Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
за участі:
судді Лисичанського міського суду Луганської області Олени ШЕВЧЕНКО,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,
розглянувши питання щодо відповідності судді Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко Олени Володимирівни займаній посаді,
встановила:
І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Шевченко О.В. призначено на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області строком на 5 років.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В.
Рішенням Комісії від 18.12.2018 № 319/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Шевченко О.В. Комісія вирішила допустити Шевченко О.В. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Шевченко О.В.
За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 05.01.2019.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27.07.2023 справу Шевченко О.В. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.
На підставі викладеного вище Комісія продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання з моменту припинення, зокрема, стосовно Шевченко О.В. зі стадії проведення співбесіди у складі колегії Комісії.
До Комісії 11.12.2023 від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшов висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики від 10.12.2023.
На адресу Комісії 15.12.2023 від Шевченко О.В. надійшли пояснення стосовно висновку ГРД. Суддя висловила незгоду з висновком та навела власні аргументи на спростування надісланої ГРД інформації.
Рішенням Комісії у складі колегії від 18.12.2023 № 66/ко-23 визначено, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 670,75 бала. Визнано суддю Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. такою, що відповідає займаній посаді. У рішенні вказано, що воно набирає чинності відповідно до пункту 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Комісією у пленарному складі 01.04.2024 проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено рішення Комісії, ухвалене у складі колегії, про підтвердження її відповідності займаній посаді, висновок та інформацію ГРД, пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.
ІІ. Норми права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 43/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється ГРД, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Абзацом першим пункту 101 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції від 12.02.2024 № 58/зп-24, далі – Регламент), передбачено, що рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого Законом складу Комісії.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 38 Закону (абзац перший пункту 124 Регламенту).
ІІІ. Висновок Громадської ради доброчесності.
1. Суддя допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи з метою надання учаснику процесу фактичних переваг, наприклад, уникнути відповідальності тощо.
Суддею прийняті судові рішення у зв’язку зі спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності у справах щодо керування транспортом у стані сп’яніння, зокрема у справах: № 415/2254/17, № 415/949/18, № 415/3184/19, № 415/4564/17, № 415/10000/19, № 415/7046/20, № 415/5454/19, № 415/1442/18, № 415/3930/19, № 415/7047/20, № 415/3687/18, № 415/5694/19, № 415/10544/18, № 415/3931/19, № 415/4146/19, № 415/7519/19, № 415/9584/19, № 415/5909/20, № 415/957/18, № 415/5462/17, № 415/6128/18, № 415/7926/19, № 415/2440/17, № 415/7724/18, № 415/215/19, № 415/3846/20, № 415/1925/17, № 415/1929/17.
Проаналізувавши зазначені вище справи, ГРД дійшла висновку, що в більшості випадків справи розглядались у такому порядку:
1. Спочатку особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не прибувала у засідання за викликами.
2. Після цього суддя в певних випадках застосовувала привід/приводи.
3. Після приводів засідання відкладались за клопотаннями особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та/чи її адвоката у зв’язку з: необхідністю ознайомитись з матеріалами справи; хворобою; тимчасовою непрацездатністю; зайнятістю адвоката в іншому провадженні; неможливістю чекати виходу судді з нарадчої кімнати у кримінальному провадженні.
Зі змісту постанов ГРД встановлено, що суддя вживала заходів для прибуття правопорушників у судові засідання. Зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання суддя приймала постанови про привід для участі в засіданні. Однак, на думку ГРД, є незрозумілим, чому в разі неприбуття в судове засідання правопорушників, зокрема повторне, суддя Шевченко О.В. не мала змоги розглянути справи за їх відсутності. Крім цього, у постановах не зазначено, чи були на момент проведення засідань дані про своєчасне повідомлення цих осіб щодо місця та часу розгляду справ, що, на думку ГРД, потребує додаткових пояснень від судді.
2. Суддя, ймовірно, здійснила продаж земельної ділянки, розташованої на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (далі – АР Крим), за законами країни-окупанта.
Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2015–2017 роки суддя Шевченко О.В. задекларувала земельну ділянку загальною площею 1 200 кв. м на території АР Крим, м. Феодосія (дата набуття права – 26.12.2013). У 2018 році суддя повідомила про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку з отриманням 07.07.2018 доходу від відчуження нерухомого майна іноземному громадянину – ОСОБА_1, після чого в щорічних деклараціях судді за 2018–2021 роки відомості про зазначену земельну ділянку не подавались, що могло свідчити про продаж вказаної земельної ділянки.
Крім того, ГРД вказує на те, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру довіреностей суддя 09.06.2017 видала довіреність (строк дії – до 09.06.2020) на ім’я ОСОБА_2 щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0,12 га. При цьому в реєстрі зазначається, що ОСОБА_2 не є громадянином України.
Водночас у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2022 рік суддя знову починає декларувати право власності на земельну ділянку загальною площею 1 200 кв. м у м. Феодосія (дата набуття права – 09.12.2013).
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суддя Шевченко О.В. має право власності на земельну ділянку площею 0,12 га в АР Крим. Дата державної реєстрації – 09.12.2013, дата видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно – 26.12.2013.
У зв’язку з указаним ГРД вважає, що в щорічних деклараціях за 2015–2017 роки та 2022 рік зазначається одна і та ж сама земельна ділянка. Однак у цьому випадку, на думку ГРД, незрозуміло, чому суддя не вказувала її в деклараціях за 2018–2021 роки та яке саме нерухоме майно відчужила суддя у 2018 році.
У своїх поясненнях суддя вказала, що після приватизації вказаної земельної ділянки у 2013 році скористатися нею так і не змогла через окупацію рф АР Крим.
Як зазначалось вище, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру довіреностей 09.06.2017 суддя видала довіреність громадянину іноземної держави (згідно з поясненнями судді Шевченко О.В. – громадянці рф) ОСОБА_2 на розпорядження земельною ділянкою в АР Крим. З пояснень судді ГРД стало відомо, що нею така довіреність видавалась юристу для здійснення дій щодо продажу земельної ділянки, розташованої в АР Крим, громадянину рф.
Водночас згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності судді на цю ділянку не припинялось.
Отже, з погляду незалежного спостерігача, можна зробити висновок, що продаж було здійснено за законами країни-окупанта. Пояснення судді щодо того, що вона очікувала здійснити продаж за законами України, на думку ГРД, не відповідають обставинам, за якими було здійснено продаж земельної ділянки.
Також ГРД зазначає, що суддею не було надано до своїх пояснень договору купівлі-продажу земельної ділянки, складеного на підставі норм українського законодавства, що, на думку ГРД, потребує додаткових пояснень від судді.
Крім цього, додатково надано Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, а саме:
3. Відповідно до інформації з суддівського досьє суддя перебувала у відпустці, зокрема, в періоди 05.05.2018–14.05.2018, 18.07.2018, 31.07.2018–02.08.2018, 16.10.2018–18.10.2018.
Так, одна із відпусток була в період 05.05.2018–14.05.2018. Водночас, за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, 10.05.2018 суддею було прийнято 7 постанов у справах: № 415/1360/18, № 415/2139/18, № 415/957/18, № 415/1437/18, № 415/449/18, № 415/2131/18, № 415/2148/18.
Судді Шевченко О.В. також надавалась відпустка на один день – 18.07.2018. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень у цей день суддею було ухвалено 23 судові рішення у справах: № 415/4285/18, № 415/5484/18, № 415/4307/18, № 415/4291/18, № 415/3962/18, № 415/4441/18, № 415/5506/18, № 415/5494/18, № 415/4322/18, № 415/4935/18, № 415/5497/18, № 415/4322/18, № 415/4483/18, № 415/3872/18, № 415/4236/18, № 415/5497/18, № 415/5494/18, № 415/2469/18, № 415/4915/18, № 415/3867/18, № 415/4181/18, № 415/4173/18, № 415/4179/18.
Також суддя перебувала у відпустці в період 16.10.2018–18.10.2018. Однак 18.10.2018 вона ухвалила 5 судових рішень у справах: № 415/7273/18, № 415/6124/18, № 415/5940/18, № 415/6191/18, № 415/7300/18.
У своїх поясненнях суддя підтвердила своє перебування у відпустці в ці періоди, пояснивши поважність підстав їх необхідності. Зокрема, вона зазначила, що інформація про ухвалення судових рішень 10.05.2018, 18.07.2018, 02.08.2018, 18.10.2018 повністю відповідає дійсності у зв’язку з тим, що в ці дати її було відкликано з відпустки згідно з наказами голови суду. Також суддя зазначила, що у випадках, коли її відпустки перешкоджали своєчасному розгляду справ, вона відкликалася з відпустки на цей період.
ГРД враховує, що суддя Шевченко О.В. на підтвердження вказаних у своїх поясненнях відомостей не надала копій таких наказів. Наразі їх копії не перебувають у її володінні.
4. Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2016 рік суддя задекларувала право користування квартирою площею 63,40 кв. м у м. Лисичанськ (дата набуття права – 18.09.2015). Однак у щорічній декларації за 2015 рік інформація про цю квартиру відсутня. Водночас суддя пояснила ГРД, що, заповнюючи щорічну декларацію за 2015 рік в електронному вигляді 28.10.2016 (перебуваючи на посаді прокурора), вона помилково не задекларувала право користування цією квартирою, вважаючи достатнім вказати зазначену адресу як зареєстроване місце проживання. Крім цього, у щорічній декларації за 2015 рік у паперовому вигляді інформація про цю квартиру вказана.
У зв’язку з указаним ГРД вважає такі пояснення обґрунтованими, оскільки суддя не мала наміру приховати право користування квартирою.
5. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2022 рік Шевченко О.В. задекларувала право користування житловим будинком площею 101,7 кв. м у м. Бориспіль (дата набуття права – 16.11.2015) та земельною ділянкою площею 160 кв. м у м. Бориспіль (дата набуття права – 30.09.2015). Власницею цього майна згідно з декларацією є матір судді.
Водночас інформація про право користування цим будинком та земельною ділянкою в деклараціях за 2015–2021 роки відсутня.
У своїх поясненнях ГРД суддя повідомила, що у 2015 році батьки придбали зазначену вище земельну ділянку та побудували будинок, вона до вказаного будинку жодного стосунку не мала, тому і не декларувала права користування ним.
У зв’язку з указаним ГРД вважає такі пояснення обґрунтованими, оскільки суддя не мала наміру приховати право користування земельною ділянкою та будинком, оскільки фактично там не проживала та нерухомістю не користувалась.
6. Суддя 02.08.2019 набула у власність квартиру площею 62,9 кв. м у м. Сєвєродонецьк. Задекларована вартість на дату набуття права – 272 000 грн, вартість за останньою грошовою оцінкою – 302 200 грн (за курсом НБУ станом на 02.08.2019 – 11 921 дол. США). Зазначена вартість підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 02.08.2019. Водночас 4-кімнатна квартира в цьому ж будинку на цьому ж поверсі згідно з даними спеціалізованого вебсайту оголошень коштувала 34 000 дол. США (дата оголошення – 20.01.2021). В оголошенні зазначено про наявність нового та якісного ремонту у квартирі.
Суддя надала пояснення, що квартира придбана завдяки іпотечному договору від 02.08.2019 у розмірі 204 000 грн. Також Шевченко О.В. додала до пояснень копію цього договору, світлини квартири тощо.
Ураховуючи стан квартири на фото, ГРД вважає, що вартість квартири дійсно може відповідати тій, що задекларована.
7. У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2020–2022 роки в розділі 2.2. «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» суддя зазначає ОСОБА_3 як особу, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі з нею. У деклараціях відсутні відомості про його дохід, окрім страхових виплат у розмірі 33 000 грн у 2020 році та допомоги на проживання ВПО у розмірі 8 000 грн у 2022 році.
У своїх поясненнях ГРД суддя повідомила, що батько її дітей з лютого 2019 року тяжко хворів, а з 2023 року є ІНФОРМАЦІЯ_1, а матеріально забезпечує родину вона сама (на підтвердження своїх тверджень до пояснень додала докази).
8. Постановою від 04.11.2019 у справі № 415/7350/19 суддя застосувала положення статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), звільнивши правопорушника від адміністративної відповідальності та передавши матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування заходів громадського впливу у справі щодо керування автомобілем у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушником відповідальності за порушення.
Таке рішення, на думку ГРД, не відповідає усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, який поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження на деякі провадження у справах про адміністративні правопорушення.
IV. Пояснення судді.
1. Зазначає, що за період з 24.03.2017 до 29.09.2021 нею розглянуто 221 справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з них ухвалено: 127 постанов про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу (57%); 44 постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП (стаття 38 КУпАП) (19%); 33 постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП (за відсутності події і складу адміністративного правопорушення) (14%); 16 постанов про повернення для належного оформлення (7%); 1 постанова про звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд трудового колективу.
Також вказує на те, що в разі відмови в задоволенні клопотань про необхідність ознайомлення з матеріалами адміністративної справи правопорушником, залучення захисника чи відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з перебуванням на лікуванні, то це 100% призвело б до апеляційного перегляду, а в подальшому і скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження апеляційною інстанцією. Така практика відображена в рішеннях Луганського апеляційного суду у справах: № 423/2403/16-п, № 423/505/17, № 423/988/17, № 419/201/17, № 428/2793/17, № 414/1187/17, № 428/3726/17, № 408/1835/17, № 425/1429/17, № 426/10524/17, № 415/1595/18, № 409/950/18, № 409/2708/18, № 415/10546/18, № 419/3564/18, № 752/6074/18, № 415/7061/18, № 426/9517/18, № 428/7730/19, № 425/1045/20, № 415/2515/20, № 425/2197/20, № 425/1396/20, № 415/1636/20, № 415/5186/20 тощо.
Звертає увагу, що після використання, на її думку, усіх можливих законних засобів дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та повторного невиконання постанови про привод правопорушника, але за наявності наданої інформації про навмисне ухилення від явки до суду, суддею приймалися постанови без участі правопорушника, а саме: у справах № 415/2547/17, № 415/5430/17, № 415/5747/17, № 415/7656/17, № 415/7680/17, № 415/8153/17, № 415/6114/18, № 415/6103/18, № 415/7278/18, № 415/16/19, № 415/1296/19, № 415/2637/19, № 415/3188/19, № 415/4704/19, № 415/3926/19, № 415/7335/19, № 415/7509/19, № 415/7723/19, № 415/9789/19, № 415/1352/20, № 415/3725/20, № 415/4989/20, № 415/4860/20, № 415/4754/20, № 415/1653/21, № 415/1425/21, № 415/1468/21, № 415/1469/21, № 415/4318/21, № 415/4913/21, № 415/4912/21.
Ураховуючи викладене, вона вважає прийняті нею постанови законними, обґрунтованими і детально мотивованими.
2. Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік), за 2015–2017 роки суддею задекларовано земельну ділянку загальною площею 1 200 кв. м на території АР Крим, м. Феодосія, дата набуття права – 26.12.2013. Суддя зазначає, що після приватизації вказаної земельної ділянки у 2013 році скористатися нею так і не змогла через окупацію рф АР Крим. Повідомляє, що з 2014 року до 2018 року підтримувала зв’язок з проукраїнськими членами садового товариства, які в телефонному режимі запропонували їй продати земельну ділянку та надали її контакти потенційному покупцю. Ним виявився ОСОБА_1, який пояснив, що є громадянином України з Сумщини. Поспілкувавшись і домовившись про ціну, він пообіцяв приїхати в Україну та оформити договір купівлі-продажу. Проте згодом повідомив, що найближчим часом приїхати не зможе та попросив суддю надати довіреність його юристу, яка є громадянкою рф, для переоформлення відповідних документів на ім’я ОСОБА_1. Також зазначив, що рік тому він переїхав жити до рф і переслав їй копію паспорта громадянина рф. Суддя зазначає, що погодилася, оскільки вважала, що все одно надалі договір буде оформлений згідно з чинним законодавством України. Додатково повідомила, що довіреність, надану нею у м. Сєвєродонецьк у межах юрисдикції України, її батько ОСОБА_4 відвіз у м. Феодосію, привіз їй гроші в розмірі 157 980 грн. Указує, що, отримавши фактично гроші, не задекларувати їх не змогла, оскільки вважає, що це було б порушенням. Також зазначає, що ані можливості, ані бажання відвідувати анексовану рф територію АР Крим не мала. Потім ОСОБА_1 перестав виходити на зв’язок.
Звертає увагу, що здійснення нею фактичного продажу земельної ділянки, розташованої на тимчасово окупованій території АР Крим, проводилося за законодавством України, а не країни-окупанта. 09.06.2017 нею видано довіреність (строк дії – до 09.06.2020) на ім’я ОСОБА_2 щодо розпорядження вказаною вище земельною ділянкою. ОСОБА_2 не є громадянкою України, однак ОСОБА_1 громадянин України. Суддя вважає, що жодних документів за законодавством рф вона не видавала.
Стосовно додатково наданій Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації Шевченко О.В. зазначила таке.
3. У дні, коли ухвалювалися судові рішення, її було відкликано з відпустки, на підтвердження вказаного суддя надала з Яготинського районного суду особову картку з єдиної системи та довідку про використання відпусток станом на 13.12.2023.
Стосовно пунктів 4–6 Шевченко О.В. зазначила: ураховуючи, що ГРД сприйняла її пояснення як обґрунтовані, тому в неї немає додаткових пояснень з цих питань.
7. Суддя зазначає, що матеріально забезпечує родину сама. Наприкінці лютого 2019 року в м. Харків її цивільному чоловіку зробили серйозну операцію. Оформлювати інвалідність він почав згодом у м. Сєвєродонецьк Луганської обл. Станом на початок 2022 року його документи передали до соціального захисту для пенсійних виплат, однак через повномасштабне вторгнення рф 24.02.2022 документи загубилися. Проте в нього залишився медичний висновок. Наприкінці 2022 року в м. Бориспіль йому повідомили, що легше оформити інвалідність заново, ніж дооформлювати ту, що робилася у м. Сєвєродонецьк. Тому виплати за інвалідністю він почав отримувати лише з березня 2023 року.
8. На думку ГРД, судове рішення у справі № 415/7350/19 не відповідає усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
З цього питання Шевченко О.В. зазначила, що ЄСПЛ приймає рішення в мирні часи. Так, 30.04.2018, зокрема, на території Луганської області проводиться Операція Об’єднаних сил (ООС), тобто комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Із досліджених у судовому засіданні протоколу оперативної наради трудового колективу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 23.10.2019 та відповідного клопотання трудового колективу встановлено, що за результатами проведення загальних зборів загону трудовим колективом Головного управління ДСНС України у Луганській області прийнято рішення щодо доцільності взяття на поруки водія-сапера ГУ ДСНС України в Луганській області (тобто правопорушника) і зобов’язання подальшого здійснення стосовно нього заходів громадського впливу з повідомленням уповноважених органів у разі ухилення правопорушника від дотримання зазначених заходів. Ураховуючи спеціалізацію правопорушника, а саме: водій-сапер, суддею прийнято рішення, що звільнення останнього від адміністративної відповідальності буде сприяти суспільним інтересам. Зазначає, що на початку повномасштабної агресії процес звільнення людей, які перебувають під судом чи в ув’язненні, відбувається відкрито, так дозволяли змінити запобіжний захід тим фігурантам кримінальних справ, хто погодився б доєднатись до Збройних Сил України.
Під час співбесіди у засіданні колегії суддя підтвердила надані раніше Комісії письмові пояснення.
V. Результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Рішенням Комісії у складі колегії від 18.12.2023 № 66/ко-23 визначено, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 670,75 бала. Визнано суддю Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення обґрунтовано тим, що Шевченко О.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 78,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання Шевченко О.В. набрала 84 бали. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 162,75 бала. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Шевченко О.В. набрала 340,75 бала, за критерієм професійної етики – 170 балів, за критерієм доброчесності – 160 балів.
У підсумку за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. набрала 670,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. відповідає займаній посаді.
Дослідивши висновок ГРД та заслухавши пояснення судді, Комісія вважала зазначені вище обставини в частині недекларування у 2018–2021 роках земельної ділянки такими, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, проте не свідчать про невідповідність судді цим критеріям, оскільки суддею було видано довіреність на розпорядження вказаною земельною ділянкою, у зв’язку з чим вона вважала її відчуженою і не перевіряла ці відомості, однак лише у 2022 році з відповідного реєстру отримала відомості, що земельна ділянка відчуженою не є. Водночас зазначені обставини свідчать про невчинення суддею всіх дій для обізнаності з реальним станом реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку.
У зв’язку з наведеним Комісія оцінила показники професійної етики та доброчесності у 140 балів кожний.
Стосовно інших зазначених у висновку ГРД обставин Комісія вважала, що суддею надані чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Так, з огляду на встановлені обставини та надані суддею пояснення Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для обґрунтованого сумніву, що суддя при розгляді вказаних ГРД справ про адміністративні правопорушення допускала судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікала із ухваленням рішень.
Крім того, суддею доведено, що ухвалення нею судових рішень у зазначені ГРД дні відбулось після її відкликання з відпустки.
Стосовно доходів цивільного чоловіка Комісія зазначила про відсутність чітких та переконливих доказів, які свідчили б про отримання ним інших доходів, окрім страхових виплат та допомоги на проживання ВПО, про що нею і зазначено в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020–2022 роки, а пояснення судді з цього питання Комісія вважала логічними, послідовними та переконливими, а також такими, що доводять правильність декларування доходів у цій частині.
VI. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, взявши до уваги наданні суддею Шевченко О.В. пояснення, дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики та могли б вплинути на результати кваліфікаційного оцінювання.
Так, Комісія, зокрема, вважає, що суддею надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви в її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Недоліки в частині помилкового заповнення суддею майнових декларацій Комісією у складі колегії враховано як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, у зв’язку з чим Комісія оцінила це при визначенні показників зазначених критеріїв.
З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 18.12.2023 № 66/ко-23, висновок ГРД від 10.12.2023, пояснення судді Шевченко О.В., інші зазначені вище в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку, що колегією прийнято обґрунтоване рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності, а тому визнає її такою, що відповідає займаній посаді.
Комісія не знаходить підстав для оцінки зазначеної у висновку ГРД інформації іншим чином, ніж це здійснено колегією в рішенні від 18.12.2023.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ураховуючи результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку про необхідність внесення рекомендації про призначення Шевченко О.В. на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Комісія дванадцятьма голосами ЗА та одним голосом ПРОТИ
вирішила:
Визнати суддю Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко Олену Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.
Внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення Шевченко Олени Володимирівни на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ / ЗА
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС / ЗА
Людмила ВОЛКОВА / ЗА
Віталій ГАЦЕЛЮК / ЗА
Ярослав ДУХ / ЗА
Роман КИДИСЮК / ЗА
Олег КОЛІУШ / ЗА
Руслан МЕЛЬНИК / ПРОТИ
Олексій ОМЕЛЬЯН / ЗА
Андрій ПАСІЧНИК / ЗА
Роман САБОДАШ / ЗА
Сергій ЧУМАК / ЗА
Галина ШЕВЧУК / ЗА
