Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Луговця Олександра Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ЛУГОВЦЯ,

представника Громадської ради доброчесності Елеонори ЄМЕЦЬ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Луговця Олександра Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Луговець О.А. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Луговця О.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Луговець О.А. _____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2000 році Луговець О.А. закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня, вченого звання не має.

Луговець О.А. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Указом Президента України від 14 квітня 2006 року № 308/2006 Луговця О.А. призначено на посаду судді Борзнянського районного суду Чернігівської області строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 03 березня 2011 року № 3087-VI Луговця О.А. обрано суддею Борзнянського районного суду Чернігівської області безстроково.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Луговець О.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,30	368,80
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 368,80 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Луговцем О.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Луговця О.А.

Запити про надання відомостей стосовно Луговця О.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Луговця О.А. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Луговця О.А.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Луговця О.А. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 10 червня 2025 року надійшли пояснення від Луговця О.А. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 21 жовтня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 20 жовтня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Луговця О.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату (лист від 21 жовтня 2025 року № 32 дпс-131/24) висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 28 жовтня 2025 року надійшли пояснення Луговця О.А. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Луговцю О.А. було надано можливість ознайомитись із матеріалами суддівського досьє, а також досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Луговцем О.А. проведено 13 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	21	22	20,67	40,00
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	20	20	19,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,00 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Під час оцінювання критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінювання встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії за власним переконанням, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Луговця О.А. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	10	9,67	40,34
	Ефективна взаємодія	9	10	10	9,67
	Стійкість мотивації	10	10	11	10,33
	Емоційна стійкість	10	11	11	10,67

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,34 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадський порядок та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 21 жовтня 2025 року надійшов висновок ГРД від 20 жовтня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Луговця О.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Луговцем О.А. надано письмові пояснення щодо доводів, зазначених у висновку ГРД, які підтримано ним під час співбесіди 13 листопада 2025 року.

ГРД зазначає, що відповідно до інформації з реєстрів дружина Луговця О.А. та ОСОБА_1 є власниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна Меркурій» (далі – ТОВ «Борзна Меркурій») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі – ТОВ «Меркурій»). Крім того, дружина Луговця О.А. є бенефіціаром та підписантом у ТОВ «Меркурій».

Однак Луговець О.А. 04 травня 2011 року за результатами розгляду справи № 2-а/2503/2198/11 задовольнив позов ОСОБА_1 та скасував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), провадження у справі закрив.

Крім того, відповідно до відомостей з системи «Опендатабот» ТОВ «Меркурій» продавало АТ «Чернігівобленерго» продукцію на суму більш як 11 000 000 гривень. Закупівлі палива відбувались 11 березня 2025 року на суму 3 996 000 гривень; 04 березня 2024 року на суму 7 110 400 гривень та 02 жовтня 2023 року на суму 500 136 гривень.

Водночас згідно з відомостями з вебсайту «Судова влада» (розділ «Стан розгляду справ») у судді Луговця О.А. перебувало 5 справ за 2019 та 2024 роки за участю відокремленого підрозділу АТ «Чернігівобленерго», що створює наявність конфлікту інтересів та обґрунтований сумнів у стороннього спостерігача щодо незалежності судді.

ГРД зауважує, що відокремлений підрозділ акціонерного товариства не є самостійною юридичною особою, тобто він не має власної правосуб’єктності. Його статус, повноваження та рівень незалежності визначаються законом і внутрішніми документами самого товариства. Відокремлений підрозділ є фактично та юридично підпорядкованим АТ «Чернігівобленерго».

Відтак, зважаючи на той факт, що ТОВ «Меркурій», бенефіціаром якого є дружина судді, є контрагентом АТ «Чернігівобленерго», існує обґрунтований сумнів стосовно неупередженості Луговця О.А., який ухвалював рішення за участі АТ «Чернігівобленерго» в умовах явного конфлікту інтересів.

Стосовно розгляду справ за участі АТ «Чернігівобленерго» Луговець О.А. зазначив, що не вбачає конфлікту інтересів та порушень антикорупційного законодавства при розгляді справ за участю АТ «Чернігівобленерго» чи його структурних підрозділів.

Луговець О.А. пояснив, що, зі слів дружини та наданих нею документів, ТОВ «Меркурій» дійсно постачало нафтопродукти АТ «Чернігівобленерго», але в значно меншому обсязі (лот тендера був на суму близько 2,5 000 000 гривень, а фактичні продажі пройшли на суму близько 171 000 гривень). Водночас, його дружина ніколи не працювала в структурі АТ «Чернігівобленерго». Крім того, контрагентами ТОВ «Меркурій» були також АТ «Чернігівгаз», міська та сільські ради з підпорядкованими їм відділами та комунальними підприємствами, інші юридичні та фізичні особи району та області, які виступали однією зі сторін чи третіх осіб у справах, які він розглядав.

Луговець О.А. наголошує, що не втручається в підприємницьку діяльність своєї дружини та її товариств. Дружина не інформує його про своїх продавців чи покупців незалежно від обсягів проведених господарських операцій, у зв’язку з чим він не може знати чи є контрагенти її фірм учасниками справ, що перебувають у його провадженні.

Під час співбесіди Луговець О.А. також повідомив, що у справах за участю АТ «Чернігівобленерго» судові рішення ним не ухвалювались, а виносились судові накази.

Комісією досліджено зазначені ГРД обставини про наявність сумніву щодо неупередженості Луговця О.А., який ухвалював рішення за участю АТ «Чернігівобленерго» в умовах конфлікту інтересів, враховано письмові та усні пояснення, надані кандидатом під час співбесіди, та докази на їх підтвердження та не встановлено обставин, що можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісєю встановлено таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду (стаття 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XІ чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Луговець О.А. пояснив, що дійсно його дружина та ОСОБА_1 є співзасновниками ТОВ «Меркурій» і ТОВ «Борзна Меркурій», а також підтвердив, що він справді з ним знайомий.

Під час розгляду справи № 2-а/2503/2198/11 він не вбачав наявності конфлікту інтересів та не заявляв самовідводу, оскільки у справі ОСОБА_1 виступав як фізична особа, а не представник ТОВ «Меркурій» і ТОВ «Борзна Меркурій».

Також Луговець О.А. повідомив, що в його провадженні перебувала справа № 2-а-1427/09 за позовом ОСОБА_1, постановою від 07 квітня 2009 року було відмовлено в задоволенні його позовних вимог.

Комісія наголошує, що хоч дії Луговця О.А. і не призвели до негативних наслідків, проте його поведінку при розгляді справи № 2-а/2503/2198/11 Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, та, відповідно, знижує бал за цим критерієм на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

На думку ГРД, Луговець О.А. порушив принцип ротаційності адміністративних посад в суді, оскільки він з 2016 р до 2019 року, з 2020 до 2023 року та на сьогодні перебуває на адміністративній посаді голови Борзнянського районного суду Чернігівської області, з перервою в період з 30 вересня 2019 року до 10 серпня 2020 року.

Луговець О.А. зазначив, що перерва з 30 вересня 2016 року до 10 серпня 2020 року в зайнятті ним адміністративної посади була пов’язана з тим, що в нього закінчились відповідні повноваження. Оскільки у вказаний період у Борзнянському районному суді Чернігівської області правосуддя здійснював лише він один і відповідно до роз’яснення Ради суддів України від 19 серпня 2019 року не мав повноважень призначити себе на посаду, то виконував лише обов’язки голови суду. Після призначення нових суддів були проведені збори суддів із зазначеного питання.

Крім того, Луговець О.А. наголосив, що в пункті 2 рішення Ради суддів України № 2 від 23 січня 2017 року визначено, що тимчасове здійснення повноважень голови суду заступника голови суду, у зв’язку з їх відсутністю є заміщенням і не є тотожним зайняттю адміністративної посади.

Також Луговець О.А. повідомив Комісію, що з метою запобігання конфлікту інтересів та дотримання принципу ротаційності зайняття суддями адміністративних посад він звернувся в червні 2023 року за відповідними роз’ясненнями до Ради суддів України та 10 липня 2023 року отримав відповідь про відсутність законодавчо визначених перешкод для його участі в наступних виборах голови суду та в разі обрання зборами суддів обійняття ним такої адміністративної посади.

Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку із зазначених вище підстав, Комісією не встановлено.

Також ГРД зазначає, що Луговець О.А. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Луговець О.А. з 30 до 31 січня 2019 року відвідував семінар «Гендерні аспекти діяльності суддів, обраних на адміністративні посади в судах», який проходив у місті Чернігові та тривав 12 годин. Однак за цей час Луговцем О.А. було ухвалено 9 судових рішень у справах: № 730/124/19, № 730/96/19, № 755/17422/18, № 730/1152/16-к, № 730/126/19, № 730/119/19, № 730/118/19, № 730/128/19, № 7287/2325/18.

Крім того, 26 липня 2019 року Луговець О.А. брав участь у семінарі «Поліграф і психологічна діагностика. Сучасні методи оцінки достовірності повідомленої інформації», який проходив у місті Чернігів та тривав 8 годин. Однак цього дня Луговець О.А. ухвалив два рішення у справах: № 730/710/19, № 730/646/19.

Також 05 березня 2021 року Луговець О.А. проходив періодичне навчання для суддів – всеукраїнський семінар «Новели антикорупційного законодавства. Декларування 2021», що проходило в місті Києві та тривало 3 години. Однак Луговець О.А. цього дня ухвалив 6 судових рішень у справах: № 730/16/21, № 730/439/15-ц, № 730/439/15-ц, № 730/171/21, № 730/10/21, № 730/149/21.

З 06 до 10 грудня 2021 року Луговець О.А. проходив підготовку суддів місцевих загальних судів у місті Києві, яка тривала 40 годин, однак 08 грудня 2021 року він ухвалив рішення у справі № 730/1019/21.

Луговець О.А., перебуваючи у відпустках, ухвалював судові рішенням, а саме:

• з 11 лютого до 05 березня 2010 року – рішення у справах № 4-с-1/10, № 2-165/10, № 2-124/10;
• з 11 лютого до 07 березня 2013 року – рішення у справах № 730/127/13-ц, № 730/245/13-ц;
• з 01 вересня до 26 вересня 2014 року – рішення у справі № 730/580/2014-ц;
• з 23 червня до 22 липня 2016 року – рішення у справі  № 730/362/16-ц;
• з 03 до 13 липня 2018 року – рішення у справах № 730/708/18, № 730/705/18, № 730/670/18, № 730/715/18, № 730/582/18, № 730/706/18;
• з 01 червня до 30 червня 2020 року – рішення у справі № 730/352/20;
• з 10 серпня до 04 вересня 2020 року – рішення у справі № 730/462/20.

Також, Луговець О.А., перебуваючи у відрядженнях, ухвалював судові рішення, а саме:

• 30 березня 2007 року – рішення у справі № 3-872;
• 27 квітня 2007 року – рішення у справі № 2-184/07;
• 01 жовтня 2007 року – рішення у справі № 2-300/07;
• з 02 до 07 листопада 2007 року – 29 судових рішень;
• з 07 квітня до 18 квітня 2008 року – 38 судових рішень;
• 04 грудня 2009 року – рішення у справі № 2-17/10;
• 14 грудня 2009 року – рішення у справах № 2-820/09, № 2-827/09, № 4-37/09, № 4-36/09, № 4-38/09, № 2-17/10;
• 16 та 17 липня 2017 року – рішення у справах № 730/672/1/18, № 730/671/18, № 730/676/18, № 730/598/18, № 730/597/18;
• 06 та 07 лютого 2019 року – рішення у справі № 730/129/19;
• 15 та 16 березня 2019 року – рішення у справах № 730/256/19, № 176/19, № 730/232/19, № 730/1582/18, № 728/445/19;
• 31 липня 2019 року – рішення у справах № 730/811/19, № 730/682/19;
• 30 січня 2020 року – рішення у справах № 730/13/20, № 730/1297/19, № 730/1307/19, № 730/1310/19, № 730/1299/19.

Вказане підтверджується відповіддю Борзнянського районного суду Чернігівської області щодо перебування Луговця О.А. у відрядженнях та відпустках.

Під час співбесіди Луговець О.А. підтвердив, що факти ухвалення ним у справах процесуальних рішень за наведений період дійсно мали місце, та наголосив, що всі судові рішення ухвалювались ним особисто на робочому місці.

Також Луговець О.А. зазначив, що переважна більшість судових рішень мала процесуальний характер або ухвалювалася без участі сторін. Судові рішення могли виноситись того самого дня як перед вибуттям у відрядження, так і після повернення з нього, зокрема й після закінчення робочого часу.

Крім того, у 2021 році через карантинні обмеження навчальні курси, тренінги, семінари проводилися дистанційно, процесуальні рішення виносилися до початку семінарів та після.

Стосовно ухвалення судових рішень за час перебування у відпустках Луговець О.А. пояснив, що рішення мали процесуальний характер або були постановлені у справах, призначених до судового розгляду раніше. Ці обставини обумовлені необхідністю дотримання процесуальних строків та оперативності вирішення справ.

Оцінивши пояснення кандидата, Комісія дійшла висновку, що наведені обставини не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата на посаду судді апеляційного суду Луговця О.А. критерію доброчесності та професійної етики.

Додатково ГРД надала Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення кандидата.

1. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, за 2014 рік вказано, що Луговцю О.А. на праві власності, в оренді або на іншому праві користування належить земельна ділянка, загальною площею 600 кв.м.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік відомості про вказану земельну ділянку відсутні, так само як і відомості щодо доходу від її можливого відчуження.

2. Луговець О.А. з 2014 року у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначав, що вони з дружиною на праві спільної власності мають автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER» 2007 року випуску, однак з 2020 року – власником транспортного засобу є його дружина, а він має лише право керування цим автомобілем. Водночас, Луговець О.А. не вказав вартості автомобіля.

3. У 2011 році кандидат і його дружина в рівних частках набули право власності на квартиру площею 89,1 кв.м у місті Чернігові. ГРД вважає за доцільне уточнити, які були правові підстави набуття такого майна та джерела походження грошових коштів, із наданням їх документального підтвердження.

4. У 2013 році батько Луговця О.А. набув право власності на квартиру в місті Києві площею 87,3 кв.м. ГРД вважає за доцільне уточнити, які були правові підстави набуття такого майна та джерела походження грошових коштів, із наданням їх документального підтвердження.

5. У 2012 році мати Луговця О.А. набула у право власності квартиру в місті Києві площею 59,40 кв.м та у 2015 році квартиру в місті Києві площею 43,8 кв.м. ГРД вважає за доцільне уточнити, які були правові підстави набуття такого майна та джерела походження грошових коштів, із наданням їх документального підтвердження.

6. Сестра та мати Луговця О.А. у 2013–2014 роках здійснювали поїздки до російської федерації (Москва, Санкт-Петербург).

7. Луговець О.А. повертав справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, на дооформлення, що мало наслідком закриття справ за спливом строків накладення адміністративного стягнення, а саме: справи № 730/222/19, № 730/1320/18, № 730/1132/16-п.

Стосовно інформації, зазначеної ГРД, Луговець О.А. пояснив, що квартира в місті Чернігові ним та дружиною набута у право власності в 2007 році шляхом дольової участі в будівництві багатоквартирного будинку за рахунок кредитних коштів Чернігівської філії АТ «Ерсте Банк» та власних коштів, а документи про право власності отримано в 2011 році після введення будинку в експлуатацію.

Стосовно земельної ділянки площею 600 кв.м Луговець О.А. пояснив, що земельна ділянка виділялась місцевою радою для городництва та перебувала в його користуванні до 2014 року. Жодних рішень про надання земельної ділянки йому в користування, оренду чи власність не приймалось, що підтверджується довідкою Борзнянською міською радою. За відсутністю потреби він добровільно відмовився від користування земельною ділянкою.

Стосовно придбання автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER» 2007 року випуску Луговець О.А. повідомив, що автомобіль був придбаний у вересні 2014 року ним та дружиною за спільні кошти шляхом обміну автомобіля марки «MAZDA 6» 2006 року випуску з доплатою. За домовленістю сторін автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER» було оформлено на дружину. Зазначаючи в майнових деклараціях до 2020 року про належність автомобіля на праві спільної сумісної власності, він виходив із фактичного набуття у власність автомобіля за спільні сумісні кошти подружжя.

Стосовно правових підстав набуття батьками квартир у місті Києві Луговець О.А. пояснив, що квартиру загальною площею 87,3 кв.м батько придбав за договором купівлі-продажу від 20 червня 2013 року; квартиру загальною площею 59,40 кв.м. мати набула у власність за договором дарування від 20 січня 2012 року від своєї дочки ОСОБА_2; квартиру загальною площею 43,8 кв.м мати набула у власність відповідно до договору купівлі-продажу від 28 травня 2013 року.

Луговець О.А. зазначив, що джерелом походження коштів на придбання квартир були доходи сестри від основного місця роботи, кредитні кошти та фінансове забезпечення від цивільного чоловіка, а кошти батьків складались із заощаджень, додаткових доходів до заробітної плати, пенсії та ведення господарства, виконання батьком будівельно-підрядних робіт та надання матір’ю послуг масажиста-реабілітолога. Він з дружиною ніяких вкладень у придбання квартир не здійснювали та не мають права ними користуватись.

Стосовно поїздок у 2013–2014 роках до російської федерації Луговець О.А. вказав, що відповідно до пояснень сестри та матері вони періодично здійснювали паломницькі поїздки, зокрема кілька разів відвідували святі місця на території російської федерації. Крім того, у місті Санкт-Петербург проживає материна сестра зі своєю родиною, але з 2012 року спілкування з ними фактично не підтримується.

Повернення справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП на дооформлення Луговець О.А. пояснив невідповідністю протоколів вимогам статті 256 КУпАП, неможливістю належного виклику в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (судові повістки повертались через відсутність адресата).

Комісія бере до уваги надані Луговцем О.А. пояснення, визнаючи їх об’єктивними, достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, та висновує, що зазначені в рішенні ГРД обставини не мають негативного впливу на оцінку відповідності Луговця О.А. критеріям професійної етики та доброчесності.

Водночас ГРД зазначає, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дружина Луговця О.А. не надала інформації про розмір наявних у неї готівкових коштів, вкладів у банку та доходів у вигляді процентів, а саме у 2017 та 2018 році Луговець О.А. перестав надавати інформацію, про проценти, які отримувала його дружина, а у графі «грошові кошти» почав зазначати – «член сім’ї не надав інформації». У 2019 році Луговець О.А. не декларував жодних готівкових коштів чи вкладів дружини. Загальний дохід дружини за 2016–2019 роки становив 2 795 694 гривні, але жодних дороговартісних витрат у цей період в деклараціях не відображено, розмір уготівкових коштів також не зазначено.

Крім того, відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Луговець О.А. та його дружина вперше отримали дохід від здійснення підприємницької діяльності у 2016 році в розмірі 200 851 гривня, у 2017 році – 945 650 гривень, у 2018 році – 852 340 гривень, у 2019 році – 796 853 гривні, у 2020 році – 450 100 гривень. У 2021 році будь–який дохід дружини від підприємницької діяльності відсутній. За 2017–2020 роки дохід дружини Луговця О.А. за основним місцем роботи становив лише 1 гривню на рік.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Згідно з формою декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларант має зазначити, зокрема, всі доходи членів своєї сім’ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду.

Крім того, у розділі 12 «Грошові активи» декларант має вказувати, зокрема, всі грошові активи, наявні у членів його сім’ї на останній день звітного періоду.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2018 роки в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 12 «Грошові активи» Луговцем О.А. не зазначено інформації про розмір наявних у його дружини готівкових коштів, вкладів у банках та доходів у вигляді процентів. 

Припинення у 2017 та 2018 роках дружиною надання інформації про розмір наявних у неї готівкових коштів, вкладів у банку та доходів у вигляді процентів Луговець О.А. пояснив ускладненням сімейних стосунків та тим, що, як повідомляла дружина, це пов’язано з особливостями її бізнесової діяльності.

Луговець О.А. наголосив, що дружина надає йому відомості про свій фінансовий стан в тому обсязі, який вважає за потрібне. Пошуком у відкритих джерелах іншої інформації про доходи чи заощадження дружини від не знаходив.

Також Луговець О.А. пояснив, що його дружина в статусі фізичної особи – підприємця перебувала з 13 січня 2016 року до 01 жовтня 2020 року. Водночас у вказаний період її основним місцем роботи було ТОВ «Меркурій», де вона працювала заступником директора як співзасновник без нарахування та виплати заробітної плати. Однак, оскільки функціонал декларації не дозволяв зазначити величину доходу в 0 гривень, то він вказував розмір заробітної плати дружини за її основним місцем роботи в 1 гривню.

Відповідно до Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив йому в наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації помітку «Член сім’ї не надав інформації». Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити в декларації всю відому йому інформацію.

Комісія приймає до уваги пояснення Луговця О.А., однак вважає, що ним не вживалося достатніх заходів для отримання інформації стосовно фінансового стану своєї дружини.

Варто зазначити, що вирішення питання наявності або відсутності в діях особи корупційного порушення належить до повноважень компетентних органів та провадиться у спосіб, визначений законом.

Однак Комісією в межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення вказана обставина перевіряється з погляду відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Ураховуючи наведене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,30	368,80
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	134,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,67	40,00
	Безперервний розвиток	19,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	40,34
	Ефективна взаємодія	9,67
	Стійкість мотивації	10,33
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	719,14

Таким чином, Луговець О.А. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Луговець Олександр Анатолійович  набрав 719,14 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Луговця Олександра Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                       Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                 Галина ШЕВЧУК