Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Городецької Марини Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду – Марини ГОРОДЕЦЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Городецької Марини Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Городецька М.С. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Городецьку М.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Городецька М.С. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2005 році Городецька М.С. закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» і здобула кваліфікацію «юрист» (диплом серії СК № 26089676 від 08 квітня 2005 року).

У 2023 році в Донецькому державному університеті внутрішніх справ захистила дисертацію відповідно до освітньо-наукової програми «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» на тему: «Предмет відання у кримінальному процесі» та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук (диплом доктора наук серії ДД № 013112 від 23 серпня 2023 року).

Рішенням вченої ради Донецького юридичного інституту від 28 травня 2021 року № 14 Городецькій М.С. присвоєно вчене звання доцента кафедри організації досудового розслідування (атестат доцента від 27 вересня 2021 року серії АД № 008392).

Городецька М.С. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має стаж наукової роботи у сфері права більше семи років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Городецька М.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 345,70 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Городецькою М.С. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Городецької М.С.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Городецької М.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Городецьку М.С.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Городецька М.С. звернулась із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Городецької М.С. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до досьє кандидата на посаду судді.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Городецької М.С., у яких надано інформацію, що, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 19 травня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 18 травня 2026 року про надання стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Городецької М.С. інформації.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 19 травня 2026 року № 32дпс-123/24/6) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 20 травня 2026 року надійшли пояснення Городецької М.С. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Городецькій М.С. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Городецькою М.С. проведено 21 травня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси як: вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді на співбесіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів на їх підтвердження членами Комісії індивідуально оцінено Городецьку М.С. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Городецькою М.С. за цим критерієм, становить 43,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії надійшло рішення ГРД від 18 травня 2026 року, в якому викладено інформацію, що сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але потребує пояснень кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Городецької М.С., зокрема:

1. Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), за 2016–2017 роки не задекларувала об’єкти нерухомого майна, які належали їй та членам її сім’ї на іншому речовому праві – праві користування, незалежно від форми укладення правочину, в результаті якого набуте таке право.

Водночас згідно з відомостями, відображеними в майновій декларації за 2019 рік, з 2014 року в користуванні кандидата та членів її сім’ї перебували частина житлової площі в гуртожитку, розташованому в місті Донецьку, житловий будинок та квартира, розташовані в місті Кривий Ріг.

Отже, кандидат вперше задекларувала вказані об’єкти нерухомого майна в майновій декларації за 2019 рік, не відобразивши інформації про них у своїх деклараціях за попередні періоди.

2. Городецька М.С. у майновій декларації за 2018 рік задекларувала квартиру загальною площею 55,1 кв. м, розташовану в місті Кривий Ріг, право спільної часткової власності на яку вона з чоловіком набули в липні 2018 року. Вартість цієї квартири на дату набуття зазначено в розмірі 208 000 грн, що еквівалентно 7 905 $.

У стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що задекларована вартість об’єкта нерухомого майна відповідає реальній ринковій ціні на момент набуття права власності, оскільки відповідно до даних Інформаційного агентства «Кривбас On-Line» середня вартість одного квадратного метра житлової площі в місті Кривий Ріг у 2018 році становила 5 643 грн. Тобто в 2018 році квартира загальною площею 55,1 кв.м за середньою ринковою вартістю коштувала б приблизно 310 929 грн.

Серед іншого, відповідно до оголошення, розміщеного на сайті оголошень board.com.ua, у 2018 році пропонувалась до продажу двокімнатна квартира загальною площею 50 кв. м за ціною 18 000 $.

3. Кандидатом у майновій декларації за 2024 рік задекларовано квартиру загальною площею 44,9 кв.м, розташовану в місті Кривий Ріг, право власності на яку її чоловік набув на підставі договору дарування від його матері. Вартість вказаної квартири зазначено в розмірі 136 541 грн за останньою грошовою оцінкою.

Однак ринкова вартість такої квартири в місті Кривий Ріг станом на 2024 рік є значно вищою навіть в умовах триваючої збройної агресії та періодичного обстрілу міста. Крім того, необхідно з’ясувати обставини отримання права власності на цю квартиру свекрухою кандидата, чи вистачало в неї коштів на її придбання (якщо квартиру було придбано, а не отримано в порядку безоплатної приватизації).

4. У майновій декларації за 2023 рік Городецька С.М. задекларувала легковий автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» 2014 року випуску, придбаний нею за ціною 413 277 грн. Однак у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо джерела походження грошових коштів для покупки цього транспортного засобу, оскільки загальний дохід кандидата за цей рік становив 482 245 грн (без відрахування сум сплачених податків), а інформація про доходи чоловіка за цей рік у декларації відсутня (зазначено, що член сім’ї не надав інформації).

Водночас, за даними податкового органу, чоловік кандидата у 2023 році мав дохід, тому необхідно з’ясувати причини невідображення розміру доходу чоловіка в майновій декларації за 2023 рік та достатність у кандидата грошових коштів на придбання транспортного засобу.

5. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (далі — ЄРАУ) чоловік кандидата з 2022 року здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. За інформацією, розміщеною на вебпорталі судової влади України, її чоловік брав участь як представник та захисник у судових справах у 2023–2025 роках.

Водночас кандидат у майнових деклараціях не відобразила доходу, отриманого її чоловіком від здійснення адвокатської діяльності, що з боку стороннього спостерігача виглядає сумнівним, виходячи з кількості судових справ, у яких він брав участь у статусі представника та захисника, а також відсутності в ЄРАУ інформації щодо надання ним правничої допомоги на безоплатній основі.

6. У дисертації, написаній Городецькою М.С., на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук виявлено деякі збіги, які можуть вказувати на порушення академічної доброчесності та підпадають під визначення академічного плагіату та самоплагіату. Так ГРД вважає, що робота має три фрагменти академічного плагіату, зокрема два фрагменти вміщено у висновках до розділу та один у висновках до роботи. Запозичення здійснювалися із монографії наукового керівника Лобойка Л.М. Крім того, виявлено вісім фрагментів самоплагіату в докторській дисертації, запозичених із кандидатської дисертації самої Городецької М.С. (Приклади текстових запозичень (плагіату та самоплагіату) ГРД викладено у порівняльній таблиці).

ГРД також встановлено, що три джерела кандидатської дисертації, а саме за номерами 6, 165, 209, зазначені в переліку літератури до дисертації, не згадані в тексті (на них не дано посилання в тексті), що свідчить про недотримання академічної доброчесності, визначеної в абзаці третьому частини другої статті 42 Закону України «Про освіту», щодо надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

На спростування обставин, викладених у рішенні ГРД, Городецька М.С. надала письмові пояснення та копії документів, які підтримала під час співбесіди, зазначивши таке.

1. У майнових деклараціях за 2016–2017 роки нею в розділі «Інформація про суб’єкта декларування» вказано відомості про місце реєстрації та місце фактичного проживання, що, на її думку, автоматично вказувало про декларування права користування вказаними об’єктами. Отже, інформація про об’єкти нерухомого майна нею не приховувалась, а лише повідомлялась не в тому розділі, тобто було допущено технічну помилку.

У 2018 році Національним агентством з питань запобігання корупції було проведено спеціальну перевірку достовірності відомостей, зазначених Городецькою М.С. у майновій декларації за 2018 рік, поданій нею як кандидатом на посаду слідчого. За результатами цієї перевірки встановлено, що в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації не зазначено відомостей про об’єкти нерухомого майна, які вказано як зареєстроване та фактичне місце (інше право користування об’єктами нерухомого майна) проживання її та членів її сім’ї. Нею було надано пояснення щодо неправильного розуміння декларування права користування об’єктами нерухомості та надалі вона таких неточностей не допускала.

2. Городецькою М.С. та її чоловіком на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04 липня 2018 року придбано квартиру загальною площею 55,1 кв.м у місті Кривому Розі. За умовами цього договору вартість квартири становила 208 000 грн, яку нею було зазначено в майновій декларації. Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного 02 липня 2018 року суб’єктом оціночної діяльності – ФОП ОСОБА_1, ринкова вартість цієї квартири на момент оцінки становила 207 349 грн. Така вартість квартири була обумовлена низкою причин, а саме: розташування на першому поверсі, відсутність балкону, потреба капітального ремонту (застарілі труби водопостачання, відсутність будь-яких побутових приладів, стара та пошкоджена дерев’яна підлога, старі вікна тощо), у квартирі кілька десятків років ніхто не проживав. Попередня власниця приїхала на кілька днів з міста Риги (Латвія) з метою продати квартиру, поспішала, тому ціну не завищувала.

3. Квартиру загальною площею 44,9 кв.м у місті Кривий Ріг її чоловіком – ОСОБА_2 набуто у власність як подарунок від його матері на підставі договору дарування від 08 червня 2024 року № 920. Вартість цієї квартири в майновій декларації зазначена в розмірі 136 541 грн, оскільки таку ціну встановлено у висновку про вартість об’єкта оцінки від 29 травня 2024 року, тобто за останньою грошовою оцінкою.

ОСОБА_3 (мати чоловіка) отримала цю квартиру від своєї рідної сестри ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири від 08 червня 2024 року. ОСОБА_4 володіла ½ частиною квартири, а другу частину отримала у спадок від матері – ОСОБА_5. За домовленістю між членами родини з урахуванням побажання спадкодавиці (ОСОБА_5) ОСОБА_4 подарувала квартиру своїй рідній сестрі ОСОБА_3, яка в свою чергу подарувала цю квартиру своєму сину ОСОБА_2 (копії цих договорів дарування та експертний висновок про вартість квартири надано до пояснень).

4. У жовтні 2023 року вона придбала автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» 2014 року випуску. Вартість цього автомобіля визначена за домовленістю сторін як середня ринкова та становила 413 277 грн (приблизно 11 000 $). Офіційний чистий дохід (після сплати податків) її та чоловіка на момент придбання автомобіля становив  629 692,68 грн, тому коштів на таку покупку було достатньо. Хоча дохід чоловіка нею не було відображено в майновій декларації за 2023 рік, проте такій дохід у нього був, що підтверджується офіційними відомостями з податкового органу.

Стосовно невідображення інформації про дохід чоловіка в майновій декларації за 2023 рік Городецька М.С. пояснила, що чоловік через зайнятість на роботі, відсутність світла та інтернету не зміг вчасно отримати офіційну довідку про свій дохід, тому вона вирішила вказати в декларації, що член сім’ї не надав інформації, щоб не декларувати недостовірні відомості.

5. З 2008 року і дотепер ОСОБА_2 (її чоловік) займається науковою діяльністю у сфері кримінального процесу, працює у вищих юридичних навчальних закладах. За цей час обіймав посади викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри. Наразі працює головним науковим співробітником науково-дослідної лабораторії з проблем запобігання кримінальним правопорушенням Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції імені Е.О. Дідоренка Донецького державного університету внутрішніх справ. Має науковий ступінь доктора юридичних наук, вчене звання професор.

У 2022 році ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та почав брати участь у справах як адвокат з метою вивчення проблем практичного застосування норм процесуального законодавства в різних галузях права. Він співпрацює з адвокатом ОСОБА_6 і бере участь у справах його клієнтів безоплатно. У виключних випадках ОСОБА_2 представляв інтереси клієнтів ОСОБА_6 самостійно, близько 8 справ за весь час з 2022 року, що було обумовлено зайнятістю ОСОБА_6 та відсутністю можливості взяти безпосередньо участь у справі.

ОСОБА_6 є учнем її чоловіка в науковій діяльності. Під його керівництвом ОСОБА_6 підготував та захистив дисертаційне дослідження. Зараз ОСОБА_6 обрав тему докторського дослідження, її чоловік є консультантом. Їх співпраця у науковій площині почалася під час підготовки дисертаційного дослідження та продовжується зараз щодо підготовки докторського дослідження, тому з метою наукового дослідження ОСОБА_2 долучається до практичної діяльності, яку здійснює ОСОБА_6. Основну адвокатську діяльність здійснює ОСОБА_6 Її чоловік виконує науково-дослідницьку діяльність у судових провадженнях та не отримує за це грошової винагороди. Його адвокатська діяльність обумовлена науковим інтересом, тому дохід від неї він не отримує.

6. У списку використаних джерел кандидатської дисертації «Кримінально-процесуальна компетенція слідчого органів внутрішніх справ» нею наведено всі наукові роботи інших авторів, що були використані під час написання дослідження, але через технічну помилку стався збій і позначення джерел в тексті не співпадає з нумерацією в списку використаних джерел. Також в дисертації було використано власну роботу, опубліковану ще в 2008 році, і на неї є посилання у списку використаних джерел під номером 209, але через технічну помилку в тексті дисертації нею не проставлено посилання у квадратних дужках.

Стосовно збігу тексту її дисертації з текстом монографії авторів Лобойка Л.М. та Черненка А.П., то такий висновок ГРД зроблено на підставі використання цього фрагменту тексту в монографії за авторства Чаплинського К.О., який взяв цей текст з її кандидатської дисертації, в якій нею здійснювалося дослідження монографії цих авторів, та зазначив, що це робота авторів Лобойка Л.М. та Черненка А.П. Однак з наданих копій сторінок монографії авторів Лобойка Л.М. та Черненка А.П. (додано до пояснень) видно, що їх дослідження було доопрацьовано і вказаний фрагмент має її власний доробок, тому не є плагіатом у розумінні частини другої статті 42 Закону України «Про освіту».

Стосовно самоплагіату в докторській дисертації Городецька М.С. пояснила, що при написанні цієї роботи нею використано окремі результати кандидатської дисертації (йдеться про три речення). У списку використаних джерел докторської дисертації міститься посилання на кандидатську дисертації під номером 63. Відсутність посилання на кандидатську дисертацію на сторінці 139 докторської дисертації пов’язане з технічною помилкою. До того ж зміст використаних речень не є результатами наукового дослідження, опублікованого раніше, тому не може трактуватися як самоплагіат.

Такі пояснення Городецької М.С. підтверджено наданими документами (копії договорів дарування квартири, відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (далі – Реєстр), копія дисертаційної роботи, акти впровадження, список опублікованих наукових праць тощо).

Комісія вважає пояснення Городецької М.С. з питань 2, 3, 5, 6 прийнятними, підтвердженими належними документами та констатує відсутність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показникам критеріїв доброчесності та професійної етики.

Однак, оцінюючи пояснення кандидата з питань 1, 4 інформації, наданої ГРД, Комісія враховує таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Отже, обов’язок декларування охоплює не лише об’єкти нерухомості, якими безпосередньо володіє суб’єкт декларування, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються він та члени його сім’ї.

Комісія сприймає пояснення кандидата стосовно недекларування в майнових деклараціях за 2016–2017 роки відомостей про об’єкти нерухомості, у яких були зареєстровані та проживали вона та члени її сім’ї, як правдиві, констатує відсутність в діях умислу, що підтверджує відображення відповідних відомостей у наступних звітних періодах. Водночас Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Комісія також критично сприймає пояснення кандидата щодо неможливості отримати інформацію від члена сім’ї – чоловіка, про розмір отриманого ним доходу (заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом) у 2023 році (з причин його зайнятості та через технічні перешкоди (відсутність електричного живлення, інтернету тощо), оскільки отримання таких даних не становить перешкод із 2017 року, відколи наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» в Україні запроваджено порядок та процедуру надання (отримання) інформації про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску згідно зі статтею 51 глави 2, підпунктом 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України.

Такі відомості надаються безоплатно контролюючим органом за зверненням фізичної особи – платника податків або її представника, і підтверджують наявність чи відсутність відповідних даних про особу в Реєстрі. Це можна зробити безпосередньо або через свого представника, звернувшись до відповідного податкового органу, або в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний кабінет», або через портал «Дія». Останній спосіб отримання відомостей з Реєстру є нескладним та не потребує багато часу.

Отже, проявивши ініціативу та доклавши більше зусиль, Городецька М.С. мала можливість отримати достовірну інформацію про доходи чоловіка у 2023 році, проте обрала варіант подання декларації без зазначення таких доходів, що має негативний вплив і враховується під час оцінки доброчесності судді.

З огляду на викладене Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також результати голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Городецька М.С. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Городецька Марина Сергіївна набрала 718,38 бала.

2. Визнати Городецьку Марину Сергіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                       Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                 Галина ШЕВЧУК