Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шестопалової Яни Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Шестопалова Яна Володимирівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Шестопалову Я.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Шестопалова Я.В. у 2001 році закінчила Донецький національний університет, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2022 році присуджено науковий ступінь кандидата наук (доктор філософії).
Указом Президента України від 01 серпня 2007 року призначена в межах п’ятирічного строку на посаду судді Ленінського міського суду міста Донецька, а Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5011-VI обрано на посаду судді Ленінського міського суду міста Донецька безстроково.
Указом Президента України від 07 квітня 2015 року № 203/2015 переведено на роботу на посаді судді Ірпінського міського суду Київської області.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Шестопалової Я.В. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 144 бала та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 41,4 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 133 бали. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 358,4 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Шестопалова Я.В. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Шестопалову Я.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шестопалової Я.В.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду стосовно Шестопалової Я.В.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шестопалової Я.В. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Шестопалової Я.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Шестопаловою Я.В. проведено 21 травня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Шестопалової Я.В. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).
Шестопалова Я.В. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Шестопалової Я.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,33; безперервний розвиток (19, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; загальний бал за критерій – 37,66. З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано високий рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала високий рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 8,67; ефективна взаємодія (10; 9,5; 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,50; стійкість мотивації (9, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; емоційна стійкість (10,10,9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; загальний бал за критерій – 37,51.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,51 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
За змістом пунктів 17, 18 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно: перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
14 травня 2026 року ГРД затвердила висновок про невідповідність кандидата Шестопалової Я.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність (підпункт 1 пункту 18 Єдиних показників).
Кандидат у 2021 році захистила дисертацію на тему: «Розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальною експлуатацією дітей в Україні».
Під час дослідження змісту наукової роботи, зокрема, за допомогою використання онлайн-системи «Turnitin», ГРД виявила факти академічної недоброчесності кандидата. Кандидат у своїй дисертаційній роботі виклала значну частину тексту з праць інших науковців зі збереженням послідовності викладу, структури та логіки авторського матеріалу, що супроводжувалося переважно формальною заміною окремих слів чи словосполучень, зокрема підміною поняття «предмет дослідження» на інші схожі формулювання без належного самостійного наукового опрацювання. Такі обставини можуть свідчити не лише про неналежне цитування, а й про системне відтворення чужих наукових напрацювань без достатнього рівня авторської оригінальності.
Також ГРД надала інформацію про кандидата, яка сама собою не стала підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, але потребує пояснень.
1. Під час аналізу судової практики кандидата у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння), встановлено обставини, що заслуговують на окрему увагу з огляду на чутливість цієї категорії справ та її безпосередній вплив на публічну безпеку і довіру суспільства до правосуддя.
Кандидат у період із 2015 до 2021 роки розглянула 749 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з яких у 59 справах закрито провадження на підставі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, що становить 7,87 % від загальної кількості розглянутих справ.
2. Кандидат у паперових майнових деклараціях за 2012, 2013 та 2014 роки не вказала жодного об’єкта нерухомого майна, де вона та члени її сім’ї могли проживати (окрім квартири, розташованої у місті Донецьку).
3. Кандидат у паперовій майновій декларації за 2015 рік задекларувала дохід, отриманий поза межами України: російська федерація – 5000,00 руб., Чехія – 200,00 дол. США та 300,00 дол. США. У електронній майновій декларації за 2015 рік кандидат декларувала зазначений дохід, еквівалентний у розмірі 13 337,00 грн як такий, що отриманий її чоловіком у вигляді подарунку у грошовій формі від ОСОБА_1.
4. Апеляційним судом Київської області стосовно кандидата як судді Ірпінського міського суду Київської області винесено окрему ухвалу від 22 грудня 2015 року у справі № 367/2531/15-ц з тих підстав, що вона постановила незаконну і необґрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду за відсутності доказів про належне повідомлення позивача про розгляд справи.
5. У засобах масової інформації розміщено низку публікацій: «суддя з Ірпеня Шестопалова та прокурор Грабець «продають» кримінальні справи».
6. Батьки та бабуся кандидата після початку збройної агресії російської федерації проти України здійснювала поїздки на тимчасово окуповані території України. Проте в деклараціях доброчесності, зокрема в декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2022 рік, кандидат вказує лише інформацію про відвідування міста Донецька її матір’ю.
Кандидат надала письмові та усні пояснення стосовно обставин, викладених у висновку ГРД.
Зазначила, що під час аналізу дисертаційного дослідження ГРД використовувала систему «Turnitin», яка є програмним забезпеченням для виявлення текстових збігів та подібностей у наукових роботах. Водночас сама собою наявність звіту «Turnitin» або встановлення певного відсотка текстових збігів не є підтвердженням факту академічного плагіату. Указана система здійснює технічне порівняння тексту роботи з наявними в базах даних джерелами та формує звіт про текстові співпадіння. Така система автоматично не встановлює факт неправомірного запозичення, привласнення авторства чи порушення академічної недоброчесності.
Остаточна оцінка характеру виявлених збігів має здійснюватися компетентною особою з урахуванням змісту роботи, специфіки наукової галузі, наявності посилань на джерела, характеру використаних формулювань та їх належності до загальновживаної наукової термінології. Висновок про наявність академічного плагіату не може ґрунтуватися виключно на технічному звіті системи виявлення текстових збігів без проведення комплексного фахового аналізу змісту роботи, характеру запозичень, наявності посилань на джерела та оцінки специфіки відповідної наукової галузі. У юридичній науці, зокрема у сфері криміналістики та кримінального процесу, значна частина термінології, класифікацій, описів слідчих (розшукових) дій, нормативних конструкцій та методичних рекомендацій має усталений характер і об’єктивно передбачає використання схожих мовних конструкцій різними авторами.
Крім того, дослідження суміжної проблематики неминуче передбачає звернення до однакової нормативної бази, міжнародних актів, підручників, наукових праць та методичних рекомендацій. Також необхідно враховувати, що виявлені системою текстові збіги охоплюють не лише авторський текст, а й назви нормативних актів, наукові дефініції, цитування, бібліографічні описи, сталі правові конструкції, спеціальну термінологію та інші елементи наукового тексту, які самі собою не можуть свідчити про привласнення результатів чужої наукової діяльності. Таким чином, звіт системи «Turnitin» є виключно технічним інструментом аналізу текстових подібностей та не може розглядатися як самостійний і достатній доказ наявності академічного плагіату без проведення змістовного наукового аналізу характеру відповідних збігів.
Кандидат посилається на те, що 18 травня 2026 року отримала від в.о. президента Приватної установи «Науково-дослідний інститут публічного права» С. Короєда відповідь за № 1/5/48-26, у якій надано науково-практичну інформацію (довідку) щодо стану дотримання академічної доброчесності та наявності або відсутності текстових запозичень у зазначеному дисертаційному дослідженні. До відповіді додано додаток, у якому викладено аналіз зауважень, наведених ГРД, який складено та підписано завідувачем відділу науково-правових експертиз та законодавчих робіт, доктором юридичних наук, професором Курковою К.М. та завідувачем відділу докторантури та аспірантури, доктором юридичних наук, професором Сорокою Л.В. Вважає, що наведені у відповіді та додатку до неї висновки підтверджують її позицію.
Під час аналізу наведених фрагментів встановлено, що окремі текстові збіги, дійсно, мають місце, однак вони стосуються переважно викладення загальнотеоретичних положень, стандартних визначень, класифікацій та опису кримінально-правових і криміналістичних підходів у сфері протидії сексуальній експлуатації дітей. Частина положень, які мають текстову схожість, фактично є узагальненням усталених наукових підходів, що тривалий час використовуються у кримінально-правовій та криміналістичній науці. Крім того, окремі формулювання мають характер опису класифікаційних критеріїв, що об’єктивно зумовлює використання близьких мовних конструкцій у працях різних авторів. Також зауважено, що тематика сексуальної експлуатації дітей є вузькоспеціалізованою сферою дослідження, у якій кількість профільних наукових джерел є обмеженою, а професійна термінологія та класифікаційні підходи значною мірою усталеними.
Зазначає, що її дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, що підтверджується значним обсягом використаних джерел, наявністю власних наукових публікацій за темою дослідження у 2018–2021 роках, системним дослідженням проблематики сексуальної експлуатації дітей у межах декількох окремих наукових праць, а також наявністю власних висновків, узагальнень та пропозицій.
Звертає увагу, що результати дослідження послідовно відображалися у власних наукових публікаціях у 2018–2021 роках, перелік яких наведений у дисертації, що підтверджує самостійний характер проведеної наукової роботи.
Отже, на переконання кандидата, виявлені текстові збіги стосуються переважно використання усталеного наукового та нормативного матеріалу, спеціальної термінології, класифікацій і загальновживаних криміналістичних підходів у межах суміжної проблематики. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, яка пройшла багаторівневу процедуру фахового наукового аналізу, апробації та державної атестації відповідно до вимог законодавства, чинного на момент захисту. Тому ознаки умисного порушення принципів академічної доброчесності або привласнення результатів чужої наукової діяльності у її роботі відсутні.
Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, вона надала такі пояснення.
- Стосовно тверджень про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності, кандидат пояснила, що ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1624/1дп/15-21 від 21 липня 2021 року відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. Так, предметом розгляду були, зокрема, зазначені ГРД справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП: №№ 367/581/18, 367/1144/18, 367/1340/18, 367/1356/18, 367/2009/18, 367/2013/18, 367/3004/18, 367/4643/18, 367/7896/18, 367/8784/18, 367/120/19, 367/331/19, 367/592/19, 367/620/19, 367/885/19, 367/900/19, 367/3505/19, 367/3508/19, 367/3511/19, 367/6075/19, 367/6109/19, 367/6517/19, 367/6998/19, 367/9009/19, 367/9035/19, 367/9539/19, 367/9968/19, 367/10019/19, 367/10089/19, 367/101/20, 367/239/20, 367/599/20, 367/611/20, 367/613/20, 367/614/20, 367/789/20, 367/1473/20, 367/1856/20, 367/2009/20, 367/2010/20, 367/3501/20, 367/3678/20, 367/3697/20, 367/3702/20, 367/6380/20, 367/6382/20.
Стосовно справ №№ 367/648/17, 367/759/17, 367/1282/17, 367/3035/17, 367/3300/17, 367/4128/17, 367/4672/17, 367/6374/17, 367/6393/17, 367/7752/17, 367/8352/17, 367/1532/21, 367/4298/21 кандидат зазначила, що такими причинами слугували, зокрема: відсутність відомостей про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; введення карантинних обмежень у зв’язку з епідемією коронавірусу CОVID-2019; тимчасової непрацездатності; перебування в нарадчій кімнаті; систематична неявка свідків; надходження клопотань захисників.
Зазначала, що не допускала судової тяганини, причини відкладення розгляду справ були поважними. Своєю чергою вживала заходів щодо розгляду справ у строк, визначений законом. На переконання кандидата, її дії не були спрямовані на уникнення відповідальності особами, які притягались до адміністративної відповідальності.
Також кандидат зауважила, що в справах №№ 367/4298/21, 367/3035/17 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП в межах строків, встановлених статтею 38 КУпАП, у редакції, яка діяла на час розгляду справ.
- Кандидат пояснила, що в період з 2012–2015 роки вона, а також члени її сім’ї не мали власного житла, а тому короткостроково проживали у родичів. Ураховуючи те, що їм не належали на будь-якому речовому праві об’єкти нерухомості, вони не підлягали декларуванню. Водночас у деклараціях зазначала відомості про фактичне місце свого проживання та близьких осіб.
- Кандидат зазначила, що в паперових та електронних деклараціях за 2015 рік відомості про доходи, отримані поза межами України: російської федерації – 5000,00 руб., Чехія – 200,00 дол. США та 300,00 дол. США, відображала відповідно до правил декларування, які діяли на той час. Так, у паперовій декларації за 2015 рік у пункті 8 підлягали зазначенню доходи, одержані членами сім’ї декларанта з джерел за межами України, із зазначенням саме країни походження доходу. Водночас в електронній декларації, поданій у 2016 році, відомості про доходи вже відображались за джерелом їх отримання із зазначенням конкретної фізичної чи юридичної особи. При заповненні письмової декларації у 2016 році зі слів чоловіка ОСОБА_2 стало відомо, що у 2015 році його рідний брат ОСОБА_1 декілька разів надсилав йому грошові кошти як подарунок на день народження та святкові події. Як пояснив ОСОБА_2, у 2015 році його брат тимчасово перебував разом із дружиною на території російської федерації у родичів дружини, звідки й був здійснений один із грошових переказів у сумі 5 000 руб., що еквівалентно 1 600 грн. Надалі, тимчасово перебуваючи у родичів на території Чеської Республіки, він також надіслав два грошові перекази в сумі 200 та 300 дол. США. Таким чином, зазначені кошти не були доходом, отриманим від держави-агресора, будь-яких органів рф, юридичних осіб чи осіб, пов’язаних із підтримкою агресії проти України. Це були приватні грошові перекази між близькими родичами – рідними братами. Надалі при поданні електронної декларації у 2016 році зазначені суми відповідно до змінених правил декларування були відображені як подарунок у грошовій формі, отриманий членом сім’ї від фізичної особи ОСОБА_1 із зазначенням загальної суми доходу. З огляду на те, що з моменту здійснення переказів минуло понад десять років, відповідні квитанції не збереглися. Також на теперішній час відсутня можливість отримати додаткові підтвердження від ОСОБА_1, оскільки тривалий час не підтримує з ним та його родиною стосунків.
4. Ухвалою Ірпінського міського суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 367/2531/15-ц залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживача шляхом застосування правових наслідків нікчемного правочину. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), суд першої інстанції виходив із того, що в судові засідання, призначені на 25 вересня 2015 року та 15 жовтня 2015 року, позивач не з’явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надіслання судової повістки з повідомленням, яка отримана ним особисто. Причини неявки суду не повідомляв, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Водночас кандидат зазначає, що суд виходив із наявних у матеріалах справи відомостей про надіслання судових повісток та тривалої неявки позивача і його представника без повідомлення причин та без подання будь-яких процесуальних заяв, що об’єктивно свідчило про відсутність активної процесуальної поведінки з їх боку.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області 22 грудня 2015 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 жовтня 2015 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки за відсутності доказів про належне повідомлення позивача про розгляд справи суд постановив необґрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду. Указано про недотримання порядку повідомлення позивача, встановленого статтями 74–76 ЦПК України.
Також Апеляційним судом Київської області постановлено окрему ухвалу від 22 грудня 2015 року, якою звернено увагу голови Ірпінського міського суду Київської області на порушення вимог закону і недоліки, допущені суддею Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В., при розгляді справи та постановленні ухвали у вказаній справі.
20 січня 2016 року на зборах суддів Ірпінського міського суду Київської області за участі суддів цього суду, а також голови Апеляційного суду Київської області Данілова О.М. було обговорено вказану окрему ухвалу суду апеляційної інстанції, звернено увагу всіх суддів на необхідність перевірки наявності доказів про належне повідомлення учасників процесу про розгляд справи, а також обговорено неналежну організацію відправки судових повісток працівниками канцелярії суду. За результатами обговорення було акцентовано увагу на необхідності посилення контролю за належним повідомленням учасників процесу та вдосконалення організації роботи апарату суду. Кандидат зауважила, що на зборах суддів повідомила, що в матеріалах справи було наявне поштове повідомлення про те, що позивач отримав судову повістку про виклик в судове засідання на 15 жовтня 2015 року, у яке не з’явився, та про те, що в попередні два засідання, призначені на 04 вересня 2017 року та 25 вересня 2015 року, судові повістки дійсно йому надходили вже після призначених дат судових засідань. Зважаючи на те, що позивач та його представник впродовж тривалого часу не з’являлись в суд та жодних заяв та клопотань до суду не подавали, суд розцінив таку процесуальну поведінку як втрату інтересу до розгляду справи.
Кандидат зауважила, що врахувала висновки суду апеляційної інстанції в роботі та забезпечила контроль за роботою секретаря судових засідань щодо своєчасного надіслання судових повісток учасникам справи та належної перевірки передачі загальною канцелярією суду доказів отримання судових повісток сторонами справи. У період 2016–2026 років інших окремих ухвал щодо неї не постановлялось, що підтверджує відсутність повторюваності подібних зауважень у її професійній діяльності. На переконання кандидата зазначені обставини свідчать про те, що встановлені апеляційним судом недоліки мали процесуальний характер, які були усунено, та не мали системного характеру.
5. Стосовно розміщених у засобах масової інформації публікацій щодо її професійної діяльності як судді Ірпінського міського суду Київської області, кандидат пояснила, що вони носять неправдивий, викривлений та маніпулятивний характер, оскільки використовувалися задля введення суспільства в оману. За своїм змістом вони є майже ідентичними, що може свідчити про їх замовний характер. Аналізуючи інформацію, яка поширена у вказаних ресурсах в цілому, сторонній незалежний читач може зробити висновки про заангажованість судді та зв'язки судді з окремими фізичними особами. Такі факти жодним чином не відповідають дійсності. На переконання кандидата розміщення відповідних публікацій із акцентуванням на викривленій і неправдивій інформації, зокрема, є вчиненням тиску на неї як суддю, що має ознаки вчинення злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України. Викладена у них інформація носить виключно негативний характер та за своїм змістом підриває довіру громадськості до правосуддя.
6. Стосовно відомостей, зазначених у деклараціях доброчесності кандидат пояснила, що 30 січня 2023 року подала декларацію доброчесності судді за 2022 рік відповідно до чинної на той момент форми, затвердженої рішенням Комісії «Про розгляд питання щодо затвердження форм декларацій родинних зв’язків та доброчесності» від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18.
Зазначила, що в редакції декларації, затвердженої у 2016 році, а також у редакції після внесення змін у 2018 році твердження щодо відвідування членами сім’ї території російської федерації та/або тимчасово окупованої території України були відсутні.
Рішенням Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23 до форм декларації доброчесності судді та декларації доброчесності кандидата на посаду судді були внесені відповідні зміни та вперше запроваджено твердження щодо відвідування декларантом території російської федерації та/або тимчасово окупованої території України, а також щодо відвідування таких територій членами сім’ї.
Кандидат зауважила, що 26 грудня 2023 року подала декларацію доброчесності кандидата на посаду судді вже за новою формою, у якій не підтвердила твердження, передбачене пунктом 18 декларації, та у розділі «Додаткові пояснення» зазначила відому їй інформацію щодо відвідування її матір’ю ОСОБА_4 міста Донецька. Вважала, що розділ «Додаткові пояснення» заповнюється за бажанням та не є обов’язковим.
Стосовно незазначення в додаткових поясненнях до декларації інформації повідомила:
- про бабусю ОСОБА_5 – не мала на меті приховати інформацію, а допустила технічну помилку;
- про батька – на момент подання декларації кандидата на посаду судді він помер (26 серпня 2021 року), а тому не було відомо чи відвідував він територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України після 01 січня 2015 року.
Додатково кандидат вказала, що поїздки матері та бабусі на тимчасово окуповану територію України були пов’язані виключно з особистими та гуманітарними причинами, зокрема необхідністю відвідування місць поховання родичів, вирішенням питань щодо залишеного майна, необхідності забрати документи та особисті речі, які залишились у місті Донецьку після вимушеного їх виїзду з окупованої території у 2014 році. Вони жодним чином не були пов’язані з підтримкою окупаційної влади, держави-агресора чи будь-якою співпрацею з окупаційними адміністраціями. Також кандидат зауважила про відсутність будь-якого умислу на приховування інформації.
При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія дійшла таких висновків.
Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Шестопалової Я.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас Комісією встановлено таке.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 жовтня 2015 року в справі № 367/2531/15-ц (головуюча суддя Шестопалова Я.В.) позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживача шляхом застосування правових наслідків нікчемного правочину залишено без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 жовтня 2015 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи та невжиття судом першої інстанції відповідних заходів.
Окремою ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року в цій справі звернено увагу голови Ірпінського міського суду Київської області на порушення вимог закону і недоліки, допущені суддею Ірпінського міського суду Київської області Шестопаловою Я.В. при розгляді справи та постановленні ухвали, для відповідного реагування і вжиття заходів з недопущення порушень у майбутньому.
Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (у редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Аналогічна за змістом норма міститься в Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХХ з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року.
У Коментарі до статті 7 цього кодексу зазначено, що старанність як складова сумлінності є моральною чеснотою судді, що охоплює раціональне використання робочого часу, самоконтроль і зосередженість на виконанні своїх суддівських обов’язків. Варто зазначити, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентується відповідними процесуальними законами і полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо. Аналогічну позицію Ради суддів України відображено й у Коментарі до Кодексу суддівської етики 2024 року, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14.
Окрема ухвала виконує превентивну функцію, спрямовану не лише на усунення виявлених порушень, а й на запобігання їх повторенню. Її постановлення свідчить про необхідність коригування професійної поведінки судді з метою її узгодження зі стандартами сумлінного та відповідального здійснення правосуддя.
За таких обставин Комісія визнає, що наявна підстава для зниження кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».
Комісія також враховує пояснення кандидата щодо зазначення неповної інформації в поясненнях до пункту 18 декларації доброчесності.
На думку Комісії, такі дії кандидата не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства та могли бути викликані певними життєвими обставинами. Водночас кандидатом не докладено достатніх зусиль для того, щоб повною мірою спростувати сумніви громадськості в цілковитій відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
У зв’язку із наведеним Комісія вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність» на 15 балів.
Решту пояснень кандидата Комісія вважає прийнятними, жодних доказів на їх спростування Комісією не виявлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що Шестопалова Я.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Шестопалова Я.В. у сукупності набрала 703,57 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Шестопалової Я.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Шестопалової Яни Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шестопалова Яна Володимирівна набрала 703,57 бала.
3. Питання про підтвердження здатності Шестопалової Яни Володимирівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
