Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Уляни КОСТЮК,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Костюк Уляни Ігорівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
I. Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Статтею 79 Закону встановлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24).
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Пунктами 1.3‒1.4 цього положення передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
II. Інформація про кар’єру кандидата та його участь у конкурсі.
Костюк Уляна Ігорівна, дата народження – _____________ року, громадянка України.
Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/2010 Костюк У.І. призначено на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області на 5 років. Зараховано до штату суду наказом від 07 грудня 2010 року № 33/К. Дата складення суддею присяги – 09 грудня 2010 року.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 Костюк У.І. призначено на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Костюк У.І. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Костюк У.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Костюк У.І.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії Конкурсу: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Костюк У.І.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 02 січня 2026 року надіслала до Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Костюк У.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 30 грудня 2025 року.
На спростування висновку ГРД кандидатом Костюк У.І. надано пояснення.
Комісією у складі колегії 19 березня 2026 року встановлено результати спеціальної перевірки Костюк У.І., проведено співбесіду, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Відповідно до рішення Комісії у складі колегії № 3 від 19 березня 2026 року № 87/ас-26 за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Костюк У.І. набрала 695,63 бала.
У рішенні обґрунтовано кількість набраних балів за результатами оцінювання відповідності судді за визначеними законом критеріями. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту Костюк У.І. набрала 345,3 бала; за критерієм особистої компетентності – 38 балів; за критерієм соціальної компетентності – 42,33 бала; за критеріями доброчесності та професійної етики – 270 балів.
Таким чином, під час проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Костюк У.І. набрала 695,63 бала, що становить більше 75 відсотків суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
III. Зміст висновку Громадської ради доброчесності.
ГРД 30 грудня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Костюк У.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
Підставами для висновку стало те, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «чесність» та «сумлінність» (підпункт 2 пункту 17, підпункт 6 пункту 18, підпункти 6, 7 пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24). Кандидат допускала поведінку, яка викликає обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, щодо її здатності виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно, в професійному житті поводилася так, що її поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не була прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, вимог законодавства та присяги судді. Кандидат не наводила обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів та фактично допускала свавілля під час ухвалення рішень (підпункти 3.9, 3.13 пункту 3 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, ред. 16 грудня 2020 року; індикатор 7 переліку індикаторів Комісії і ГРД, які вказують на недоброчесність, затверджених 09 листопада 2023 року):
- кандидат у 38 справах за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) звільнила осіб від відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу за № № 446/2368/14-п, 446/1737/15-п, 446/72/19, 446/792/19, 446/915/19, 446/857/19, 446/935/19, 446/1340/19, 446/1290/19, 446/1786/19, 446/657/19, 446/748/18, 446/574/20, 446/754/20, 446/1185/20, 943/764/20, 446/1991/20, 446/1795/19, 446/736/20, 446/2185/20, 446/2195/19, 446/2297/19, 446/127/20, 446/71/21, 446/20/20, 446/742/20, 446/1110/20, 317/3439/20, 446/1215/20, 446/2349/19, 446/934/20, 446/1055/20, 446/1244/20, 446/1875/20, 446/1684/19, 446/2036/19, 446/1614/19.
У більшості закритих кандидатом справ правопорушення вчинялися вперше, а самі правопорушники мали позитивну характеристику. Крім того, більшість правопорушників не мала впливового соціального чи політичного статусу, що міг би бути підставою для сумніву у доброчесності судді. Однак деякі з них, зокрема ті особи, які вчинили правопорушення повторно, у подальшому були притягнуті суддею до адміністративної відповідальності, включаючи позбавлення права керування транспортним засобом.
ГРД окремо звернуло увагу на низку справ, обставини яких ставлять під сумнів авторитет правосуддя та доброчесність судді:
- справа № 446/1290/19, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ТзОВ «Побут Сервіс». Відповідно до матеріалів справи правопорушником є ОСОБА_1, який працює водієм-експедитором у зазначеному товаристві. Водночас у справі № 446/353/18 повний тезка цієї особи також вказаний як директор ТзОВ «Побут Сервіс», депутат Жовтанецької сільської ради Львівської області, і раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування автотранспортом у стані сп’яніння. Така судова практика, на думку ГРД, шкодить авторитету правосуддя, викликає обґрунтовані сумніви у незалежності судді та ставить під сумнів доцільність такої передачі, оскільки фактично матеріали передали на розгляд трудового колективу, у якому правопорушник, імовірно, працює директором і може потенційно впливати на прийняття рішення. У такому розвитку подій рішення щодо передачі справи на розгляд трудовому колективу нівелює механізми громадського впливу на особу, яка вчинила правопорушення, передбачені законодавством;
- справа № 446/736/20, у якій суд звільнив від адміністративної відповідальності правопорушника ОСОБА_2 і передав матеріали на розгляд трудового колективу ФОП «ОСОБА_2». Повний тезка цієї особи, згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, у 2020 році працював старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. З огляду на те, що правопорушник, імовірно, обіймав посаду в правоохоронних органах, а отже до нього застосовуються завищені вимоги до стандартів поведінки, вказане рішення суду потребує обґрунтувань від кандидата;
- у справах № 446/1795/19, № 943/764/20, № 446/857/19 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу щодо правопорушників, які, як зазначив кандидат в судовому документі, не працюють. Відповідно до статті 21 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення вказаних судових рішень) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадською організацією за нормами цієї ж статті є громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Іншою категорією суб’єктів, на розгляд яких може бути переданий матеріал про адміністративне правопорушення, є трудові колективи. Відповідно до статті 252-1 Кодексу законів про працю України трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством. Сама конструкція статті 21 КУпАП передбачає належність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до громадської організації чи трудового колективу, на розгляд якого передається справа. За умов, що правопорушник не належить до такого колективу, видається вкрай незрозумілим передача справи на розгляд трудового колективу, в якому він не працює. Ці рішення створюють обґрунтовані сумніви щодо доброчесності кандидата та її сумлінності. На думку ГРД, кандидату необхідно пояснити, яким чином трудові колективи мали застосувати громадські засоби впливу до непрацевлаштованих у них правопорушників;
- у справах № 446/72/19 і № 446/127/20 щодо обох правопорушників суд передав матеріали на розгляд одному трудовому колективу ФОП «Рило». З огляду на те, що ФОП «Рило» надає послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, а не спеціалізується на наданні послуг з реабілітації алко- та наркозалежних, у ГРД виникає питання щодо доцільності такої повторюваної дії кандидата, що потребує від неї детальних пояснень;
- у справі № 446/657/19 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ТзОВ агрофірми «Загаї». Відповідно до матеріалів справи правопорушником є ОСОБА_3, який, за його словами, працює головним інженером у вказаному підприємстві. За даними аналітичної системи «YouControl», що містить інформацію з офіційних реєстрів, повний тезка цієї особи також зазначений як начальник міського виробничого управління житлово-комунального господарства міста Дубляни Львівської області, а також як депутат Дублянської міської ради Львівської області. З огляду на це кандидат могла передати матеріали на розгляд трудового колективу, у якому, імовірно, правопорушник не був працевлаштований. Крім того, ГРД вказує й на ризики неформального впливу, який може застосовувати правопорушник як депутат міськради, що ставить під сумнів неупередженість на незалежність судді;
- у справі № 446/574/20 суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ПП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи правопорушником є ОСОБА_4. У рішенні кандидат зазначає, що, як видно з письмового клопотання колективу, правопорушник характеризується як людина, несхильна до порушень громадського порядку, виявляє добрі та відмінні знання техніки. Водночас на момент розгляду цієї справи на рахунку правопорушника уже було дві адміністративні справи, розглянуті тим самим судом: справа № 446/1208/19 (порушення правил рибальства) та справа № 446/111/16-п (вчинення сімейної сварки). Одну з цих справ розглядала безпосередньо кандидат. З огляду на це ГРД ставить під сумнів мотивацію не притягувати до відповідальності правопорушника з міркувань його начебто добропорядної характеристики за наявності даних про протилежне;
- справа № 446/1185/20, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ПП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи правопорушником є ОСОБА_5. Особа з такими даними є депутатом Кам’янка-Бузької міської ради (обраний у 2015 році) і притягувалася до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), (справи № 446/1362/17, № 446/1207/20 та № 446/1362/17). ГРД відзначає, що саме кандидат вже притягувала вказану особу до відповідальності за несвоєчасне подання майнових декларацій. Однак з огляду на особу правопорушника і застосовані до неї пом’якшувальні заходи замість притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП, є необхідність у поясненнях кандидата щодо обставин та мотивів саме такого рішення;
- справа № 446/1614/19, у якій суд передав матеріали на розгляд трудового колективу ФОП ОСОБА_2. Згідно з матеріалами справи 21 серпня 2019 року о 17 год 10 хв по вулиці Героїв Небесної Сотні, 18 у місті Кам’янка-Бузька Львівської області водій керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz» у стані алкогольного сп’яніння, здійснив наїзд та пошкодив огорожу будинку. На думку ГРД, правопорушник скоїв суспільно небезпечний вчинок, адже керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння він спричинив ДТП, чим міг завдати шкоду здоров’ю і життю людей. З огляду на зазначене від кандидата необхідно отримати пояснення щодо мотивів непритягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності.
Під час проведення Комісією у складі колегії співбесіди кандидат надала пояснення стосовно зазначених у пункті 1 висновку ГРД обставин, які детально викладені в рішенні від 19 березня 2026 року № 87/ас-26.
Водночас Комісією у складі колегії встановлено, що в зазначених ГРД постановах про звільнення осіб від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу суддею не повною мірою досліджено обставини та не достатньою мірою мотивовано рішення у цих справах. При дослідженні вказаних справ встановлено суперечливі відомості щодо офіційного працевлаштування правопорушників у трудових колективах, до яких судом було передано матеріали; повторність вчинення правопорушення; перебування правопорушника на керівній посаді на підприємстві, трудовому колективу якого судом передані матеріали, що, на думку Комісії, викликає обґрунтовані сумніви у доцільності та правомірності передачі цих осіб на поруки. Комісія у складі колегії не ставила під сумнів ухвалені кандидатом рішення, проте відсутність мотивації та суперечливі відомості про правопорушників створюють у стороннього спостерігача уявлення про безпідставність таких судових рішень. Також Комісія у складі колегії звернула увагу на значну кількість справ про передачу матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, що очевидно не сприяло завданням КУпАП, оскільки велика кількість осіб по суті не понесла жодної відповідальності за вчинені правопорушення, яким держава і суспільство надають прискіпливої уваги і демонструють відсутність будь-якого їх толерування.
Крім того, кандидатом у жодній справі не зазначено про фактичний стан сп’яніння правопорушників (кількість проміле), що унеможливлює врахування характеру вчиненого правопорушення, що за приписами статті 21 КУпАП є обов’язковим.
За таких обставин Комісією у складі колегії визнано зазначені у пункті 1 висновку ГРД порушення суттєвими, та, відповідно, знижено бал за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.
IV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією у пленарному складі 08 квітня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди кандидат Костюк У.І. надала пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, аналогічні поясненням, наданим під час співбесіди з Комісією у складі колегії № 3.
Дослідивши висновок ГРД та пояснення Костюк У.І., урахувавши результати співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі не знаходить підстав для іншої оцінки обставин, викладених у висновку ГРД, ніж це зазначено в рішенні Комісії у складі колегії.
Комісією обговорено з кандидатом рішення у справі № 446/1537/22, яке також було предметом обговорення і під час співбесіди у складі колегії. Комісією звернуто увагу на швидкий розгляд справи (07 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, 17 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2022 року, тоді ж і ухвалено рішення у справі з першого засідання).
Зазначеним рішенням кандидат за позовом батька позбавила мати батьківських прав відносно її неповнолітнього сина.
Костюк У.І. пояснила, що не затягує з розглядом справ, матеріали цієї справи надали можливість розглянути справу у визначений законодавством строк, усі права учасників справи було дотримано.
Комісія вважає пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, під час співбесіди не встановлено суперечностей в поведінці судді чи неоднакового застосування нею норм права при розгляді цієї справи не встановлено, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками, викладеними в рішенні Комісії у складі колегії, щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одинадцятьма голосами «ЗА» та двома голосами «ПРОТИ»
вирішила:
визнати Костюк Уляну Ігорівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК / «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС / «ПРОТИ»
Ярослав ДУХ / «ПРОТИ»
Роман КИДИСЮК / «ЗА»
Олег КОЛІУШ / «ЗА»
Ігор КУШНІР / «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ / «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК / «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН / «ЗА»
Роман САБОДАШ / «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ / «ЗА»
Сергій ЧУМАК / «ЗА»
Галина ШЕВЧУК / «ЗА»
