X

176/дс-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
15.02.2024
Дата надходження документа: 
15.02.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
15.02.2024
176/дс-24
Про проведення співбесіди з Жогою Ольгою Іванівною, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА, 

членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,

провівши співбесіду з Жогою Ольгою Іванівною, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії
від 14.09.2023 № 95/зп-23,

встановила:

Стислий виклад інформації про кандидата.

Жога Ольга Іванівна, дата народження – __________, громадянка України.

У 1997 році Жога О.І. закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Відповідно до державного сертифіката Жога О.І. володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.

Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 5 років.

Інформація про етапи конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023
№ 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено
загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в цьому конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.

До Комісії 02.10.2023 надійшла заява Жоги О.І. про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ заяву Жоги О.І. передано на розгляд члену Комісії Коліушу О.Л.

Рішенням Комісії від 01.12.2023 № 27/дс-23 Жогу О.І. допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23 конкурсі.

Рішенням Комісії від 19.12.2023 № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії
від 14.09.2023 № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Сквирського районного суду Київської області, в якому Жога О.І. займає переможну позицію.

Рішенням Комісії від 11.01.2024 № 3/зп-24 утворено тимчасові колегії Комісії для проведення співбесід та надання рекомендацій в зазначеному конкурсі.

Комісією 15.02.2024 проведено співбесіду з Жогою О.І.

Джерела права та їх застосування.

Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Згідно з пунктом 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».

Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Частинами першою та другою статті 795 Закону передбачено, що після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.

За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.

Конкурс на зайняття вакантної посади судді завершується ухваленням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про рекомендацію про призначення кандидатів суддями (частина п’ята статті 795 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 795 Закону за результатами конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає до Вищої ради правосуддя відповідно до кількості вакантних посад суддів рекомендації про призначення кандидатів суддями.

Висновок Комісії за результатами проведеної співбесіди.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє в системі правосуддя України. Основною метою Комісії є формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.

На етапах призначення на посаду судді, визначених Законом, встановлюється відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, зокрема критеріям доброчесності і професійної етики. Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об’єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, що формуються залежно від персонального складу осіб, які призначаються на посади суддів.

Під час співбесіди з кандидатом та дослідження досьє Комісією встановлено його належність до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу, а також надано оцінку документу про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.

Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022, ухвалена у справі № 9901/355/21).

Під час співбесіди Комісією розглянуто питання відповідності Жоги О.І. критеріям доброчесності в контексті дотримання кандидатом вимог Кодексу суддівської етики.

Згідно з відомостями із досьє кандидата на посаду судді, останнім місцем роботи Жоги О.І. є Семенівський відділ Менської місцевої прокуратури (звільнена 07.04.2017). 

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Жога О.І. у 2017 році отримала дохід у розмірі 35 960 грн від Чернігівської обласної прокуратури, у 2018 році 32 874 грн від Національної школи суддів України, у 2019 році - 41 632 грн від Національної школи суддів України та Чернігівського обласного центру зайнятості, у першій половині 2020 року – 4 708 грн від Чернігівського обласного центру зайнятості.

Відомості про отриманий Жогою О.І. дохід з другої половини 2020 року до листопада 2023 року в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відсутні. 

На запитання Комісії щодо джерел отримання доходів, необхідних для забезпечення життєдіяльності, кандидат повідомила, що у 2017 році вона працювала на посаді прокурора Семенівського відділу Менської місцевої прокуратури, того ж року (через два місяці після призначення) звільнилась за власним бажанням. Після цього  більше ніде не працювала. Вказала, що після звільнення витрати на проживання здійснювала за кошти батьків, які є пенсіонерами, за рахунок коштів, які отримала від Національної школи суддів України та Чернігівського обласного центру зайнятості. Зазначила, що використовувала продукцію власного городу. У квітні 2022 року вона виїхала до своєї сестри та її чоловіка в Італію, де проживала до серпня 2023 року за кошти чоловіка сестри.

Комісія критично оцінює пояснення Жоги О.І. про відсутність у неї, починаючи з другої половини 2020 року, будь-яких коштів на проживання, ураховуючи, що для задоволення мінімальних фізіологічних, соціальних та культурних потреб будь-якій людині необхідно отримувати певний дохід, хоча б у розмірі прожиткового мінімуму. Існування  Жоги О.І. лише на доходи батьків, які є пенсіонерами, викликає в Комісії сумнів щодо щирості та правдивості її пояснень. Цей сумнів підкріплюється непослідовними та суперечливими поясненнями Жоги О.І. щодо наявності в неї (чи її батьків) городу чи іншої земельної ділянки, з огляду на відсутність відповідних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Комісія зазначає, що з метою реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень Законом України «Про прожитковий мінімум» визначено поняття та правова основа для  встановлення прожиткового мінімуму.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас Жога О.І. не змогла надати будь-яких прийнятних пояснень щодо засобів свого існування протягом більш ніж двох років.

Також Комісія критично оцінює пояснення Жоги О.І. стосовно проживання
у 2022 році в Італії на кошти чоловіка її сестри, ураховуючи, що у її декларації
особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відсутня інформація про розмір отриманого ним доходу, а також не надано зазначеної інформації і під час співбесіди.

Ураховуючи, що Жогою О.І. під час співбесіди не надано переконливих пояснень стосовно відповідності рівня її життя задекларованим доходам, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності.

Комісія також зауважує, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих Жогою О.І. під час співбесіди пояснень не сприяли встановленню обставин щодо відповідності кандидата критеріям, визначеним статтею 69 Закону, а навпаки свідчать про недостатнє сприйняття Жогою О.І. фундаментальних засад доброчесності, високі стандарти яких визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів
від 19.05.2006 (схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів України 22.02.2013.

Згідно з пунктом 10 резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» від 13.12.1985 особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості та здібності.

Вимоги щодо високих моральних і етичних якостей кандидата на посаду судді закріплені також в Європейській Хартії про статус суддів 1998 року.

Кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам статті 69 Закону, має дотримуватися у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті вимог, передбачених Кодексом суддівської етики, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді, з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, зміцнювати довіру громадян до суду, утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

На думку Комісії, кандидат на посаду судді повинен бути відданим принципу справедливості, відповідати за свої дії, не допускати ситуацій, у яких у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви щодо його чесності, незалежності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, відповідності його дій етичним нормам.

Відповідно до частини третьої статті 795 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. 

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, пояснення кандидата на посаду судді, дослідивши документи та матеріали, дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації для призначення Жоги О.І. на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.

Керуючись статтями 69, 795, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

відмовити в наданні рекомендації для призначення Жоги Ольги Іванівни на посаду судді Сквирського районного суду Київської області.

Головуючий                                                                                                           Віталій ГАЦЕЛЮК

Члени Комісії:                                                                                                       Олег КОЛІУШ

                                                                                                                              Руслан МЕЛЬНИК