X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Наталії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
17.06.2025
105/ас-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Наталії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Наталії СПАСЬКИХ,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Наталії Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Спаських Наталія Миколаївна звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Спаських Н.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Спаських Н.М. _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула у 1996 році в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого і отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Стаж професійної діяльності у сфері права більше 26 років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Спаських Н.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність

когнітивні здібності

45,9

350,4

знання історії української державності

40

знання у сфері права та спеціалізації суду

144

здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації

120,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 350,4 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Спаських Н.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Спаських Н.М.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Н.М. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидата на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Спаських Н.М. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Н.М. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Спаських Н.М. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 12 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 11 червня 2025 року, про невідповідність кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду Спаських Н.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії–доповідачем листом від 12 червня 2025 року № 32 дпс-655/24 запропоновано Спаських Н.М. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує, або уточнює інформацію, викладену ГРД у висновку. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного висновку ГРД.

Спаських Н.М. надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.

Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду із Спаських Н.М. проведено 17 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання грунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії, за показниками

Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал

Бал за критерій

 

 

Особиста компетентність

Рішучість

21

23

21

21

 

23

21,67

42,67

 

 
   
   

Відповідальність

   
   
   

Безперервний розвиток

20

23

21

20

 

22

21

   
   
   
   
   

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Спаських Н.М. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Спаських Н.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії, за показниками

Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал

Бал за критерій

 

 

Соціальна компетентність

Ефективна комунікація

10

12

11

11

 

12

11,33

44,00

 

 
   
   
   
   

Ефективна взаємодія

10

12

10

10

 

12

10,67

   
   
   

Стійкість мотивації

11

12

11

11

 

12

11,33

   
   
   
   

Емоційна стійкість

10

12

10

10

 

12

10,67

   
 

 

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду Спаських Н.М. критеріям доброчесності та професійної етики.

У висновку ГРД зазначає, що Спаських Н.М. як суддя Господарського суду Черкаської області неодноразово ухвалювала судові рішення під час перебування на навчанні та у відпустках за межами України.

Зокрема, Спаських Н.М. склала та внесла до Єдиного державного реєстру судових рішень під час перебування на підготовці для підтримання кваліфікації за програмою для суддів місцевих господарських судів, організованою Національною школою суддів України в період з 03 жовтня 2016 року до 07 жовтня 2016 року – 8 судових наказів; у період з 12 червня 2017 року до 16 червня 2017 року – 5 судових наказів; у період з 17 вересня 2018 року до 21 вересня 2018 року – 2 судові накази.

Крім того, Спаських Н.М. склала 15 судових наказів у період відпусток, зокрема під час перебування за кордоном.

Спаських Н.М. в письмових поясненнях, а також під час співбесіди 17 червня 2025 року пояснила, що всі документи, вказані у висновку ГРД, є наказами, які за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) є виконавчими документами та видаються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, Спаських Н.М. звернула увагу на те, що всі дати проставлення нею електронного цифрового підпису на наказах не датовані так, як вказує ГРД (перебування у відпустках, відрядженнях і на навчанні в Національній школі суддів України).

Комісія дійшла висновку, що наданих кандидатом пояснень та доказів на їх підтвердження достатньо для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині дотримання етичних норм і бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті, а саме складання та внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень наказів у період відсутності на робочому місці.

Також у висновку ГРД зазначає, що в деклараціях доброчесності судді за 2023 та 2024 роки Спаських Н.М. підтвердила, що їй не відомо, чи відвідували члени її сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану територію України.

При цьому, у суддівському досьє містяться відомості, що чоловік Спаських Н.М. 12 вересня 2015 року перебував у росії, а саме здійснював переліт до Києва з аеропорту «Домодєдово». З огляду на зазначений факт ГРД вважає, що кандидатка подала в деклараціях доброчесності судді за 2023–2024 роки неправдиву інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

Спаських Н.М. в пункті 18 декларацій доброчесності судді за 2023–2024 роки, які містяться в суддівському досьє, вказала, що їй невідомо, чи відвідували члени її сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану територію України.

Водночас, як зазначає ГРД, та встановлено Комісією у матеріалах суддівського досьє містяться відомості про те, що ОСОБА_1 12 вересня 2015 року здійснив авіапереліт до Києва з аеропорту «Домодєдово».

Стосовно внесення недостовірних відомостей до декларацій доброчесності Спаських Н.М. пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 у 2015 році не перебував на території російської федерації та не здійснював переліт до Києва з аеропорту «Домодєдово».

На підтвердження своїх пояснень кандидатом надано копію закордонного паспорта ОСОБА_1, в якому міститься відмітка про те, що він 12 вересня 2015 року здійснив виліт з Тбілісі до Києва.

Комісія вважає переконливими надані пояснення Спаських Н.М. та докази на їх підтвердження. Доказів зворотного Комісією не отримано.

За цих обставин Комісія вважає, що Спаських Н.М. не було порушено правил заповнення декларацій доброчесності судді за 2023–2024 роки.

Також, на думку ГРД, кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам.

Так ГРД зазначає, що відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік Спаських Н.М. 02 травня 2019 року набула у власність об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок, розташований у місті Черкаси, загальною площею 150 кв.м. Однак у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік цей об’єкт не зазначений.

Крім того, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2024 роки кандидат набула право власності на земельну ділянку площею 47 кв.м у місті Черкаси. При цьому, кандидат не відобразила таке майно в паперових деклараціях за 2013–2015 роки.

Спаських Н.М. пояснила, що 02 травня 2019 року між нею та Черкаською міською радою було укладено договір оренди землі площею 274 кв.м у місті Черкаси на 49 років для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір є чинним дотепер.

На вказаній орендованій земельній ділянці розпочато нове будівництво житлового будинку, що підтверджується, зокрема, будівельним паспортом від 27 листопада 2019 року та повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 30 січня 2020 року.

Тому в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік у відповідних розділах нею вже було задекларовано як саму земельну ділянку площею 274 кв. м з датою набуття права 02 травня 2019 року, так і об’єкт незавершеного будівництва на ній.

Стосовно цього об’єкта незавершеного будівництва було вказано дату договору оренди землі від 02 травня 2019 року, як дату набуття речового права.

Жодного договору про набуття нею у власність об’єкта незавершеного будівництва не існує тому, що об’єкт продовжується будуватися і вона декларує його в розділі «Незавершене будівництво» з 2020 року, оскільки саме 30 січня 2020 року складено повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Комісія вважає надані пояснення та докази достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики з цих підстав.

Також ГРД зазначає, що відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2024 роки чоловік кандидата – ОСОБА_1 набув у власність легковий автомобіль «NISSAN LEAF» 2013 року випуску вартістю 93 000 гривень (еквівалентно 3 500 доларів США на момент придбання). Однак вартість аналогічного автомобіля на сьогоднішній день в середньому від 6 000 доларів США. ГРД вважає, що ціна набутого чоловіком Спаських Н.М. автомобіля є заниженою.

У своїх поясненнях кандидат зазначила, що автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2013 року випуску її чоловік ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7141/2020/2070515 від 27 червня 2020 року за 93 000 гривень. На вартість автомобіля вплинуло те, що він має лише електродвигун (не гібрид) та момент продажу був у вжитку вже 7 років, мав значний пробіг, пошкодження лако-фарбового покриття. Батарея автомобіля має невисоку ємність – на 90–100 кілометрів пробігу і на час придбання автомобіля ресурс батареї вже був істотно вичерпаним, акумуляторна батарея потребувала відновлення, що перекладалося на покупця.

Надані Спаських Н.М. пояснення Комісія вважає прийнятними, а сумніви ГРД в цій частині непідтвердженими з огляну на таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27 червня 2020 року № 7141/2020/2070515 ОСОБА_1 придбав у власність автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2013 року випуску в ОСОБА_2. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу становила 93 000 гривень.

Крім того, згідно з відомостями, що містяться в Національній автоматизованій системі Головного сервісного центру МВС України, автомобіль марки «NISSAN LEAF» 2013 року випуску придбано ОСОБА_1. за 93 000 гривень. Законність придбання автомобіля, його вартість підтверджуються договором купівлі-продажу від 27 червня 2020 року № 7141/2020/2070515, укладеним в територіальному сервісному центрі.

Також у висновку ГРД є посилання на те, що відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чоловік кандидата – ОСОБА_1. набув у власність:

-12 квітня 2007 року офіс, розташований у місті Черкаси, загальною площею 53,4 кв.м вартість 305 525 гривень (еквівалент понад 60 000 доларів США за курсом на той час);

-25 грудня 2007 року легковий автомобіль TOYOTA RAV 4 2007 року випуску вартістю 180 000 гривень (еквівалент понад 35 000 доларів США за курсом на той час);

-21 липня 2008 року офіс, розташований у місті Черкаси, загальною площею 62,4 кв.м, вартістю 568 883 гривень (еквівалент понад 115 000 доларів США за курсом на той час).

ГРД зазначає, що загальні витрати чоловіка кандидата на вказане майно становили – 1 054 408 гривень, водночас його доходи, відповідно до наявних відомостей, у період з 1998 року до 3 кварталу 2008 року становили – 824 738,63 гривні.

ОСОБА_1 повідомила Комісії, що вказані об’єкти нерухомості були придбані за кредитні кошти, отримані її чоловіком, кошти чоловіка, який на той час також був фізичною особою–підприємцем, а також їх спільні кошти як подружжя.

Кандидат наголосила, що в паперових деклараціях, починаючи з 2006 року, нею задекларовано зі слів чоловіка його кредитні зобов’язання перед ОТР Банком, кошти отримувалися саме для придбання нерухомості, однак кредитні договори не збереглися, про умови кредитування у неї ніяких первинних документів вже немає. Кредити виплачені. Крім того, у неї не було обгрунтованої підстави сумніватися у законності, зокрема, отримання банківського кредиту її чоловіком для придбання об’єктів нерухомого майна чи автомобіля. Водночас паперові декларації того періоду не передбачали вказівки про розмір первісного (прийнятого) кредитного зобов’язання, а лише про розмір сплаченого кредитного зобов’язання у задекларованому році.

Комісія дійшла висновку, що наданих кандидатом пояснень та доказів на їх підтвердження достатньо для спростування сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики в частині відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна та легальності доходів на придбання вказаного майна.

Також ГРД зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень Спаських Н.М. є учасником кількох судових справ, пов’язаних із житловим будинком у місті Черкаси, який є об’єктом самочинного будівництва, в результаті яких, цей об’єкт було легалізовано та оформлено в її власність.

ГРД зазначає, що право власності Спаських Н.М. на вказане майно визнано за результатами розгляду справи № 711/3349/14-ц. Водночас громадянин Дзебих Б.О. у своїх скаргах вказує на зловживання при будівництві та оформленні цього об’єкта, використання Спаських Н.М. своїх зв’язків у суддівському корпусі, а також наявність кримінальних проваджень, пов’язаних з цим майном.

З пояснень, наданих Спаських Н.М., слідує, що судові спори щодо будинку в місті Черкаси безперервно тривали в судах різних рівнів та інстанцій з 2005 до 2015 рокуи, спочатку за участі її батьків, а після за її участі.

Батько ОСОБА_3 за довіреністю представляв у судах інтереси її матері ОСОБА_4, на яку оформлялися всі документи щодо придбання старого будинку, нового будівництва і отримання всіх дозволів та прав на земельну ділянку.

Після смерті батька за двома нотаріально посвідченими договорами дарування вона прийняла в дар від своєї матері ОСОБА_4 вказані земельні ділянки.

На сьогодні всі спори завершені і нею отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

На спростування доводів ГРД про наявність скарг Дзебиха Б.О. кандидатом надано копію відповіді Комісії від 20 березня 2014 року № 8вк-9587/13 про те, що рішенням Комісії від 20 березня 2014 року за результатами розгляду матеріалів перевірки за зверненнями Дзебиха Б.О. відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Господарського суду Черкаської області Спаських Н.М. та Скиби Г.М.

Комісія вважає пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку із зазначених вище підстав, Комісією не встановлено.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

1. З 24 лютого 2002 року Спаських Н.В. та її чоловік неодноразово перетинали державний кордон. Часові проміжки їх виїздів не накладаються, що відкидає можливість спільного відпочинку за межами України. Однак ГРД не вдалось з’ясувати, на яких підставах суддя Спаських Н.В. та її чоловік ОСОБА_1 перетинали державний кордон після 24 лютого 2022 року.

Стосовно виїзду за кордон кандидат пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 має ІНФОРМАЦІЯ_1, яка дає йому можливість перетину кордону. З усіх поїздок він повертався назад в Україну, де перебуває і сьогодні.

Стосовно своїх виїздів за кордон Спаських Н.В. зазначила, що після початку повномаштабного вторгнення вона була за кордоном 12–14 листопада 2022 року у туристичній поїздці. Станом на ці дати ще не діяла постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 69 про зміни, що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України, яким обмежено виїзд за кордон (державних службовців, в тому числі суддів).

У період з 26 жовтня 2024 року до 04 листопада 2024 року вона була у відрядженні за кордоном до судових та урядових установ у містах Гаага та Брюссель (інституційні візити), яке було організовано юридичним факультетом Львівського національного університету ім. Івана Франка. Порушень терміну  перебування за кордоном не було.

2. Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2017 роки Спаських Н.М. отримувала доходи у виді процентів за депозитами:

- 2015 рік – 394 311 гривень;

- 2016 рік – 454 465 гривень.

ГРД зазначає, що середні ставки за валютними депозитами у АТКБ «ПриватБанк» в 2015 році становили 9%, за гривневими – 21%, а у 2016 році поступово знижувалися.

Водночас ГРД не змогла встановити умови розміщення суддею депозитів в банку, щоб відкинути сумніви щодо її доброчесності.

На спростування сумнівів ГРД щодо умов розміщення депозитів Спаських Н.М. надала довідки АТ КБ «Приватбанк» від 22 травня 2025 року про її вклади за період 2015, 2016 років. При цьому заявила, що АТ КБ «Приватбанк» щодо неї ніколи не застосовував ніякої більш вигідної депозитної ставки, ніж та, яка пропонувалася для всіх клієнтів. Також кандидат пояснила, що депозитні ставки нею обиралися під найбільший відсоток, за деякими договорами відсотки нараховувалися на відсотки (приєднувалися до тіла кредиту) без їх виплати до кінця вкладу, ніяких переваг їй щодо розміщення вкладів від КБ «Приватбанк» не надавалося.

3. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013 рік кандидат отримала спадщину у розмірі 3 291 476,82 гривні (еквівалент понад 411 000 доларів США) від батька ОСОБА_3.

Спаських Н.М. надала пояснення, у яких зазначила, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом вона з урахуванням 2/3 часток майна, від яких відмовились дружина та син спадкодавця, прийняла у спадщину 51 294,54 гривні та 380 530,75 доларів США які знаходились на банківських рахунках; земельну ділянку площею 0,2444 га, вартість – 15 755 гривень; 1/3 частини квартири в місті Черкаси, вартість – 131 100 гривень; автомобіль марки PORD GALAXY 1998 року випуску, вартість – 51 745 гривень.

Стосовно всіх доходів станом на 2016  рік включно, зокрема щодо прийнятої в 2013 році спадщини, було проведено перевірку ГУ ДФС у Черкаській області і довідкою від 22 серпня 2017 року підтверджено відсутність розбіжностей, які були б підставою для проведення позапланової перевірки.

Також Прокуратурою Черкаської області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною другою статті 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Перевірялися відомості в деклараціях, зокрема, за період 2012–2016 років. Слідчим відділом прокуратури Черкаської області за результатами проведеного розслідування 30 січня 2018 року винесено постанову про його закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

4. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за  2013 рік кандидат отримала подарунок у розмірі 266 700 гривень (еквівалент понад 33 000 доларів США) від матері ОСОБА_4 у вигляді земельних ділянок площею 47 кв.м та 870 кв.м у місті Черкаси.

Спаських Н.М. пояснила, що за двома нотаріально посвідченими договорами дарування земельної ділянки від 18 березня 2013 року вона дійсно прийняла в дар від своєї матері ОСОБА_4 дві земельні ділянки площею 0,0047 га та 0,087 га, які розташовані у місті Черкаси. Згідно з рішенням Черкаської міської ради від 20 грудня 2012 року № 3-1477 ОСОБА_4 приватизувала земельну ділянку площею 917 кв.м у місті Черкаси для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Згідно з відомостями в ДЗК цю ділянку площею поділено на дві ділянки площами 870 кв.м та 47 кв.м, про що було розроблено відповідну технічну документацію і нові ділянки зареєстровано 03 березня 2013 року. Отже, дарувальник ОСОБА_4 набула права власності на вказані ділянки за результатами безоплатної приватизації.

За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інформації, зазначеної у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Спаських Н.М. критеріїв професійної етики та доброчесності.

Водночас за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Спаських Н.М. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Національним агентством з питань запобігання корупції встановлено ознаки відображення в декларації недостовірних відомостей. Оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, вони потребують додаткових пояснень кандидата на посаду відповідно до частини другої статті 58 Закону, Сума розбіжності становить 377 321,35 гривень. У розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації кандидат зазначила право власності чоловіка на транспортний засіб марки «Honda ENS-1», вартість на дату набуття права 724 864 гривні, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість зазначеного транспортного засобу 1 102 185,35 гривні.

На виконання запиту Комісії 08 травня 2025 року Спаських Н.М. надано письмові пояснення щодо встановленого факту розбіжностей у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік у яких повідомила, що в щорічній декларації за 2024 рік зазначено про право власності стосовно придбаного за кордоном її чоловіком ОСОБА_1 легкового автомобіля марки «Honda ENS-1» із вказаною вартістю на дату набуття права 724 864 гривні (еквівалент 17 400 доларів США), яку нею вказано із первинних документів на його придбання (INVOICE від 13 грудня 2024 року). Однак, дійсно, в митній декларації на придбаний автомобіль у певних розділах вказана вартість автомобіля – 1 102 185,35 гривні.

Комісією встановлено, що в розділі 6 «Транспортні засоби» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік Спаських Н.М. зазначено про право власності чоловіка на автомобіль марки «Honda ENS-1» 2022 року випуску, вартість на дату набуття права 13 грудня 2024 року–724 864 гривні.

Водночас, згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів загальна вартість автомобіля марки «Honda ENS-1» 2022 року випуску – 1 102 185,35 гривні.

Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що, з погляду стороннього спостерігача, може виникнути обґрунтований сумнів щодо дійсної вартості придбаного чоловіком кандидата транспортного засобу марки «Honda ENS-1».

Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ

ПОКАЗНИКИ

РЕЗУЛЬТАТ 
(за показником)

РЕЗУЛЬТАТ 
(за критерієм)

Професійна компетентність

когнітивних здібностей

45,9

350,4

знання історії української державності

40

знання у сфері права та спеціалізації суду

144

здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації

120,5

Особиста компетентність

рішучість та відповідальність

21,67

42,67

безперервний розвиток

21

Соціальна компетентність

ефективна комунікація

11,33

44,00

 

ефективна взаємодія

10,67

стійкість мотивації

11,33

емоційна стійкість

10,67

 

Доброчесність та професійна етика

Незалежність

 

285

 

Чесність

Неупередженість

Сумлінність

Непідкупність

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті

Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу

 

 

Загальний бал

722,07

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Спаських Н.М. у сукупності набрала 722,07 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Спаських Наталія Миколаївна набрала 722,07 бала.

Питання про підтвердження здатності Спаських Наталії Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                   Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Другої палати                                                                    Михайло БОГОНІС

                                                                                                          Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                          Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                          Галина ШЕВЧУК