає про те, що Ви сьогодні, ми дізнались про цю обставину всі. Фактично з державного бюджету йдуть оці кошти, неправомірні виплати і не додаються до пенсій науковцям, зарплат науковцям».

Кандидат: «Дивіться, якщо в такому контексті вести розмову, то я думаю, в першу чергу, питання до держави. Чому науковцям не виплачують гідні зарплати, щоб їм не треба було шукати способи підробітку шляхом написання цих?» 

Шевчук Г.М.: «Так, щоб узагальнити вже, підвести риску під цим нашим блоком, таким чуттєвим для суспільства, напевно, що і для всіх, бо не часто ми чуємо на співбесідах такі обставини, занепокоєна Комісія цим, що судді користаються цими обставинами і, можливо, Комісія наголошує, можливо, отримують неправомірні виплати. Але, підводячи риску під цим, бо все таки співбесіду ми проводимо щодо Вас, тобто Ви вважаєте, що Ви виконали цю роботу, коли дані особи ще не були суддями, так? А тому далі вже їхня, наскільки я розумію, їхня моральна і правова відповідальність, як вони використали цю роботу. Так?»

Кандидат: «Чому? Я розумів, що, якщо їх призначать, то вони будуть мати цю роботу. Якщо вони пройдуть захист, якщо їх призначать на посаду судді, то вони стануть суддями, які будуть мати науковий ступінь і будуть отримувати доплату. Це я розумів».

Комісією із загальнодоступних джерел інформації встановлено, що автором роботи на тему: «Аудитор як спеціальний субєкт кримінального правопорушення за законодавством України» вказано Ващук Олену Володимирівну. Дисертацію виконано у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова та захищено 28 серпня 2023 року. Науковий керівник – Тарасевич Тетяна Юріївна. Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 320/2020 Ващук Олену Володимирівну призначено на посаду судді Котовського міськрайонного суду Одеської області.

Автором роботи на тему: «Кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції» вказано Морозовську Оксану Анатоліївну. Дисертацію виконано в Донецькому державному університеті внутрішніх справ та захищено 08 серпня 2024 року. Наукові керівники – Удод Андрій Миколайович та Тарасевич Тетяна Юріївна. Указом Президента України від 04 липня 2024 року № 411/2024 Морозовську Оксану Анатоліївну призначено на посаду судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Для цього Вища рада правосуддя наділена повноваженнями передбаченими статтею 3 вказаного закону.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Заслухавши доповідача – члена Комісії Михайла Богоноса, з метою реагування на відомості, оприлюднення яких викликало значний суспільний інтерес, а їх зміст може свідчити про ознаки недоброчесних дій представників судової гілки влади, Комісія для забезпечення відкритості та публічності своєї діяльності вважає обов’язком ухвалити рішення про інформування компетентних органів про виявлені факти та обставини, тому, керуючись Законом України «Про судоустрій і статус суддів», одноголосно

вирішила:

Поінформувати Вищу раду правосуддя, Міністерство освіти і науки України та Офіс Генерального прокурора про обставини, виявлені під час розгляду питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Короленка Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Головуючий                                                                    Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії                                                                 Михайло БОГОНІС

                                                                                          Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                          Ярослав ДУХ

                                                                                          Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                          Олег КОЛІУШ

                                                                                          Ігор КУШНІР

                                                                                          Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                          Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                          Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ