Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Андрія ТОМЧУКА,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Томчука Андрія Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Томчук Андрій Валерійович звернувся до Комісії із заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Томчука Андрія Валерійовича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Томчука А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Томчука А.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Томчук А.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 49,2 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 128 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації 117,5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності 334,7 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Томчука А.В. Цим рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
До Комісії 24 та 29 квітня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Томчука А.В. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 27 квітня 2025 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Томчука А.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД у висновку зазначила, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав (підпункти 2 і 5 пункту 21 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 за таких обставин:
Кандидат 07 вересня 2013 року набув право власності на автомобіль «Volkswagen Touareg» 2013 року випуску за 515 тис. грн. Водночас його річний дохід у 2013 році становив 156 тис. грн.
Томчук А.В. з 2010 року обіймав посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду, а згодом – Вінницького окружного адміністративного суду.
За інформацією ЄДРФОПП, у 2011 році Томчук А.В. отримав дохід 77 740 грн, у 2010 році – 47 067 грн, в 2009 році – 35 617,08 грн, у 2008 році – 38 525,54 грн, за перші три квартали 2012 року – 101 049,04 грн.
Отже, викликає сумніви в його здатності накопичити суми, які він зберігав на депозитних рахунках:
|
№ рахунка |
Валюта |
Дата відкриття |
Сума депозиту |
Дата закриття |
Сума |
|
НОМЕР_1 |
UAH |
14.07.2011 |
100,00 |
22.07.2011 |
100,00 |
|
НОМЕР_2 |
UAH |
06.05.2009 |
100 418,00 |
14.07.2011 |
102 699,44 |
|
НОМЕР_3 |
UAH |
11.06.2009 |
1 660,00 |
14.07.2011 |
39 129,13 |
|
НОМЕР_4 |
UAH |
07.09.2009 |
1 760,00 |
12.05.2010 |
1 974,61 |
|
НОМЕР_5 |
UAH |
14.07.2011 |
141 828,00 |
21.08.2012 |
161 507,81 |
|
НОМЕР_6 |
UAH |
20.07.2011 |
104 656,00 |
21.08.2012 |
119 031,44 |
|
НОМЕР_7 |
UAH |
05.05.2008 |
85 850,00 |
06.05.2009 |
100 418,27 |
Наприклад, у травні 2009 року кандидат вніс на рахунок 100 тис. грн, хоча за рік до того заробив 38 525,54 грн та придбав авто (у 2008 році придбав автомобіль «SUBARU LEGACY» 2008 року випуску, який продав в 2013 році за 120 тис. грн).
З огляду на викладене пояснення судді про джерела походження коштів на придбання автомобіля в 2013 році виглядають непереконливими. До внесення коштів на депозитні рахунки він не міг одночасно придбавати вартісне майно і вносити кошти на депозити.
Суддя Томчук А.В. у відповіді на висновок ГРД, отриманий Комісією 05 травня 2025 року (вх № 32дпс-922-23-т/1), повідомив, що на купівлю автомобіля витрачено такі кошти:
120 тис. грн з продажу попереднього автомобіля; 37 тис. дол. США, зняті з депозитного рахунка (кошти депозиту були зняті з інших рахунків та в 2012 році покладені на депозитний рахунок у доларах), та інші заощадження; кошти батьків і дружини.
Орієнтовно на початку 2008 року Томчуком А.В. було реалізовано автомобіль «ВМW 520і» 2000 року випуску, на суму 17,5 тис. доларів США. Вказані кошти конвертувалися в гривню та вносилися на гривневі банківські рахунки.
Автомобіль «SUBARU LEGACY» йому подаровано батьками на 25-річчя з накопичених ними коштів.
На підтвердження своїх пояснень Томчук А.В. надав виписку з депозитного рахунка, відкритого в серпні 2012 року, тоді на цей рахунок було внесено 37,25 тис. дол. (у гривневому еквіваленті станом на 21.08.2012 – 297 627,5 грн).
Окрім того, у листопаді 2012 року кандидат зареєстрував право власності на будинки площею 209,90 та 50,20 кв.м. Інформація про вартість будинків не визначена, оскільки вони побудовані кандидатом та його сім’єю, а не придбані в готовому вигляді.
Томчук А.В. у відповідях на запитання ГРД посилається на участь батьків у будівництві будинку та той факт, що роботи підрядної організації, що здійснювала будівництво, оплачував батько судді. Його мати працювала в ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону». Із 2003 року вказане підприємство мало скрутне становище, часто затримувалися виплати заробітної плати. Водночас підприємство пропонувало своїм працівникам будівельні матеріали в рахунок заробітної плати. Матері для будівництва були відпущені бетонні блоки, панелі перекриття, цегла та бетон.
Суддя надав інформацію про доходи батька лише з 2014 року. У досьє судді також відсутня інформація про доходи батька за попередні роки. Інформацію про доходи матері суддя також надав з 2020 року.
ГРД зазначає про сумнівність доходів батьків кандидата.
Так, батько кандидата в 2005 році був призначений на посаду голови Тиврівської РДА, звільнений з цієї посади в 2010 році. Інформація про доходи батька в цей період у ДРФОПП відсутні.
З листопада 2010 року до 2015 року ОСОБА_1 був депутатом Тиврівської районної ради (деякий час до виходу на пенсію – головою цієї ради).
Сестра кандидата також була депутаткою цієї ради в той же період:
|
№ з/п |
Прізвище, ім |
Ступінь родинного зв’язку |
Місце роботи/проходження служби |
Займана посада |
Період перебування на посаді |
||
|
з |
до |
||||||
|
1 |
ОСОБА_1 |
батько |
Тиврівська районна рада Вінницької області |
депутат |
31.10.2010 |
28.10.2015 |
|
|
2 |
ОСОБА_2 |
сестра |
Тиврівська районна рада Вінницької області |
депутат |
31.10.2010 |
28.10.2015 |
|
|
3 |
ОСОБА_3 |
рідний дядько |
Гніванська районна рада Вінницької області |
депутат |
31.10.2010 |
28.10.2015 |
|
Важливо, що саме в цьому районі сконцентровані землі, які використовує ПП «Віта», що належить ОСОБА_1.
Ухвалою від 29 грудня 2013 року у справі № 145/2397/14-к ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за службове підроблення, вчинене в період перебування на посаді голови Тиврівської РДА, у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності (строки спливли, тому що справа поверталась прокурору на додаткове розслідування):
«У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, будучи відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядження № 168 від 29.04.2005 голови Тиврівської РДА «Про розподіл обов’язків між головою, першим заступником, заступниками голови та керівником апарату райдержадміністрації» наділений повноваженнями очолювати Тиврівську районну державну адміністрацію та здійснювати керівництво її діяльністю, нести відповідальність за виконання покладених на районну державну адміністрацію завдань, в тому числі за здійснення нею своїх повноважень щодо розпорядження землями державної власності, та уповноваженим згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» одноосібно видавати розпорядження, при цьому нести відповідальність за дотриманням порядку підписання офіційних документів, визначених розділом 6 регламенту Тиврівської РДА, затвердженого розпорядженням голови Тиврівської РДА № 191-р від 17.07.2002, діючи умисно, на користь третіх осіб, всупереч вимог ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 62 Закону України «Про землеустрій», 14.09.2007 видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме розпорядження голови Тиврівської РДА № 489 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», яким незаконно затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх безоплатне передання у приватну власність з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки у кількості 4 шт. для ведення особистого селянського господарства, розташованих в прибережних захисних смугах річки Південний Буг, площею 0,75 га кожна, громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 загальною площею 3,00 га на території Яришівської сільської ради за межами населеного пункту с. Лани.».
Також з 1999 року ОСОБА_1 був директором державного ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (перебував у стані ліквідації, у 2007 році роботу заводу було зупинено та відкрито провадження про банкрутство). Судячи з інформації ЗМІ, весь період перебування на посаді ОСОБА_1 підприємство долало фінансові труднощі, що в кінцевому підсумку призвели до банкрутства.
З 2014 року ОСОБА_1 став власником ПП «Віта» (основний вид діяльності – 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Підприємство впродовж свого існування демонструвало достатньо високі фінансові показники. До того власницею підприємства була ОСОБА_4, тітка кандидата, а першим засновником з 2004 року – ОСОБА_5, теж, ймовірно, родич судді. Тобто в період, коли ОСОБА_1 був головою Тиврівської РДА, підприємством володіли його родичі.
Те саме можна сказати про ФГ «Віта-Р». До того, як власницею ФГ стала мати кандидата, підприємство належало ОСОБА_6, ймовірно, теж його родичу. Землі, що обробляються ФГ «Віта-Р», згідно з висновком ГРД сконцентровані в Тиврівському районі Вінницької області.
Стосовно інформації, зазначеної у висновку: «Ухвалою від 29.12.2013 у справі № 145/2397/14-к ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за службове підроблення, вчинене в період перебування на посаді голови Тиврівської РДА, у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності (строки спливли, тому що справа поверталась прокурору на додаткове розслідування)».
Томчук А.В. вказує, що, зі слів батька, ця справа жодним чином не стосується земельних ділянок ПП «ВІТА», оскільки вони територіально розташовані в іншому селі, орієнтовно на відстані 30 кілометрів, і є політично замовною справою. Звільнення від кримінальної відповідальності є нічим іншим, як звільненням від політично вмотивованого кримінального переслідування представниками влади.
Стосовно інформації, зазначеної у висновку: «Також з 1999 року ОСОБА_1 був директором державного ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» (перебуває в стані ліквідації, в 2007 році роботу заводу було зупинено та відкрито провадження про банкрутство). Судячи з інформації в медіа, весь період перебування на посаді ОСОБА_1 підприємство долало фінансові труднощі, що в підсумку призвело до банкрутства».
Томчук А.В. вказує, що, зі слів батька, підприємство мало лідерскі показники серед аналогічних підприємств. Коли підприємство перейшло у приватну власність, політика власників суперечила із досвіду батька в управлінні такого підприємства, тому 01 жовтня 2003 року він звільнився з посади директора за угодою сторін. Надалі в 2007 році підприємство було доведено власниками до банкрутства, хоча таких наслідків зазнало багато цукрових заводів та інших підприємств не лише на Вінниччині, а й на всій території України.
Банкрутство підприємства було наслідком обраного курсу його власниками, а звільнення його батька – небажанням власників розвивати підприємство.
Стосовно інформації, зазначеної у висновку: «З 2014 року ОСОБА_1 став власником ПП «Віта» (основний вид діяльності – 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Підприємство впродовж свого існування показувало достатньо високі фінансові показники. До того власницею підприємства була ОСОБА_4, тітка кандидата, а першим засновником з 2004 року – ОСОБА_5, теж, ймовірно, родич. Тобто в період, коли ОСОБА_1 був головою Тиврівської РДА, підприємством володіли його родичі».
Стосовно цієї інформації Томчук А.В. повідомив, що підприємство було створено у 2001 році ОСОБА_5 (чоловік тітки), пізніше власницею була ОСОБА_4 (рідна тітка). Керування підприємством відбувалося без впливу його батька, розвиток підприємства ніяк не пов’язаний з адміністративним ресурсом.
Крім того, з метою уточнення відомостей досьє кандидата на посаду судді та формування досьє Томчуку А.В. запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів (за наявності) щодо додаткових питань, які виникли у члена Комісії – доповідача (запит від 02 травня 2025 року № 32дпс-922/23).
Кандидатом 05 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення та копії підтверджувальних документів.
Кандидатом 27 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії додаткові пояснення та копії підтверджувальних документів.
Комісією у складі Першої палати проведено співбесіду з кандидатом 08 травня 2025 року.
Під час співбесіди обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Першої палати від 08 травня 2025 року № 11/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного суду Томчук А.В. набрав 668,7 бала. Внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності Томчука А.В. здійснювати правосуддя в апеляційному судді.
Рішення обґрунтовано тим, що Томчук А.В. отримав загальну кількість балів за кваліфікаційний іспит – 334,7 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм особистої компетентності, становить 38,5 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала).
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критерієм соціальної компетентності, становить 40,5 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала).
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
Томчук Андрій Валерійович _____ року народження, громадянин України.
У 2004 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Правознавство» та здобув кваліфікацію «бакалавр права». У 2005 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «спеціаліст права».
У 2021 році в Науково-дослідному інституті публічного права захистив дисертацію «Адміністративно-правові засади реалізації державної політики щодо запобігання домашньому насильству» та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
З 06 грудня 2005 року до 02 грудня 2007 року працював на посаді старшого державного податкового інспектора в Державній податковій адміністрації України у Вінницькій області; з 03 грудня 2007 року до 13 липня 2010 року на посаді головного державного податкового інспектора в Державній податковій адміністрації України у Вінницькій області.
У період з 19 липня 2010 року до 24 травня 2011 року перебував на посаді судді Рівненського окружного адміністративного суду (Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 713/2010 Томчука А.В. призначено на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду строком на п’ять років).
Присягу Томчук А.В. склав 17 серпня 2010 року.
З 25 трвня 2011 року до дня проведення співбесіди є суддею Вінницького окружного адміністративного суду (Указом Президента України від 29 квітня 2011 року № 517/2011 суддю Рівненського окружного адміністративного суду Томчука А.В. переведено на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду у межах п’ятирічного строку; Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 350/2017 Томчука А.В. призначено на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду).
За період з 1 січня 2017 року до 18 квітня 2025 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано дисциплінарну скаргу Романова П.Ф. на дії судді Вінницького окружного адміністративного суду Томчука А.В., яку ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2024 року № 561/1дп/15-24 залишено без розгляду та повернуто скаржнику (лист Вищої ради правосуддя від 18 квітня 2025 року № 7921/0/9-25).
ІV. Розгляд питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності Комісією у Пленарному складі.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 02 червня 2025 року.
Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Томчука Андрія Валерійовича, зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
Комісія у складі Першої палати щодо порушення академічної доброчесності кандидата констатувала таке:
Кандидат Томчук А.В. у 2021 році в Науково-дослідному інституті публічного права захистив дисертацію «Адміністративно-правові засади реалізації державної політики щодо запобігання домашньому насильству» та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
З урахуванням відповідей, наданих кандидатом під час співбесіди, у членів Комісії виникли сумніви щодо достатнього розуміння кандидатом змісту проблеми домашнього насильства, інституцій, задіяних у протидії цьому явищу, а також знання наукової новизни своєї роботи, які в сукупності можуть свідчити про неглибокий рівень знань кандидата у сфері його наукового дослідження.
Також Комісією ураховано, що при написанні вказаної дисертації кандидат використовував російські джерела, зокрема: Атаманчук Г.В. Теория государственного управлення: курс лекций. Москва: Омега-Л. 2005. 584 с; Круглов М.М. Стратегическое управление компанией: учебник для вузов. Москва: Русская деловая литература, 1998. 356с; Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. Москва, 1987. 150 с; Рябова Е.В. Функция обеспечения правопорядка в период формирования правового российского государства: дис. канд.юрид.наук: 12.00.01. Волгоград, 2005. 206 с.
Комісія ставить під сумнів доцільність використання «наукових джерел» країни агресора, вважає за доцільне звернути увагу, що у сфері запобігання домашньому насильству досвід російської федерації не є зразком для формування державної політики чи правового регулювання в цій сфері.
Під час співбесіди Томчук А.В. надав пояснення щодо використання російських джерел при написанні дисертації, посилаючись на те, що у 2021 році не було такого категорично негативного ставлення щодо їх використання; крім того, йому було складно знайти в достатньому обсязі міжнародну літературу для дослідження та розкриття предмета дослідження. Джерела російської федерації не брав до особливої уваги, висновки в роботі зроблені здебільшого на основі доводів, які містились в джерелах авторів з України, Сполучених Штатів Америки, Канади.
Така відповідь викликала у членів Комісії обґрунтований сумнів щодо самостійного опрацювання кандидатом джерел, наведених у дисертації.
Таким чином, зазначені факти дають підстави стверджувати про суттєву невідповідність за показником чесність.
На переконання членів Комісії, указані факти не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає показнику чесності, проте зумовлює зниження оцінки за цим показником на 15 балів.
Комісія у пленарному складі погоддилась із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів.
Комісія у складі Першої палати щодо постанови від 30 січня 2012 року у справі № 2а/0270/461/12 констатувала таке.
Суддею Томчуком А.В. у справі № 2а/0270/461/12 прийнято постанову від 30 січня 2012 року щодо затримання громадянина Сомалі ОСОБА_7 ________ року народження, уродженця м. Могадішо, Сомалі, на термін, необхідний для його документування у посольстві Сомалійської Демократичної Республіки у Російській Федерації до 12 (дванадцяти) місяців з утриманням у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року апеляційну скаргу громадянина Сомалі ОСОБА_7 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року – без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 травня 2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року залишив без змін.
Рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій у цій справі стали підставою для винесення у цій справі Європейським судом з прав людини рішення «Нур Ахмед та інші проти України», заява № 42779/12 та інші заяви.
Європейський суд з прав людини об’єднав в одне провадження скарги в інтересах дев’яти громадян Сомалі, які були затримані у грудні 2011 – січні 2012 року та надалі відповідно до судових рішень поміщені до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України до їх видворення.
У рішенні «Нур Ахмед та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у своїй апеляційній скарзі захисник стверджувала, що за відсутності прийнятого рішення про видворення її клієнта не можна було затримувати, оскільки згідно з національним законодавством (стаття 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 1994 року) постанова про затримання могла бути ухвалена лише після прийняття рішення про видворення, а жодного такого рішення стосовно ОСОБА_7 не приймалося.
Апеляційний суд залишив без змін постанови про затримання заявника ОСОБА_7. Зокрема, суд встановив, що їхнє затримання було законним і ґрунтувалося на положеннях Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 1994 року та 2011 року.
Захисник подала касаційну скаргу на вказане рішення до Вищого адміністративного суду України, посилаючись по суті на ті самі аргументи, що й в скарзі до апеляційного суду.
Вищий адміністративний суд України залишив без задоволення касаційну скаргу представника ОСОБА_7, постановив про відсутність ознак незаконності в рішеннях судів нижчих інстанцій.
Суд виснував що стаття 28-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 1994 року дозволяла затримувати іноземних громадян та осіб без громадянства, які перетнули кордон України поза пунктами пропуску.
У постанові окружного суду про затримання громадянина Сомалі ОСОБА_7 було посилання на два законодавчих положення, які надавали законні підстави для його затримання: частина друга статті 14 та стаття 30 Закону України «Про статус іноземців» від 2011 року.
Заявник стверджував у національному апеляційному суді, що згідно з відповідним положенням рішення про видворення мало бути прийнято до ухвалення постанови про затримання. Хоча дійсно відсутні ознаки порушення ним цього питання в первинній апеляційній скарзі, ОСОБА_7 зробив це під час засідання в апеляційному суді та в касаційних скаргах до Вищого адміністративного суду України. Як вбачається, національне законодавство не перешкоджало судам розглянути аргументи заявників щодо цього.
З огляду на термінологію, використану в частині четвертій статті 30 Закону України «Про статус іноземців» від 2011 року, їхні аргументи не вбачаються нерозумними та такими, які не вимагають відповіді. Проте ані апеляційний суд, ані Вищий адміністративний суд України безпосередньо їх не розглянули, незважаючи на беззаперечний факт відсутності офіційного судового рішення або рішення будь-якого іншого органу щодо видворення заявників.
За таких обставин Суд не може дійти висновку, що постанова національного суду про затримання, у тому числі громадянина Сомалі ОСОБА_7 була ухвалена «відповідно до процедури, встановленої законом» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції.
Європейський суд з прав людини констатує порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю протоколу про затримання та тримання ОСОБА_7 під вартою до ухвалення постанови суду про затримання, а також з його триманням під вартою на підставі постанови національного суду про затримання за відсутності рішення стосовно його видворення.
Членами Комісії кандидату задавались питання щодо обставин прийняття вказаної постанови, а також ознайомлення з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосованих Європейським судом з прав людини. Отримані від кандидата відповіді не переконали членів Комісії в тому, що Томчуком А.В. належно проаналізовано практику Європейського суду з прав людини в цій сфері регулювання, усвідомлено їх зміст та зроблені відповідні висновки, які забезпечать недопущення хибних рішень у майбутньому.
Отже, указаний факт зумовлює зниження оцінки на 15 балів, проте не є достатнім для визнання кандидата таким, що не відповідає показнику сумлінності.
Комісія у пленарному складі погоджується із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів.
Комісія у складі Першої палати щодо законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав констатувала таке.
Відповідно до розділу 3 «Об’єкти нерухомого майна» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (пункти 6–9), поданої Томчуком А.В. його діти ОСОБА_8, дата народження – ____________, та ОСОБА_9, дата народження – __________, набули право власності на земельні ділянки на території Тиврійської територіальної громади Вінницької області площею 54 825 м2, 50 840 м2, 44 746 м2 та 43 118 м2.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Томчук А.В. зазначає доходи доньки ОСОБА_8, _____ року народження у сумі 160 000 грн від відчуження рухомого майна, у сумі 166 970 грн від надання майна в оренду; доходи доньки ОСОБА_9, _____ року народження від надання майна в оренду у сумі 166 970 грн.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік Томчук А.В. зазначив власні кошти, розміщені на банківських на рахунках у розмірі 175,3 тис. грн, та готівкові кошти доньок у розмірі 160 тис. грн; суттєвого збільшення валютних заощаджень при порівнянні декларації за 2023 та 2024 роки не вбачається.
Під час співбесіди кандидатом не надано обґрунтованих пояснень щодо використання коштів, отриманих його дітьми від продажу рухомого майна та надання в оренду земельних ділянок. Суттєвих витрат в інтересах дітей, які б обумовили використання отриманих коштів, суддею не зазначено.
Відповідно до рішення Тиврівської селищної ради від 15 березня 2024 року № 65 Томчуку А.В. рекомендовано щороку надавати службі у справах дітей Тиврівської селищної ради звіт щодо використання коштів від оренди земельної ділянки.
Указане рішення прийнято з метою забезпечення дотримання прав дітей, гарантованих статтею 17 Закону України «Про «охорону дитинства», статтею 177 Сімейного кодексу України.
Під час співбесіди Томчук А.В. зазначив, що звіт щодо використання коштів від оренди земельних ділянок до служби у справах дітей Тиврівської селищної ради не надавав.
Таким чином, кандидат не надав переконливих пояснень щодо належного виконання вимоги антикорупційного законодавства та законодавства щодо захисту майнових прав дітей.
З огляду на зазначене, беручи до уваги, що вказані недоліки носять формальний характер, відсутність очевидних ознак протиправності правочинів чи мети поведінки судді, Комісія висновує, що такі обставини не можуть бути оцінені як істотна невідповідність показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
Проте Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
Комісія у пленарному складі погодилась із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів.
V. Висновки за результатами розгляду питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Під час ухвалення рішення за пропозицію про визнання кандидата таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, проголосувало тринадцять членів Комісії, що є підставою для визнання Томчука А.В. таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одноголосно
вирішила:
визнати Томчука Андрія Валерійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК
