Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Олега КОЛІУША,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК (доповідач)
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Максима ОЛІЙНИКА,
представника Громадської ради доброчесності Ореста БУМБИ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Олійника Максима Юрійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Олійник Максим Юрійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Олійника М.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Олійник М.Ю. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 52,60 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 150 балів; 4) практичне застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 126,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 369,10 бала.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Олійника М.Ю.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. доповідачем визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Олійником М.Ю. 05 червня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 04 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 01 листопада 2025 року (далі – висновок ГРД).
Членом Комісії – доповідачем листом від 05 листопада 2025 року № 32 дпс-264/24 запропоновано Олійнику М.Ю. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену у висновку ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню з рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного висновку ГРД.
Олійником М.Ю. надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Комісією 13 листопада 2025 року у складі колегії № 1 проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії № 1 від 13 листопада 2025 року № 559/ас-25 визначено, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Олійник М.Ю. за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 717,26 бала.
Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Олійника М.Ю. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Основні відомості про кандидата.
Олійник Максим Юрійович ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.
Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобув у 2007 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області строком на 5 років.
Присягу судді склав 04 липня 2013 року.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 01 грудня 2021 року № 612/2021 Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області.
Рішенням Голови Верховного Суду про відрядження судді від 10 червня 2022 року № 220/0/149-22 Олійника М.Ю. відряджено до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з 10 червня 2022 року.
Стаж роботи на посаді судді становить понад 10 років (на момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі).
До дисциплінарної відповідальності Олійник М.Ю. не притягався.
Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі 08 грудня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом.
Зокрема, обговорено питання, що стали підставою для висновку ГРД:
1. Кандидат допускав позапроцесуальні відносини з учасниками процесу, які могли вплинути або створити враження можливого впливу на результати розгляду справ. У пункті 23 «Наведіть перелік не більше п’яти осіб, які можуть надати Вам рекомендацію» анкети судді, поданої 12 березня 2018 року, Олійник М.Ю. зазначив суддів Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 (звільнена у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 14 вересня 2021 року № 1988/0/15-21) та ОСОБА_2. У цьому ж суді з квітня 2003 року до липня 2013 року працював і кандидат — на посадах секретаря судового засідання, консультанта та помічника судді.
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року у справі № 311/85/15-ц було закрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2. Водночас в ухвалі вказано, що відповідач є суддею Василівського районного суду Запорізької області.
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 12 січня 2016 року у справі № 311/4536/15-а задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області, де вказано статус ОСОБА_1 як судді Василівського районного суду Запорізької області.
Обидва рішення у цих справах ухвалював суддя Олійник М.Ю.
На думку ГРД, розгляд Олійником М.Ю. справ за участю колишніх колег, які до того ж були вказані ним як особи, що можуть надати йому рекомендацію, об’єктивно створює сумніви в незалежності і безсторонності судді. Таким чином, кандидат допустив розгляд справ за наявності конфлікту інтересів.
2. Суддя оскаржив висновок ГРД від 16 червня 2019 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 16 червня 2019 року, визнано протиправним та скасовано.
На думку ГРД, позиваючись до Громадської ради доброчесності, Олійник М.Ю. як суддя мав би бути обізнаним з основними положеннями адміністративного процесу щодо предмета адміністративної юрисдикції та адміністративної процесуальної дієздатності. Ініціювання такого позову дає підстави щонайменше сумніватися в сумлінності кандидата, особливо враховуючи наявність правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 800/264/17, щодо статусу ГРД.
Також ГРД було додатково надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання, а саме: у 2018 році кандидат отримав дохід від відчуження квартири загальною площею 51,4 кв.м у місті Токмак Запорізької області у розмірі 49 776 грн, що еквівалентно 1830 доларів США за середньорічним курсом за 2018 рік. На думку ГРД, сума відчуження квартири є заниженою; у 2022 році кандидат та його сім’я безоплатно користувалися двома квартирами, розташованими в містах Бурштин та Івано-Франківськ, які не належать близьким особам, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» містить ознаки подарунка; родина кандидата, ймовірно, має зв’язки з особою, яка підтримує агресію російської федерації щодо України.
До Комісії 25 листопада 2025 року надійшов висновок ГРД у новій редакції про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олійника М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно зі змістом висновку ГРД у новій редакції підстава невідповідності кандидата на посаду судді Олійника М.Ю. критеріям доброчесності та професійної етики – оскарження Олійником М.Ю. у судовому порядку висновку ГРД від 16 червня 2019 року тепер віднесено до інформації. В іншій частини висновок ГРД залишено без змін.
Так, стосовно можливого прийняття рішень у судових справах в умовах конфлікту інтересів Олійник М.Ю. пояснив, що в пункті 23 анкети судді він вказав цих осіб як таких, що могли надати характеристику його професійній діяльності з огляду на попередній спільний досвід роботи із ними, і це не було пов’язано з наявністю близьких стосунків, зокрема в 2003–2013 роках він працював у Василівському районному суді Запорізької області та перебував у службових відносинах із суддею ОСОБА_1, яка на той час була головою цього суду, а в судді ОСОБА_2 – працював помічником. Водночас він лише вказав цих осіб у анкеті, однак не звертався до них за рекомендаціями та не отримував від них жодних характеристик.
Справи розглядалися у відкритих судових засіданнях; вирішувалися лише процесуальні питання, без розгляду суті спору. Сторони були належним чином повідомлені, підстав для відводу не заявляли, а судові рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.
Кандидат наголосив, що в його діях був відсутній як реальний, так і потенційний конфлікт інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», об’єктивні обставини не свідчать про наявність між ним та зазначеними суддями будь-яких особистих стосунків.
Також кандидат додав, що оцінку вказаним обставинам вже було надано в рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 530/ко-19 та Вищої Ради правосуддя від 11 лютого 2021 року № 324/0/15-21, прийнятих у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді Михайлівського районного суду Запорізької області Олійника М.Ю. на відповідність займаній посаді
Комісія у пленарному складі зауважує, що відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. За статтею 2 Кодексу суддівської етики суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним у процесі прийняття рішень.
У пунктах 49, 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності зазначено, що судді у своїй діяльності повинні завжди обирати такий підхід, який є безстороннім та виглядає таким ззовні, не допускаючи видимої упередженості, з рівноправним ставленням до сторін, підтримуючи баланс між сторонами та забезпечуючи чесний розгляд для кожної зі сторін.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя. Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Закон не покладає на суддю обов’язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що наведена обставина обґрунтовано слугувала підставою для зменшення Комісією у складі колегії кількості балів кандидата Олійника М.Ю. за відповідним показником критерію доброчесності з огляду на наявність обставин, що, на думку стороннього спостерігача, можуть поставити під сумнів його неупередженість.
Окрім того, у засіданні обговорені й інші обставини, відображені у висновку ГРД та з’ясовані Комісією у складі колегії під час оцінювання кандидата.
Із урахуванням власної оцінки Комісія у пленарному складі погодилась з тим, що за своїм характером такі обставини не впливають на висновок про відповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики, однак є суттєвими і вливають на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями та детально проаналізовані в рішенні Комісії у складі колегії від 13 листопада 2025 року № 559/ас-25.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у разі призначення до складу Комісії (наявності) шістнадцяти членів рішення про підтвердження здатності кандидатом здійснювати правосуддя у відповідному суді вважається прийнятим за умови наявності не менш ніж одинадцять голосів «ЗА» членів Комісії (тобто дві третини від складу).
За результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Олійник М.Ю. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Олійника Максима Юрійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олег КОЛІУШ
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Людмила ВОЛКОВА
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
