Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кравченко Лідії Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Лідії КРАВЧЕНКО,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослава НАГАЛКИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кравченко Лідії Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Кравченко Лідія Юріївна як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Кравченко Л.Ю., _________ року народження, має стаж професійної діяльності з липня 2003 року.

Кравченко Л.Ю. призначалася суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя відповідно до Указу Президента «Про призначення суддів» від 24 квітня 2012 року № 286/2012, звільнена з посади судді рішенням Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року № 2035/0/15-18. З 31 жовтня 2018 року здійснює адвокатську діяльність.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Кравченко Л.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі. З листопада 2022 року є провідним юристом Норвезької ради у справах біженців.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація); визначено, що Кравченко Л.Ю.  за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 137 балів; її допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Кравченко Л.Ю. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрала 45,10 бала; допущено її до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Кравченко Л.Ю. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 121,0 бал.

З огляду на зазначене Кравченко Л.Ю. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, отримала:

Із загальним результатом кваліфікаційного іспиту – 343,60 бала, Кравченко Л.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

Комісією у складі колегії 07 та 28 жовтня 2025 року проведено співбесіди із кандидатом Кравченко Л.Ю., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Кравченко Л.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

За результатами спеціальної перевірки Кравченко Л.Ю. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01 липня 2025 року № 21.2-352/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

З отриманих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Кравченко Л.Ю. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Джерела права та їх застосування

Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих масмедіа не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).

Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.

Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.

Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;

- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.

Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначені главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

професійна етика;

доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).

Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:

відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації;

відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди, та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди, та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.

Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.

Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.

Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).

Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.

Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

Комісією 16 жовтня 2025 року надіслано запит Кравченко Л.Ю. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання упродовж співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 20 жовтня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.

Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та упродовж співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Надані Кравченко Л.Ю. документи, а також її відповіді протягом послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Кравченко Л.Ю. було досліджено Висновок ГРД, що надійшов до Комісії 14 жовтня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані протягом співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як кандидатом на посаду судді, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначено в пункті 1 висновку ГРД кандидат не надала достовірної та відомої їй інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), про яку вона була обізнана.

Йдеться про невідображення у майновій декларації за 2018 рік інформації про володіння нею корпоративними правами АО «Право студія» (код ЄДРПОУ 41669054), які підлягали декларуванню відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подачі декларації), що також деталізовано у роз’ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). Перелік прав учасників (засновників, пайовиків) юридичної особи визначено частинами 3, 4 статті 96¹ Цивільного кодексу України. Відповідно до позиції НАЗК, за загальним правилом учасники адвокатських об’єднань, зареєстрованих після набрання 15 серпня 2012 року чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) наділені правом участі в управлінні об’єднанням та/або отримання частки прибутку (дивідендів) об’єднання та/або отримання частки активів об’єднання у разі його ліквідації. Це свідчить про те, що такі учасники адвокатських об’єднань наділені корпоративними правами. Позицію про те, що учасник адвокатського об’єднання є носієм корпоративних прав, а відносини щодо членства в адвокатському об’єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними, висловлено також у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14. Відповідно до відомостей з аналітичної системи «YouControl» Адвокатське об’єднання «Право студія» зареєстроване 18 жовтня 2017 року, а кандидат є його учасником, а отже, і носієм корпоративних прав, відомості про які вона повинна була відобразити у майновій декларації.

З цього приводу кандидат у письмових поясненнях вказала, що не зазначила у майновій декларації за 2018 рік відомостей про належні їй майнові права Адвокатського об’єднання «Право студія» оскільки керувалася підпунктом 5 пункту 61 роз’яснень НАЗК про те, що: до об’єднань (організацій), членство у яких (членство в органах яких) слід відображати в декларації, належать: самоврядні професійні об’єднання, а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема, самоврядні об’єднання адвокатів (Національна асоціація адвокатів України), нотаріусів (Нотаріальна палата України), лікарів.

Кандидат також зазначила, що підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включаюсь правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

Кандидат вказала, що вона виходила з того, що адвокатське об’єднання не є господарською організацією, а є однією з форм адвокатської діяльності, внаслідок чого вона вважала, що не володіє корпоративними правами Адвокатського об’єднання «Право студія» та не має відображати вказану інформацію.

Кандидат зазначила, що ГРД послалася на висновок Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, а декларацію вона подавала у вересні 2019 року, відповідно вважала, що такі відомості не потрібно декларувати.

Водночас кандидат зазначила, що у майнових деклараціях за 2022–2024 роки вона вказувала відомості про свою участь в Адвокатському об’єднанні «Право студія».

Комісія відзначає, що письмові пояснення кандидата не можуть бути враховані з огляду на те, що роз’яснення НАЗК, на які посилається кандидат, стосувалися іншого розділу майнової декларації, а саме розділу 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)».

Щодо обов’язку декларувати відомості про Адвокатське об’єднання «Право студія» Комісія зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців вказана юридична особа створена 18 жовтня 2017 року, тобто дані були актуальними станом на 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у майновій декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні. Вказані відомості зазначаються у розділі 8 «Корпоративні права» декларації, а не у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)», роз’яснення щодо якого вказувала кандидат у письмових поясненнях.

Комісія критично оцінює доводи кандидата, що посилання ГРД на висновок Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року є некоректним через те, що він ухвалений пізніше ніж кандидат подавала майнову декларацію, оскільки вимога щодо декларування корпоративних прав передбачена пунктом 5 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а вказаний висновок Верховного Суду відобразив правову позицію з окресленого питання.

Під час співбесіди кандидат зазначила дещо іншу позицію визнавши, що вона не зрозуміла роз’яснення НАЗК, а відомості про адвокатське об’єднання «Право студія» підлягали декларуванню, а отже вона припустилася помилки.

У пункті 2 Висновку ГРД вказує, що у майновій декларації за 2015 рік відсутні відомості про отримані нею та чоловіком доходи, що очевидно не відповідає дійсності з огляду на те, що на той період кандидат та її чоловік були діючими суддями суду першої інстанції, а отже отримували суддівську винагороду.

Водночас кандидат пояснила, що вона вносила відомості про отримані нею та чоловіком доходи до майнової декларації за 2015 рік, припускає що причиною їх відсутності був технічний збій. Кандидат вказує, що після використання можливостей подання виправленої майнової декларації, у якій відомості про доходи також не було внесено, вона надіслала звернення з цього приводу до НАЗК, але відповіді не отримала. 

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи у 2015 році кандидат отримала дохід у виді заробітної плати на суму 172 810,32 грн та у виді додаткового блага на суму 3000,0 грн – джерело вказаного доходу – ПО ПАУ У ПАТ «Мотор Січ». Чоловік кандидата отримав дохід у розмірі 218 866,90 гривень. Комісія враховує пояснення кандидата, однак зазначає, що вона не надала доказів щодо звернення до НАЗК з приводу відсутності відомостей про доходи у майновій декларації за 2015 рік. Також, кандидат не змогла пояснити отримання доходу від ПО ПАУ У ПАТ «Мотор Січ» у розмірі 3 000,00 грн будучи суддею, що з точки зору антикорупційного законодавства є недопустимим.

У пункті 2 Висновку ГРД йшлося також і про неподання відомостей про гараж та автомобіль, які було спростовано з урахуванням пояснень кандидата.

ГРД у пункті 3 Висновку вказує, що попри значний обсяг участі в судових процесах у майнових деклараціях кандидата за 2017–2018 роки, а також за 2022 – 2024 роки відсутні будь-які відомості про доходи, які отримали (вона та її чоловік) від адвокатської або іншої незалежної професійної діяльності, яку вони здійснювали. У Висновку йдеться, що згідно з відомостями з сервісу «Стан розгляду справ» на сайті Судової влади України, кандидат з 2019 до 2025 року здійснювала представництво інтересів сторін у близько 40-ка судових справах. У аналогічній кількості справ здійснював представництво інтересів сторін і чоловік кандидата з 2017 до 2025 року.

ГРД вважає, що з огляду на систематичний та багатоепізодний характер представництва інтересів у судах, ймовірність того, що зазначена діяльність здійснювалась виключно безоплатно є надзвичайно низькою. Безоплатність надання правничих послуг протягом кількох років, у десятках судових справ, виглядає економічно необґрунтованою та суперечить звичайній практиці професійної діяльності юристів і адвокатів.

Кандидат пояснила, що протягом 2019–2022 років майже не надавала юридичних послуг із особистих причин, а також надавала правову допомогу близьким друзям на безоплатній основі у 4 справах. З кінця 2022 року до теперішнього часу кандидат як адвокат надає правову допомогу тільки бенефіціарам в межах програми «Інформування, консультування та правова допомога» Представництва Норвезької ради у справах біженців в Україні (Т4КС) безоплатно (за принципом «Pro bono»). Представництво у всіх цих справах кандидат здійснює безкоштовно для громадян, оскільки за виконану роботу отримує заробітну плату тільки в Норвезькій раді у справах біженців.

Стосовно чоловіка кандидат пояснила, що за даними вебресурсу «Судова влада України» у період з 2017 до 2025 року відображено 79 записів його участі у судових справах, з яких 39-ть записів стосуються його особистих позовів у 12-ти судових справах до Пенсійного фонду України.

Кандидат зазначає, що 40-ок записів про представництво у справах фактично вказує про участь чоловіка у 19 судових справах. Це зумовлено особливістю присвоєння Єдиного унікального номера справи та номерів проваджень, які присвоюються заявам в межах розгляду справи. Кандидат вказує, що чоловік з 2016 року має довічне грошове утримання судді у відставці, яке задовольняло базові потреби родини, а юридичною практикою займається для підтримання та розвитку знань в галузі права.

За твердженнями кандидата, чоловік безкоштовно консультував та інколи представляв у суді своїх близьких та друзів, що не суперечить правилам адвокатської етики. За дев’ять років таких справ нараховується лише 19, що вказує на відсутність комерційної складової у його діяльності.

Комісія критично оцінює доводи кандидата щодо надання адвокатських послуг на безоплатній основі, зважаючи на те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність кандидат отримала 31 жовтня 2018 року, а працевлаштувалася 21 листопада 2022 року, тобто через чотири роки, із чого випливає, що кандидат не мала доходу для забезпечення базових потреб. За твердженням кандидата сім’я (три особи) в цей період проживала за рахунок коштів, отриманих чоловіком в якості суддівської винагороди, яку вона вважає достатньою. За даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи чоловік кандидата отримав дохід, що становив у 2018 році – 314 784,00 грн, у 2019 – 495 848,08 грн, у 2020 році – 545 327,98 грн, у 2021 році – 893 467,33 грн, у 2022 році – 929 857,56 грн. Водночас відповідно до даних майнових декларацій, зокрема у 2021 році чоловіком було придбано легковий автомобіль вартістю 275 862,00 грн. Також Комісія критично оцінює доводи кандидата щодо надання безоплатних адвокатських послуг чоловіком кандидата.

Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.

Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про її невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.

Комісія враховує пояснення кандидата щодо приховування доходів та їх відсутність у певний період при фактичному здійсненні адвокатської діяльності та відзначає, що вказані факти свідчать про недосконале дотримання кандидатом принципу «Дотримання етичних норм та бездоганна поведінка», що має своїм наслідком зниження балів за цим показником на 15 балів.

ГРД надала Комісії інформацію, яка не була  підставою для висновку але стосовно якої кандидат надавала пояснення.

Вказане стосується обставин звільнення кандидата у 2018 році з посади судді першої інстанції. На думку ГРД, вказане звільнення відбулося через те, що Кравченко Л.Ю. прагнула уникнути кваліфікаційного оцінювання суддів, яке проводилося стосовно неї відповідно до рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Кравченко Л.ІО. і в межах якого вона  склала анонімне письмове тестування, виконала практичне завдання та пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами чого складено висновок.

З цього приводу кандидат пояснила, що причиною її звільнення з посади судді був незадовільний стан здоров’я, який пізніше покращився і вона вирішила повернутися до улюбленої справи.

Також під час співбесіди обговорено питання щодо неподання кандидатом майнової декларації за 2023 рік у передбачені Законом України «Про запобігання корупції» строки, про що вона вказала в особистому кабінеті суб’єкта декларування в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В цьому аспекті Комісія відзначає, що кандидат внесла недостовірні відомості до декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік з огляду на те, що відповідно до пункту 3 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді зазначена декларація подається після подання декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік Кравченко Л.Ю. стверджувала, що нею вже подано майнову декларацію за 2023 рік, що не відповідало дійсності.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим; під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

З огляду на викладене Комісія відзначає, що вказаний факт свідчить про небездоганне дотримання кандидатом принципу сумлінності, що має своїм наслідком зниження балів за цим показником на 15 балів.

Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Кравченко Л.Ю., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 270 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Кравченко Л.Ю. набрала 688,60 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформацію, яка може свідчити про невідповідність Кравченко Лідії Юріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кравченко Лідія Юріївна набрала 688,60 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Кравченко Лідії Юріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                              Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                           Ярослав ДУХ

                                                                                     Ігор КУШНІР

                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ