Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Калюжної Вікторії Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вікторії КАЛЮЖНОЇ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Калюжної Вікторії Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі — Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі — Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі — Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі — Конкурс).

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 28 грудня 2023 року надійшла заява Калюжної В.В. про допуск її до участі в Конкурсі, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Калюжну В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Основні відомості про кандидата.

Калюжна В.В., _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2001 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.

Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 Калюжну В.В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (нині Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) строком на п’ять років.

Присягу судді складено 07 листопада 2005 року.

Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року № 2512-VI Калюжну В.В. обрано на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя безстроково.

Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема Калюжної В.В. Наразі кваліфікаційне оцінювання не завершено.

У період з 2013 року до 03 жовтня 2024 року кандидат займала адміністративні посади заступника голови та голови Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап — тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Калюжну В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Калюжну В.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Калюжну В.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Калюжна В.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48	360
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	139
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	133

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 360 балів із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Калюжної В.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

Запити про надання відомостей стосовно Калюжної В.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Калюжної В.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Калюжну В.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Калюжної В.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Калюжною В.В. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

19 вересня 2025 року на адресу Комісії надійшли письмові пояснення кандидата, надані на запит члена Комісії.

Співбесіду з кандидатом призначено на 25 вересня 2025 року. Перед її початком Калюжна В.В. заявила клопотання про відкладення розгляду питання з метою забезпечення можливості належної підготовки та надання пояснень, оскільки станом на дату проведення співбесіди вона не отримала від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) висновку або відповідної інформації.

Крім того до Комісії 25 вересня 2025 року надійшло клопотання уповноваженого представника ГРД про відкладення розгляду питання.

 Протокольним рішенням Комісії клопотання кандидата та уповноваженого представника ГРД задоволено, розгляд зазначеного питання відкладено до 16 жовтня 2025 року.

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Калюжної В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 25 вересня 2025 року (далі – Висновок).

Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

16 жовтня 2025 року Висновок ГРД особисто вручено Калюжній В.В.

Співбесіду з кандидатом призначено на 16 жовтня 2025 року. Протокольним рішенням Комісії розгляд зазначеного питання відкладено до 28 жовтня 2025 року з метою надання кандидату додаткового строку для підготовки письмових пояснень, а також подання документів чи іншої інформації, що доповнюють, уточнюють або спростовують обставини, викладені у Висновку.

Кандидатом 16 жовтня 2025 року та 21 жовтня 2025 надіслано на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.

Комісією 28 жовтня 2025 року проведено співбесіду із Калюжною В.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконалені знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме  під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала.

06 червня 2025 року Комісія отримала письмові пояснення кандидата щодо відповідності критерію особистої компетентності.

Водночас Комісія зазначає, що інформація, наведена кандидатом у письмових поясненнях та під час співбесіди, не продемонструвала достатнього рівня рішучості, відповідальності та безперервного професійного розвитку, з огляду на наступне.

Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» Калюжна В.В. у письмових поясненнях вказала, що перебуваючи на посаді судді, ефективно організовує судовий процес, розуміє невідкладність ухвалення судових рішень. У разі необхідності працює понаднормово, зокрема для своєчасного розгляду категорій справ, у яких передбачені скорочені строки розгляду.

Кандидат наголошує, що відповідально виконує професійні обов’язки, усвідомлює відповідальність за прийняті рішення, визнає можливі помилки, аналізує підстави скасування або змін судових рішень та вживає заходів для недопущення аналогічних помилок у майбутньому.

Критерій	Показник	Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал				Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	17	18	21	18,75                 18,5	37
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	19	18	19

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37 балів із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Калюжна В.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Так само, як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Калюжною В.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал				Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	10	10	9,5	37,5
	Ефективна взаємодія	9	9	10	10	9,5
	Стійкість мотивації	9	9	10	9	9,25
	Емоційна стійкість	9	9	10	9	9,25

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).

Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику  знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді Калюжної В.В. відсутні відомості притягнення Калюжної В.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення суддею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Калюжна В.В. не притягувалася.

Однак при оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Калюжної В.В. було досліджено Висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначалось вище, до Комісії надійшов Висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Калюжної В.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

На спростування Висновку ГРД Калюжна В.В. надала письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримала під час співбесіди.

Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.

1. ГРД зазначає, що Калюжна В.В. без поважних причин порушувала встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортними засобами у стані сп’яніння, що призводило до уникнення правопорушниками відповідальності у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. На думку ГРД, з позиції зовнішнього поінформованого спостерігача таке невмотивоване порушення строків створює враження сприяння безкарності, підриває довіру суспільства до чесності та неупередженості суду, негативно впливає на авторитет правосуддя та є одним із найпоширеніших способів уникнення притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до даних ЄДРСР та Висновку ГРД 2008-2018 роках, кандидат притягнула до відповідальності правопорушників у 256 справах за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП): накладаючи адміністративні стягнення у вигляді штрафу, громадських робіт, позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту.

Водночас ГРД акцентує, що, за результатами її аналізу, кандидатка закрила провадження у 74 справах за статтею 130 КУпАП. Із них 41 справу закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, 6 справ – у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу, щонайменше 27 справ було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому в текстах відповідних постанов не наведено жодних причин, з яких суддя порушила строки розгляду справи.

У своїх письмових поясненнях Калюжна В.В. вказала таке.

До 17 березня 2021 року строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, становив три місяці з дня його вчинення. Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності такої особи розгляд можливий лише за умови наявності підтвердження її своєчасного повідомлення та відсутності клопотання про відкладення. Звернення особи з клопотаннями про відкладення з метою забезпечення її права на доступ до правосуддя унеможливлює розгляд справи за її відсутності.

Кандидат зазначає, що справи за статтею 130 КУпАП вона призначала до розгляду, як правило, не пізніше ніж через 15 днів з моменту їх надходження до суду, а у разі відкладення розгляду — наступні засідання призначалися протягом такого ж строку. Причинами неможливості розгляду по суті деяких справ цієї категорії є, зокрема, несвоєчасне їх надходження на розгляд суду, неявка у судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і відсутність даних про її повідомлення про день та місце судового розгляду; несвоєчасне вручення судових повісток і несвоєчасне повернення на адресу суду невручених конвертів. Основна причина закінчення строків накладення адміністративного стягнення у справах вказаної категорії — надходження клопотань про відкладення розгляду справи (на підтвердження письмових пояснень кандидатом долучено скріншоти матеріалів справ з автоматизованої системи діловодства суду).

Стосовно справ, закритих у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу чи громадської організації, Калюжна В.В. вказує, що діяла відповідно до статті 21 КУпАП у редакції, чинній на момент розгляду. В цих справах надходили відповідні клопотання від трудових колективів. На підтвердження зазначених пояснень кандидат надала скріншоти із матеріалів справ відповідної категорії.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Не надаючи оцінки законності та обґрунтованості судових рішень ухвалених кандидаткою, Комісія зазначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, керуючись виключно фактичними обставинами справи та принципом верховенства права, сумлінно виконувати покладені обов’язки та забезпечувати належну організацію судового процесу.

Комісія наголошує, що мета адміністративної відповідальності не буде досягнута у випадках, коли особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, фактично уникають притягнення до відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія звертає увагу, що у досліджених постановах відсутні дані про умисне ухилення осіб від явки до суду або вчинення ними дій, спрямованих на затягування розгляду справ. Водночас саме на суддю покладається обов’язок забезпечити належну організацію розгляду, своєчасне повідомлення учасників про дату і місце судового засідання та, у разі необхідності, вжиття заходів для недопущення затягування провадження.

З огляду на це Комісія наголошує, що суддя, постаючи перед необхідністю забезпечення балансу між суспільним та приватним інтересом, має вживати всіх розумних заходів для розгляду справ у межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП, не допускаючи ситуацій, які фактично унеможливлюють досягнення мети адміністративного стягнення.

Комісія зазначає, що згідно з частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) адміністративне стягнення могло бути накладене не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Разом із тим, у діяльності Калюжної В.В. Комісія вбачає окремі недоліки в організації розгляду справ про адміністративні правопорушення даної категорії. Кандидатка надала пояснення щодо деяких випадків, коли строки накладення адміністративного стягнення спливли з причин, які вона вважає об’єктивними, та підтвердила їх матеріалами автоматизованої системи діловодства суду. Проте виявлено також інші випадки пропуску строків без належного обґрунтування.

Під час співбесіди кандидатка повідомила, що змінила підходи до організації розгляду справ цієї категорії та приділяє більше уваги дотриманню строків. Однак на уточнювальні запитання членів Комісії щодо конкретних причин несвоєчасного розгляду окремих справ, а також заходів процесуального контролю для недопущення подібних випадків надалі кандидат не надала послідовних і переконливих відповідей.

Окрім наведеного, аналізуючи суддівське досьє, Комісія додатково встановила такі обставини.

Комісією досліджено постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 21 листопада 2023 року у справі № 335/2497/23, якою провадження було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У мотивувальній частині постанови суддя зазначила: «Враховуючи, що на час розгляду справи рішення у справі за позовом КНП «Міська лікарня № 10»ЗМР адміністративним судом не прийнято, суд приходить до висновку про недоведеність порушення вимог податкового законодавства, встановлених в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 196/08-01-07-03/38969725 від 22.02.2023 року».

Проте Комісія встановила, що на дату ухвалення цієї постанови — 21 листопада 2023 року вступна та резолютивна частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 280/2944/23 уже були проголошені та внесені до ЄДРСР, тобто були у відкритому доступі.

У висновках № 3 (2002), № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Комісія не надає оцінки законності чи обґрунтованості постанови, однак констатує, що неврахування інформації, яка була доступною в ЄДРСР та прямо стосувалася предмета доказування, свідчить про недостатню ретельність та недоліки в організації професійної діяльності Калюжної В.В.

Під час співбесіди Калюжна В.В. не надала чітких і послідовних пояснень стосовно зазначених обставин. Натомість кандидат зазначила, що, ймовірно, перевірка наявності такої інформації покладається на сторону захисту.

Комісія звертає увагу, що обов’язок судді забезпечити повне, всебічне й об’єктивне з’ясування обставин справи не може бути перекладений на учасників провадження. Відсутність належної перевірки даних, доступних у ЄДРСР, а також ненадання обґрунтованих пояснень щодо вказаних обставин свідчать про недостатній рівень сумлінності кандидата.

Отже, на думку членів колегії, виявлені в організації розгляду справ недоліки свідчать про недостатній рівень сумлінності кандидата у відповідному аспекті діяльності, що буде враховано Комісією під час формування остаточної оцінки.

2. У висновку ГРД також порушено питання належності оформлення процесуальних документів кандидатом. ГРД звертає увагу, що після внесення змін до статті 19 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), якими було виключено можливість застосування російської мови у судових рішеннях, Калюжна В.В. у низці випадків продовжувала ухвалювати процесуальні документи російською мовою. У висновку ГРД наведено перелік таких рішень, ухвалених у 2012–2015 роках (постанови, вироки та одна ухвала), українські відповідники яких у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

На переконання ГРД, такі дії кандидата мають ознаки несумлінного виконання професійних обов’язків, свідчать про відсутність належної уваги до змісту та форми процесуальних документів.

Калюжна В.В. у письмових поясненнях та під час співбесіди зазначила, що рішення, на які посилається ГРД, ухвалювалися у 2012–2013 роках відповідно до положень КПК України 1960 року та Закону України «Про засади державної мовної політики». На той час законодавство допускало здійснення судового розгляду мовою більшості населення місцевості або регіональною мовою за згодою учасників процесу.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.

Статтею 19 КПК України, прийнятого 1960 року (у редакції, чинній до 10 серпня 2012 року) передбачено, що судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК України. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого КПК України порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Верховною Радою України 03 липня 2012 року прийнято Закон України «Про засади державної мовної політики». Згідно з частиною першою статті 14 цього закону судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про засади державної мовної політики» мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена м,овою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.

З 10 серпня 2012 року статтею 19 КПК України встановлено, що мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Рішенням Запорізької обласної ради «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області» від 16 серпня 2012 року № 2 встановлено, що російська мова як регіональна мова використовується на території Запорізької області в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом України «Про засади державної мовної політики».

Кандидатка пояснила, що всі процесуальні документи, які вона ухвалювала одноособово, складалися державною мовою, тоді як судовий розгляд російською мовою проводився виключно за клопотаннями сторін, зафіксованими у матеріалах справ. На підтвердження цього вона надала фотокопії відповідних документів.

Калюжна В.В. також зазначила, що забезпечення перекладача у той період було ускладненим через брак ресурсів, що могло перешкоджати реалізації права на доступ до правосуддя. З огляду на це суд задовольняв клопотання учасників та здійснював розгляд проваджень російською мовою.

Комісія бере до уваги наведені пояснення та зазначає, що вони є обґрунтованими щодо періоду 2012–2013 років і підтверджуються доданими матеріалами.

Водночас Комісія звертає увагу, що ухвала від 14 грудня 2015 року у справі № 335/12015/15-к була постановлена вже після набрання чинності КПК України 2012 року, який не передбачав можливості провадження судочинства російською мовою. Використання російської мови у зазначеному процесуальному документі не має нормативного обґрунтування. На уточнювальне запитання члена Комісії Духа Я.М., які саме обставини зумовили застосування російської мови у рішенні 2015 року, кандидатка не змогла надати конкретної відповіді, а також не надала документів чи відомостей, які б підтверджували наявність об’єктивних обставин для такого відступу від вимог чинного законодавства.

Отже, у цій частині пояснення кандидата не можна визнати достатніми для повного спростування висновку ГРД. З огляду на це встановлені обставини будуть враховані під час формування остаточної оцінки за відповідним показником.

3. ГРД зазначає, що кандидат не надала достовірної інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнана.

ГРД припускає, що автомобіль «Lexus RX-400h» було придбано у 2015 році за відсутності достатніх доходів. Відповідно до щорічної декларації за 2015 рік чоловік судді набув 09 січня 2015 року автомобіль марки «Lexus RX-400h» 2007 року випуску вартістю 484 000 грн. Водночас у 2014 році його офіційний дохід становив 110 772,94 грн, що вчетверо менше за вартість придбаного авто. Калюжна В.В. у декларації за 2014 рік зазначила 208 816 грн доходів. Декларований сукупний дохід членів сім’ї за 2014 рік становив 160 702 грн, з яких: 50 000 грн — подарунок, 23 568 грн — матеріальна допомога. Загалом за 2014 рік родина отримала 369 518 грн доходів, що на 114 482 грн менше, ніж вартість автомобіля. При цьому інформація про наявні заощадження чи активи у декларації за 2014 рік відсутня. На думку ГРД, такі дані вказують на відсутність підтверджених джерел коштів для придбання автомобіля.

Стосовно зазначених обставин Калюжна В.В. пояснила, що кошти на придбання автомобіля це — особисті заощадження родини, накопичені із заробітної плати за 2001–2015 роки, та подарунки від батьків, спадщина після смерті матері чоловіка. За її словами, сім’я систематично відкладала до 30 % щомісячного доходу, а на момент придбання автомобіля мала близько 900 000 грн готівкових заощаджень. Форма декларації, яка подавалася у 2014–2015 роках на паперових носіях, не передбачала обов’язку декларування готівкових коштів, що пояснює відсутність відповідних даних. На підтвердження кандидат долучила аналітичну довідку про доходи сім’ї, інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та копію розділу V декларації за 2014 рік.

ГРД вказала, що у 2020 році чоловік судді придбав автомобіль  марки «Volkswagen Tiguan» 2017 року випуску, вартістю 578 130 грн, однак його задекларований дохід становив 306 243 грн. Також ГРД звернула увагу, що чоловік судді задекларував подарунок у сумі 300 000 грн від сестри — ОСОБА_1, чиї доходи за 2018–2020 роки загалом становили 359 820 грн, що викликає сумнів у реальності такого дарування.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснила, що на початок 2020 року заощадження родини становили 1 170 000 грн, а на початок 2021 року — 1 230 000 грн, тобто після придбання автомобіля заощадження навіть зросли. Збільшення заощаджень відбулося завдяки накопиченням із заробітної плати (300 000 грн, або близько 21 % сукупного річного доходу сім’ї), подарунку у розмірі 300 000 грн від сестри чоловіка та надходженню 49 000 грн від продажу квартири у м. Токмак. Стосовно подарунку кандидат зазначила, що його походження пов’язане з розподілом спадкових коштів після смерті батька чоловіка у 2017 році. Грошові кошти у сумі близько 1 600 000 грн були передані спадкоємцям — чоловіку судді та його сестрі. За домовленістю більша частина залишилась у сестри, яка після продажу автомобіля у 2020 році повернула брату 300 000 грн у вигляді подарунку.

Комісія бере до уваги пояснення кандидата, які містять логічну послідовність подій і відображають джерела формування коштів. Водночас документальне підтвердження отримання спадкових коштів і подальшої передачі їх у вигляді подарунку у матеріалах суддівського досьє так і  в матеріалах досьє кандидата відсутнє.

Комісія вважає, що надані пояснення є в цілому прийнятними, а наведені обставини спростовують припущення ГРД у цій частині висновку.

3.3. ГРД звернула увагу, що у 2024 році чоловік судді подарував дочці 500 000 грн, після чого вона придбала квартиру у власної бабусі — ОСОБА_2. На думку ГРД, послідовність і характер таких правочинів між близькими родичами свідчать про формальний рух коштів усередині сім’ї з метою узгодження майнового стану з деклараціями.

Кандидат пояснила, що вказана квартира з 2010 року фактично є місцем постійного проживання її родини. Квартира була придбана батьками для користування її сім’ї, однак оформлена на матір — ОСОБА_2, яка періодично видавала довіреності на ім’я кандидата та її чоловіка. Оскільки матір перебувала на тимчасово окупованій території Запорізької області та не могла особисто прибути до нотаріуса, вона уповноважила чоловіка кандидата діяти від її імені. З огляду на обмеження змісту довіреності переоформлення здійснено шляхом укладення договору купівлі-продажу. Кошти у сумі 500 000 грн були подаровані дочці з сімейних заощаджень, про що зазначено у деклараціях за 2024 рік. Фактично ці кошти бабусі не передавалися, а залишаються на зберіганні у сім’ї кандидата.

Комісія вважає пояснення прийнятними та достатніми, такими, що спростовують припущення ГРД у цій частині висновку.

3.4.    Відповідно до щорічних декларацій за 2018, 2019 роки чоловік судді ОСОБА_3 набув 20.06.2018 у власність шляхом успадкування квартиру площею 47,1 кв.м у місті Токмак Запорізької області. Відповідно до щорічної декларації за 2020 рік він відчужив квартиру за 49 000 грн, що еквівалентно 1750 доларів США. Таким чином, один квадратний метр обійшовся продавцю у 37 доларів або ж 1 040 гривень. Водночас у 2020 році середня вартість квадратного метра житла у Запоріжжі становила 16 592 грн, заданими dom.ria (еквівалент 591 долару).

Кандидат пояснила, що квартира розташована у місті Токмак, який є депресивним регіоном із низькою купівельною спроможністю населення. Об’єкт належав до старого житлового фонду 1970-х років і перебував у незадовільному стані, через що не користувався попитом. Квартира була виставлена на продаж з 2018 року, однак реальні пропозиції надходили лише кілька разів і за нижчою ціною. З огляду на витрати на утримання квартири сім’я погодилася на її продаж за 49 000 грн, сплативши податки із суми оціночної вартості.

Комісія вважає, що пояснення кандидатки є прийнятними. Доказів, які б спростовували пояснення кандидата Комісією не отримано. У зв’язку з викладеним припущення ГРД у цій частині висновку свого підтвердження не знайшли.

Додатково ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час оцінювання.

ГРД зазначає, що ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 жовтня 2024 року № 3131/1дп/15-24 стосовно судді Калюжної В.В. відкрито дисциплінарну справу. В ухвалі зазначено, що під час постановлення ухвали від 22 грудня 2021 року про накладення арешту на майно суддя Калюжна В.В. не навела мотивів, які обґрунтовували б необхідність застосування такого способу забезпечення у кримінальному провадженні, не зазначила правової підстави арешту, не оцінила наявності обґрунтованої підозри, а також не мотивувала розумності та співмірності  обмеження права власності і завданням кримінального провадження, розглядаючи клопотання слідчого суддя не проаналізувала наслідки арешту майна для третіх осіб — власників такого майна. Такі дії, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, можуть свідчити про недотримання суддею вимог частини другої статті 173 КПК України.

Під час засідання Калюжна В.В. надала пояснення. Вона висловила згоду щодо того, що ухвала від 22 грудня 2021 року була помилковою та відповідно скасована апеляційним судом. Разом із тим вона зазначила, що не вважає свої дії такими, що містять ознаки дисциплінарного проступку, та вказала, що визначення відповідних об’єктів як речових доказів було результатом її процесуальної оцінки обставин, яка згодом виявилася неправильною.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), передбачалося, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Комісія наголошує, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України не наділена повноваженнями переглядати судові рішення або давати оцінку висновкам судів апеляційної чи дисциплінарної інстанцій, оскільки не є судом вищої інстанції. Водночас у межах кваліфікаційного оцінювання Комісія здійснює аналіз належності виконання професійних обов’язків суддею, організації роботи та відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Як убачається з ухвали Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та ухвали апеляційного суду, під час постановлення ухвали від 22 грудня 2021 року про арешт майна суддею Калюжною В.В. не було наведено мотивів, які обґрунтовували б правову підставу для застосування арешту майна, не здійснено оцінки наслідків такого заходу для власників майна, а також не дотримано вимог розумності та співмірності втручання у право власності, передбачених статтею 173 КПК України.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Аналізуючи наведені обставини через призму пункту 19 Єдиних показників, Комісія зазначає, що підхід кандидата до здійснення повноважень засвідчив відсутність належної ретельності, уважності та усвідомлення можливих наслідків своїх процесуальних дій. Зокрема, неповне врахування впливу ухвали на права третіх осіб, маштаб втручання у права власників майна та неналежне з’ясування можливості застосування менш обтяжливого заходу свідчать про недоліки у виконанні професійних обов’язків, які призвели до негативних наслідків. Такі прояви у підході роботи є релевантними для оцінки рівня сумлінності кандидата та не стосуються правильності чи законності прийнятого рішення.

Комісія також зауважує, що позиція кандидата під час співбесіди свідчить про недостатнє усвідомлення характеру допущених недоліків, відсутність критичного аналізу власних дій та несприйняття тих зауважень, які були висловлені судом апеляційної інстанції. Такі пояснення не усувають обґрунтованих сумнівів щодо рівня сумлінності кандидата.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до правових позицій викладених у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі №  9901/57/19 наголосила, що кваліфікаційне оцінювання не є дисциплінарним провадженням. На цій стадії не встановлюється склад дисциплінарного проступку; оцінюється поведінка судді як факт минулої діяльності в аспекті відповідності його професійним та етичним вимогам.

Комісія також враховує позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови у справах № 990/171/24, № 990/151/24, № 990/221/24), згідно з якими доброчесність є ключовим критерієм, що забезпечує довіру суспільства до судової влади та формує моральний образ судді.

Як зазначалось вище, відповідно до пунктів 2.13, 2.14 розділу 2 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

У Великій хартії суддів (Основоположних принципах) зазначається, що місія суддів полягає у гарантуванні верховенства права та в забезпеченні неупередженого, справедливого, чесного та ефективного застосування права.

Суддя не лише виносить рішення у справах – він втілює саму суть ідеї правосуддя, утверджуючи верховенство права, охороняючи ідеали честі та правди. Статус судді не зводиться до посадових повноважень, адже суддя є носієм особливої суспільної відповідальності, символом непохитності закону та втіленням довіри народу.

У цьому контексті Комісія оцінює й обставини, викладені у висновку ГРД та поясненнях кандидата, і вважає, що навіть за відсутності складу дисциплінарного проступку, окремі недоліки в організації роботи судді обґрунтовано викликають сумнів у рівні сумлінності та ретельності при здійсненні правосуддя.

Таким чином, сумлінність у розумінні Комісії передбачає наявність у судді високого рівня внутрішньої дисципліни, організованості, контролю за якістю процесуальних документів і здатності забезпечити баланс між оперативністю розгляду справ і повнотою мотивування судових актів.

Оцінивши надані матеріали, пояснення кандидата, зміст ухвал Вищої ради правосуддя та апеляційного суду, Комісія вважає, що пояснення судді є загальними та не усувають сумніви щодо ретельності організації її роботи та здатності забезпечити дотримання процесуальних стандартів.

Ураховуючи викладене, Комісія має обґрунтований сумнів щодо відповідності Калюжної В.В. критерію доброчесності за показником «сумлінність».

Крім того, Комісія бере до уваги, що кваліфікаційне оцінювання здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді, яке проводиться у рамках конкурсних процедур, на відміну від кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, є однією з процедур суддівської кар’єри, які заохочують суддів до підвищення кваліфікації та професійного розвитку, та мають на меті визначення найкращих кандидатів, які продемонстрували належний рівень кваліфікації, а також відповідність критеріям доброчесності та професійної етики згідно з умовами конкурсу.

Так, у пункті 44 Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо добору і підвищення по службі суддів зазначено, що рішення, які стосуються добору та підвищення суддів по службі, мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, які попередньо визначені законом чи компетентними органами влади. Прийняття таких рішень має базуватися на заслугах, з урахуванням кваліфікації, вмінь та потенціалу, необхідних для вирішення справ при застосуванні закону, зберігаючи повагу до людської гідності.

Саме зазначена мета визначає межі дискреції Комісії під час кваліфікаційного оцінювання здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді, на відміну від кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, метою якого є визначення здатності судді виконувати обов’язки на мінімально прийнятному рівні.

Ураховуючи встановлені обставини та висновки про невідповідність Калюжної В.В. критерію кваліфікаційного оцінювання, кандидат підлягає оцінці у 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48	360
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	139
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	133
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,5	37
	Безперервний розвиток	18,5
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,5	37,5
	Ефективна взаємодія	9,5
	Стійкість мотивації	9,25
	Емоційна стійкість	9,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	434.5

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Калюжна Вікторія Вікторівна у сукупності набрала 434,5 бала.

Таким чином, кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої компетентності та професійної етики та доброчесності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Калюжної Вікторії Вікторівни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Калюжна Вікторія Вікторівна набрала 434,5 бала.

Визнати Калюжну Вікторію Вікторівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                              Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»

Члени Комісії:                                          Ярослав ДУХ «ЗА»

                                                                    Ігор КУШНІР «ЗА»

                                                                    Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ПРОТИ»