Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни, в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША,

за участі: 

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду: Вікторії ПАРНЕНКО,

представника Громадської ради доброчесності: Олени ТРИБУШНОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни, в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), 

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. 
4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. 
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді. 
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
7. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах. 
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі. 
9. Парненко Вікторія Станіславівна у визначений строк звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2023 року № 147/ас-24 Парненко В.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата. 

11. Парненко В.С., дата народження _________________, громадянка України. 
12. У 2006 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченко і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права.
13. У 2009 році закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра.
14. У 2011 році закінчила вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і здобула науковий ступінь кандидата наук зі спеціальності «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право».
15. Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності). 

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
20. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23
21. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
22. Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
23. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
24. З огляду на зазначене Парненко В.С. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

25. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
26. Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 363,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Парненко В.С. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності. 

ІV. Проведення спеціальної перевірки. 

27. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Парненко В.С.
28. Запити про надання відомостей стосовно Парненко В.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
29. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 15/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Парненко В.С. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).   

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 

30. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Парненко В.С. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
31. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
32. Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). 
33. Кандидатом Парненко В.С. 25 квітня 2025 року надано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість». 
34. До Комісії 06 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності (далі – ГРД) від 04 червня 2025 року стосовно кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко В.С., який з метою сприяння своєчасному ознайомленню Комісією надіслано кандидату в електронному вигляді та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів (за наявності).
35. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини. 
36. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» (зокрема, академічна доброчесність – пункт 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
37. Так, ГРД встановила, що у 2016 кандидат захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Адміністративна відповідальність фізичних та юридичних осіб країн Європейського Союзу в Україні».
38. У 2016 році на співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання кандидат не могла пригадати прізвище свого наукового керівника (назвала ім’я іншої особи), опонента, теми дисертаційної роботи, значення терміна «acquis communautaire», який безпосередньо стосувався теми її дисертації, та інших деталей. Ці обставини привернули увагу профільних засобів масової інформації, які стежили за перебігом переатестації суддів 2016 року.
39. Кандидат 11 червня 2025 року надала пояснення на висновок ГРД, у яких зазначила, що під час співбесіди перехвилювалася та розгубилася. Щодо терміну «acquis communautaire» кандидат повідомила, що під час співбесіди цей термін було озвучено з порушенням транскрипції та вимови французькою мовою, що виключило можливість надання нею коректної відповіді на запитання.
40. ГРД зазначила, що у своїй дисертаційній роботі кандидат майже не посилається на західні закордонні джерела. Натомість серед закордонних джерел присутня велика кількість радянських та російських, що, на думку ГРД, було неетичним на момент захисту з огляду на російсько-українську війну, яка тривала з 2014 року, а також не корелювало з темою роботи, важливість якої обґрунтовувалась процесом євроінтеграції України.
41. Кандидат пояснила, що такі джерела використовувалися нею, щоб навести негативні приклади змісту інституту адміністративної відповідальності та надалі уникнути впровадження таких негативних складових в національну правову систему.
42. ГРД також вказала, що тема дисертації не належала до сфери професійного інтересу кандидата, на той момент судді, і не була актуальною на момент захисту, оскільки була написана на основі вже застарілих джерел.
43. У своїх поясненнях кандидат заперечила наведене твердження, зазначивши, що тема дисертації була тісно пов’язана з її діяльністю як судді, актуальною на момент дослідження, а сама робота містить елементи наукової новизни, такі як ланки теоретичних визначень певних понять та практичні рекомендації щодо кодифікації законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб, що може бути проведена на базі чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення.
44. Наукова робота кандидатки містить ознаки плагіату. Зокрема, у декількох абзацах дисертації (с. 65–66) вона повністю копіює текст, який міститься в статті Кареби М.С. «ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ». Водночас, як зазначає ГРД, у науковій роботі Парненко В.С. очевидна спроба приховати факт плагіату за рахунок зміни порядку відображення тексту і зміни абзаців місцями.
45. Кандидат пояснила, що на момент захисту дисертації були застосовані всі правові та технічні інструменти для перевірки її академічної доброчесності. Стосовно посилання ГРД на копіювання тексту статті Кареби М.С. зазначила, що у відкритих інтернет-джерелах відсутнє взагалі посилання на особу як Кареба М.С.
46. Відповідно до висновку ГРД кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Незалежність» та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункти 15, 17 Єдиних показників).
47. ГРД встановлено, що кандидата пов’язували родинні та інші неформальні зв’язки з рядом фігур у судовій системі, які могли впливати на її кар’єру та використовуватись в особистих цілях.
48. Так, колишній чоловік кандидата ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу нотаріату в Головному управлінні юстиції у Дніпропетровській області і був звільнений із займаної посади у 2014 році за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. У позові позивач вказав, що він не мав наміру звільнятися з посади, проте був змушений написати заяву про звільнення під тиском обставин. Позивач вимагав поновити його на посаді і сплатити йому компенсацію за час вимушеного прогулу.
49. На посаді його поновила суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. (справа № 804/3115/14), у якому на той момент працювала і кандидат. У цій справі сторони і сама суддя Ніколайчук С.В. не заявляли відводів.
50. Водночас чоловік кандидатки 26 лютого 2014 року та 27 лютого 2014 року подав до суду одночасно чотири позови про визнання протиправним наказу про його звільнення. Всі вони були розподілені на різних суддів, серед яких була і Ніколайчук С.В. У трьох інших справах позивач надіслав до суду заяви про відкликання позовних заяв. Таким чином, справу про визнання наказу про його звільнення розглядала саме Ніколайчук С.В.
51. Ці обставини, на думку ГРД, мають ознаки маніпулювання системою авторозподілу.
52. Справу колишнього чоловіка кандидата було розглянуто у вкрай короткі терміни. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом 27 лютого 2014 року (четвер), наступного дня (28 лютого 2014 року – п’ятниця) вже було прийнято ухвалу про відкриття провадження і призначено засідання на 03 березня 2014 року (понеділок). На цьому ж засіданні суддя ухвалила рішення про задоволення позовних вимог. Попри заперечення відповідача, суддя Ніколайчук С.В. дійшла висновку, що заява про звільнення ОСОБА_1 була написана під тиском і звільнення є незаконним. Надалі рішення було залишено у силі судом апеляційної інстанції.
53. Кандидат пояснила, що поданням позову від імені її колишнього чоловіка займався його адвокат, питання щодо будь-яких процесуальних дій між кандидатом та її колишнім чоловіком не обговорювалися, а про наявність аналогічних зареєстрованих позовів їй стало відомо виключно в липні 2022 року після отримання запиту від Етичної ради про надання пояснень.
54. Колишній свекр судді – колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2, а перед тим – голова Апеляційного суду Дніпропетровської області. Будучи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_2 двічі розглядав дисциплінарні скарги щодо кандидата (29 серпня 2013 року та 15 жовтня 2014 року).
55. Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (у редакції, чинній станом на 2013 рік) не передбачено повідомлення судді щодо доповідача та складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які братимуть участь у розгляді скарги, відсутня була і процедура заявлення відводу членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім доповідача) на стадії до відкриття / відмови у відкритті дисциплінарного провадження.
56. На стадії розгляду дисциплінарної скарги, будучи ознайомленою зі складом членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що беруть участь у розгляді дисциплінарної скарги, вона б мала можливість заявити відвід для усунення потенційного конфлікту інтересів.
57. Додатково кандидат зазначила, що члени ГРД посилаються на Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, що не є релевантним до цих правовідносин, оскільки вказаний закон згідно з його Прикінцевими положеннями набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
58. Закон України «Про запобігання корупції» набрав чинності 26 жовтня 2014 року, введений в дію 26 квітня 2015 року.
59. Таким чином, кандидат пояснює, що на момент розгляду дисциплінарних скарг відповідно до чинного на той час законодавства ОСОБА_2 ні членом її сім’ї, ні близькою особою не був. Крім того, не було законодавчого розмежування «реального» та «потенційного» конфлікту інтересів.
60. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Чесність», «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» та «Відповідність способу життя статусу судді» (кандидата на посаду судді) (пункти 18, 21, 22, 23 Єдиних показників).
61. 3 2015 року чоловік кандидата декларував на праві користування легковий автомобіль «Audi Q7» 2010 року випуску, а з 2017 року – на праві користування – легковий автомобіль «Audi Q7» 2012 року випуску, власником обох був ОСОБА_3.
62. У своїх поясненнях Парненко В.С. зазначила, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 – давні друзі, ОСОБА_3 переїхав до міста Київ, а в Дніпрі залишилась його хвора мати. Автівку він залишав ОСОБА_2, щоб останній піклувався про матір.
63. ГРД зазначає, що у власності колишнього чоловіка кандидата перебував легковий автомобіль «Toyota Camry» 2013 року випуску, який у 2014 році був проданий, 25 липня 2014 року знятий з реєстрації. Водночас кандидат не задекларувала в майновій декларації за 2014 рік дохід від відчуження зазначеного авто. Для придбання вказаного автомобіля чоловік кандидата уклав кредитний договір. Однак, у жодній декларації кандидат не декларує зобов’язання фінансового характеру за вказаним кредитом, виплати за яким, відповідно до умов договору повинні були здійснюватися до 2016 року.
64. Кандидат пояснила, що не була обізнаною про будь-які фінансові зобов’язання свого колишнього чоловіка. Крім того, стосовно твердження ГРД щодо обов’язку декларування доходу від відчуження зазначеного автомобіля в майновій декларації за 2014 рік зазначила, що обов’язок щодо декларування таких доходів з’явився з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року.
65. У Прикінцевих положеннях цього закону зазначено, що декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період до 01 січня 2015 року подаються до Національного агентства з питань запобігання корупції в обсязі та за формою, передбаченими додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
66. Вказане, на думку кандидата, виключає наявність сумнівів у правильному заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2014 рік. 
67. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік суддя зазначила подарунок у грошовій формі від батька-пенсіонера в розмірі 300 000 грн. Потребують пояснень джерела доходу батька.
68. Кандидат пояснила, що її батько – ОСОБА_4 з 14 липня 2008 року був зареєстрованим фізичною особою–підприємцем 3 групи, з 1996 року і дотепер працює директором ТОВ «ВБФ «Монолітбуд», з 2005 року отримує пенсію за віком.
69. Кандидат зазначила, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору сума доходу ОСОБА_4 із січня 2022 року до грудня 2024 року становить 1 472 453 грн 55 коп., з відрахованими податками та обов’язковими платежами.
70. Відповідно до довідки про доходи № 1225602485426207 від 13 травня 2025 року, виданої пенсіонеру ОСОБА_4, останній перебуває на обліку в Білоцерківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області і отримує пенсію за віком, сукупний розмір якої за період sз січня 2022 року до липня 2024 року становить 601 685 грн 70 коп.
71. ГРД також вказала, що колишній чоловік судді з 2010 року володів офісним приміщенням у Дніпрі вартістю 740 250 грн на дату набуття права власності (еквівалент 92 000 доларів США станом на 2010 рік). Під час співбесіди з Етичною радою кандидат зазначала, що джерела походження коштів на придбання офісу їй невідомі, все що їй відомо – чоловік інвестував у будівництво офісу.
72. Кандидат підтверджує попередньо надані пояснення та додатково повідомляє, що до 2013 року не була знайома з ОСОБА_1, спільний побут з ним не вела та не мала відношення до укладання ним правочинів, у тому числі з придбання нерухомого майна, як і не мала відношення до джерел походження таких коштів.
73. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність» – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
74. Кандидат, не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення.
75. Так, 19 жовтня 2015 року кандидат проходила навчання «Антикорупційне законодавство: новели та застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» (4 академічні години). Проте згідно з відомостями ЄДРСР в цей день вона ухвалила рішення у 12 справах.
76. 25 січня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Вибори Президента України 2019: окремі аспекти судового врегулювання спорів, пов’язаних з виборами» у місті Запоріжжі. Водночас у ЄДРСР міститься рішення у справі № 160/9295/18, яке вона ухвалила у цей день у місті Дніпрі.
77. 29 травня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Оскарження нормативно-правових актів» (8 академічних  годин). У цей день вона ухвалила рішення у 6 справах.
78. 26 вересня 2019 року кандидат брала участь у семінарі «Особливості розгляду справ у порядку спрощеного провадження» (8 академічних годин). У цей день вона ухвалила рішення у 8 справах.
79. 28 лютого 2020 року кандидат брала участь у семінарі «Презумпція доброчесності судді, як основоположна засада діяльності дисциплінарного органу» (7 академічних годин). У цей день вона ухвалила рішення у 4 справах.
80. 25 березня 2021 року кандидат брала участь у семінарі «Правовий механізм захисту довкілля як складова національної безпекової політики України. Забезпечення доступу до екологічної інформації» (8 академічних годин). У цей день вона ухвалила рішення у 9 справах.
81. 16 квітня 2021 року кандидат брала участь у семінарі «Стандарти доказування в податкових спорах» (8 академічних годин). У цей день вона ухвалила рішення у 10 справах.
82. На вказаних семінарах кандидатка була або повний робочий день, або в іншому місті. Тому вона фізично не могла перебувати на робочому місці й ухвалювати рішення (деякі з них були ухвалені на засіданнях). І хоча певні семінари проводились онлайн, проте вони тривали 8 годин, а отже, суддя не могла б ухвалити 8–10 рішень у цей день. Указане може свідчити, що кандидатка або не перебувала на навчаннях або вносила до ЄДРСР рішення, які не ухвалювались у конкретний день. Велика кількість ухвалених рішень під час навчання може свідчити про систематичність ймовірних порушень.
83. Кандидат не підтверджує той факт, що у всі вказані календарні дати вона офіційно перебувала на навчанні за межами приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки навчання 29 травня 2019 року відбувалось у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а 25 березня 2021 року та 16 квітня 2021 року в онлайн-режимі.
84. Навчання 19 жовтня 2015 року, 25 січня 2019 року, 26 вересня 2019 року, 28 лютого 2020 року відбувалось в оф–лайн-режимі; 29 травня 2019 року вона брала участь у семінарі «Оскарження нормативно-правових актів», який проходив у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою здійснення функцій судді; 25 березня 2021 року та 16 квітня 2021 року – брала участь у семінарах в онлайн-режимі через платформу «Zoom».
85. Кандидат наголошує на тому, що не поєднує навчання із судовим розглядом справ, однак вважає, що підвищення знань та саморозвиток судді не є підставою для порушення прав осіб на своєчасний та розумний розгляд адміністративних справ, які звернулись до суду за судовим захистом, та не є підставою для відкладення розгляду справ через бажання судді до вдосконалення власних знань.
86. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання та потребує пояснень кандидата.
87. Так, у 2024 році Рада суддів України звернула увагу на ситуацію з тривалими відрядженнями суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя, до Національної школи суддів України (далі – НШСУ). За повідомленнями ЗМІ, це сталось через скарги громадськості на те, що окремі судді не здійснюють правосуддя у своїх судах, однак водночас перебувають у тривалих відрядженнях до НШСУ.
88. В оприлюдненому Радою суддів України списку суддів, які з 2021 до 2024 рік найчастіше відряджалися в НШСУ або досі перебували там у відрядженні, була і кандидатка, тоді діюча суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
89. Строки відрядження: 3 квітня – 19 травня 2023 року, 22 травня – 30 червня 2023 року, 3 липня – 1 вересня 2023 року, 4 вересня – 13 жовтня 2023 року.
90. Сукупно це близько 7 місяців. Метою відрядження було зазначено науково-методичне забезпечення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
91. Надалі з 16 жовтня 2023 року кандидатка була відряджена до Київського окружного адміністративного суду.
92. Кандидат підтверджує, що на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренева А.О. була відряджена до НШСУ.
93. Наказом ректора НШСУ була відряджена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для здійснення науково- методичної діяльності суду.
94. ГРД повідомила, що у 2021 році регіональні засоби масової інформації називали прізвище кандидата як судді, яка виносила рішення на користь власників незаконно встановлених білбордів, зокрема бізнесмена і політика ОСОБА_5. Йдеться про ухвали, які тимчасово забороняли проводити будь-які дії з білбордами. Такими ухвалами «прикривались» при нападі на працівників комунальної служби, які зносили білборди за рішенням міськради. У результаті сутичок було пошкоджено кілька машин комунальних служб, постраждали кілька комунальників, зокрема один із них дістав вогнепальне поранення в голову. Журналісти звинувачували кандидата у винесенні політично мотивованих протизаконних рішень.
95. Кандидат у поясненнях підтвердила, що у 2021 році нею розглядалися питання про забезпечення позову в низці адміністративних справ.
96. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, кандидат дійшла висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас невжиття таких заходів могло б призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим.
97. Вказані заходи забезпечення позову залишені в силі судом апеляційної інстанції.
98. Кандидат пояснює, що жодних політичних або особистих мотивів при винесенні цих рішень не мала. Керувалася виключно чинними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
99. Інформація щодо будь-яких обвинувачень журналістів стосовно неї їй є «невідомою».
100. Стосовно ухвалених рішень у зазначених справах виконавчим комітетом Дніпровської міської ради в особі міського голови Бориса Філатова було подано 4 скарги до Вищої ради правосуддя, які надалі залишено без розгляду.
101. Особа з таким самим анкетними даними, які має кандидат, є відповідачем у справі 757/38174/20-ц Печерського районного суду міста Києва про видачу судового наказу і стягнення заборгованості у розмірі близько 17 000 грн за комунальні платежі. Потребує перевірки, чи має кандидат у власності чи на праві користування квартиру в Печерському районі міста Києва.
102. Кандидат підтвердила наявність такої цивільної справи, однак зазначає, що судовий наказ з 27 жовтня 2020 року і дотепер не пред’явлений до виконання.
103. Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва про закінчення виконавчого провадження від 22 грудня 2023 року ВП № 71925394 виконавче провадження закінчено.
104. Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді. 
105. Співбесіду з Парненко В.С. проведено 12 червня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє. 
106. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. 

107. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
108. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
     1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
     2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
109. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
110. Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
111. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
112. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
113. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
114. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
115. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
116. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
117. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
118. Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: 

119. Надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
120. Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, за результатами оцінювання Комісією у складі палати, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності. 

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

121. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
122. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

122.1 Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

122.2 Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

122.3 Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

122.4 Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

123. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
124. Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
125. Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
126. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата для підтвердження власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
127. Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
128. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді. 
129. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
130. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
131. Надані Парненко В.С. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

132. Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіді продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
133. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, за результатами оцінювання Комісією у складі палати, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності. 

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

134. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
135. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
136. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. 
137. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

138. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

138. 1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
139. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники.
140. Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
141. Відповідно до підпункту 3 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
142. Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
143. Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно, демонструє високий рівень професійної мотивації.
144. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. 
145. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо. 
146. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
147. Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення. 
148. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів. 

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

149. Комісією не встановлено істотних обставин, які свідчать про невідповідність Парненко В.С. критеріям професійної етики та доброчесності.
150. Однак Комісія звертає увагу на таке.
151. Під час співбесіди кандидату було запропоновано прокоментувати висновок ГРД в частині наявності значної кількості посилань на російські та радянські джерела, що, на думку ГРД, є неетичним з огляду на російсько-українську війну, яка почалася в 2014 році і тривала на момент написання кандидатом дисертації.
152. Кандидат погодилася з тим, що її робота містить посилання на російські та радянські джерела, однак зауважила, що такі джерела використані нею саме для того, щоб навести негативні приклади змісту адміністративної відповідальності та з метою їх недопущення в національну правову систему надалі.
153. Комісія зауважує, що дисертаційна робота кандидата дійсно містить численні посилання на російські та радянські джерела, однак не погоджується із поясненнями кандидата.
154. Проаналізувавши наукову роботу кандидата, Комісією встановлено непоодинокі випадки, де кандидат погоджується з позицією, а також посилається на російських науковців, як на дослідників, які дають найбільш широку та ґрунтовну позицію щодо тлумачення різних аспектів об’єкту дослідження. Водночас жодного негативного забарвлення твердження цих авторів не набувають.
155. Так, на сторінці 37 дисертаційної роботи кандидат зазначила: «Складність категорії правового статусу підтверджує наявність численних визначень, що мають, відповідно, певну градацію за складністю та змістовністю. Зокрема, серед авторів найбільш ґрунтовних тлумачень цього феномена – М. Матузов. Він доводить, що поняття правового статусу є досить широким, адже включає такі складові, як: правоздатність, права й обов’язки (конституційні), що не є елементами конкретних правовідносин [141, с. 189–197]. Більш широко визначає цю категорію Л. Воєводін, який, окрім концептів «громадянство», «правоздатність», передбачає в ній усі права й обов’язки, що походять від норм будь-якої з правничих галузей. Крім цього, дають змогу розкрити категорію правового статусу також його принципи та гарантії. На думку науковця, головна роль у структурі правового статусу належить саме правам та обов’язкам, адже юридичне становище особи в суспільстві та державі усвідомлюється як правове утворення, що складається або із суто з прав і свобод, або переважно з головних прав і обов’язків, а також їх гарантій [46, с. 31]».
156. На сторінці 26 роботи кандидат вказала: «Тому, на нашу думку, варто погодитися з позицією К. Бєльського [26] щодо можливості формулювання поняття адміністративної відповідальності лише на основі різноманітності визначень, які доповнюватимуть, конкретизуватимуть і розкриватимуть одне одного».
157. На сторінці 104 роботи, посилаючись на російського автора Овчарову С., кандидат написала: «Тому варто погодитися з думкою дослідників про те, що вину юридичної особи в скоєнні адміністративного проступку слід розуміти як неприкладення юридичною особою зусиль, які допускає та вимагає законодавство, для виконання покладених на неї обов’язків, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, а також як невикористання наданих прав і можливостей для усунення причин адміністративного правопорушення [157, с. 18].»
158. Водночас Матузов М. – радянський автор, а Воєводін Л., Бєльський К., Овчарова С. – російські автори.
159. Комісія зауважує, що жодним чином не ставить під сумнів академічну свободу кандидата в її науковій діяльності та не надає оцінки обраним кандидатом джерелам.
160. Проте така поведінка кандидата може свідчити про недостатній рівень щирості та усвідомлення важливості надання достовірних пояснень під час співбесіди.
161.  Хоча зазначене й не свідчать про умисне намагання ввести в оману, однак демонструє недостатню відповідальність кандидата. Така поведінка може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, чесності та формальний підхід до конкурсної процедури.  
162. Таким чином, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
163. Крім того, Комісія звертає увагу на те, що у 2024 році Радою суддів України було оприлюднено список суддів, які з 2021 до 2024 року найчастіше відряджалися до НШСУ або досі перебували там у відрядженні, серед яких була і кандидат, чинна суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду на той час.
164. Так, протягом 2023 року кандидат була відряджена до НШСУ сукупно протягом близько 7 місяців.
165. Парненко В.С. пояснила, що діяла виключно на виконання наказу голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
166. Водночас на відповідне запитання члена Комісії кандидат повідомила, що хоч і діяла на виконання наказу голови суду, однак за її добровільною згодою.
167. Таким чином, маючи повноваження для здійснення правосуддя в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, протягом близько 7 місяців Парненко В.С. фактично не забезпечувала доступ до правосуддя, а була відряджена для здійснення науково-методичної діяльності. Водночас, після завершення відрядження Парненко В.С. до НШСУ її було відряджено до Київського окружного адміністративного суду.
168. Комісія звертає увагу на те, що відповідно до звітності Ради суддів України у 2023 році у Дніпропетровському окружному адміністративному суді із 55 посад суддів було заповнено всього 41 посаду. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у 2023 році мав навантаження значно вище за середнє по Україні.
169. Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють судді, тобто здійснення правосуддя є основним призначенням судді.
170. Уникнення виконання фундаментальних обов’язків судді, хоча й у спосіб, не заборонений законом, демонструє недостатній рівень професійної мотивації з точки зору стороннього поінформованого спостерігача.
171. У зв’язку із наведеним Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
172. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що більше за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

173. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
174. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
175. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко Вікторія Станіславівна набрала 710,57 бала.

2. Внести на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                                Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії                                                                                             Ярослав ДУХ

                                                                                                                       Роман КИДИСЮК

                                                                                                                       Олег КОЛІУШ

                                                                                                                       Роман САБОДАШ