Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 та допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» судді Арцизького районного суду Одеської області Гусєвої Наталії Дмитрівни,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2 188 суддями місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Арцизького районного суду Одеської області Гусєвої Н.Д.
Для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді 11 липня 2018 року суддя Гусєва Н.Д. не з’явилася.
Рішенням Комісії від 07 вересня 2018 року № 194/зп-18 причини неявки, зокрема, судді Гусєвої Н.Д. визнано поважними; визначено графік складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 88 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема Гусєвої Н.Д.
У межах вказаного іспиту 19 вересня 2018 року Гусєвою Н.Д. складено анонімне письмове тестування та виконано практичне завдання.
Рішенням Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та визначено, що за анонімне письмове тестування, зокрема, суддя Гусєва Н.Д. отримала 75,375 бала, а за виконання практичного завдання – 50 балів.
Питання про допуск судді Гусєвої Н.Д. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією не вирішувалося.
До Комісії 19 липня 2019 року надійшла заява Гусєвої Н.Д., у якій суддя висловлює незгоду із результатами виконаного нею практичного завдання, у зв’язку з чим просить переглянути рішення Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19. Заява судді не містить обґрунтування цієї незгоди.
Указану заяву Комісією розглянуто не було.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент звернення Гусєвої Н.Д. із заявою про перегляд рішення Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19) Комісія у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ з дня набрання чинності цим законом (07 листопада 2019 року) припинено повноваження членів Комісії.
Повноважний склад Комісії сформовано 01 червня 2023 року.
На сьогодні Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить норм, якими передбачено повноваження Комісії стосовно перегляду рішень, прийнятих палатою чи колегією, щодо результатів виконаних учасниками іспиту практичних завдань.
Згідно з пунктом 210-1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами), до повноважень Комісії у пленарному складі віднесено перегляд рішення, прийнятого палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
У пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року (справа № 9901/60/19) зазначено, що з аналізу положень статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна зробити висновок, що здійснення такого перегляду є дискрецією Комісії. Реалізація цих повноважень може здійснюватися за наявності певних обставин, що об’єктивно свідчать про необґрунтованість встановленого результату виконаного практичного завдання, зокрема порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання, встановлення помилок у спеціальному програмному забезпеченні, що надавали можливість ідентифікувати автора роботи тощо.
У вирішенні питання про перегляд рішення щодо результатів виконання практичного завдання Комісія керується важливим базовим принципом – оцінювання анонімних практичних робіт учасників процедур кваліфікаційного оцінювання, дотримання якого дозволяє забезпечити об’єктивність результатів такої оцінки та упередити їх викривлення, на відміну від оцінки персоніфікованої роботи.
Під час розгляду заяви Гусєвої Н.Д. про перегляд рішення Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 Комісія бере до уваги: 1) результати дослідження екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання, виконаного суддею Гусєвою Н.Д. в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді; 2) відсутність обставин, які б вказували на наявність порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання; 3) відсутність помилок у спеціальному програмному забезпеченні під час іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді; 4) відсутність інших обставин, що об’єктивно могли б свідчити про необґрунтованість встановленого результату виконаного практичного завдання.
Згідно з частиною другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83, частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній до 30 грудня 2023 року) Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення й Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Комісією.
Частинами першою та другою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній до 30 грудня 2023 року) передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 затверджено Порядок проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) викладено у нових редакціях.
Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано главою 6 розділу ІІ Положення, підпунктом 5.1 пункту 5 якої визначено, що критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів; ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів; діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.
Згідно з підпунктами 6.1–6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту. Мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18). Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Особливості допуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання врегульовано пунктами 7–9 глави 6 розділу ІІ Положення.
Приписами цих норм передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Водночас суддя (кандидат на посаду судді), який набрав менше мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.
Якщо суддя (кандидат на посаду судді) за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії він не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або таким, що не відповідає займаній посаді судді.
Відповідно до пунктів 9, 11 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 встановлено мінімально допустимий бал іспиту – 50 відсотків від максимально можливого бала в разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
Так, за результатами складеного анонімного письмового тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя Гусєва Н.Д. отримала 75,375 бала, що становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії, у зв’язку з чим була допущена до виконання практичного завдання.
За результатами виконання практичного завдання Гусєва Н.Д. набрала 50 балів, тобто менше 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії.
Водночас сумарний результат Гусєвої Н.Д. за складення анонімного тестування та виконання практичного завдання становить 125,375 бала, що перевищує мінімально допустимий бал іспиту ((90+120)/2=105). З урахуванням вимог пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення суддю має бути допущено до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
З огляду на викладене в Комісії відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення Комісії від 18 березня 2019 року № 34/зп-19 у частині визначення результатів виконаного суддею Гусєвою Н.Д. практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Отже, у задоволенні заяви Гусєвої Н.Д. слід відмовити.
Водночас під час іспиту Гусєва Н.Д. набрала бал, що перевищує мінімально допустимий то, Комісія вважає за можливе допустити її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З підстав зазначеного Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Відмовити судді Арцизького районного суду Одеської області Гусєвій Наталії Дмитрівні в задоволенні заяви про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 березня 2019 року № 34/зп-19.
2. Допустити суддю Арцизького районного суду Одеської області Гусєву Наталію Дмитрівну до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
