Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Ганни БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ,
представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Бондаренко-Легких Ганни Павлівни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
У грудні 2023 року Бондаренко-Легких Г.П. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Бондаренко-Легких Г.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Бондаренко-Легких Г.П. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 52,1 бала; 2) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 117 балів; 3) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації 138 балів; 4) знання історії української державності 40 балів. Загальний результат кандидата за критерієм професійної компетентності 347,1 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бондаренко-Легких Г.П. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
До Комісії 04 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 02 червня 2025 року (далі – висновок ГРД).
Членом Комісії – доповідачем (лист від 04 червня 2025 року № 32 дпс-907/24) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення Бондаренко-Легких Г.П. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Комісією у складі Другої палати 10 червня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом, під час якої обговорено результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Другої палати від 10 червня 2025 року № 86/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Бондаренко-Легких Г.П. набрала 655,35 бала; питання про підтвердження здатності Бондаренко-Легких Г.П. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді вирішено внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Основні відомості про кандидата
Бондаренко-Легких Г.П. народилася ________ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2001 році кандидат закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права.
Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 Бондаренко Г.П. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва строком на п’ять років; Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 446/2017 Бондаренко Г.П. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва.
На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Бондаренко-Легких Г.П. на посаді судді становив понад 13 років.
До дисциплінарної відповідальності Бондаренко-Легких Г.П. не притягалась.
Бондаренко-Легких Г.П. пройшла кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (рішення Комісії від 12 липня 2018 року № 1145/ко-18).
Розгляд питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики у пленарному складі
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затвердженого, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами) у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі Колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок Громадської ради доброчесності, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Комісією у пленарному складі досліджено матеріали досьє кандидата, зокрема висновок ГРД, письмові пояснення Бондаренко-Легких Г.П.; 14 липня 2025 року проведено співбесіду.
До Комісії 04 червня 2025 року надійшов висновок ГРД, у якому вказано про такі обставини:
1. Бондаренко-Легких Г.П. підозрюється у вчиненні дій, які мають ознаки корупційного правопорушення – вимагання та прийняття неправомірної вигоди, що свідчить про її невідповідність принципу непідкупності.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в інтернет-виданні «Еспресо», 23 грудня 2014 року в кабінеті судді Господарського суду міста Києва було проведено обшук у межах досудового розслідування за фактом вимагання неправомірної вигоди у сумі 22 000 дол. США. За даними джерел, оперативні заходи тривали протягом грудня 2014 року та виявили докази підготовки до одержання неправомірної вигоди. Розслідування здійснювалося за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. На момент опублікування цієї інформації судді не було оголошено підозру, що, за даними ЗМІ, пов’язано з неформальними переговорами щодо закриття провадження за грошову винагороду.
ГРД зазначає про відсутність підтвердженої інформації про те, що кандидат була офіційно звинувачена або притягнута до відповідальності, але фактичні обставини, описані у відкритих джерелах, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо її доброчесності та здатності діяти відповідно до принципів непідкупності та законності.
Бондаренко-Легких Г.П. заперечила обставини, викладені у висновку ГРД, та зазначила, що за період роботи в Господарському суді міста Києва обшуки в її кабінеті не проводились та підозра їй не вручалась. Кандидат зазначила, що інформація в статті не відповідає дійсності та звернула увагу на те, що події, про які йдеться в статті, відбувалися в грудні 2014 року, тому її статус як підозрюваної/обвинуваченої вже мав би бути офіційно визначений.
Комісія заслухала пояснення Бондаренко-Легких Г.П., дослідила подані нею документи, зокрема витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформований станом на 05 червня 2025 року. Цей документ підтверджує відсутність відомостей про її розшук, притягнення до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості.
Пояснення, надані кандидатом, Комісія вважає прийнятними та враховує, окрім документа згаданого вище, інформацію, викладену в листі Офісу Генерального прокурора від 01 квітня 2025 року № 25/2-28222ВИХ-25. У листі вказано, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (зі змінами), облік осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються в їх вчиненні, в інформаційній системі здійснюється з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного. За результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 31 березня 2025 року кримінальні провадження, у яких містяться відомості про притягнення Бондаренко-Легких Г.П. до кримінальної відповідальності як підозрюваної, не встановлені.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Другої палати та вважає, що пояснення Бондаренко-Легких Г.П. та надані нею документи спростовують викладені у висновку ГРД сумніви.
2. Джерела набуття прав на об’єкти цивільних прав кандидата та членів її сім’ї викликають обґрунтований сумнів в їх законності. Так, вартість об’єктів цивільних прав, набутих Бондаренко-Легких Г.П. та/або членами її сім'ї, можливо, не відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
ГРД зазначає про отримання кандидатом подарунка від сторонньої особи у розмірі 380 000 грн. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2018 рік (розділ II «Доходи, у тому числі подарунки») кандидат вказала про подарунок у грошовій формі в сумі 380 000 грн, отриманий від громадянина ОСОБА_1 (іноземця, який не є членом сім’ї судді і зв’язки з яким не задекларовані).
ГРД зазначає, що отримання значної суми від сторонньої особи викликає обґрунтовані сумніви щодо законної природи цього подарунка та мотивів дарувальника. Крім того, ГРД звертає увагу, що за результатами аналізу цієї декларації Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року за статтею 172-5 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року (справа № 761/6847/20) справу було закрито у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Також ГРД указує на отримання Бондаренко-Легких Г.П. та її чоловіком подарунків в значній грошовій сумі. Згідно з Декларацією за 2020 рік чоловік кандидата отримав подарунок у грошовій формі в сумі 2 160 000 грн від своєї матері; у Декларації за 2021 рік Бондаренко-Легких Г.П. вказала про подарунок у грошовій формі в сумі 2 750 000 грн, отриманий нею від матері.
ГРД зазначає, що мати кандидата та мати її чоловіка є пенсіонерами, у зв’язку з чим виникає сумнів щодо їх фінансової спроможності робити подарунки в такому розмірі.
Стосовно отримання подарунка від громадянина ОСОБА_1 кандидат пояснила, що в Декларації за 2018 рік задекларувала подарунок у грошовій формі в розмірі 380 000 грн від громадянина ОСОБА_1, оскільки перебувала з цією особою у фактичних шлюбних відносинах з урахуванням особливостей мусульманських релігійних традицій.
Також Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що в Декларації за 2018 рік не зазначила про спільне проживання з цією особою, оскільки на території України шлюб не був офіційно зареєстрований і спільного господарства вони не вели.
Бондаренко-Легких Г.П. звернула увагу, що обставини щодо отримання нею подарунка у грошовій формі від ОСОБА_1 були предметом перевірки НАЗК, за результатами якої до Шевченківського районного суду міста Києва надіслано протокол про адміністративне правопорушення від 20 березня 2020 року. За результатами розгляду справи № 761/6847/20 Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив постанову ід 30 червня 2020 року про закриття справи у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Комісія враховує рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та вважає прийнятними пояснення Бондаренко-Легких Г.П., тому погоджується з висновками Другої палати, що обставини отримання подарунка у грошовій формі від ОСОБА_1, викладені у висновку ГРД, не є достатньою підставою для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Аналогічними мотивами Комісія керується при оцінці інформації ГРД щодо несвоєчасного подання Бондаренко-Легких Г.П. повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Стосовно фінансової спроможності матері чоловіка зробити йому подарунок у грошовій формі в сумі 2 160 000 грн Комісія дослідила копії податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 (мати чоловіка) за 2011–2023 роки, врахувала пояснення кандидата та погоджується з висновками Другої палати, що Бондаренко-Легких Г.П. спростувала сумнів щодо достатності доходів матері її чоловіка для здійснення подарунка.
Також Комісією досліджено питання щодо джерел походження коштів у матері кандидата (ОСОБА_3) для здійснення їй подарунку у грошовій формі в сумі 2 750 000 грн.
Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що подарунок у грошовій формі здійснено за рахунок коштів від продажу її матір’ю квартири (розташована за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1). Кандидат надала Комісії копію договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2021 року, відповідно до якого продаж квартири вчинено за 3 025 676 грн, що на день укладення договору еквівалентно 108 000 дол. США.
Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що отримання матір’ю кандидата ОСОБА_3 доходу від продажу квартири підтверджує її фінансову спроможність зробити подарунок.
Водночас Комісія дослідила обставини набуття матір’ю у власність вказаної квартири. Так, відповідно до копії договору купівлі-продажу майнових прав від 25 березня 2019 року № 1402а мати кандидата ОСОБА_3 придбала майнові права на об’єкт нерухомості (квартиру загальною площею 68,91 кв.м в місті Києві АДРЕСА_1). Підпунктом 4.1 пункту 4 вказаного договору передбачено, що загальна вартість майнових прав на об’єкт нерухомості становить 620 190 грн, що є еквівалентом 24 907 дол. США.
З пояснень Бондаренко-Легких Г.П. слідує, що її мати профінансувала майнові права на квартиру у 2004 році шляхом укладення договору з ТОВ «Сантанна» та поступово (приблизно протягом двох років) сплачувала грошові кошти в сумі 371 000 грн, що на той час за курсом Національного банку України (далі – НБУ) було еквівалентно приблизно 70 000 дол. США.
Комісія дослідила інформацію про дохід матері кандидата: за період з 1998 до 2004 року її дохід становив 62 247 грн; з 2005 до 2009 року – 75 366 грн, з 2016 до 2017 року – 640 грн (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (відповідь № 1265092 від 04 квітня 2025 року).
Комісія критично сприймає пояснення Бондаренко-Легких Г.П., що доходи її батьків є вищими від тих, які відображені у відомостях Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, оскільки нею не надано Комісії жодної інформації та підтверджувальних документів про будь-які інші доходи батьків.
Ураховуючи викладене, Комісія погоджується з висновками Другої палати, що викладені обставини є підставою для зниження кількості балів на 15 за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
3. ГРД зазначила, що кандидат не вказала повної інформації в Деклараціях, про яку мала бути обізнана. А саме, у Декларації за 2015 рік не зазначено вартості квартири, придбаної 20 березня 2015 року її колишнім чоловіком, та вартості обручки «Сhораrd», придбаної 08 березня 2014 року. ГРД вказує, що відсутність інформації про вартість майна викликає сумніви щодо повноти та добросовісності декларування майна.
Крім того, ГРД зазначає, що в Декларації за 2016 рік (розділ 6 «Транспортні засоби») вказано автомобіль Нyundаі Ассеnt, дата набуття права – 30 липня 2011 року. Однак в деклараціях за попередні роки інформація про цей автомобіль не була відображена. Указане, на думку ГРД, свідчить про невідповідність даних у майнових деклараціях за різні роки, що є ознакою можливого порушення вимог доброчесності, адже безпідставні розбіжності у відомостях, поданих у деклараціях за різні періоди, належать до типових ознак недоброчесної поведінки.
Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що вартість квартири їй була невідома, оскільки квартира не придбавалась, а була успадкована її колишнім чоловіком ОСОБА_4 від батька.
Стосовно вартості обручки «Сhораrd» кандидат зазначила, що обручка була придбана та подарована її колишнім чоловіком з нагоди реєстрації шлюбу у 2015 році, у зв’язку з чим вартість на момент заповнення Декларації за 2015 рік їй не була відома.
Стосовно невідображення у Декларації за 2015 рік вартості обручки та квартири, яка була набута колишнім чоловіком, Комісія зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Водночас абзацом третім частини п’ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.
Комісія бере до уваги, що на момент подання кандидатом Декларації за 2015 рік (виправленої) чинними були роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджені рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 (зі змінами, далі – Роз’яснення НАЗК).
Відповідно до пункту 13 Роз’яснень НАЗК за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність. При цьому вартість об'єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину. Правила відображення в декларації вартості майна мають особливості залежно від типу майна: - для об’єктів нерухомості зазначається як вартість на дату набуття об’єкта у власність, володіння або користування, так і вартість відповідно до останньої проведеної оцінки. Якщо вартість на дату набуття об’єкта на певному праві не відома суб’єкту декларування і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати помітку «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою - якщо така оцінка не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку «Не відомо».
Крім того, у пункті 23 Роз’яснень НАЗК вказано, що Закон не вимагає від суб’єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначати «Не відомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).
Також відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.
Абзацом п’ятим пункту 3 частини першої статті 46 вказаного Закону передбачено, що декларування цінного рухомого майна, зазначеного у цьому пункті (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі вважає, що обставини, викладені у висновку ГРД, не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно автомобіля Нyundаі Ассеnt Бондаренко-Легких Г.П. пояснила, що в Декларації за 2016 рік відобразила дату набуття автомобіля у власність її матір’ю – 30 липня 2011 року та зазначила, що до 2016 року не користувалася вказаним автомобілем. Кандидат надала Комісії копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Нyundаі Ассеnt», датою реєстрації якого зазначено 30 липня 2011 року.
Оскільки у Комісії відсутні докази, які б підтверджували користування Бондаренко-Легких Г.П. вказаним автомобілем до 2016 року, її пояснення щодо зазначеної в Декларації за 2016 рік дати набуття права користування 30 липня 2011 року як дати набуття у власність автомобіля її матір’ю Комісія вважає прийнятними.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі погоджується з висновками Другої палати, що встановлені обставини не свідчать про невідповідність кандидата критерію доброчесності.
4. ГРД зазначила, що кандидат надала недостовірну інформацію в деклараціях доброчесності судді, що є порушенням принципів правдивості та відкритості. У деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2019 роки Бондаренко-Легких Г.П. вказала, що не вчиняла дій, які можуть мати наслідком притягнення її до юридичної відповідальності. Однак 28 січня 2016 року та 14 листопада 2019 року судами було встановлено вину кандидата у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди). ГРД зазначає, що невідображення кандидатом цієї інформації в деклараціях доброчесності свідчить про навмисне приховування фактів, що мають значення для оцінки доброчесності.
Комісія вважає переконливими пояснення Бондаренко-Легких Г.П., що інформація про її притягнення до відповідальності була відображена нею в деклараціях доброчесності судді за 2016 та за 2019 роки в розділі «Примітки».
Комісією встановлено, що листом Національної поліції України (Департамент інформаційно-аналітичної підтримки) від 25 березня 2025 року № 21-1851/25 надано інформацію про притягнення у 2016 та 2019 роках Бондаренко-Легких Г.П. до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Бондаренко-Легких Г.П. у деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2019 роки на питання «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» обрала відповідь «Підтверджую».
У Декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат надала додаткові пояснення до пункту 22: «За моє життя мене було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафів, що, на мою думку, не є проступком, що свідчить про недоброчесність…».
Водночас у Декларації доброчесності судді за 2019 рік Бондаренко-Легких Г.П. надала додаткові пояснення такого змісту: «У пункті 22, надаючи відповідь на запитання «підтверджую», маю на увазі, що йдеться про відповідальність за вчинення проступків або правопорушень, що не виключає в себе притягнення до адміністративної відповідальності. Протягом 2019 року один раз притягалась до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху – штраф у розмірі 540 грн сплачено у повному обсязі».
Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані нею в розділі «Додаткові пояснення» декларацій доброчесності за 2016 та 2019 роки, Комісія погоджується з висновками Другої палати, що вказані вище факти не є достатніми для визнання кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та не є суттєвими, оскільки, заповнюючи вказані декларації доброчесності, кандидат не мала умислу приховати відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Комісією досліджено обставини придбання кандидатом у власність квартири, розташованої за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, вартістю 912 000 грн.
Кандидат надала письмові та усні пояснення під час співбесіди, в яких указала, що квартира була придбана за рахунок коштів від продажу квартири за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3, та яка була надана у власність її матері безоплатно, на підставі ордера на житлове приміщення.
Бондаренко-Легких Г.П. зазначила, що доказами законності походження коштів, які були витрачені нею на інвестування у фонді будівництва для придбання майнових прав на квартиру 75 кв.м у місті Києві, а згодом і набуття права власності на цю квартиру, є ордер на безоплатне надання житла її родині; свідоцтво про право власності на вказане житло; договір купівлі-продажу квартири за адресою: м. Київ, АДРЕСА_3; пояснення її матері (ОСОБА_3).
Під час співбесіди Бондаренко-Легких Г.П. зазначила, що кошти в рахунок оплати квартири за адресою: місто Київ, АДРЕСА_2, були внесені її матір’ю.
Бондаренко-Легких Г.П. не надала Комісії підтверджувальних документів про доходи батьків, які дозволили б внести грошові кошти в рахунок оплати квартири вартістю 912 000 грн.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що основним джерелом походження коштів для придбання квартири був дохід, отриманий від продажу квартири АДРЕСА_3 в місті Києві. За її словами, продаж було здійснено за іншу суму, аніж та, що вказана в договорі купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року (у договорі зазначено 25 000 грн).
Комісією досліджено копію ордера на житлове приміщення від 23 травня 1987 року; копію договору купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року; пояснення матері кандидата (ОСОБА_3); остаточний розрахунок вартості об’єкта інвестування Договір № кв1312085 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-І» виду А від 27 березня 2007 року, надані кандидатом на підтвердження пояснень.
Комісія критично ставиться до пояснень кандидата щодо джерел походження коштів для придбання квартири та погоджується з висновками Другої палати, що реальні доходи кандидата на посаду судді та її близьких осіб ставлять під сумнів можливість набуття прав на вказаний вище об’єкт.
Ураховуючи викладені обставини, кандидат не спростувала сумніву щодо відповідності вартості об’єктів цивільних прав, набутих нею, розміру її доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
Таким чином, Комісія вважає, що Друга палата дійшла правильного висновку щодо зниження кількості балів на 15 за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» з указаних підстав.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі погоджується, що деякі із досліджених обставин Другою палатою правильно кваліфіковано як такі, що є підставою для зменшення кількості балів кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Дослідивши висновок ГРД, письмові пояснення та пояснення, надані під час співбесіди з кандидатом, Комісія у пленарному складі погодилась із висновками Другої палати, викладеними в рішенні Комісії від 10 червня 2025 року № 86/ас-25.
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Бондаренко-Легких Г.П. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженим рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, Вища кваліфікаційна комісія суддів України десятьма голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
визнати Бондаренко-Легких Ганну Павлівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК (за)
Члени Комісії Михайло БОГОНІС (за)
Віталій ГАЦЕЛЮК (за)
Ярослав ДУХ (за)
Роман КИДИСЮК (за)
Олег КОЛІУШ (за)
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ (за)
Олексій ОМЕЛЬЯН (за)
Руслан СИДОРОВИЧ (за)
Сергій ЧУМАК (за)
Галина ШЕВЧУК (проти)
