Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Агафонова Сергія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Агафонова Сергія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Агафонов Сергій Анатолійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Агафонова С.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Загальні відомості про кандидата.

Агафонов С.А., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. У 1997 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2004 році присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2006 році присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та теорії держави і права.

Указом Президента України від 19 вересня 2008 року № 843/2008  Агафонова С.А. призначено на посаду судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 21 вересня 2012 року № 557/2012 у межах п’ятирічного строку Агафонова С.А. переведено на роботу на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.

Постановою Верховної Ради України від 05 вересня 2013 року № 445-VII Агафонова С.А. призначено на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва безстроково.

Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Агафонова С.А. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрав 142 бала та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрав 43 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.

За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримав 133 бала. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.

Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 358,00 балів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Агафонов С.А. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Агафонова С.А. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Агафонова С.А.

З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у листі від 11 серпня 2025 року № 49-01/68482-25 повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, встановлено факти відображення недостовірних відомостей, оскільки вони стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, на загальну суму 483 664, 42 грн.

Варто зауважити, що вирішуючи спори щодо оскарження рішень Комісії, прийнятих у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів, Велика Палата Верховного Суду (постанови від 13 лютого 2024 року № 990/139/24, від 13 лютого 2025 року у справі № 990/74/24 тощо) звернула увагу на таке. Комісія, маючи певні сумніви, пов’язані з вартістю майна, яке належить кандидату чи члену його сім’ї, не звернулася безпосередньо до уповноважених осіб з метою підтвердження або спростування своїх сумнівів. Невжиття Комісією відповідних заходів для всебічного та повного з’ясування обставин, які викликали певні сумніви, пов’язані з вартістю майна, призвело до передчасного висновку про неправдивість задекларованих кандидатом даних про свої доходи.

В інших рішеннях Велика Палата Верховного Суду (постанова від 21 липня   2025 року у справі № 990/171/24) визнала передчасним сумнів Комісії в дотриманні кандидатом вимог Закону України «Про запобігання корупції»  під час декларування відомостей про об’єкти нерухомості та водночас звернула увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження виявлення НАЗК як уповноваженим на це органом ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, чи складання відповідного протоколу про таке правопорушення в діях кандидата щодо набуття права власності на майно.

З метою забезпечення повноти проведення кваліфікаційного оцінювання Комісія 20 березня 2026 року надіслала на адресу НАЗК лист про необхідність проведення перевірки відомостей і фактів, викладених у листі від 11 серпня 2025 року № 49-01/68482-25, щодо результатів спеціальної перевірки кандидата Агафонова С.А.

НАЗК у листі від 24 березня 2026 року № 49-03/18665-26 повідомило Комісію про те, що за результатом опрацювання пояснень Агафонова С.А. та доданих до них документів встановлено, що наведені ним доводи можна вважати обґрунтованими.

Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Агафонова С.А. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Агафонова С.А., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Співбесіди з Агафоновим С.А. проведено 17 березня та 19 травня 2026 року, під час яких Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої  компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.

Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Агафонова С.А. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази    (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).

Агафонов С.А надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Агафонова С.А., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 19, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,00; безперервний розвиток (19, 19, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18, 67; загальний бал за критерій – 37,67. З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано високий рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував високий рівень соціальної компетентності.

Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; ефективна взаємодія (10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; стійкість мотивації (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,00; емоційна стійкість (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; загальний бал за критерій – 37,67.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».

За змістом пунктів 17, 18 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.

Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

ГРД 05 травня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата Агафонова С.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

1. За результатом здійснення аналізу прийнятих кандидатом судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), встановлено обставини, що заслуговують на окрему увагу з огляду на чутливість цієї категорії справ та її безпосередній вплив на публічну безпеку і довіру суспільства до правосуддя.

У період із 2012 року кандидат розглянув 1 641 справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у 215 з яких провадження закрите у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що становить 13,10 % від загальної кількості справ.

Збільшення строку накладення адміністративного стягнення за статтею 130 КУпАП відбулося на підставі Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (набрав чинності 17 березня 2021 року).

Також за період перебування кандидата на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва (до 17 березня 2021 року включно) ним розглянуто 1 126 справ за статтею 130 КУпАП. Саме в цей період провадження у 215 справах було закрите у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що становить 19,09% від загальної кількості справ. Частина справ надійшла до суду із затримкою та направлялася на дооформлення.

Сукупно ГРД встановила 175 справ, у межах яких питання дотримання розумних строків розгляду потребує окремого дослідження. Вказана кількість становить 15,54% від загального обсягу розглянутих кандидатом справ цієї категорії за відповідний період.

ГРД наголосила, що керування транспортним засобом у стані сп'яніння є одним із найнебезпечніших правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, адже створює реальну загрозу життю і здоров’ю людей, як самого водія, так і інших учасників руху, а тому обставини щодо закриття таких справ та направлення їх на дооформлення потребують уточнення, оскільки породжують сумніви в чесності та непідкупності судді і негативно впливають на авторитет суду.

2. Кандидат не надав достовірної та відомої йому інформації в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний (далі – декларація).

У 2016–2017 роках кандидат вказував у деклараціях ОСОБА_1, з якою був одружений з 16 червня 2001 року та розлучився 10 грудня 2013 року.

Водночас у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації за 2017 рік кандидат декларує об’єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1, як особі, з якою проживає, але не перебуває у шлюбі, а саме:

– офіс у місті Києві загальною площею 60,3 м², набутий у власність 27 січня 2014 року, із задекларованою вартістю 831 893 грн;

– квартира в місті Києві загальною площею 48,6 м², набута у власність 08 жовтня 2015 року, із задекларованою вартістю 1 096 999 грн;

– житловий будинок в селі Пашківка Макарівського району Київської області загальною площею 197,5 м², набутий у власність 13 травня 2014 року, без зазначення вартості.

Таким чином, ГРД посилається на те, що протягом 2014–2015 років ОСОБА_1 здійснила видатків на 1 928 892 грн (без урахування будинку в селі Пашківка).

Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків її сукупний дохід у 2014–2015 роках – 1 628 698 грн, що значно менше вартості набутого майна.

Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків з 2012 до 2016 року ОСОБА_1 отримала доходи в сумі 3 350 639 грн.

Крім того, у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації за 2017 рік кандидат задекларував об’єкт незавершеного будівництва – садовий дачний будинок у селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею 259 м².

У декларації зазначено, що цей об’єкт декларується як майно особи, яка спільно проживає з кандидатом, але не перебуває з ним у шлюбі, – ОСОБА_1. Водночас власником об’єкта вказано ОСОБА_2 (матір ОСОБА_1). Також у декларації зазначено, що об’єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї.

Кандидат не задекларував земельну ділянку в селі Крюківщина, на якій розташований зазначений об’єкт незавершеного будівництва.

З огляду на викладене ГРД зауважує, що потребує з’ясування, на яких правових підставах кандидат та/або ОСОБА_1 мали відношення до будівництва зазначеного об’єкта, якщо власником у декларації зазначена ОСОБА_2, а право власності чи користування відповідною земельною ділянкою кандидатом або ОСОБА_1 не задекларовано. Окремо необхідно перевірити, чи здійснювалось будівництво цього об’єкта за кошти кандидата або члена його сім’ї, у якому обсязі та за рахунок яких джерел походження коштів.

У 2012 році матір колишньої дружини кандидата придбала дві земельні ділянки у селі Крюківщина, на яких згодом розпочалося будівництво.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації датована 05 червня 2018 року. Виходячи з відкритих даних, будинок розташований на території котеджного містечка «ІНФОРМАЦІЯ_1». У 2018 році вартість на нерухомість такої площі в цьому котеджному містечку становила від 2 997 510 грн. Водночас власниця будинку ОСОБА_2 (матір ОСОБА_1) отримала доходи у 2016 році у сумі 16 937 грн, у 2015 – 427 806 грн, у 2014 – 394 288 грн, у 2013 – 628 263, у 2012 – 557 657, що загалом становить 2 024 951 грн.

Зазначене ставить під сумнів фінансову спроможність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 самостійно набути та утримувати таку кількість активів, а також фінансувати будівництво об’єкта незавершеного будівництва.

Крім того, ГРД звертає увагу на те, що вже у 2018 році кандидат не відображає в декларації ні ОСОБА_1, ні будинок у селі Крюківщина.

Водночас у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації за 2018 рік кандидат задекларував кредитне зобов’язання перед АТ «ОТП Банк» від 05 липня 2018 року у розмірі 113 999 грн. У цій же декларації кандидат зазначив про сплату коштів у рахунок основної суми кредиту в розмірі 113 999 грн, а також сплату процентів за кредитом у розмірі 4 075 грн.

Крім того, у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» у декларації за 2018 рік кандидат задекларував правочин щодо придбання рухомого майна, а саме котла з комплектом ручного завантаження, блоком керування та вентилятором вартістю 95 912 грн. Також кандидат задекларував правочин у вигляді кредитного договору на суму 113 999 грн.

Із декларації кандидата слідує, що його єдиним задекларованим житлом є квартира в місті Києві. Твердопаливні котли з огляду на їх технічне призначення та вимоги до встановлення, як правило, використовуються для опалення індивідуальних житлових будинків або інших окремих об’єктів нерухомості, а не квартир у багатоквартирних будинках.

Зазначене створює обґрунтований сумнів щодо фактичної мети придбання кандидатом такого обладнання та може свідчити про наявність у нього або пов’язаних із ним осіб іншого об’єкта нерухомості, який не був відображений у декларації, але для опалення якого міг бути придбаний зазначений котел.

У зв’язку з цим потребує з’ясування, для якого саме об’єкта нерухомості кандидат придбав котел з комплектом ручного завантаження, блоком керування та вентилятором вартістю 95 912 грн, де фактично було встановлено це обладнання, а також чи не користувався кандидат у 2018 році іншим житловим будинком, дачним будинком, садовим будинком або іншим об’єктом нерухомості, який підлягає декларуванню, але не був зазначений у декларації.

Також ГРД звертає увагу на те, що колишня дружина кандидата ОСОБА_1, яку він не відображає в деклараціях з 2018 року, наразі зареєстрована як фізична особа–підприємець у квартирі, де відповідно до декларації мешкає сам кандидат.

Додатково ГРД надала інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку, але потребує пояснення кандидата.

1. За результатами аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) та інформації з офіційного вебсайту судової влади України встановлено окремі обставини, що потребують додаткового з’ясування в частині коректності зазначення дат ухвалення судових рішень та дотримання строків їх надіслання до ЄДРСР.

Зокрема, встановлено певну неточність у датах надіслання до ЄДРСР процесуальних судових документів, прийнятих кандидатом.

У тексті постанови у справі № 760/14864/18 зазначена дата ухвалення 08 січня 2019 року. Постанову надіслано до ЄДРСР 02 січня 2020 року. У ЄДРСР не виявлено ухвали про виправлення описки або інших процесуальних рішень, якими було б усунено розбіжність у даті ухвалення судового рішення. Крім того, встановлено низку постанов (у кількості 26) у справах про адміністративні правопорушення, які були надіслані до ЄДРСР зі значним часовим проміжком між датою ухвалення та датою їх фактичного надсилання.

2. Згідно з інформацією щодо підвищення кваліфікації та періодичного навчання у Національній школі суддів України встановлено, що в період із 04 квітня 2016 року до 08 квітня 2016 року кандидат проходив підготовку для підтримання кваліфікації за програмою для суддів місцевих загальних судів, обраних на посаду судді безстроково. Місце проведення заходу місто Київ; кількість академічних годин невідома. У цей же період у відкритому судовому засіданні кандидатом була постановлена ухвала від 07 квітня 2016 року у справі № 760/1875/15-к.

З урахуванням того, що встановлено одиничний випадок такого співпадіння у часі та відсутні дані про системний характер подібної практики, зазначена обставина не формує самостійної підстави для негативного висновку стосовно кандидата, однак враховується в межах загальної оцінки його професійної діяльності та потребує надання його роз’яснень.

3. 08 лютого 2019 року кандидат як суддя ухвалив рішення, яким визнав винною ОСОБА_3 в порушенні антикорупційного законодавства. Суд наклав на ОСОБА_3 штраф у сумі 1 700 грн. Так, згідно з обставинами справи один із близьких родичів ОСОБА_3 за довіреністю кермував у належному їй автомобілі «Toyota». Родич продав автомобіль за 300 00 грн, а ОСОБА_3 подала до НАЗК інформацію про суттєві зміни в майновому стані через три дні після того, як отримала кошти від продажу автомобіля, та підтверджувальні документи. НАЗК склало стосовно ОСОБА_3 протокол за порушення антикорупційного законодавства.

08 січня 2019 року кандидат ухвалив рішення про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю директора Департаменту досліджень і розслідувань ринків ПЕК та ЖКГ Антимонопольного комітету ОСОБА_4. Згідно з обставинами справи у 2017 році ОСОБА_4 продала квартиру, у якій їй належала частка вартістю 117 500 грн. У десятиденний строк з моменту отримання доходу від продажу особа мала повідомити НАЗК, однак не зробила цього.

4. Відповідно до повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 24 жовтня 2018 року кандидат 18 жовтня 2018 року отримав від колишньої дружини ОСОБА_1 подарунок у грошовій формі в розмірі 98 000 грн.

Водночас у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»  декларації за 2018 рік кандидат не відобразив відповідного доходу у вигляді подарунка, а також правочину, пов’язаного з його отриманням.

Зазначене може свідчити про неповноту або недостовірність відомостей, зазначених кандидатом у декларації за 2018 рік, та потребує з’ясування причин невідображення відповідного доходу і правочину в декларації.

5. У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації за 2018 рік кандидат не задекларував сина ОСОБА_5.

Водночас у деклараціях кандидата за 2015–2017 роки та 2019–2025 роки  ОСОБА_5 відображається як член сім’ї кандидата.

Зазначене свідчить про наявність розбіжності у відомостях, поданих кандидатом у деклараціях за різні роки, шо потребує з’ясування причин невідображення сина у декларації саме за 2018 рік, а також перевірки повноти і достовірності відомостей, зазначених у цій декларації.

6. У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2018 рік кандидат зазначив, що 18 жовтня 2018 року набув право безоплатного користування автомобілем «KIA Sorento» 2011 року випуску. Відповідно до декларації зазначений автомобіль належить на праві власності батьку кандидата ОСОБА_6, а його задекларована вартість становить 303 200 грн.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2017 рік кандидат декларував автомобіль тієї ж марки та моделі «KIA Sorento» 2011 року випуску з такою ж задекларованою вартістю  303 200 грн як транспортний засіб, що належав на праві власності з 16 квітня 2011 року особі, з якою кандидат спільно проживав, але не перебував у шлюбі, ОСОБА_1.

Водночас у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2019 рік кандидат декларує право безоплатного користування автомобілем «KIA Sorento» 2011 року випуску, який належить його батьку ОСОБА_6. Однак зазначає, що таке право користування виникло у нього ще 13 березня 2011 року, а задекларована вартість автомобіля становить вже 350 000 грн. Водночас інформація про вказаний автомобіль відсутня в декларації кандидата за 2015 рік.

Зазначене свідчить про наявність суттєвих розбіжностей у деклараціях кандидата щодо одного й того самого транспортного засобу, зокрема щодо його власника, дати виникнення права користування та задекларованої вартості.

7. У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації за 2019рік кандидат зазначив, що 02 листопада 2019 року набув право безоплатного користування автомобілем «Toyota RAV- 4 HYBRID» 2019 року випуску. Відповідно до декларації зазначений автомобіль належить на праві власності батьку кандидата ОСОБА_6, а його задекларована вартість становить 1 045 154 грн. Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в Україні батько кандидата отримав доходи: у 2019 році – 49,7 грн, у 2018 році – 32 537 грн, у 2017 році – 195 222 грн, у 2016 році – 195 222 грн, у 2015 році – 195 222 грн, у 2014 році –  37 611 грн. Таким чином, вартість автомобіля перевищує дохід батька кандидата за шість років перед його придбанням.

8. З рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 січня 2019 року № 143/1дп/15-19 слідує, що стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Агафонова С.А. розглядалася дисциплінарна справа, відкрита за скаргою Генеральної прокуратури України.

Дисциплінарну справу відкрито ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2018 року № 3175/1дп/15-18 з підстав, передбачених підпунктами «б», «г» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону.

Скарга стосувалася дій кандидата щодо розгляду справи № 760/20444/18 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Зокрема, скаржник вказував, що кандидат, ухвалюючи постанову про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, не навів належних мотивів прийнятого рішення, не перевірив достовірність пояснень особи, щодо якої складено протокол, не допитав поліцейських, а також нібито проявив неповагу до свідка –інспектора патрульної поліції.

Крім того, у скарзі зазначалося, що під час розгляду інших подібних справ кандидат ухвалював протилежні за змістом рішення. Також скаржник посилався на те, що кандидат раніше розглядав низку справ за участю прокурора, стосовно якого було закрито провадження, що, на думку скаржника, могло свідчити про упередженість судді.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях кандидата ознак дисциплінарного проступку та відмовила у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

9. Кандидат, перебуваючи у складі колегії суддів Солом’янського районного суду міста Києва здійснював колегіальний розгляд першої після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну справи щодо воєнного злочину російського військовослужбовця.

Йдеться про кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7, якого було визнано винним у вбивстві цивільного мешканця смт Чупахівка Сумської області ОСОБА_8 та засуджено до довічного позбавлення волі.

За інформацією журналістів «Медійної ініціативи за права людини» судовий процес відбувався швидко та був організований належним чином: сторонам вистачило трьох судових засідань для дослідження доказів, заслуховування свідчень та проведення судових дебатів. Водночас така швидкість розгляду значною мірою могла бути зумовлена тим, що обвинувачений визнав свою вину та надав детальні показання щодо обставин вчинення злочину

Однак зазначений процес залишив низку питань, важливих для подальшої практики розгляду справ про воєнні злочини, зокрема щодо ролі інших військовослужбовців російської федерації, можливих співучасників злочину та командира, який, за матеріалами справи, міг віддати злочинний наказ. З огляду на викладене зазначена справа може бути врахована під час оцінки професійного досвіду кандидата, зокрема його участі у розгляді суспільно значущих справ, пов’язаних із міжнародними злочинами та збройною агресією російської федерації проти України.

10. З постанови Святошинського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року у справі № 759/14920/17 слідує, що кандидат звертався із адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 2-ї роти 3-го 1-го полку батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_9, третя особа – Департамент патрульної поліції, про визнання протиправними дій інспектора та скасування постанов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою БР № 727867 від 24 вересня 2017 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн. Позивач вважав, що зазначена постанова не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню, оскільки складена з порушенням вимог КУпАП.

Згідно з постановою 24 вересня 2017 року о 23 год. 05 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_1, на вулиці Чорнобильській в місті Києві, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив пункт 8.3 Правил дорожнього руху.

За результатами розгляду справи позов кандидата задоволено повністю, визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 759/23499/23 вбачається, що кандидат звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа – Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, у якому просив скасувати постанову серії ЕАТ № 8199941 від 24 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2023 року на автодорозі Київ – Чоп, 105 км 900 м, інспектором управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії ЕАТ № 8199941 від 24 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, рухався в зоні дії дорожнього знаку 3.29 (70 км/год) зі швидкістю 115 км/год, перевищивши встановлене обмеження більш як на 20 км/год, чим порушив пункт 12.9 «б» Правил дорожнього руху; фіксація здійснена приладом TruCam ТС008459. Водночас за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, рішення Святошинського районного суду міста Києва скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог кандидата відмовлено.

Кандидат надав письмові та усні пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД.

1. Стосовно тверджень щодо закриття справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності, кандидат пояснив, що відсоток таких справ не суттєвий порівняно із загальною кількістю закритих по строкам справ про адміністративні правопорушення, що свідчить про відсутність тенденції закриття справ саме в цій категорії (у 2014 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 23 справи, з яких за статтею 130 КУпАП – 3 справи; у 2015 році закрито 30 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 7 справ; у 2016 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 28 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 7 справ; у 2017 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 42 справи, з яких за статтею 130 КУпАП – 13 справ; у 2018 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 150 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 8 справ; у 2019 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 237 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 15 справ; у 2020 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 239 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 63 справи; у 2021 році у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності закрито 80 справ, з яких за статтею 130 КУпАП – 6 справ).

Стосовно недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, кандидат пояснив, що такими причинами слугували: надходження клопотань про відкладення у зв’язку із хворобою; ознайомлення з матеріалами справи; витребування з Управління патрульної поліції у місті Києві у зв’язку з невизнанням вини доказів (відеозаписи події); відкладення розгляду у зв’язку із зайнятістю адвокатів у розгляді інших справ; скерування справ для проведення автотехнічної експертизи; перебування особи на стаціонарному лікуванні; неотримання учасниками судових повісток, їх неповернення до суду або повернення із відміткою «за закінченням строку зберігання», у зв’язку із чим була відсутня інформація та докази щодо належного повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, про розгляд справ; введення карантинних обмежень у зв’язку з епідемією коронавірусу CОVID-2019; перебування у відпустках та у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю; зайнятість у розгляді іншого провадження; перебування в нарадчій кімнаті тощо. Зауважив, що порушення строків розгляду справ не є умисним або таким, що вчинене внаслідок безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи, а зумовлене об’єктивними обставинами.

 Стосовно тверджень про відображення в деклараціях за 2014–2018 роки недостовірних відомостей кандидат пояснив таке.

У деклараціях за 2016–2017 роки відобразив ОСОБА_1 як особу, з якою спільно проживав, але не перебував у шлюбі, а також належні їй об’єкти нерухомості:  офіс в місті Києві загальною площею 60,3 м²; квартиру в місті Києві загальною площею 48,6 м²; житловий будинок в селі Пашківка Макарівського району Київської області загальною площею 197,5 м²; земельну ділянку в селі Пашківка Макарівського району Київської області площею 1 920 м².

Водночас зазначив, що у 2014–2015 роках не проживав з ОСОБА_1 однією сім’єю, не вів спільного господарства та не мав жодних стосунків. Таким чином, не був обізнаний про її доходи та видатки. Зазначив, що приблизно з 2001 року ОСОБА_1 є фізичною особою–підприємцем та засновником (кінцевим бенефіціаром) ТОВ «Бізнес салон Груп», ПП «Професійна лінія», від діяльності яких вона отримувала суттєвий прибуток, розмір якого йому не відомий. Припускає, що такий дохід був достатнім для придбання нерухомості.

Стосовно об’єкта незавершеного будівництва – садового дачного будинку в селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 259 м² кандидат зазначив, що в декларації за 2017 рік відобразив достовірні відомості про те, що об’єкт стосується ОСОБА_1, власником якого є її мати ОСОБА_2. Зазначив, що не брав фінансової участі в будівництві вказаного будинку. Земельна ж ділянка не відображалася з підстав відсутності в нього будь-яких прав на неї. Ймовірно, земельна ділянка, на якій розташовано об’єкт будівництва, була придбана ОСОБА_2 за рахунок коштів ОСОБА_1, яка мала фінансову спроможність.

Водночас у 2018 році не відобразив відомостей про ОСОБА_1 та належні їй об’єкти нерухомості з тих підстав, що фактичні шлюбні відносини припинилися, вони спільно не проживали та спільного господарства не вели.

Придбання ж котла з комплектом ручного завантаження, блоком керування та вентилятором було пов’язано із необхідністю встановлення в згаданому садовому дачному будинку в селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, задля забезпечення побутових умов, де в майбутньому мав проживати його ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_5 разом із матір’ю ОСОБА_1.

Стосовно наданої ГРД інформації кандидат пояснив таке.

1. Несвоєчасне надіслання судових рішень до ЄДРСР зумовлено об’єктивними умовами роботи суду та надмірним рівнем судового навантаження, які не підтверджують наявності в його діях умислу, недбалості або безпідставного невжиття заходів.

2. У зв’язку з необхідністю вирішення питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наказом виконувача обов'язки голови Солом’янського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року № 28-о.д. його було відкликано із навчання, яке проводилося Національною школою суддів України 07 квітня 2016 року. Тому відсутні підстави вважати, що постановлення ухвали від 07 квітня 2016 року у справі № 760/1875/15-к відбулося під час проходження періодичного навчання.

3. У двох справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-6 КУпАП, на які посилається ГРД, кандидат зазначив, що різний результат їх розгляду не може автоматично розцінюватися як прояв упередженості, надання необґрунтованих переваг чи вибіркового підходу. Відмінність між ними полягала не в різному ставленні судді до тотожних справ, а в різному змісті встановлених фактичних обставин та різному рівні доведеності суб’єктивної сторони правопорушення.

4. Отримавши від ОСОБА_1 подарунок у грошовій формі в розмірі 98 000 грн, у визначений антикорупційним законодавством строк подав повідомлення про суттєві зміни. Ці кошти були відображені в щорічній декларації у розділі «Грошові активи», однак помилково не відображені в розділі «Доходи і подарунки». Вважає, що вказаний недолік у заповненні декларації не є істотним порушенням та не може свідчити про сумнів у його доброчесності.

5. У редакції Закону України «Про запобігання корупції», чинній станом на 2018 рік, законодавче визначення членів сім’ї для цілей декларування було пов’язане, зокрема, з ознаками спільного проживання, пов’язаності спільним побутом та наявності взаємних прав і обов’язків. На момент подання декларації за 2018 рік закон прямо не встановлював обов’язку відображати ІНФОРМАЦІЯ_3 дитину суб’єкта декларування незалежно від її фактичного спільного проживання із суб’єктом декларування. Оскільки в цей період син проживав окремо із матір’ю, кандидат пояснив, що відповідні відомості не були відображені.

6. У 2011 році дружина кандидата ОСОБА_1 за власні кошти і частково за кошти його батька ОСОБА_6 придбала автомобіль «Kia Sorento» 2011 року випуску. Наприкінці 2013 року подружжя розлучилося, дружина переїхала в інше місце проживання та продовжувала користуватися цим автомобілем. У 2016 році вони почали проживати однією сім’єю і вказаний автомобіль повернувся у їх спільне користування. Наприкінці 2018 року був відчужений його дружиною батьку. Саме цим пояснюється те, що в декларації за 2017 рік власником автомобіля зазначалася ОСОБА_1, а у деклараціях за 2018 та 2019 роки – ОСОБА_6. Після отримання права власності на автомобіль батько передав його в користування кандидату. Він зазначив, що йдеться про один і той самий автомобіль «KIA Sorento» 2011 року випуску. У деклараціях відображав саме той правовий стан, який існував на кінець відповідного звітного періоду: у 2017 році автомобіль належав ОСОБА_1, у 2018 та 2019 – ОСОБА_6, та який перебував у нього на праві безоплатного користування. 13 березня 2011 року – це дата першої реєстрації автомобіля за технічним паспортом. Водночас у декларації за 2018 рік зазначив дату 18 жовтня 2018 року, яка відображала фактичне набуття права безоплатного користування автомобілем після переходу права власності до ОСОБА_6. Стосовно відображення в декларації за 2019 рік вартості автомобіля у сумі 35 0000 грн зазначив, що така вартість була вказана за останньою оцінкою автомобіля на момент його продажу ОСОБА_6, що підтверджується договором купівлі-продажу. Саме тому наявні розбіжності між вартістю автомобіля, відображеною в декларації за 2019 рік, та вартістю, відображеною в декларації за 2018 рік, яка становила 30 3200 грн. У 2015 році не декларував автомобіль, оскільки в цей період не був його власником та не мав права користування ним. У деклараціях за 2016–2017 роки автомобіль був відображений як такий, що належить ОСОБА_1, з якою спільно проживав, але не перебував у шлюбі. Після зміни власника у 2018 році автомобіль був відображений як такий, що належить ОСОБА_6, та яким він користувався безоплатно. Отже, на переконання кандидата, декларації відображають зміну фактичних і правових обставин, а не суперечливу або приховану інформацію.

7. Батько кандидата ОСОБА_6 протягом тривалого часу обіймав керівні посади, а тому мав достатній рівень доходів. В 2007 році йому було призначено спеціальну пенсію як особі, яка обіймала посаду народного депутата, у розмірі 16 000 грн, що на той час було еквівалентно 3 170 дол. США. У 2001 році батьки здійснити продаж чотирикімнатної квартири площею близько 120 м², яка була розташована на бульварі Лесі Українки в місті Києві. Посилається на те, що батьки мали можливість відкласти необхідну кількість коштів для того, щоб після продажу старого автомобіля додати певну суму на придбання автомобіля «Toyota RAV-4 HYBRID» 2019 року випуску.

8. Обставини дисциплінарної справи, відкритої стосовно кандидата як судді Солом’янського районного суду міста Києва, за скаргою Генеральної прокуратури України, за наслідком якої відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності, були перевірені Вищою радою правосуддя. Так, було встановлено, що суддя діяв у межах своїх повноважень, оцінював надані поліцією докази, не був зобов’язаний виконувати функцію обвинувачення, а процесуальні недоліки протоколу унеможливлювали накладення адміністративного стягнення.

9. Стосовно розгляду у складі колегії суддів Солом’янського районного суду міста Києва першої після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну справи щодо воєнного злочину російського військовослужбовця ОСОБА_7 ГРД зазначено, що суд забезпечив належну організацію розгляду складної, суспільно значущої та міжнародно чутливої кримінальної справи, а тому вказана обставина може бути врахована під час оцінки його професійного досвіду, зокрема участі в розгляді суспільно значущих справ, пов’язаних із міжнародними злочинами та збройною агресією рф проти України. Отже вважає, що наведена інформація є позитивною характеристикою його професійної діяльності та свідчить про наявність досвіду розгляду справ підвищеної складності, значного суспільного інтересу та міжнародного значення.

10. Стосовно справи № 759/14920/17 за позовом кандидата до інспектора патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 255 грн пояснив таке.

24 вересня 2017 року, керуючи автомобілем, не порушував правил дорожнього руху у вигляді перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки. Працівник поліції підійшов до нього вже після завершення руху, коли автомобіль був припаркований на автомобільній стоянці і він прямував до супермаркету. Всупереч вимогам КУпАП не було надано доказів на підтвердження того, що саме автомобіль, яким він керував, перетнув подвійну суцільну лінію, не забезпечено належного розгляду пояснень, не зафіксовано заперечень, не з’ясовано обставин можливої помилки в ідентифікації автомобіля, а відтак прийнято постанову без повного, об’єктивного і всебічного дослідження обставин справи. Саме ці порушення стали підставою для звернення до суду, що, на його переконання, є законною реалізацією права особи на судовий захист. Оскільки суд встановив протиправність дій працівника поліції, кандидат вважає, що ця справа не характеризує його професійну діяльність як судді, не підтверджує порушення критеріїв доброчесності чи професійної етики, не містить даних про використання статусу судді або отримання будь-яких необґрунтованих переваг.

 Стосовно справи № 759/23499/23 за позовом кандидата до інспектора патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 340 грн пояснив таке.

Під час керування автомобілем 24 листопада 2023 року на автомобільній дорозі Київ–Чоп працівник поліції зупинив його та повідомив про перевищення швидкості в зоні дії дорожнього знаку 70 км/год, на що він пояснив, що не бачив відповідного дорожнього знаку та запропонував підійти до місця його розташування та переконатися в наявності такого знаку. Однак інспектор не надав доказів порушення правил дорожнього руху, не забезпечив належної можливості викласти свою позицію, заявити клопотання та реалізувати процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Саме порушення зазначених процесуальних гарантій стало підставою для його звернення до суду. Святошинський районний суд міста Києва погодився з його доводами, визнав дії інспектора протиправними та скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення. Однак Шостий апеляційний адміністративний суд за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції в Житомирській області скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції він сплатив накладений постановою штраф та відобразив відомості про цей факт у декларації доброчесності судді, яку своєчасно подав до Комісії. Переконаний, що вказана обставина також не характеризує його професійну діяльність як судді, не містить даних про використання статусу судді, отримання необґрунтованих переваг або недобросовісну поведінку. Вказане свідчить про використання передбаченого законом механізму судового захисту, виконання остаточного судового рішення та належне декларування відповідних обставин у декларації доброчесності судді.

Також до Комісії 18 травня 2026 року надійшло звернення ГО «Центр протидії корупції», у якій викладено відомості, що можуть бути враховані під час кваліфікаційного оцінювання Агафонова С.А., зокрема, про таке.

У розділі 6 виправленої декларації за 2016 рік «Цінне рухоме майно-транспорті засоби» кандидат відобразив, що 02 вересня 2016 року набув у власність мотоцикл «Kawasaki  EX650FCF», 2014 року випуску вартістю 104 245 грн, що еквівалентно 4 000 дол США. Водночас станом на квітень 2026 року мотоцикл зазначеної марки та моделі за даними вебсайту «AUTO.RIA» пропонуються до продажу за ціною від 210 000 грн, що еквівалентно 4 800 дол. США.

З розділу 11 декларації за 2021 рік «Доходи, у тому числі подарунки», слідує, що кандидат отримав від ОСОБА_10 дохід від відчуження рухомого майна в розмірі 165 600 грн, що еквівалентно 6 000 дол. США. Ймовірно, зазначений дохід міг бути отриманий саме від відчуження вказаного мотоцикла, оскільки в декларації за 2022 рік цей транспортний засіб не декларується.

Потребують з’ясування питання: за рахунок яких джерел кандидат придбав вказаний транспортний засіб та чи відповідали такі витрати його задекларованим доходам, заощадженням і наявним активам на момент набуття права власності на нього; чи відповідала задекларована вартість мотоцикла його реальній ринковій вартості на момент придбання, чи не була занижена, а також за яких обставин кандидат у 2021 році, ймовірно, відчужив цей транспортний засіб за суму, яка в доларовому еквівалентні є вищою за задекларовану вартість його придбання, попри тривалий строк експлуатації з 2016 до 2021 року.

У розділі декларації за 2021 рік «Цінне рухоме майно» кандидат задекларував, що 24 травня 2021 року набув у власність мотоцикл «Suzuki VL800» 2016 року випуску вартістю 112 321 грн, що еквівалентно 4 100 дол. США. Станом на квітень 2026 року мотоцикл зазначеної марки та моделі, за даними вебсайту «ОЛХ», пропонується до продажу за ціною від 419 985 грн, що еквівалентно 9 500 дол. США. Зазначене може свідчити про суттєву різницю між задекларованою кандидатом вартістю мотоцикла та поточними ринковими цінами на аналогічні транспорті засоби.

Потребує з’ясування питання, чи відповідала задекларована вартість мотоцикла його реальній ринковій вартості на момент придбання та чи не була занижена, а також за рахунок яких джерел кандидат здійснив придбання зазначеного транспортного засобу.

Стосовно мотоцикла «Kawasaki  EX650FCF» кандидат пояснив, що відобразив відомості про нього у виправленій декларації за 2016 рік, зазначивши дату набуття власності 02 вересня 2016 року, вартість 104 245 грн, яка є дійсною на момент придбання, та в розділі «Видати та правочини» вказав відомості про правочин щодо придбання вказаного транспортного засобу. Зазначив, що він був придбаний у Сполучених Штатах Америки через аукціон та прибув в Україну у пошкодженому стані, у зв’язку з чим потребував ремонту. Своєю чергою у 2021 році відчужив зазначене рухоме майно, про що було відображено в декларації за 2021 рік, за ціною, яка була обумовлена врахуванням здійсненого ремонту, зміною курсу долара до гривні, інфляційними процесами та попитом на таку модель. Отже, вказує на те, що не приховував факту придбання мотоцикла «Kawasaki  EX650FCF», а відомості про нього були відображені у відповідності до вимог антикорупційного законодавства. Крім того, заощаджені кошти та доходи підтверджують фінансову спроможність придбати мотоцикл «Kawasaki  EX650FCF» за104 245 грн.

Стосовно мотоцикла «Suzuki VL800» 2016 року випуску кандидат пояснив, що його вартість через п’ять років після набуття права не підтверджує ринкову вартість на дату його придбання, а також не враховує технічний стан, пробіг, комплектацію, історію експлуатації, умови конкретного договору, сезонність та стан ринку у 2021 році. Зазначив, що він був придбаний у Сполучених Штатах Америки через аукціон та прибув в Україну у пошкодженому стані, у зв’язку з чим потребував ремонту. Саме цим пояснюється його вартість на дату набуття права власності, зазначена у декларації. Після ввезення в Україну та проведення відповідного ремонту фактичний технічний стан і ринкова вартість транспортного засобу об’єктивно збільшилися. Тому саме по собі порівняння вартості пошкодженого мотоцикла на момент придбання з цінами відремонтованих та готових до експлуатації у пізніший період є некоректним та не підтверджує заниження вартості майна під час декларування. Також зазначає, що заощаджені кошти та доходи підтверджують фінансову спроможність придбати мотоцикл «Suzuki VL800» 2016 року випуску, за 112 321 грн.

Решта відомостей, викладених у зверненні ГО «Центр протидії корупції», є аналогічними тим, які викладено у висновку ГРД, та на які кандидат надав усні та письмові пояснення.

При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія дійшла таких висновків.

Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Агафонова С.А. критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісією встановлено таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року (далі – Закон № 1231-IX)  доповнено статтю 38 КУпАП частиною шостою такого змісту: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення».

Закон № 1231-IX набрав чинності 17 березня 2021 року. Стосовно протоколів, складених до 17 березня 2021 року та які перебували на розгляді суду або надходили до суду після вказаної дати, застосовувався попередній тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Зважаючи на це, справи за статтею 130 КУпАП з тримісячним строком притягнення до відповідальності могли розглядатись судами до 17 червня 2021 року. Після 17 червня 2021 року вже застосовувався однорічний строк притягнення до відповідальності.

Встановлено, що кандидатом неодноразово допускався тривалий розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортом у стані сп’яніння), що призводило до їх закриття через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.

У рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

На думку поінформованого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ та закриття проваджень сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання. Такі дії судді можуть видаватись навмисними і такими, що підривають довіру до суду.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором – забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, що повинні бути висунуті на її захист.

Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Отже, формальні та ненаполегливі дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.

За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».

Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (у редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Аналогічна за змістом норма міститься в Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року. 

У Коментарі до статті 7 цього кодексу зазначено, що старанність як складова сумлінності є моральною чеснотою судді, що охоплює раціональне використання робочого часу, самоконтроль і зосередженість на виконанні своїх суддівських обов’язків. Варто зазначити, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентується відповідними процесуальними законами і полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо. Аналогічну позицію Ради суддів України відображено й у Коментарі до Кодексу суддівської етики 2024 року, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14.

У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи має суддя всі потрібні якості для зайняття посади судді. Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Ураховуючи наведене Комісія відзначає, що вказані вимоги закону є складовими більш широкого права на справедливий суд в контексті захисту сторін «від таємного виконання правосуддя» без контролю суспільства. Подібний підхід відображений і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в його постанові у справі «Fazliyski v. Bulgaria». 

На переконання Комісії, своєчасне складання і оголошення повного тексту судового рішення, а також його опублікування є одним із засобів формування довіри до судової влади. Комісія зазначає, що ЄДРСР, його своєчасне наповнення судовими рішеннями – це важливе надбання національної правової системи. Недбале ставлення до наповнення ЄДРСР може суттєво негативно вплинути на авторитет суду загалом.

Комісія також  відзначає, що несвоєчасне внесення судових рішень до ЄДРСР може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та недостатньо відповідальне ставлення до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.

Показник «сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики передбачає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків, зокрема: ефективну організацію виконання своїх повноважень і дисциплінованість; вжиття достатніх заходів під час здійснення професійної діяльності щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів (пункт 19 Єдиних показників).

Виходячи із встановлених у процесі дослідження досьє і проведення співбесіди фактів, Комісія зменшує оцінку кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.

У статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації зазначаються відомості, зокрема, про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі подарунки; видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи.

Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Також у пункті 4 Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року № 450/21 визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому виник обов'язок щодо подання повідомлення, суб'єкт декларування у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство.

Згідно з пунктом 212 Роз’яснень щодо необхідності відображення інформації, яка була зазначена в повідомленні про суттєві зміни, НАЗК поінформувало, що повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за статтею 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені статтею 46 Закону.

Комісія зазначає, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Оцінюючи виявлені у декларації неточності, Комісія виходить з того, що це порушень саме собою не свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики судді / кандидата, визначеним у пункті 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання та Єдиних показниках для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених Вищою радою правосуддя. Водночас сама їх наявність не є нейтральною для оцінювання, а тому вони мають бути враховані Комісією в порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання. Хоча вказані порушення не свідчать про умисне приховування інформації, однак свідчать про недостатню уважність та старанність кандидата при виконанні вимог фінансового контролю, тому вони мають бути враховані Комісією в порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

З огляду на викладене Комісія під час закритого обговорення одноголосно вирішила, що виявлені порушення мають несуттєвий характер та свідчать про недостатню старанність кандидата у виконанні обов’язків суб’єкта декларування, та вирішила зменшити оцінку на 15 балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики.

Решту пояснень Комісія вважає прийнятними, жодних доказів на їх спростування Комісією не виявлено.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що Агафонов С.А. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Агафонов С.А. у сукупності набрав 688,34 бала.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Агафонова С.А. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Агафонова Сергія Анатолійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Агафонов Сергій Анатолійович набрав 688,34 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Агафонова Сергія Анатолійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                              Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                     Роман КИДИСЮК