Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),
розглянувши повідомлення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипом Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2022 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 18 лютого 2025 року надійшло повідомлення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипом Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2022 рік.
Заявник зазначає, що суддею Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипом О.І. 31 січня 2023 року шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подано декларацію доброчесності судді за 2022 рік.
У пункті 5 декларації доброчесності за 2022 рік суддя Гнип О.І. підтвердив, що ним «своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості».
У пункті 7 декларації доброчесності за 2022 рік суддя Гнип О.І. підтвердив, що ним «вчасно подано декларацію доброчесності та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості».
На думку заявника, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип О.І. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік з порушенням строків, визначених Законом. Більше того, на момент подання декларації доброчесності така декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік ще не була подана.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Цей закон відновив обов’язкове електронне декларування, яке було призупинено після початку повномасштабного вторгнення.
Цим Законом пункт 2-7 розділу ХШ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» викладено в такій редакції: «2-7. Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб’єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою – чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше».
З Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, випливає, що суддя Гнип О.І. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік 21 березня 2024 року, хоча був зобов’язаний подати її не пізніше 31 січня 2024 року. 31 березня 2024 року суддя подав виправлену декларацію за 2022 рік.
На думку заявника, враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/37/24 від 26 червня 2024 року та відомості з постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у справі № 744/728/24, у декларації доброчесності за 2022 рік суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип О.І. задекларував недостовірні твердження, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тому просить провести перевірку декларації доброчесності судді Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипа О.І. за 2022 рік
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 11 лютого 2025 року повідомлення ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» передано на розгляд члену Комісії Кидисюку Р.А.
На запит Комісії 05 березня 2025 року надійшли пояснення судді, в яких він вказує на існування двох груп поважних причин подання ним декларації за 2022 рік 21 березня 2024 року:
1. постійне перебування, проживання та виконання службових повноважень в зоні інтенсивних бойових дій;
2. неможливість своєчасного отримання даних про суму грошових коштів, за недекларування яких може наставати судова відповідальність, а також захворювань.
Покликався на частину 9 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» як на підставу для поширення на нього спеціального строку подачі декларації, а саме не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин – припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб’єкт декларування перебуває.
Жодних нагадувань щодо подання раніше декларації, повідомлень щодо застосування стосовно нього строку подачі декларації, від НАЗК не отримував.
Суддя Гнип О.І. під час засідання Комісії у складі колегії у режимі відеоконференції надав пояснення, просив відмовити у задоволенні повідомлення Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних ним у декларації доброчесності судді за 2022 рік.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Наслідком декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності є передбачена Законом дисциплінарна відповідальність судді (частина сьома статті 62 Закону).
Процедуру перевірки унормовано параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент).
Відповідно до пункту 170 Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 171 Регламенту предметом перевірки є, з-поміж іншого, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді.
Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії ухвалює одне з таких рішень:
- підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді;
- непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
В своїх поясненнях Гнип О.І. наголошує, що твердження у декларації доброчесності за 2022 рік, до яких заявляє претензії заявник, могли стосуватись тільки своєчасного виконання обов’язків подання попередніх декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, строки подання яких настали і не були відтерміновані. Отже, ставлячи відмітку у відповідній графі декларації доброчесності за 2022 рік, за відсутності змін у її формі й правилах її заповнення, які у свою чергу не кореспондували з розстроченням за законом моменту подачі декларації під час дії воєнного стану, він підтверджував своєчасність виконання відповідних обов’язків з декларування майнового стану у часовому відрізку до 31 грудня 2022 року. Водночас, суддя звертає увагу, що в діючій на той час формі декларації, що подавалась до 01 лютого, не уточнювалося, що своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосувалося виключно декларації саме за 2022 рік. Саме тому у пункті 5 декларації доброчесності за 2022 рік суддя Гнип О.І. підтвердив, що ним «своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості».
На думку Гнипа О.І., ставити відмітку «не підтверджую» за таких умов було б абсурдом, позаяк станом на 31 грудня 2022 року він своєчасно подав всі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, строк подання яких на той момент настав.
Гнип О.І. стверджує, що декларацію доброчесності подав своєчасно, це ніким не оспорюється. Жодних недостовірних тверджень у декларації доброчесності ним допущено не було і не могло бути допущено.
Згідно з пунктом 185 Регламенту в разі встановлення Комісією фактів декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень Комісія також ухвалює рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону.
Отже, повноваження на звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону, виникають у Комісії не в кожному випадку встановлення факту недостовірного (неповного) декларування, а лише у випадку встановлення за результатами перевірки внесення суддею у декларацію завідомо недостовірних (неповних) відомостей.
Системний аналіз пунктів 184 та 185 Регламенту та частини сьомої статті 62 Закону дає підстави для висновку, що підставами для ухвалення Комісією рішення про підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, та звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є: 1) підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді; 2) встановлення (умислу) «завідомості» у діях судді, який був спрямований на декларування недостовірних (неповних) тверджень.
Аналізуючи зміст пункту 5 декларації доброчесності судді в частині словосполучення «своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави … », Комісія виходить з того, що на час її заповнення і підписання обов’язок судді подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ще не настав відповідно до законодавчих приписів, які були чинні на момент заповнення декларації доброчесності судді за 2022 рік (тобто до 1 лютого 2023 року).
Таким чином, Комісія у складі Колегії № 2 виснує, що у пункті 5 декларації доброчесності за 2022 рік відсутнє неправдиве твердження про обставину, яка запитується у цьому пункті, та не вбачає факту свідомої дії судді (завідомості) для зазначення неправдивих відомостей.
На переконання Комісії, суддею не допущено помилки при декларуванні тверджень у пунктах № 5 та № 7 декларації доброчесності за 2022 рік.
Керуючись статтями 62, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати непідтвердженою інформацію, яка міститься в повідомленні Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Семенівського районного суду Чернігівської області Гнипом Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2022 рік.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
