Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Петра ЖОВТАНА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Жовтана Петра Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою, другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Згідно з пунктами 1.3‒1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Жовтан Петро Валерійович, дата народження – __________, громадянин України.
У 1999 році Жовтан П.В. закінчив Одеський інститут внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію правознавця (диплом спеціаліста МВ № 14000443 від 27.07.1999).
У 2004 році Жовтан П.В. закінчив Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста МВ № 14003400 від 12.07.2004).
У 2016 році Жовтан П.В. захистив дисертацію за спеціальністю «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук (диплом кандидата наук ДК № 034851 від 25.02.2016).
У 2021 році рішенням вченої ради Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 28.10.2021) Жовтану П.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу (атестат доцента АД № 009933 від 01.02.2022).
Жовтан П.В. здійснював викладацьку діяльність в Одеському національному університеті внутрішніх справ (2015–2021 роки) та Національній школі суддів України (2017–2020 роки).
Свою професійну діяльність Жовтан П.В. розпочав у 1995 році в органах Міністерства внутрішніх справ України.
Указом Президента України від 16.04.2010 № 544/2010 Жовтана П.В. призначено строком на п’ять років на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області (нині – Доброславський районний суд Одеської області).
Указом Президента України від 29.12.2017 № 442/2017 Жовтана П.В. призначено на посаду судді цього суду безстроково.
Адміністративних посад Жовтан П.В. не займав.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Жовтан П.В. не обирався.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема стосовно судді Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтана П.В.
Наразі кваліфікаційного оцінювання Жовтана П.В. на відповідність займаній посаді не завершено.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Жовтан П.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 84/ас-24 Жовтана П.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Жовтана П.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Жовтана П.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Жовтана П.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за підсумками кваліфікаційного оцінювання.
За результатами спеціальної перевірки щодо Жовтана П.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 01.10.2025 № 21.2-535/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Жовтану П.В. зайняти посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 18.11.2025 надала Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Жовтана П.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 14.11.2025.
На спростування висновку ГРД кандидатом Жовтаном П.В. надані пояснення.
Комісією у складі колегії 16.12.2025 та 18.03.2026 проведено співбесіди з кандидатом Жовтаном П.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії від 18.03.2026 № 77/ас-26 за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Жовтан П.В. набрав 690,6 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Жовтан П.В. набрав 339,6 бала; за критерієм особистої компетентності – 40 балів; за критерієм соціальної компетентності – 41 бал; за критеріями доброчесності та професійної етики – 270 балів.
Таким чином, за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Жовтан П.В. набрав 690,6 бала, що більше 75 відсотків максимального можливого бала за оцінювання цих критеріїв.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 17.11.2025 затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Жовтана П.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
- ГРД зазначає, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених Вищою радою правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24) (далі –Єдині показники).
Кандидат не зазначив достовірної інформації у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі –декларація), щодо обставин, про які мав бути обізнаний.
У декларації за 2015 рік кандидат зазначив право власності своєї дружини на об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 37,9 кв.м. Водночас згідно з договором асоційованого членства у споживчому товаристві «БУДОВА-ОПТИМА» дружина кандидата взяла на себе зобов’язання профінансувати будівництво цієї квартири. Вартість відповідного правочину становила 504 070 грн.
20 березня 2018 року сторони підписали акт приймання-передачі квартири у зв’язку із введенням будинку в експлуатацію. Проте до 2023 року зазначений об’єкт декларувався як об’єкт незавершеного будівництва.
Навіть у період, коли квартира перебувала у статусі об’єкта незавершеного будівництва, кандидат був зобов’язаний зазначити її вартість на дату набуття, однак у декларації за 2015 рік такі відомості відсутні.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, зокрема їх вартість на дату набуття. Крім того, згідно з пунктом 10 частини першої статті 46 цього закону декларуванню підлягають видатки та правочини, якщо їх розмір перевищує 50 мінімальних заробітних плат.
Станом на 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1218 грн, тому поріг декларування становив 60 900 грн. Оскільки дружина кандидата здійснила правочин на суму 504 070 грн, що істотно перевищує зазначений поріг, такі відомості підлягали обов’язковому відображенню у декларації.
Ненадання кандидатом інформації про вартість майна та відповідний правочин створює обґрунтовані сумніви у його доброчесності та свідчить про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності за показником «чесність».
- ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).
2.1. Відповідно до відомостей про родинні зв’язки кандидата його теща (ОСОБА_1) є фізичною особою–підприємцем та пенсіонером. Водночас у податкових деклараціях її доходи вказувалися лише до 2021 року. Згідно з даними декларацій кандидата, у 2016–2024 роках вона регулярно надавала дружині кандидата (ОСОБА_2) грошові подарунки у розмірі близько 70 000–80 000 грн щороку.
При цьому з декларацій кандидата вбачається, що його дружина не мала стабільного джерела доходу, отримувала державну допомогу ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак починаючи з 2019 року вона регулярно здійснювала виїзди за межі України. Крім того, аналіз її грошових активів свідчить про їх поступове зростання, незважаючи на понесені витрати.
Такі обставини викликають сумніви щодо законності походження коштів, які надходили дружині кандидата у вигляді грошових подарунків.
2.2. Також ГРД зазначає, що згідно з декларацією кандидата 12.08.2020 його дружина набула право спільної власності на садовий (дачний) будинок загальною площею 707 кв.м у с. Кароліно-Бугаз Одеської області разом із ОСОБА_3 (фізична особа–підприємець).
Будівля має значні розміри та інфраструктуру, зокрема чотириповерховий паркінг, що свідчить про її ймовірне комерційне призначення. Водночас з декларацій кандидата не вбачається, що його дружина мала доходи або заощадження, достатні для набуття такого об’єкта нерухомості.
Крім того, кандидат не зазначив у декларації вартість цього майна та відомості про правочини, пов’язані з його набуттям.
За таких обставин набуття дружиною кандидата дороговартісного нерухомого майна за відсутності достатніх законних доходів породжує обґрунтований сумнів у законності походження коштів та свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
- На думку ГРД, кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників).
Кандидат не зазначив у деклараціях достовірної та повної інформації, щодо обставин, про які мав бути обізнаний, а також задекларував вартість майна, що не відповідає фактичній вартості його набуття. Крім того, право на об’єкт цивільних прав було набуте за ціною, яка істотно відрізняється від ринкової.
Зокрема, у декларації за 2015 рік кандидат зазначив право користування автомобілем Volkswagen Touareg 2008 року випуску, власником якого був його батько. Вартість автомобіля у декларації становила 280 000 грн. Водночас уже в наступному звітному році кандидат задекларував право власності на цей транспортний засіб, зазначивши його вартість – 20 000 грн, що свідчить про суттєву невідповідність вартості майна у деклараціях.
Такі обставини можуть свідчити про навмисне заниження вартості майна з метою уникнення обов’язку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування. Крім того, придбання транспортного засобу за очевидно заниженою ціною створює обґрунтовані сумніви щодо реального рівня доходів кандидата та джерел походження коштів.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя повинен докладати всіх зусиль, щоб для обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача його поведінка виглядала бездоганною. Аналогічні вимоги передбачені Бангалорськими принципами поведінки судді, відповідно до яких поведінка судді має бути бездоганною навіть з точки зору стороннього спостерігача.
За таких обставин заниження вартості придбаного майна у декларації створює обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата, підриває довіру до судової влади та свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
- Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», а також «сумлінність» (підпункт 2 пункту 17, підпункт 4 пункту 19 Єдиних показників).
ГРД встановила, що протягом 14.11.2022–18.11.2022 кандидат проходив навчання у м. Одесі (40 годин), однак у цей же період ним було ухвалено низку судових рішень. Аналогічна ситуація була 20.04.2023, коли кандидат перебував на навчанні у м. Одесі (6 годин), але водночас ухвалив два судові рішення.
Зазначені обставини свідчать про наявність суперечностей між офіційними відомостями про проходження кандидатом навчання та фактом ухвалення ним судових рішень у ті ж дні.
Відповідно до пункту 6.1 Положення про підготовку та періодичне навчання суддів у Національній школі суддів України, затвердженого наказом Національної школи суддів України від 06.07.2017 № 26, під час проходження підготовки судді є слухачами НШСУ та не здійснюють правосуддя.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада реалізується суддями шляхом здійснення правосуддя, складовою якого є ухвалення судових рішень.
Фактична відсутність кандидата в суді в дні, коли він перебував на навчанні в іншому місті, ставить під сумнів реальність його участі в розгляді справ та ухваленні відповідних рішень. Такі обставини можуть свідчити про формальний підхід до здійснення правосуддя або до проходження професійного навчання.
Подібна практика суперечить принципам сумлінності, особистої відповідальності судді та належної організації судової діяльності, а також підриває суспільну довіру до судової влади.
З огляду на викладене ГРД дійшла висновку, що зазначені обставини свідчать про наявність ознак недоброчесності у діях кандидата та про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Додатково Громадська рада доброчесності надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак потребує пояснень кандидата. Зокрема, у декларації за 2016 рік кандидат зазначив отримання від матері, ОСОБА_4, подарунка у негрошовій формі – житлового будинку площею 321,6 кв.м вартістю 973 200 грн та земельної ділянки площею 621 кв.м вартістю 267 876 грн. Також встановлено, що попри обмеження на виїзд суддів за межі України, передбачені Указом Президента України від 23.01.2023 № 27/2023, кандидат перебував за кордоном у період з 01.05.2023 до 07.05.2023. Крім того, у щорічних деклараціях кандидата наявні розбіжності щодо відомостей про отримання пенсії: у деклараціях за 2016 та 2017 роки відповідна інформація відсутня, тоді як в інших звітних періодах такий вид доходу зазначений. У декларації за 2018 рік кандидат указав отримання доходу у вигляді призу в сумі 100 000 грн від ПАТ «Концерн Галнафтогаз». На думку ГРД, окремо потребує роз’яснення питання щодо подання кандидатом електронного примірника дисертації «Доступ до матеріалів досудового розслідування: теорія і практика», оскільки її текст відсутній у відкритому доступі на вебресурсі державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», що ускладнює перевірку дотримання вимог академічної доброчесності.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом Жовтаном П.В. 20 квітня 2026 року.
Під час співбесіди кандидат надав пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, які за своїм змістом були аналогічними поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії.
Комісія критично оцінює, зокрема, надані кандидатом пояснення щодо джерел фінансування будівництва садового будинку загальною площею 707 кв.м, співвласником якого є його дружина, та вважає, що вони не усувають обґрунтованих сумнівів щодо законності походження коштів, необхідних для будівництва такого об’єкта нерухомості.
Зокрема, у письмових поясненнях кандидат зазначив, що основні витрати на будівництво поніс інший співвласник об’єкта. Водночас під час співбесіди з Комісією у пленарному складі кандидат повідомив, що дружина мала достатньо грошових накопичень для будівництва зазначеного об’єкта нерухомості, сформованих за рахунок заощаджень від її заробітної плати та доходів, отриманих її матір’ю від підприємницької діяльності. Крім того, у 2020 році дружина відчужила належну їй квартиру.
Наведені пояснення є суперечливими та не підтверджені належними доказами. Зокрема, відомості щодо отримання доходів від здійснення підприємницької діяльності матір’ю дружини кандидата до 2012 року документально не підтверджені. Крім того, пояснення кандидата не містять інформації, яка б дозволяла встановити фактичний обсяг інвестицій кожного із співвласників, порядок фінансування будівництва, а також законність походження використаних на це коштів. Кандидат не надав документів, які б свідчили про розподіл витрат між співвласниками, підтверджували джерела походження коштів або іншим чином дозволяли перевірити наведені ним твердження.
Крім того, Комісією було звернуто увагу на факт систематичного збільшення заощаджень як у кандидата, так і у членів його сім’ї за відсутності сталого доходу у дружини кандидата та за наявності витрат на утримання належного майна і забезпечення повсякденних потреб сім’ї.
Кандидат пояснив, що мав можливість збільшувати заощадження за рахунок отриманих доходів, а також зазначив, що його сім’я не здійснювала значних витрат на придбання майна.
Водночас відповідно до відомостей, зазначених у деклараціях кандидата, дружина кандидата придбала транспортні засоби Nissan Leaf за 250 000 грн (2020 рік) та Audi Q7 за 935 000 грн (2023 рік), земельну ділянку загальною площею 599 кв.м за 146 468 грн (2010 рік), квартиру загальною площею 37,7 кв.м за 504 070 грн (2023 рік), а також здійснювала витрати на будівництво садового будинку загальною площею 707 кв.м. При цьому у Комісії відсутні відомості щодо розміру витрат на будівництво зазначеного об’єкта.
За таких обставин надані кандидатом пояснення мають загальний характер, ґрунтуються переважно на його твердженнях та не підтверджені належними документами, що унеможливлює перевірку їх достовірності.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль для того, щоб, на думку звичайної розсудливої людини – законослухняної особи, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про обставини, що мають значення, об’єктивно оцінює відповідну поведінку – його поведінка відповідала високому статусу посади судді та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Комісія враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24, відповідно до якої доброчесність судді є не лише формально-правовою, а насамперед морально-етичною категорією, а обставини, що стосуються способу життя та майнового стану, підлягають оцінці крізь призму довіри суспільства до судової влади. Велика Палата також наголосила, що формально правомірні дії не виключають висновку про невідповідність критерію доброчесності у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо їх реального змісту та джерел походження майна.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 зазначено, що критерію доброчесності притаманний підвищений стандарт поведінки судді, який передбачає не лише дотримання закону, але й відсутність обґрунтованих сумнівів щодо прозорості джерел майна та відповідності рівня життя задекларованим доходам.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2025 року у справі № 990/111/24 наголошено, що обґрунтований сумнів щодо доброчесності є самостійним елементом оцінки відповідності кандидата на посаду судді та не може бути усунутий загальними або непідтвердженими поясненнями.
З огляду на вказані обставини Комісія у пленарному складі вважає, що наявні обґрунтовані сумніви у відповідності кандидата Жовтана П.В. критеріям доброчесності та професійної етики за показникам «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, на переконання Комісії у пленарному складі, кандидат надав обґрунтовані пояснення.
Під час закритого обговорення «за» підтвердження здатності кандидата на посаду судді Жовтана П.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало шість членів Комісії (Людмила ВОЛКОВА, Віталій ГАЦЕЛЮК, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан МЕЛЬНИК, Галина ШЕВЧУК), «проти» – дев’ять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК. Надія КОБЕЦЬКА, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Андрій ПАСІЧНИК, Руслан СИДОРОВИЧ, Сергій ЧУМАК).
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у разі призначення до складу Комісії (наявності) шістнадцяти членів рішення про підтвердження здатності кандидатом здійснювати правосуддя у відповідному суді вважається прийнятим за умови наявності не менш ніж одинадцяти голосів «ЗА» (тобто дві третини від складу Комісії).
Таким чином, кандидат Жовтан П.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Жовтана Петра Валерійовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
