Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідача), Людмили ВОЛКОВОЇ, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени САМОЙЛЕНКО,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Самойленко Олени Анатоліївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
У грудні 2023 року Самойленко Олена Анатоліївна подала до Комісії заяву про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Самойленко О.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Самойленко О.А. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 43 бала; 2) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 146 балів; 3) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 113 балів; 4) знання історії української державності – 40 балів. Загальний результат кандидата за критерієм професійної компетентності – 342 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Самойленко О.А.
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
До Комісії 02 лютого 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 31 січня 2026 року.
Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 02 лютого 2026 року № 32 дпс-1363/23) зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 17 лютого 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Комісією у складі колегії 07 травня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом, під час якої встановлено результати спеціальної перевірки, обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії від 07 травня 2026 року № 178/ас-26 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Самойленко О.А. набрала 706,67 бала. Питання про підтвердження здатності Самойленко О.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді вирішено внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Основні відомості про кандидата
Самойленко Олена Анатоліївна, дата народження – __________ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2003 році кандидат закінчила Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліст-юрист.
У 2007 році Самойленко О.А. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза.
У 2012 році Самойленко О.А. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального права та процесу.
У 2020 році кандидат здобула науковий ступінь – доктора юридичних наук, у 2022 році їй присвоєно вчене звання професора кафедри криміналістики.
Розгляд питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики у пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Комісією у пленарному складі досліджено матеріали досьє кандидата, висновок ГРД, письмові пояснення Самойленко О.А., проведено співбесіду з кандидатом та встановлено таке.
У висновку вказано, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункти 2, 3, 7 пункту 18 Єдиних показників).
1. Кандидат не надала правдивих відомостей під час участі в конкурсі, у якому бере участь, приховувала такі відомості за наявності підстав вважати, що вони були їй відомі. Кандидат не докладала зусиль для того, щоб члени її сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду (підпункт 1.5 пункту 1, підпункт 3.5 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (редакція від 16 грудня 2020 року).
ГРД зазначила, що в пункті 1.8 мотиваційного листа кандидата на посаду судді Самойленко О.А. вказала, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема, вказала, що загальний стан здоров’я батька заважає йому пересуватися транспортом на довгі відстані без шкоди для здоров’я.
Водночас ГРД звернула увагу на те, що з 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_2.
Враховуючи викладене, ГРД виснує, що вказана Самойленко О.А. інформація, ІНФОРМАЦІЯ_3, неможливість пересуватися транспортом на далекі відстані без шкоди для здоров’я, не відповідає дійсності.
Крім того, ГРД зазначила, що батько кандидата у 2016 році набув право власності на квартиру загальною площею 39,9 кв.м, розташовану за адресою: Одеська обл., с. Лиманка, АДРЕСА_1, яку 30 липня 2020 року відчужив на підставі договору купівлі-продажу.
У зв’язку з цим ГРД виснує, що батьки кандидата мали житло на території, підконтрольній Україні ІНФОРМАЦІЯ_4, а згодом і взагалі відчужили право власності на майно.
ГРД вказала, що юридичні підстави набуття батьком кандидата права власності на квартиру у 2016 році, її вартість, джерела походження грошових коштів, використаних для придбання, і мотиви відчуження цієї квартири потребують документального підтвердження.
Крім того, у висновку вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 11 серпня 2021 року виїхала до російської федерації і згідно з відомостями, наявними в системі АРКАН, в Україну не поверталась.
На переконання ГРД, в мотиваційному листі Самойленко О.А. надала недостовірну інформацію, зокрема не зазначила справжні обставини ІНФОРМАЦІЯ_6. Існують підстави вважати, ІНФОРМАЦІЯ_7 могли отримати паспорти російської федерації або так званої «республіки», підпадали під дію законодавства російської федерації та, ймовірно, перебували під можливим впливом або тиском з боку окупаційної влади, що залишається нез’ясованим.
ГРД виснує, що з огляду на викладені обставини та встановлені факти кандидат у поданих на конкурс документах зазначила інформацію, що не відповідає дійсності, що у стороннього спостерігача може викликати обґрунтований сумнів у тому, що вона зможе завжди діяти неупереджено, незалежно та відповідно до принципів доброчесності.
Самойленко О.А. надала письмові пояснення, які підтримала під час співбесіди. Кандидат не погодилась з твердженнями ГРД та вказала, що жодних обставин, які не відповідають дійсності, в мотиваційному листі нею не зазначено.
Кандидат пояснила, що у червні 2014 року разом з членами сім’ї (сином та чоловіком) виїхала з території Донецької області. Звернула увагу, що з указаної дати ні вона, ні члени її сім’ї не перетинали адміністративної межі з тимчасово окупованою територією або державний кордон з російською федерацією. Також повідомила, що з 2001 року не проживала та не вела спільного побуту з батьками, батьки не є членами її сім’ї.
Стосовно ІНФОРМАЦІЯ_8 кандидат пояснила, що причиною цього був стан здоров’я матері та потреба лікування ІНФОРМАЦІЯ_9. Самойленко О.А. зауважила, що, оскільки не мала фінансової можливості орендувати батькам житло, ІНФОРМАЦІЯ_10. Вона неодноразово намагалась переконати ІНФОРМАЦІЯ_11, однак вплинути на прийняття ними відповідного рішення не змогла.
Стосовно перетину батьками кордону кандидат пояснила, що у 2018–2020 роках батьки перетинали адміністративну межу з тимчасово окупованою територією через контрольні пункти в’їзду-виїзду та ІНФОРМАЦІЯ_12. Кандидат указала, що батько приїжджав до брата, який на той час мешкав у місті Костянтинівка, проходив ідентифікацію особи в банку з метою отримання пенсії; мати відвідувала її і онука.
Стосовно наявності ІНФОРМАЦІЯ_13 громадянства російської федерації Самойленко О.А. не змогла чітко підтвердити або спростувати вказані факти.
Стосовно придбання батьком квартири у 2016 році в Одеській області кандидат пояснила, що джерелом походження коштів для придбання батьком квартири стали кошти від продажу успадкованого ним майна та кошти, позичені у брата. 28 березня 2016 року було укладено договір асоційованого членства щодо об’єкта нерухомого майна – квартири, загальною площею 37,37 кв.м, розмір «пая» асоційованого члена становив 592 335 грн. У 2020 році батько продав квартиру. Метою придбання батьком квартири було збереження спадкових коштів у ліквідному активі; метою відчуження – необхідність повернення позичених коштів його брату, а також ускладнення перетину лінії розмежування під час пандемії Covid-19. Зі слів кандидата, її батьки не прийняли рішення щодо переїзду у вказану квартиру у зв’язку з похилим віком та іншими обставинами особистого характеру.
Самойленко О.А. зазначила, що вказаною квартирою ніколи не користувалась.
На підтвердження пояснень кандидат надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2; копію технічного паспорта на квартиру; договір асоційованого членства від 28 березня 2016 року № ______.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Єдиних показників оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
Із пояснень Самойленко О.А. вбачається, що у 2014 році вона зробила свідомий вибір: будувати своє життя і кар’єру на підконтрольній Україні території, оскільки проживати на тимчасово окупованій території неможливо. Комісією не встановлено фактів відвідування кандидатом (науковцем) та членами її сім’ї тимчасово окупованої території України.
Комісія у пленарному складі вважає прийнятними пояснення Самойленко О.А. щодо обставин ІНФОРМАЦІЯ_14, вказані обставини не мають негативного впливу на рішення щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Підпунктами 3, 7 пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що «Чесність» це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:
- надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації;
- докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
Проаналізувавши надані кандидатом письмові пояснення та пояснення, надані під час співбесіди, Комісія у пленарному складі вважає, що досліджені обставини не є підставою для висновку про невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності кандидата критерію доброчесності за показником «Чесність».
2. У висновку вказано, що Самойленко О.А. у 2018 році не задекларувала відомості про орендований житловий будинок. Так, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2018 рік кандидат зазначила, що її зареєстрованим місцем проживання є місто Донецьк, фактичним – місто Одеса. Водночас у Декларації за 2018 рік нею не задекларовано жодного об’єкта нерухомого майна, розташованого в місті Одесі.
Відповідно до відомостей, відображених у Декларації за 2022 рік кандидат з 02 березня 2017 року орендувала житловий будинок загальною площею 50 кв.м, розташований в місті Одесі. Однак із пояснень Самойленко О.А., наданих в межах права на відповідь, вбачається, що 02 березня 2017 року було лише досягнуто домовленості з власником майна про оренду її родиною частини житлового будинку в майбутньому, після закінчення його косметичного ремонту. Акт приймання-передачі об’єкта оренди був підписаний колишнім чоловіком кандидата 25 жовтня 2018 року.
ГРД виснувала, що, не відобразивши у Декларації за 2018 рік інформації про користування житловим будинком у місті Одеса, кандидат порушила вимоги антикорупційного законодавства, що в сукупності з поданням фактично недостовірних відомостей про дату набуття права (02 березня 2017 року замість 25 жовтня 2018 року) породжує обґрунтовані сумніви у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема за показником «Чесність».
Кандидат надала письмові пояснення та усні під час співбесіди. Просила врахувати, що Декларація за 2018 рік подавалася нею вперше, та через відсутність практичного досвіду заповнення декларацій вона допустила помилку.
Стосовно дати набуття в користування житлового будинку кандидат зазначила, що фактичне заселення в будинок відбулось з дати передачі об’єкта в користування за актом приймання-передачі від 25 жовтня 2018 року.
Самойленко О.А. вважала, що користування житлом протягом двох місяців не потребує декларування. Вона не мала наміру приховати інформацію про оренду житлового будинку в місті Одеса, що підтверджується відображенням відповідних відомостей у наступних деклараціях.
Комісією встановлено, що в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» «Місце фактичного проживання або поштова адреса, на яку Національне агентство з питань запобігання корупції може надсилати кореспонденцію суб’єкту декларування» Декларації за 2018 рік Самойленко О.А. вказала адресу: місто Одеса, АДРЕСА_2. Проте у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларації за 2018 рік кандидат вказала інформацію лише про житловий будинок, що розташований у місті Донецьк, власником якого є ОСОБА_3.
Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2022–2023 роки кандидат вказала про перебування на праві оренди житлового будинку загальною площею 50 кв.м, розташованого у місті Одеса, АДРЕСА_2, дата набуття права 02 березня 2017 року.
З договору оренди будинку (частини будинку) від 25 жовтня 2018 року (який долучений ГРД до висновку) вбачається, що колишньому чоловіку кандидата ОСОБА_3 передано в строкове платне користування частину будинку, розташованого у місті Одесі, АДРЕСА_2, площею 65 кв.м.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання Декларації за 2018 рік) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак критично оцінює пояснення Самойленко О.А. Із пояснень кандидата встановлено, що на момент закінчення звітного періоду (2018 рік) у члена її сім’ї перебував в оренді житловий будинок (частина), розташований за адресою: місто Одеса, АДРЕСА_2. Кандидат помилково вважала, що користування цим житловим будинком протягом двох місяців (листопад та грудень) не тягне за собою обов’язку його декларування.
Також Комісія звернула увагу на те, що, незважаючи на надані кандидатом пояснення щодо набуття права оренди житлового будинку 25 жовтня 2018 року, у Деклараціях за 2022–2023 роки нею зазначено іншу дату набуття такого права – 02 березня 2017 року.
Водночас у Деклараціях за 2018, 2022–2023 роки Самойленко О.А. вказала, що площа орендованого житлового будинку становить 50 кв.м, проте відповідно до договору оренди від 25 жовтня 2018 року площа житлового будинку, який передається в оренду, становить 65 кв.м.
Враховуючи викладене, Комісія у пленарному складі погоджується з позицією Комісії у складі колегії, відображеною у рішенні Комісії від 07 травня 2026 року № 178/ас-26, щодо недостатнього рівня ретельності та відповідальності кандидата при заповненні Декларацій за 2018, 2022–2023 роки, що з урахуванням інших порушень правил декларування (виявлених за результатами дослідження досьє кандидата) стало підставою для зниження оцінки кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.
Щодо обставин, вказаних в додатковій інформації ГРД, Комісія у пленарному складі підтримує висновки Комісії у складі колегії, викладені у рішенні Комісії від 07 травня 2026 року № 178/ас-26, про те, що окремі встановлені обставини є підставою для зменшення кількості балів за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.
У засіданні Комісії у пленарному складі розглянуто інші обставини щодо кандидата, а саме користування нею автомобілем Mazda 5.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
ГРД долучила до висновку додатки: звернення (запитання) ГРД до кандидата та її пояснення. Пункти 6–8 запитань ГРД стосувались набуття прав на автомобіль Mazda 5.
У письмових поясненнях, адресованих ГРД, кандидат зазначила, що вказаний автомобіль був придбаний у 2008 році її батьками; вона користувалась автомобілем на підставі довіреності, строк дії якої продовжувався матір’ю після закінчення. Строк дії довіреності від 06 листопада 2019 року спливав 06 листопада 2022 року. Самойленко О.А. зазначила: «У зазначений період моя мати не планувала повернення в Україну у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, а я перебувала за кордоном у межах програми підвищення кваліфікації та планувала знаходитися в Республіці Польща до лютого 2023 року. З огляду на це та з метою уникнення проблем при перетині кордону на автомобіль без права користування було прийнято рішення про тимчасову перереєстрацію автомобіля на мою подругу, яка погодилася формально зареєструвати транспортний засіб на своє ім’я. 20.10.2022 автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_4. Крім оплати послуг, пов’язаних із державною перереєстрацією транспортного засобу та отриманням нового державного номерного знака, жодних коштів за автомобіль нікому не сплачувалось».
Комісією встановлено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларацій за 2022-2025 роки Самойленко О.А. вказала про право користування (довіреність управляти та розпоряджатися) автомобілем Mazda 5, 2008 року випуску, власником якого є ОСОБА_4. Дата набуття права – 21 жовтня 2022 року.
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру транспортних засобів з 01 жовтня 2008 року до 20 жовтня 2022 року власником автомобіля Mazda 5 була ОСОБА_5 (мати кандидата).
Матеріали досьє кандидата містять повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 02 жовтня 2025 року № 56406980), відповідно до якого ОСОБА_5 починаючи з 02 жовтня 2008 року систематично видавала довіреність Самойленко О.А. щодо автомобіля Mazda 5. Зокрема, 06 листопада 2019 року ОСОБА_5 видала довіреність Самойленко О.А. з питань розпорядження та експлуатування транспортного засобу Mazda 5, строк дії довіреності – 06 листопада 2022 року.
20 жовтня 2022 року мати кандидата відчужила автомобіль Mazda 5. За даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ), 20 жовтня 2022 року відбулась перереєстрація цього транспортного засобу на нового власника за договором, укладеним в Територіальному сервісному центрі МВС, – ОСОБА_4.
ОСОБА_4 21 жовтня 2022 року видала довіреність Самойленко О.А. на управління та розпорядження належним їй автомобілем марки Mazda 5, 2008 року випуску (повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 02 жовтня 2025 року № 56405505).
15 травня 2025 року ОСОБА_4 продала автомобіль кандидату. Відповідно до відомостей ЄДРТЗ 15 травня 2025 року відбулась перереєстрація цього транспортного засобу на нового власника Самойленко О.А. за договором укладеним в Територіальному сервісному центрі МВС.
Також, за даними ЄДРТЗ, документом, що підтверджує законність придбання автомобіля, є договір купівлі-продажу, укладений в Територіальному сервісному центрі МВС від 15 травня 2025 року № 5141/2025/5345638; покупець Самойленко О.А., продавець ОСОБА_4; вартість транспортного засобу 50 000 грн.
У письмових поясненнях, адресованих ГРД, щодо підстав набуття у власність у травні 2025 року автомобіля Mazda 5 кандидат зазначила, що, окрім оплати послуг, пов’язаних із перереєстрацією транспортного засобу, жодних коштів для його придбання нею не сплачувалось.
У засіданні Комісії у пленарному складі обговорено питання щодо користування Самойленко О.А. автомобілем Mazda 5, власником якого була ОСОБА_4.
Кандидат надала пояснення, аналогічні письмовим, зазначила, що ОСОБА_4 – це її подруга, на яку її батьки оформили транспортний засіб. Проте, пояснюючи підстави користування транспортним засобом, який належав ОСОБА_4, зазначила таке: «Я розуміла, що можу залишитись без правової підстави пересуватися транспортним засобом через кордон. Я переїхала кордон, поки була діюча довіреність, і ми фіктивно зробили таким чином, щоб я оформила (транспортний засіб)…» (https://www.youtube.com/watch?v=Jwzb9V30F4Q, таймкод співбесіди 1:39:07).
Отже, під час засідання Комісії у пленарному складі Самойленко О.А. констатувала факт укладення фіктивного правочину.
Крім того, з наданих Самойленко О.А. пояснень вбачається, що фактично автомобіль постійно перебував у її користуванні, жодних коштів ОСОБА_4 при купівлі автомобіля у 2022 році її матері не сплачувала. Сторони не переслідували мети здійснити реальний продаж транспортного засобу та досягти передбачених договором правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця за відповідну плату. Їхні дії були спрямовані виключно на створення формальної правової підстави для перереєстрації автомобіля, тоді як фактична передача транспортного засобу, сплата його вартості та набуття покупцем (ОСОБА_4) повноважень власника не відбулися.
У Комісії відсутній договір купівлі-продажу транспортного засобу від 15 травня 2025 року, відповідно до якого Самойленко О.А. придбала автомобіль у ОСОБА_4 Водночас, за даними ЄДРТЗ вартість транспортного засобу при його реєстрації становила 50 000 грн.
Разом з тим, із пояснень Самойленко О.А. вбачається, що, придбаваючи автомобіль у ОСОБА_4, окрім оплати послуг, пов’язаних із перереєстрацією транспортного засобу, жодних коштів вона не сплачувала.
Невиконання основного обов’язку покупця щодо оплати майна свідчить про відсутність у сторін реального наміру здійснити оплатне відчуження транспортного засобу на умовах договору купівлі-продажу. Про фіктивний характер укладеного договору свідчать такі обставини: сторони не вчинили жодних дій, спрямованих на виконання істотної умови договору щодо оплати транспортного засобу; договір був використаний сторонами не як інструмент реального відчуження майна за плату, а як формальна підстава для проведення державної перереєстрації транспортного засобу.
Наведені обставини свідчать про відсутність у сторін внутрішньої волі на досягнення правових наслідків, характерних для договору купівлі-продажу, а саме переходу права власності на транспортний засіб в обмін на сплату його вартості.
Таким чином, сторони не переслідували мети здійснити реальну купівлю-продаж транспортного засобу із настанням усіх передбачених законом наслідків такого правочину, а діяли виключно з метою створення формальної юридичної підстави для перереєстрації транспортного засобу на іншу особу. Відсутність реальних розрахунків є обставиною, що вказує на наявність ознак фіктивності правочину.
Заслухавши пояснення кандидата та дослідивши інформацію, наявну в матеріалах досьє кандидата, Комісія у пленарному складі оцінює наведені обставини крізь призму невідповідності двом показникам Єдиних показників – «Чесність» та «Законність джерел походження майна».
Пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження майна», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, дії судді (кандидата на посаду судді), спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; набуте суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї право власності / користування на об’єкт цивільних прав безоплатно або від пов’язаної із суддею (кандидатом на посаду судді) та членами його сім’ї особи було набуте попереднім власником / власником із законних джерел за ринковою вартістю.
Відповідно до пункту 18 Єдиних показників розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
Дослідивши висновок ГРД, письмові пояснення та пояснення, надані Самойленко О.А. під час співбесіди, урахувавши факт визнання нею фіктивного укладення правочину, Комісія у пленарному складі дійшла висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у зв’язку з викладеними вище обставинами за показниками «Чесність» та «Законність джерел походження майна».
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Самойленко О.А. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
«ЗА» визнання кандидата такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проголосувало вісім членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан МЕЛЬНИК, Андрій ПАСІЧНИК, Руслан СИДОРОВИЧ, Галина ШЕВЧУК), «ПРОТИ» – шість членів Комісії (Людмила ВОЛКОВА, Ярослав ДУХ, Ігор КУШНІР, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Сергій ЧУМАК).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами. Таким чином, кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Самойленко Олена Анатоліївна визнається такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Самойленко Олену Анатоліївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
