Про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Отчак Нелі Ярославівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Нелі ОТЧАК,

розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Отчак Нелі Ярославівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

        Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
7. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
8. У грудні 2023 року Неля Отчак звернулась до Комісії із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.

9. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Отчак Нелю Ярославівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
10. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
11. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
12. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
13. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Отчак Н.Я.
14. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
15. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
16. З огляду на зазначене вище Отчак Н.Я. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 44,3 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 126 балів; 4) практичне застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 130 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності  – 339,5 бала.
17. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Отчак Н.Я.
18. 06 серпня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
19. 25 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Отчак Н.Я. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21- 6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
20. До Комісії 25 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Отчак Нелі Ярославівни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 листопада 2025 року (далі – Висновок).
21. Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
22. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
23. Кандидат у 2012 році захистила дисертацію на тему: «Правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення» (далі – Дисертація) та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Захист Дисертації відбувся 15 листопада 2012 року в засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.19 у Національному університеті «Львівська політехніка».
24. Під час дослідження змісту Дисертації ГРД виявила факти порушення кандидатом академічної доброчесності.
25. У дисертації виявлено 21 фрагмент академічного плагіату та 8 фрагментів фальсифікацій, що стосуються висновків дисертаційного дослідження та висновку наукової статті, які мають бути оригінальними та сформульованими самостійно. Так, кандидатом використано запозичення з двох підручників (окремими сторінками), статті з вебсайту «Wikipedia», трьох дисертацій колег із Львівського університету внутрішніх справ, двох дисертацій російських науковців, законодавства російської федерації тощо.
26. ГРД під час перевірки встановлено, що на 7 джерел у тексті Дисертації не зроблено посилання, а саме на джерела за номерами 81, 188, 206, 230, 234, 241, 242, зазначені у переліку літератури Дисертації, що свідчить про недотримання академічної доброчесності щодо надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації, що визначено пунктом 2 статті 42 Закону України «Про освіту».
27. Виявлено такі фальсифікації, як заміщення понять і викривлення змісту наукових результатів інших дослідників (зокрема, це механічна підміна термінів: наприклад, заміна понять у роботах Бурди С.Я. та Купріної Н.Ю.), що створює хибне уявлення про результати дослідження та їх застосовність. На думку ГРД, така штучна адаптація чужих результатів під власну тему Дисертації є окремим грубим порушенням.
28. Обсяг, характер і повторюваність запозичень, а також використання російських джерел без належного аналізу та без зазначення авторства може свідчити про непоодинокий, а системний, умисний та свідомий характер порушень, що створює видимість наукового дослідження.
29. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у 2012 році не існувало нормативної вимоги щодо відсотка «унікальності» тексту, робота проходила перевірку антиплагіатних програм у кількох установах, зокрема у Вищій атестаційній комісії Міністерства освіти і науки України, яка не виявила збігів, на що вказує ГРД.
30. На думку ГРД, наведені пояснення не спростовують фактів порушень з огляду на таке.
31. ГРД висновує, що кандидат порушила академічну доброчесність у грубій, системній та умисній формі при здобутті наукового ступеня кандидатки юридичних наук, що є підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
32. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав». Вартість об’єктів цивільних прав, набутих членами сім’ї кандидата, не відповідає розміру їх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Право на об’єкти цивільних прав оформлено з ознаками приховування особи кандидата як імовірного власника або користувача, набуте членами її сім’ї за ціною, що істотно відрізняється від ринкової.
33. ГРД встановила, що кандидат в різні періоди часу користувалась транспортними засобами, які на праві власності належать її сестрі, ОСОБА_1. Йдеться про такі автомобілі:
    1. Легковий автомобіль марки «Audi Q8» 2018 року випуску, вартістю 1 300 000 грн (еквівалентно 32 418 дол. США). Дата набуття кандидатом права користування цим транспортним засобом (12 листопада 2022 року) співпадає з датою набуття ОСОБА_1 права власності на цей автомобіль. Тобто автомобіль перебував у користуванні кандидата з моменту його придбання. Крім того, на переконання ГРД, задекларована вартість автомобіля є нижчою за ринкову, оскільки станом на 22 листопада 2025 року ціна подібного автомобіля становила щонайменше 41 000 дол. США;
    2. Легковий автомобіль Honda CR-V 2018 року випуску, дата набуття права власності сестрою кандидата – 11 травня 2018 року.
34. Надалі вказаний транспортний засіб був відчужений ОСОБА_1 на користь чоловіка кандидата ОСОБА_2 шляхом укладання договору купівлі-продажу. Упродовж 2018–2022 років кандидат декларувала право користування цим автомобілем. Також ГРД акцентує увагу на тому, що цей автомобіль ввезений на територію України у новому стані.
35. ГРД відзначає наявність обґрунтованого сумніву стосовно установлених фактів, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), доходи сестри кандидата у відповідні періоди становили переважно незначні грошові надходження та кошти від продажу рухомого і нерухомого майна, розміри яких не співвідносяться з видатками для придбання за ринковою вартістю транспортних засобів марки «Audi Q8» та «Honda CR-V».
36. ГРД висловлює сумнів стосовно наявності коштів у сім’ї кандидата для придбання автомобіля марки «Honda CR-V» 2018 року випуску. Задекларована вартість цього автомобіля становить 1 200 000 грн (еквівалентно 32 500 дол. США). Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2021 рік грошові активи кандидата на кінець звітного періоду становили 48 000 дол. США та 300 000 грн, у чоловіка кандидата – 8 000 дол. США. Згідно з відомостями декларації кандидата за 2022 рік у ОСОБА_2 відсутні заощадження на кінець звітного періоду, а заощадження Отчак Н.Я. становили 38 000 дол. США. На переконання ГРД, доходи родини кандидата не співвідносяться з видатками для придбання вказаного транспортного засобу.
37. Наведені обставини, на думку ГРД, свідчать про те, що транспортні засоби набуті ОСОБА_1 не за рахунок її власних підтверджених доходів, а в інтересах кандидата чи членів її сім’ї для приховування реального обсягу майна та уникнення обов’язку щодо його декларування. Кандидат та члени її сім’ї не мали достатньо коштів для придбання транспортного засобу марки                «Honda CR-V».
38. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
39. Кандидат не зазначила в декларації достовірної та відомої їй інформації, про яку має бути обізнаною.
40. У декларації за 2016 рік кандидатом зазначено, що зареєстрованим місцем проживання, яке збігається з фактичним, є м. Львові. Водночас у декларації не зазначено будь-якого об’єкта нерухомості, який у звітний період належав родині кандидата на праві власності або користування.
41. Кандидат у своїй декларації за 2017 рік вказала, що 30 квітня 2014 року набула право користування (реєстрація та фактичне проживання) житловим будинком загальною площею 154,8 кв.м, що знаходиться у м. Львів. При цьому у декларації за 2016 рік відсутні відомості про вказаний об’єкт нерухомості.
42. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають зокрема дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина першої статті 181 Цивільного кодексу України, частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
43. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у 2016 році разом з сім’єю (чоловіком та ІНФОРМАЦІЯ_1 дітьми) проживала у житловому будинку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Львів, АДРЕСА_1, про що вказала у декларації за 2016 рік. Кандидат наголосила, що після публікації Національним агентством з питань запобігання корупції відповідних роз’яснень з 2016 року декларувала користування цим об’єктом нерухомості.
44. Крім того, на запитання щодо розбіжності у датах набуття права користування цим житловим будинком кандидат відповіла, що будинок з 23 серпня 2013 року належить на праві власності її матері. У деклараціях за 2017, 2018 роки Отчак Н.Я. вказала датою набуття права користування — 30 квітня 2014 року, тобто дату своєї реєстрації у цьому будинку. Натомість у деклараціях за 2019–2024 роки вона помилково зазначила дату державної реєстрації права власності своєю матір’ю, а не фактичну дату набуття права користування. На її думку, така розбіжність виникла через неправильну консультацію, надану під час навчання, та стала системною.
45. Втім, застереження ГРД викликає не заповнена графа про фактичне місце проживання кандидата, а сам факт недекларування права користування об’єктами нерухомості у 2016 році, яке відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» виникало в кандидата й членів її сім’ї незалежно від того, чи були вони власниками зазначеного майна, що передбачає обов’язок зазначати в декларації усі об’єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. При цьому ГРД відзначає, що інформацію про зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання, зазначену у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування», необхідно дублювати у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.
46. У деклараціях за 2017–2018 роки кандидат вказує дату набуття права користування житловим будинком загальною площею 154,8 кв.м – 30 квітня 2014 року, а у деклараціях за 2019–2024 роки – 23 серпня 2013 року.
47. Таким чином, кандидат не декларує відомостей про зазначений житловий будинок у декларації за 2016 рік, допускає розбіжності у датах набуття права користування об’єктом нерухомого майна, відображених у деклараціях за 2017–2024 роки.
48. На переконання ГРД, недекларування кандидатом права власності / користування об’єктами нерухомості викликатиме у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо доброчесності судді та її відповідності, зокрема, критерію чесності.
49. Отчак Н.Я. у розділі «3. Об’єкти нерухомості» декларацій за 2016–2019 роки зазначила земельну ділянку загальною площею 120 кв.м, що знаходиться у с. Мшана Городоцької громади Львівської області, яка з 06 липня 2022 року належить на праві власності її чоловіку. У деклараціях за 2020–2024 роки площа вказаної земельної ділянки задекларована розміром 1 200 кв.м.
50. У своїх поясненнях кандидат повідомила, що згідно з державним актом серії __ № ______, виданим на підставі рішення п’ятої сесії шостого скликання Міланської сільської ради від 02 лютого 2011 року № 121, її чоловіку належить земельна ділянка загальною площею 0,1200 га, що еквівалентно 1 200 кв.м. У декларації за 2021 рік кандидатом правильно відображено площу цієї земельної ділянки розміром 1 200 кв.м. У попередніх деклараціях кандидатом допущено помилку в арифметичних розрахунках через неправильно переведену площу, зазначену в гектарах, у квадратні метри.
51. ГРД звернула увагу, що помилка стосується об’єкта нерухомого майна, який декларувався протягом багатьох років, і може додатково свідчити про несумлінність кандидата.
52. Отчак Н.Я. у деклараціях за 2019–2024 роки зазначила земельну ділянку загальною площею 95 кв.м, що знаходиться у м. Львові, власником якої є мати кандидата, ОСОБА_3. Право користування цією земельною ділянкою Отчак Н.Я. та члени її сім’ї набули 04 червня 2014 року, натомість у деклараціях кандидата за 2016–2018 роки відомості про неї відсутні.
53. ГРД наголосила на необхідності зазначення такої інформації у деклараціях відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».
54. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що не була обізнана про факт державної реєстрації вказаної земельної ділянки та вважала, що ОСОБА_3 перебуває в процесі оформлення відповідних документів.
55. Кандидат у деклараціях за 2020–2024 роки вказала земельну ділянку загальною площею 166 кв.м., що знаходиться у м. Львові, власником якої є ОСОБА_3. Право користування цією земельною ділянкою кандидат та члени її сім’ї набули 05 жовтня 2010 року, проте відомості про вказану земельну ділянку у деклараціях кандидата за 2016–2019 роки відсутні.
56. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що не була обізнана про факт державної реєстрації земельної ділянки та вважала, що її мати перебуває в процесі оформлення відповідних документів, а тому не декларувала права користування цією земельною ділянкою до 2020 року. Водночас кандидат підтвердила користування цією земельною ділянкою з 05 жовтня 2010 року.
57. ГРД зауважила, що суб’єкт декларування зобов’язаний бути обачним щодо декларування відомостей про майно, яким володіє або користується він чи члени його сім’ї. Посилання кандидата на відсутність інформації, ненадання документів матір’ю або її припущення про «незавершеність оформлення» не звільняють від обов’язку декларувати майно, яким кандидат та її сім’я фактично користувались з 05 жовтня 2010 року.
58. Отчак Н.Я. у деклараціях за 2020–2024 роки вказала, що з 13 грудня 2016 року її чоловік набув право користування житловим будинком загальною площею 177,2 кв.м, що знаходиться у с. Мшана Львівської області та належить на праві власності ОСОБА_3. Натомість відомості про цей житловий будинок у деклараціях кандидата за 2016–2019 роки відсутні.
59. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 з 05 січня 2017 року зареєстрований у житловому будинку за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Мшана, АДРЕСА_2, що з 13 грудня 2016 року на праві власності належить ОСОБА_3, який вона успадкувала після смерті її чоловіка. У деклараціях за 2016–2019 роки кандидат не зазначила права користування цим будинком її чоловіком, оскільки з 2017 року до 2020 року цей будинок був виключно місцем фактичної реєстрації її чоловіка, але він ним не користувався. Кандидат визнала помилку та пояснила, що вказана у декларації за 2020 рік дата – 13 грудня 2016 року є датою набуття права власності, а не датою виникнення у ОСОБА_2 права користування цим житловим будинком.
60. Кандидат у деклараціях за 2020–2024 роки вказала, що з 15 березня 2018 року її чоловік набув право користування земельною ділянкою загальною площею 2 500 кв.м, що знаходиться у с. Мшана Львівської області, власником якої є ОСОБА_3. Натомість відомості про вказану земельну ділянку у деклараціях кандидата за 2018–2019 роки відсутні.
61. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що дата – 15 березня 2018 року є датою державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3. Ця земельна ділянка з цільовим призначенням «для обслуговування житлового будинку» знаходиться за адресою: Львівська область, Городоцький район, с. Мшана, АДРЕСА_2. Підставою користування цією земельною ділянкою її чоловіком була реєстрація за вказаною адресою. Упродовж 2018–2019 років ОСОБА_2 фактично не користувався цією земельною ділянкою, а зазначена кандидатом дата – 15 березня 2018 року є помилкою, оскільки відображає дату набуття права власності, а не дату виникнення права користування земельною ділянкою її чоловіком.
62. На переконання ГРД, аналіз поданих кандидатом декларацій свідчить про системне повторення однієї й тієї ж помилки, пов’язаної з неправильним визначенням дати виникнення права користування / права власності на майно та дати набуття права власності. Це може свідчити про недбалість у розмежуванні базових категорій декларування та нерозуміння обов’язку щодо зазначення майнових прав членів сім’ї. Повторюваність цієї помилки впродовж кількох звітних періодів свідчить про не уважність при заповненні декларацій і несумлінність у виконанні вимог фінансової прозорості.
63. Кандидат у деклараціях за 2020–2022 роки зазначила, що з 11 травня 2018 року набула права користування легковим автомобілем марки «HONDA CR- V» 2018 року випуску, власником якого є ОСОБА_1. Проте відомості про цей транспортний засіб у деклараціях кандидата за 2018–2019 роки відсутні.
64. У поясненнях кандидат зазначила, що вказана у декларації за 2020 рік дата – 11 травня 2018 року є датою набуття ОСОБА_1 права власності на цей транспортний засіб. Упродовж 2018–2019 років цей автомобіль кандидатом не використовувався. Таким чином кандидат припустилась помилки під час декларування, сплутавши дату набуття права користування з датою набуття права власності, однак зазначила, що така помилка була допущена неумисно.
65. На думку ГРД, повторюваність такої помилки свідчить про неналежну сумлінність при виконанні обов’язку декларування.
66. Отчак Н.Я. обіймає посаду судді Шептицького міського суду Львівської області. У деклараціях за останні роки кандидат вказує місцем свого фактичного проживання м. Львів. При цьому відстань від місця фактичного проживання кандидата до місця її роботи становить близько 80 км. Таку відстань із використанням власного транспортного засобу можна подолати приблизно за 1 год. 30 хв. за умови гарних погодних умов та відсутності ремонтних робіт на шляху слідування.
67. На думку ГРД, у розсудливого стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів стосовно можливості  щоденного подолання кандидатом відстані від місця проживання до місця роботи та у зворотному напрямку (більше 3-х годин на день з урахуванням значних витрат на паливо).
68. Відповідно до декларації за 2020 рік Отчак Н.Я. з 29 жовтня 2020 року набула у власність вантажний автомобіль марки «Volkswagen Transporter» 2002 року випуску. Вартість транспортного засобу на дату набуття кандидатом права власності на нього у декларації відсутня, що суперечить вимогам щодо повноти та достовірності відображення відомостей про майно, передбаченим Законом України «Про запобігання корупції».
69. ГРД наголошує, що у декларації відображаються транспортні засоби, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають у їхньому володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів у звітному періоді. Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування ( підпункт «а» пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції, чинній на момент подання декларації).
70. Незазначення кандидатом у декларації відомостей стосовно вартості набутого у власність транспортного засобу унеможливлює перевірку фінансової можливості та джерел походження коштів, за рахунок яких було здійснено придбано автомобіль.
71. У попередніх деклараціях кандидат зазначала вартість нежитлового приміщення загальною площею 118,5 кв.м, яка на дату набуття права власності становила 693 667 грн. У декларації за 2024 рік вартість цього об’єкта нерухомого майна не вказана та обрана позначка «[Не застосовується]».
72. У поясненнях кандидат повідомила, що у період з 2012 року до 2019 року приміщення використовувалось для здійснення нею адвокатської діяльності. Після призначення кандидата на посаду судді офісне приміщення майже три роки нею не використовувалось, а з 20 вересня 2022 року передане у безоплатне користування чоловіку за договором позички. Надалі згідно з договором оренди від 01 жовтня 2022 року ФОП ОСОБА_2 передав це приміщення у строкове платне користування ГО «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем». Доходи від надання його в оренду кандидат відобразила у деклараціях за 2022–2024 роки.
73. ГРД висловила обґрунтований сумнів стосовно недекларування кандидатом вартості об’єкта нерухомості та наявності підтверджених доходів, достатніх для його придбання. На думку ГРД, надані кандидатом пояснення не містять інформації стосовно джерел походження коштів для придбання цього нежитлового приміщення.
74. Відповідно до декларацій Отчак Н.Я. у користуванні кандидата та членів її сім’ї перебуває значна кількість об’єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_3, яка з 2012 року не працевлаштована. Частину цього майна ОСОБА_3 успадккувала після смерті її чоловіка. На переконання ГРД, наявні в матеріалах досьє кандидата на посаду судді відомості не дають можливості встановити джерела походження коштів та їх достатність для набуття або будівництва об’єктів нерухомого / рухомого майна родиною матері кандидата.
75. ГРД вважає, що окреме застереження викликає набуття у власність матір’ю кандидата нежитлового приміщення у м. Львові (згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 26 травня 2020 року загальною вартістю 795 200 грн (еквівалентно 31 813,83 дол. США).
76. Вказані обставини викликають у ГРД обґрунтовані сумніви щодо наявності у матері кандидата підтверджених джерел доходів, достатніх для придбання житлових будинків значної площі та дороговартісних майнових прав на нежитлове приміщення, особливо з огляду на тривалий період її непрацевлаштованості.
77. ГРД встановила, що кандидат виїжджала за межі України в період дії воєнного стану:

• 11 червня 2023 року – 18 червня 2023 року (виїзд — Смільниця, в’їзд — Лужанка). У цей період донька кандидата кордон не перетинала. Кандидат виїжджала разом із сином, який з нею не повернувся;

• 22 грудня 2023 року – 05 січня 2024 року (виїзд — Шегині, в’їзд — Краківець) кандидат виїжджала разом із дочкою;

• 07 квітня 2025 року – 13 квітня 2025 року (виїзд — Ужгород, в’їзд — Чоп (Тиса)). У цей період зафіксовано одночасний виїзд та в’їзд кандидата та її дочки;

• 05 липня 2025 року – 21 липня 2025 року (виїзд та в’їзд — Шегині) кандидат виїжджала разом із дочкою.

78. Також ГРД встановила, що у ці ж дати чоловік кандидата перетинав кордон України, зокрема 04 липня 2025 року — 22 липня 2025 року через пункт пропуску «Шегині».
79. Відповідно до пунктів 2 – 14 постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» у разі введення в Україні воєнного стану члени Кабінету Міністрів України, судді мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
80. Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину / дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
81. У ГРД відсутні документи щодо правових підстав кожного виїзду кандидата, зокрема рішень про службові відрядження, підтверджень необхідності відвідування / супроводу дитини за кордон або підтверджень кандидатом свого фактичного перебування за межами України. З огляду на вимоги пунктів 2—14 Правил зазначені виїзди потребують документального підтвердження правомірності та відповідності спеціальному правовому режиму перетину кордону посадовими особами судової влади під час воєнного стану. Відсутність таких підтверджень створює обґрунтований сумнів щодо дотримання кандидатом обмежень, установлених чинним законодавством для суддів у період дії воєнного стану.
82. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України кандидат з 2006 до 2020 року здійснювала адвокатську діяльність, проте відомості про її членство у Національній асоціації адвокатів України у деклараціях за 2016—2018 роки відсутні.
83. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що не вказала інформації про членство в Національній асоціації адвокатів України упродовж 2016–2018 років помилково, оскільки роз’яснення Національного агентства з цього приводу з’явились у 2019 році.
84. ГРД критично ставиться до таких пояснень кандидата з огляду на таке. Національну асоціацію адвокатів України слід вважати самоврядним професійним об’єднанням адвокатів. Інформація про членство в такому об’єднанні або про входження до його керівних, ревізійних чи наглядових органів повинна бути відображена у декларації відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.
85. Суддею Отчак Н.Я. при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у більшості випадків звільнено винних осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення, зокрема у справах №№ 459/4210/21, 459/4191/21, 459/838/22, 459/1744/23, 459/474/24, 459/2573/20, 459/3593/21, 459/1903/24, 459/4006/21, 459/2393/24.
86. Стосовно сина кандидата, ОСОБА_4, у Залізничному районному суді м. Львова розглядаються матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Розгляд справи призначений на 04 грудня 2025 року.
87. З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист голові Шептицького міського суду Львівської області про надання інформації про загальну кількість розглянутих суддею Отчак Н.Я. заяв про самовідвід, відвід, справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, про визнання особи недієздатною, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
88. 10 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. За період з 28 липня 2020 року до 07 жовтня 2025 року суддею Отчак Н.Я. подавалось 5 заяв про самовідвід; 14 заяв про відвід судді Отчак Н.Я.; суддею розглянуто 13 заяв про відвід інших суддів, 2 справи про позбавлення батьківських прав; 13 справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, з них: у 4 справах позов задоволено, в 1 справі в позові відмовлено, в 1 справі провадження закрито, у 4 справах – позови залишено без розгляду, 3 справи направлено за підсудністю; 1 справу про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини залишено без розгляду; 27 справ про визнання особи недієздатною: у 25 справах заяву задоволено, 1 справу закрито, в 1 справі заяву залишено без розгляду; 289 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП: у 252 справах накладено адміністративне стягнення, закрито провадження у 37 справах у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (32 справи), закінченням строків накладення адміністративного стягнення (5 справ); у 6 справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, осіб визнано винними та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
89. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 15 жовтня 2025 року членом Комісії було направлено запит до Львівського державного університету внутрішніх справ про надання інформації щодо рейтингових показників та заохочень науково-педагогічного працівника університету Отчак Н.Я.
90. 16 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь ректора Львівського державного університету внутрішніх справ Дмитра Швеця на запит, в якій зазначено, що за результатами розрахунку індивідуального рейтингу науково-педагогічних працівників кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ Отчак Н.Я. у 2017/2018 навчальному році займала 19 місце серед 20 членів кафедри; у 2018/2019 навчальному році – 16 місце; у 2019/2020 – 15 місце серед 17 членів кафедри. За результатами розрахунку індивідуального рейтингу науково-педагогічних працівників Львівського державного університету внутрішніх справ у 2017/2018 навчальному році Отчак Н.Я. займала 222 місце з 265; у 2018/2019 навчальному році 178 місце з 246; у 2019/2020 навчальному році – 164 місце з 234. За період з 01.09.2014 до 07.07.2020 заходи заохочення та стягнень до Отчак Н.Я. не застосовувались.
91. Для формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 03 жовтня 2025 року Отчак Н.Я. було направлено запит, у якому запропоновано надіслати на електронну пошту Комісії інформацію (за наявності) про постановлені стосовно неї судові рішення щодо застосування заходів процесуального примусу та з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами; дисциплінарні скарги, подані нею як адвокатом щодо суддів, заяви про відвід суддів.
92. 10 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на запит, в якій кандидат повідомила, що стосовно неї судові рішення про застосування заходів процесуального примусу, судові рішення з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами не постановлювались. Отчак Н.Я. не подавала дисциплінарних скарг щодо суддів та не заявляла відводів суддів.
93. Членом Комісії було направлено запит до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області для отримання інформації щодо скарг (заяв) на дії адвоката Отчак Н.Я. та рішення, прийняті за результатами їх розгляду.
94. 07 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь від голови КДК адвокатури Львівської області, в якій зазначено, що до КДК не надходили скарги, не здійснювались дисциплінарні провадження стосовно адвоката Отчак Н.Я., до дисциплінарної відповідальності вона не притягувалася.
95. Кандидату 26 листопада 2025 року було надіслано висновок ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
96. 01 грудня 2025 року до Комісії надійшла відповідь Отчак Н.Я. на вказаний запит.
97. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 26 листопада 2025 року членом Комісії було направлено запит Отчак Н.Я., у якому запропоновано надіслати на електронну пошту Комісії інформацію (за наявності) стосовно підстав безоплатного користування кандидатом упродовж 2018–2022 років легковим автомобілем марки «HONDA CR-V» 2018 року випуску та упродовж 2022–2024 років легковим автомобілем марки «AUDI Q8» 2018 року випуску, які належать на праві власності ОСОБА_1; пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) для встановлення джерел походження грошових коштів у розмірі 1 300 000 грн для придбання 22 листопада 2022 року ОСОБА_1 легкового автомобіля марки «AUDI Q8» 2018 року випуску; пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) стосовно доходів та видатків родини кандидата упродовж 2010-2013 років з урахуванням побутових витрат для проживання.
98. 01 грудня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
99. Отчак Н.Я. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
100. Співбесіду з кандидатом проведено 02 грудня 2025 року. На початку співбесіди Отчак Н.Я. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
101. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.
102. Рішенням Комісії від 02 грудня 2025 року № 630/ас-25 визначено, що кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Отчак Неля Ярославівна за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання набрала 689,62 бала. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Отчак Нелі Ярославівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

ІІІ. Основні відомості про кандидата.

103. Отчак Неля Ярославівна, народжена ___________ року, на момент подання заяви мала __ рік. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00205151 від 18 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до довідки / витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
104. Повну вищу юридичну освіту Отчак Н.Я. здобула у 2005 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста-юриста.
105. У 2013 році Отчак Н.Я. захистила дисертацію за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» у Національному університеті «Львівська Політехніка» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук (дисертація на тему «Правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення»).
106. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 20 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Отчак Н.Я. обіймала такі посади: з 2002 до 2005 року – старший державний виконавець у відділі державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції; з 2005 до 2007 року – головний державний виконавець у Державній виконавчій службі у Городоцькому районі; з 2011 до 2012 року – провідний юрист у ЗАТ ВКК «Еталон»; з 2012 до 2014 року – начальник служби юридичного, кадрового та організаційного забезпечення у ПрАТ ВКК «Еталон»; з 2014 до 2015 року – викладач кафедри гуманітарних дисциплін у Львівському державному університеті фізичної культури; з 2015 до 2016 року – доцент кафедри гуманітарних дисциплін у Львівському державному університеті фізичної культури; з 2016 до 2017 року – в.о. доцента кафедри адміністративно-правових дисциплін факультету № 6 у Львівському державному університеті внутрішніх справ; з 2017 до 2018 року – доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін факультету № 6 у Львівському державному університеті внутрішніх справ; з 2018 до 2020 року – доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін юридичного факультету у Львівському державному університеті внутрішніх справ; з 2020 року і до цього часу обіймає посаду судді Червоноградського міського суду Львівської області (Червоноградський міський суд Львівської області з 30 квітня 2025 року перейменовано на Шептицький міський суд Львівської області відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 25 квітня 2025 року).
107. Указом Президента України від 02 липня 2020 року № 265/2020 Отчак Н.Я. призначено на посаду судді Червоноградського міського суду Львівської області. Присягу склала 28 липня 2020 року.

ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.

108. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
109. Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 23 березня 2026 року.
110. Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Отчак Нелі Ярославівни, зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
111. Стосовно припущення ГРД, що Дисертація має ознаки академічної недоброчесності, оскільки в ній використано результати наукової діяльності, викладеної у підручниках, дисертаціях колег, дисертаціях російських науковців, законодавстві російської федерації, кандидат відзначила таке:
     1. Дисертація пройшла всі передбачені процедурою захисту етапи наукової експертизи. За результатами перевірки у Дисертації не виявлено плагіату. Крім того, під час її підготовки нормативні вимоги до оформлення не містили прямої вказівки на необхідність окремих посилань при використанні загальнотеоретичних методологічних схем, які вважалися загальновідомими та усталеними в юридичній науці.
     2. Дослідження джерел однакової тематики і використання загальновідомих навчальних матеріалів не є умисним запозиченням конкретного авторського тексту. Подібність окремих синтаксичних конструкцій у наведених ГРД фрагментах, на думку кандидата, зумовлена тим, що в адміністративно-правовій науці сформувалась усталена модель опису механізму правового регулювання, яка передбачає використання стандартних наукових формулювань щодо системи норм, форм і методів адміністративної діяльності та організаційних повноважень органів публічної влади. Таким чином, збіг окремих формулювань пояснюється кандидатом їх методологічною спільністю в межах однієї правової науки, а не запозиченням чужого тексту.
     3. Стосовно збігів із матеріалами вебсайту «Wikipedia» кандидат заначила, що це є результатом опрацювання теорії права, загальновідомих наукових положень.
112. Кандидат погоджується, що використання робіт російських науковців на цей час є некоректним, водночас зазначає, що при підготовці дисертаційної роботи у 2010–2012 роках користувалась друкованими примірниками. Нині неможливо безпосередньо порівняти роботу Н.Ю. Купріної та її дисертаційне дослідження з огляду на відсутність першоджерела.
113. 20 березня 2026 року кандидат надіслала додаткові пояснення  стосовно питань, пов’язаних із дотриманням академічної доброчесності під час підготовки та захисту Дисертації, в яких повідомила про таке.
     1. У січні 2026 року кандидатом за допомогою Інтернет-сервісу StrikePlagiarism перевірено текст Дисертаційної роботи на наявність академічного плагіату, за результатами перевірки 11 лютого 2026 року складено відповідний звіт. Установлено, що частка подібностей, пов’язаних із використанням усталених фраз, стандартних виразів, сталих словесних конструкцій, зокрема й тих, які застосовує законодавець у чинному законодавстві України, випадкових текстових співпадінь та інших подібностей, які не можуть вважатись плагіатом, становить 2,37%.
     2. На момент захисту Дисертації спеціалізованого законодавства, у якому б визначався вичерпний перелік зловживань, що вважаються порушенням академічної доброчесності, не було. Тоді діяв Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423. Поняття «академічний плагіат» закріплено Законом України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII.
     3. Захист Дисертації відбувся у 2012 році, при підготовці та захисті кандидат дотримувалась вимог з урахуванням законодавства та академічних правил, чинних на момент захисту.
114. Кандидатом долучено Довідку про результати перевірки на академічний плагіат рукопису дисертації Отчак Нелі Ярославівни на тему: Правове забезпечення виконавчого провадження у справах про адміністративні правопорушення».
115. Визначаючись щодо зазначених обставин, викладених у Висновку ГРД, Комісія зазначає таке.
116. Рішення про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук Отчак Н.Я. є чинним.
117. Процедура кваліфікаційного оцінювання судді є автономною за своєю правовою природою та здійснюється незалежно від процедур встановлення фактів академічної недоброчесності, які належать до компетенції Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Відсутність рішення НАЗЯВО не обмежує повноваження Комісії надавати оцінку відповідним обставинам виключно в контексті критеріїв доброчесності та професійної етики судді, без втручання у сферу наукової атестації.
118. У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та від 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності.
119. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 17 Єдиних показників доброчесності суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо він, зокрема, але не виключно, перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації; дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.
120. Рада суддів України також відзначає: коли правник має намір стати суддею, він повинен усвідомлювати, що його поведінка буде оцінюватись ретроспективно щодо беззаперечного дотримання ним правил етичної поведінки, установлених в його професії, а також недопущення порушень, які суперечать етичним стандартам суддів [Коментар до Кодексу суддівської етики / упоряд. Є. Краснов, О. Хотинська-Нор. Київ: ВАІТЕ, 2026, с. 21].
121. Стаття 52 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060- XII та стаття 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, що були чинними на момент захисту Дисертації, зобов’язували науковців дотримуватися етичних норм і поважати право на інтелектуальну власність.
122. Пунктом 16 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого  звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 567 (чинний на момент захисту кандидатом Дисертації), була передбачена можливість зняття з розгляду дисертації незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело.
123. Постановою загальних зборів Національної академії наук України від 15 квітня 2009 року № 2 схвалено Етичний кодекс ученого України (далі – Етичний кодекс), метою якого є визначення загальних етичних принципів, яких кожен із науковців і викладачів має дотримуватися у своїй роботі.
124. Цей Кодекс також встановлює норми поведінки для науковців. Пунктом 2.3 учених зобов’язано забезпечувати бездоганну чесність та прозорість на всіх стадіях наукового дослідження, вважати неприпустимими прояви шахрайства, зокрема фабрикування та фальшування даних, піратства та плагіату.
125. У розділі 2 Кодексу наукової етики Української федерації вчених, затвердженого Українською федерацією вчених у 2005 році, порушеннями в наукових дослідженнях вважається: фальсифікація; переробка і плагіат; невизнання авторства або значного інтелектуального внеску в наукову роботу; використання нової інформації, ідей або даних із конфіденційних рукописів або приватних бесід; порушення правил використання архівних документів; невиконання державного законодавства, статутів та колективних договорів академій, вищих навчальних закладів та науково-дослідницьких організацій, положень про безпеку наукової праці.
126. Отже, навіть за відсутності формалізованого законодавчого визначення академічного плагіату на момент підготовки дисертації обов’язок належного цитування, коректного використання джерел та недопущення привласнення результатів чужої інтелектуальної діяльності був складовою загальних етичних і правових стандартів наукової діяльності.
127. Оцінюючи кандидата на посаду судді за вказаним показником Комісія у складі колегії констатувала, що в Дисертації кандидата наявні певні  факти неналежного оформлення посилань на використані наукові джерела, а також окремі текстові збіги з роботами інших авторів.
128. Однак, на переконання колегії, такі обставини радше свідчили про неуважність кандидата під час підготовки дисертаційної роботи, ніж про умисел привласнення наукових досягнень інших осіб чи системний або злісний характер порушень академічної доброчесності. Матеріали досьє також не давали підстав для висновку про свідоме формування кандидатом хибного уявлення щодо самостійності та новизни отриманих нею наукових результатів. Також колегія відзначила, що захист Дисертації відбувся у 2012 році, тобто задовго до призначення кандидата на посаду судді. На момент її підготовки та захисту кандидат не перебувала на посаді судді й не була носієм підвищених стандартів професійної етики, які застосовуються до суддівського корпусу.
129. Комісія у складі колегії виснувала, що зазначені обставини, зважаючи на свою малозначимість, були підставою для застосування пунктів 5.11-5.12 Положення, а саме зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
130. Комісія у пленарному складі не погоджується з таким висновком колегії про те, що встановлені обставини є підставою виключно для зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики. На переконання Комісії у пленарному складі, важливим є не лише сам факт наявності збігів, а їх характер, обсяг і повторюваність, які у сукупності дозволяють оцінити їх не як поодинокі технічні похибки, а як системне єдине явище в межах наукової роботи.
131. Колегія помилково кваліфікувала виявлені порушення, застосувавши критерій «неуважність». Колегією було залишено поза увагою зафіксовані текстові збіги з розгорнутими синтаксичними конструкціями щонайменше семи різних авторів, а також з матеріалами вебсайту «Wikipedia». Колегія не врахувала, що виявлені ГРД фрагменти відтворюють цілісні авторські конструкції, включаючи специфічну послідовність думок, вибір лексичних засобів і структуру речення, - елементи, що є результатом індивідуального авторського вибору, а не галузевого стандарту.
132. Отже, «неуважність» не може бути достатнім поясненням у випадку множинних збігів, що охоплюють різні джерела та мають структурно завершений характер, оскільки такі збіги об’єктивно потребують активних дій із відтворення тексту, а не можуть виникнути випадково або виключно внаслідок технічних похибок.
133. Комісія у пленарному складі також відзначає, що часова віддаленість захисту дисертації від призначення на посаду судді пом’якшує правову оцінку виявлених обставин, оскільки Єдині показники доброчесності застосовують без будь-яких часових обмежень.
134. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).
135. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критерію доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.
136. Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, Комісія виходить із того, що саме сукупний ефект встановлених фактів, а не кожен із них окремо формує обґрунтований сумнів у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
137. З огляду на вказані обставини Комісія у пленарному складі вважає, що наявні обґрунтовані сумніви у відповідності кандидата Отчак Н.Я. критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», та оцінює викладені обставини як істотну невідповідність кандидата зазначеним показникам.
138. Стосовно безоплатного користування кандидатом автомобілем марки «Audi Q8» 2018 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_1, та джерел походження грошових коштів у сестри кандидата для його придбання Комісія встановила таке.
139. Сукупний дохід родини сестри кандидата упродовж 2019–2022 років становив 6 458 858, грошові кошти від продажу автомобіля марки «Honda CR-V» 2018 року випуску – 1 200 000 грн без урахування коштів від відчуження у 2020 році автомобіля марки «Nissan Juke», оскільки Комісії не вдалось установити ціну його відчуження. Таким чином, орієнтовний дохід родини сестри кандидата у 2022 році становив 7 658 858 грн. Витрати населення у Львівській області на двох осіб у 2019–2021 роках становили 604 118 грн. Орієнтовний розмір грошових коштів для придбання цього автомобіля становив 7 054 740 грн. Із наведеного висновується, що у родини сестри кандидата вистачало коштів для придбання 12 листопада 2022 року автомобіля марки  «Audi Q8» 2018 року випуску, вартістю 1 300 000 грн. Отже, Комісія у складі колегії обґрунтовано відхилила висновок ГРД в частині того, що розмір доходів не дозволяв родині сестри кандидата набути у власність вказаний автомобіль, оскільки ГРД не було враховані доходи чоловіка сестри, ОСОБА_5.
140. Однак, як правильно відзначила колегія під час співбесіди, кандидат не змогла пояснити чим обумовлена необхідність користування нею саме автомобілем марки «Audi Q8» 2018 року випуску з огляду на супутні витрати на обслуговування цього транспортного засобу, зокрема значні витрати на паливо, оскільки вона щоденно у робочі дні долає відстань понад 160 км від фактичного місця проживання у м. Львові до місцезнаходження Шептицького міського суду Львівської області та у зворотному напрямку.
141. Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, метою і завданням кваліфікаційного оцінювання може охоплюватись не тільки дослідження законності походження активів кандидатів на посаду судді (судді) та членів його сім’ї, але і його близьких осіб. Це питання особливо гостро постає перед Комісією, якщо існує «майновий зв’язок» між кандидатом на посаду судді (суддею) та близькою особою чи членом сім’ї. Наприклад, активи, набуті близькою особою кандидата на посаду судді (судді), надалі безоплатно передаються у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) або членам його сім’ї.
142. Вирішуючи це питання, Комісія виходить із того, що неврахування обставин набуття у власність близькими особами активів, які надалі були безоплатно передані у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) чи членам його сім’ї, зробить ілюзорною саму процедуру кваліфікаційного оцінювання. Більше того, це свідчитиме про неналежне дослідження Комісією відомостей, що містяться в досьє кандидата на посаду судді.
143. На переконання Комісії, безоплатно набуваючи у власність чи користування актив, кандидат на посаду судді (суддя) має бути готовим вжити додаткових розумних заходів для з’ясування законності джерел походження коштів, використаних дарувальником (надавачем майна в користування) для придбання майна. Така потреба, серед іншого, зумовлена необхідністю унеможливити саме припущення того, що кандидат на посаду судді, який вже є суддею, може використовувати механізм набуття активів через близьких осіб як спосіб «легалізації» володіння таким активом.
144. Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
145. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1: високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.
146. Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено, що кандидат відповідає критерію доброчесності лише за умови відсутності обґрунтованих сумнівів щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя задекларованим доходам, а також бездоганності поведінки в особистому житті та професійній діяльності.
147. Зазначене узгоджується зі змістом пункту 22 Єдиних показників, згідно з яким рівень життя кандидата відповідає задекларованим доходам, якщо його майновий стан не викликає обґрунтованих сумнівів у можливості правомірного його формування. Єдині показники передбачають оцінку: повноти декларування майна та його вартості; відповідності вартості відчуження ринковій; витрат, які мають відповідати рівню життя та задекларованим доходам.
148. Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання під час встановлення істотності порушень беруться до уваги, зокрема, тяжкість діяння, його можливі наслідки, суб’єктивна сторона поведінки та інші релевантні обставини. У цьому контексті невідповідність між задекларованими доходами та способом життя, зокрема користування дороговартісним автомобілем, свідчить про невідповідність способу життя кандидата, яке не може бути пояснено звичайними життєвими обставинами.
149. Водночас Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) оприлюднило список автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2023 році. Податок «на розкіш» сплачують фізичні та юридичні особи, повідомляється на сайті Мінекономіки. До переліку потрапили автомобілі з об’ємом двигуна понад 2,5 літрів. Рік випуску – від одного року та п’яти залежно від марки авто. До списку потрапили такі машини: Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porshche, Rolls-Royce, Toyota.
150. Критерії доброчесності та професійної етики передбачають не лише арифметичну точність заповнення декларацій, але й внутрішню логічну узгодженість задекларованих відомостей зі способом життя, який фактично демонструє кандидат. Суттєва різниця між рівнем задекларованих доходів та користуванням дороговартісним майном формує обґрунтований сумнів щодо належного рівня фінансової прозорості.
151. Як вже відзначалось, матеріали досьє не дають підстав ставити під сумнів фінансову спроможність сестри кандидата та членів її сім’ї щодо набуття у власність транспортних засобів, якими кандидат користувалася у відповідні періоди.
152. Водночас навіть за відсутності сумнівів щодо законності джерел походження коштів членів сім’ї кандидата системне користування кандидатом дороговартісним майном може створювати у розсудливого стороннього спостерігача уявлення про невідповідність способу життя кандидата очікуваним стандартам стриманості та прозорості, пов’язаним зі статусом судді.
153. Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що спосіб життя, який демонструє кандидат, є суттєвою обставиною, яка знижує рівень довіри до доброчесності кандидата та свідчить про відхилення від очікуваних стандартів поводження судді.
154. Оцінюючи такі обставини в їх сукупності, Комісія у складі колегії, з якою погоджується Комісія у пленарному складі, вирішила зменшити бали за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
155. Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД, на переконання Комісії у пленарному складі, кандидат надала обґрунтовані пояснення. Комісія у складі колегії надала їм належну та вичерпну оцінку.
156. Під час закритого обговорення «ЗА» підтвердження здатності кандидата на посаду судді Отчак Н.Я. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді проголосувало сім членів Комісії (Віталій ГАЦЕЛЮК, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан МЕЛЬНИК, Андрій ПАСІЧНИК, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ), «ПРОТИ» – сім членів Комісії (Ярослав ДУХ, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Ігор КУШНІР, Олексій ОМЕЛЬЯН, Сергій ЧУМАК, Галина ШЕВЧУК).
157. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
158. Отже, у разі призначення до складу Комісії (наявності) шістнадцяти членів рішення про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді вважається прийнятим за умови наявності не менш ніж одинадцяти голосів «ЗА» (тобто дві третини від складу Комісії).
159. Таким чином, кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
160. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України

вирішила:

визнати Отчак Нелю Ярославівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                         Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії                                                       Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                Ярослав ДУХ

                                                                                Роман КИДИСЮК

                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                Олег КОЛІУШ

                                                                                Ігор КУШНІР

                                                                                Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                Роман САБОДАШ

                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

                                                                                Сергій ЧУМАК

                                                                                Галина ШЕВЧУК