Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання щодо відповідності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової Ольги Анатоліївни займаній посаді,
встановила:
Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Шевченко (Дем’янову) О.А. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Відповідно до наказу голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2016 року № 8-К/02-04 суддю Шевченко (Дем’янову) О.А. зараховано до штату цього суду.
Присягу судді Шевченко (Дем’янова) О.А. склала 15 грудня 2016 року, після чого приступила до виконання повноважень у зазначеному суді.
Строк повноважень судді Шевченко (Дем’янової) О.А. закінчився 29 вересня 2021 року.
Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання та визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шевченко (Дем’янової) О.А.
Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 181/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення Шевченко (Дем’янову) О.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання суддя Шевченко (Дем’янова) О.А. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 84,375 бала, за результатами виконання практичного завдання – 76 балів, тобто на етапі складення іспиту суддя загалом набрала 160,375 бала.
Також Шевченко (Дем’янова) О.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шевченко (Дем’янової) О.А.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
На виконання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 про продовження кваліфікаційного оцінювання суддів здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії, зокрема стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Дем’янової (Шевченко) О.А. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На адресу Комісії 21 листопада 2024 року надійшов висновок про невідповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) 17 листопада 2024 року.
Підставою для висновку стали дані, які, на думку ГРД, вказують на те, що суддя:
- допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи та надало учаснику процесу фактичних переваг, оскільки без поважних причин порушувала встановлені законом строки розгляду окремих справ щодо керування транспортом у стані сп’яніння, що призвело до уникнення порушниками відповідальності за вчинені порушення через закінчення строків; невмотивоване порушення строків розгляду цих справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді;
- за даними декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2021 роки безоплатно користувалася орендованими квартирами у місті Маріуполі Донецької області, тобто нею отримано майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви;
- у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік задекларувала вартість придбаного будинку, яка не відповідає ринковим цінам на нерухомість у вказаному регіоні, тобто безпідставно не задекларувала повну інформацію про майно, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизила вартість майна, або безпідставно не подала інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснила ці дії з порушенням встановлених законодавством строків.
Крім цього, ГРД наводить інформацію, яка не стала підставою для негативного висновку, але потребувала пояснень судді, зокрема, щодо:
- незазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік відомостей про вартість автомобіля, придбаного чоловіком судді;
- відображення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік річного доходу, який не забезпечував встановленого законом прожиткового мінімуму сім’ї судді;
- декларування в різні періоди даних, що різняться, про свої корпоративні права та передачу їх в управління.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією у складі колегії ухвалено рішення від 26 листопада 2024 року № 214/ко-24. Цим рішенням визначено, зокрема, що суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янова О.А. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 705,875 бала.
Зазначеним рішенням встановлено, що Дем’янова О.А. за результатами анонімного письмового тестування набрала 84,375 бала; за результатами виконання практичного завдання – 76 балів; ефективність здійснення правосуддя суддею оцінено в 60 балів; підвищення фахового рівня – у 1 бал; за критерієм особистої компетентності суддя набрала 67 балів; за критерієм соціальної компетентності – 70 балів; показники критерію професійної етики судді оцінено у 160 балів; показники критерію доброчесності судді – у 187,5 бала.
Таким чином, суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янова О.А. сумарно отримала більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Наразі Дем’янова О.А. обіймає посаду судді в зазначеному суді, але не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень, а отже, ця посада не є вакантною.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-АD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина 2 пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент), визначено, що рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність судді займаній посаді), за наявності висновку ГРД, приймається Комісією у пленарному складі згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Відповідно до пункту 126 Регламенту в засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом, висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Пунктом 128 Регламенту передбачено, що за результатами засідання у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, Комісія ухвалює одне з таких рішень:
- про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді).
- про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (невідповідність судді займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади).
Пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, за поданням Вищої ради правосуддя та за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може бути призначений на посаду судді до суду, до якого він був призначений або переведений (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.
Положеннями частини другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зміст висновку Громадської ради доброчесності та пояснень судді.
Висновок ГРД про невідповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової О.А. критеріям доброчесності та професійної етики, обґрунтовано такими обставинами:
- суддя допускала невиправдане зволікання при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що призвело до закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у 34 справах (зокрема, № 263/3431/17, № 263/4748/17, № 263/7674/17, № 263/10778/17, № 263/2309/18, № 263/4097/18, № 263/4550/18, № 263/4553/18, № 263/7082/18, № 263/5484/18, № 263/11796/18, № 263/12131/18, № 263/12453/18, № 263/12440/18, № 263/13720/18, № 263/14745/18, № 263/1921/19, № 263/2259/19, № 263/3772/19, № 263/5529/19, № 263/5939/19, № 263/8535/19, № 263/7704/19, № 263/9548/19, № 263/16246/19, № 263/17232/19, № 263/13685/19, № 263/2597/20, № 263/2065/20, № 263/2596/20, № 263/8118/20, № 263/3482/20, № 263/922/21, № 263/13717/20). При цьому в судових рішеннях, ухвалених у цих справах, суддею не наведено належного обґрунтування причин пропуску такого строку (зокрема, наявність об’єктивних перешкод для своєчасного розгляду цих справ (зловживання процесуальними правами учасниками адміністративного провадження, невчасне надсилання матеріалів справи тощо) з огляду на те, що протоколи про адміністративні правопорушення своєчасно надходили до суду, а судові рішення постановлено одразу після закінчення тримісячного строку з дня вчинення правопорушення; одне рішення про закриття провадження постановлено в останній день тримісячного строку також без належного обґрунтування. Зміст цих рішень викладено за однаковою структурою з коротким резюмуючим реченням про сплив строків, передбачених статтею 38 КУпАП. У зв’язку з цим відсутні підстави стверджувати про неможливість розгляду адміністративних справ у передбачені законом строки;
- безкоштовно користувалась ліквідним майном, оскільки в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2021 роки зазначала про право безоплатного користування квартирами в місті Маріуполі Донецької області, зокрема, площею 45 кв.м, площею 32,7 кв.м, площею 41 кв.м, власниками яких є сторонні особи. Таке безоплатне користування квартирами в розумінні положень статей 1, 23 Закону України «Про запобігання корупції» є подарунком;
- у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік вказала, що стала співвласницею житлового будинку в місті Білгород-Дністровський площею 90,7 кв.м із розміром частки 50%, яку оцінено в 36 065 грн. Тобто вартість кожного квадратного метра частки судді становила лише 795 грн (або 32 долари США за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на 20 липня 2016 року). Обґрунтованість зазначеної вартості будинку є сумнівною, адже відповідно до аналізу інформації зі спеціалізованих інтернет-майданчиків із продажу нерухомості навіть станом на 15 листопада 2024 року в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну мінімальна вартість квадратного метра нерухомості в місті Білгород-Дністровський становила 13 000 грн (або 315 доларів США за офіційним курсом НБУ на 15 листопада 2024 року), що може свідчити про безпідставне заниження вартості придбаного нерухомого майна.
Додатково ГРД повідомила Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребувала пояснення судді під час її кваліфікаційного оцінювання.
1. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік Дем’янова О.А. в порушення пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» вказала недостовірні або неповні відомості про легковий автомобіль «Renault Scenic» 2006 року випуску, придбаний 31 жовтня 2017 року її чоловіком ОСОБА_1, оскільки у відповідній графі не зазначила відомостей про вартість автомобіля на момент його придбання, а вибрала опцію – «не відомо». На думку незалежного спостерігача, може видаватись, що суддя недбало поставилась до виконання свого обов’язку щодо декларування майна члена сім’ї, що спричинило подання неповних відомостей у декларації.
2. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік суддя вказала, що її річний дохід становив 24 091 грн заробітної плати від Державної судової адміністрації України та 1 387 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Енергетик». Тобто після сплати податків загальний річний дохід судді становив 20 509,79 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із розрахунком на місяць: з 1 січня 2016 року – 1 378 грн, з 1 травня – 1 450 грн, з 1 грудня – 1 600 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року – 1 455 грн, з 1 травня – 1 531 грн, з 1 грудня – 1 689 грн.
Отже, річний прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 17 262 грн, на дитину від 6 до 18 років – 18 226 грн. З огляду на зазначене мінімальні витрати на суддю та її дитину в 2016 році мали б становити щонайменше 35 488 грн.
За доводами ГРД, Дем’янова О.А. лише після призначення на посаду судді (вересень 2016 року) набула право отримувати заробітну плату від ДСА України, а отже, з погляду зовнішнього незалежного спостерігача, є сумнівним можливість судді протягом 10 місяців звітного року утримувати родину з двох осіб на загальну суму 1 387 грн, що може вказувати на декларування суддею неповних відомостей про розмір фактично отриманого доходу в 2016 році.
3. Суддя в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016–2018 роки декларувала наявність корпоративних прав, а саме:
- 50% статутного капіталу Приватного підприємства «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс» (36643249) вартістю 2 500 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Пансіонат Енергетик» (38012164) вартістю 5 000 грн.
У 2019–2020 роках суддя декларувала наявність корпоративних прав лише в ПП «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс», водночас вказує, що вказані корпоративні права не передавались нею в управління.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2023 роки суддя вказує про наявність не переданих корпоративних прав, зокрема:
- 50% статутного капіталу ПП «Юридично-консалтингова компанія «Аргумент плюс» (36643249) вартістю 2 500 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Пансіонат «Енергетик» (38012164) вартістю 5 000 грн;
- 33% статутного капіталу ТОВ «Солар Бурнас» (37784450) вартістю 30 000 грн.
Наявність корпоративних прав та розбіжності в їх декларуванні в різні періоди потребує додаткових пояснень.
Суддя Дем’янова О.А. надала письмові пояснення на висновок ГРД, які доповнила відповідями на запитання членів Комісії під час засідання.
1. Стосовно доводів ГРД про невиправдане зволікання під час розгляду 34 справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, суддя Дем’янова О.А. пояснила, що, розглядаючи справи, вона докладала всіх зусиль, щоб дотримуватися вимог процесуального законодавства та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України щодо необхідності розгляду справ про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або без такої особи за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду (якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду). При цьому суддя зауважила, що за відсутності доступу до справ та обліково-статистичної звітності вона не може надати детальної та об’єктивної інформації про перебіг розгляду кожної справи.
2. Стосовно недекларування витрат на житло в місті Маріуполі Донецької області Дем’янова О.А. у своїх поясненнях підтвердила, що вона безоплатно користувалася вказаними квартирами та деталізувала обставини такого користування. Суддя заперечила трактування ГРД цього користування як отримання подарунка та пояснила, що нею не здійснювалися витрати на оренду житла та оплату комунальних послуг, однак таку оплату проводив її батько, який і допоміг із пошуком житла через своїх знайомих. Батько судді є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, що підтверджено документально, тому мав можливість підтримувати сім’ю судді матеріально.
3. Стосовно ймовірного заниження вартості нерухомого майна, зокрема придбаного нею спільно з чоловіком житлового будинку в місті Білгород-Дністровський площею 90,7 кв.м, Дем’янова О.А. пояснила, що вони у 2016 році продали належну їм квартиру за 111 000 грн та придбали будинок (кожний по ½ частині за ціною 36 065 грн за частку), що підтверджується наданими під час співбесіди копіями договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2016 року та договорів купівлі-продажу частки житлового будинку від 19 липня 2016 року. Крім того, суддя вказала, що будинок був у занедбаному стані, потребував капітального ремонту, розміщений на неприватизованій земельній ділянці, тому його було продано за обумовленою в договорах ціною. Занедбаність будинку та земельної ділянки підтверджено наданими суддею та долученими до її суддівського досьє фотографіями.
4. Стосовно інформації, яка міститься у висновку ГРД, суддя пояснила, що в неї не було достовірної інформації про вартість придбаного її чоловіком легкового автомобіля «Renault Scenic» 2006 року випуску, як і про корпоративні права в господарських товариствах, оскільки в цей період у них з чоловіком були складні стосунки, вони розлучались, тому вказана в деклараціях інформація внесена зі слів чоловіка, який, окрім іншого, повідомив про припинення діяльності ТОВ «Солар Бурнас» та ТОВ «Пансіонат «Енергетик» (без підтверджувальних документів). У 2020 році суддею здійснено офіційні запити щодо її корпоративних прав та з’ясовано, що вказані товариства перебувають у стадії припинення, але їх ліквідацію ще не завершено, тому з 2020 року нею декларуються корпоративні права у всіх товариствах та приватному підприємстві, де вона є власником частки статутного капіталу. Водночас Дем’янова О.А. повідомила, що з моменту призначення на посаду судді нею було дотримано вимоги антикорупційного законодавства та передано корпоративні права в управління ФОП ОСОБА_2, що підтверджено документально.
5. Стосовно неможливості прожити з сім’єю на задекларований у 2016 році дохід Дем’янова О.А. пояснила, що після розлучення з чоловіком вона з донькою переїхала жити до своїх батьків, тому витрати на проживання в неї були мінімальними, оскільки базові потреби (житло, комунальні послуги, харчування) забезпечували її батьки.
Мотиви ухвалення рішення та висновки Комісії.
Дослідивши матеріали суддівського досьє Дем’янової О.А., висновок ГРД, проаналізувавши відомості про суддю, ухвалене колегією рішення, Комісія у пленарному складі виходила з такого.
Стосовно закриття провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП суддя пояснила, що основна проблема розгляду справ поза межами строку притягнення особи до адміністративної відповідальності полягала в неможливості належним чином та вчасно повідомити особу про час, дату та місце розгляду такої справи. Якщо повістка про виклик особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, поверталась до суду з відміткою про невручення, особа вважалась такою, що не повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Такі обставини зумовлювали повторний виклик та, відповідно, відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На переконання Комісії, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання суддею обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які передбачені законом обов’язкові дії були здійснені з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 лютого 2022 року (справа № 11-442сап20) зробила висновок, що обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, визначеного законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення їх розгляду протягом строку, передбаченого законом.
Комісією також враховано, що суд, в якому суддя Дем’янова (Шевченко) О.А. здійснювала судочинство, розташований на окупованій рф території, тому об’єктивно була відсутня можливість витребувати інформацію про вказані справи з метою перевірки обставин, викладених як у висновку ГРД, так і в поясненнях судді.
Отже, узагальнюючи встановлені та досліджені обставини, Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Стосовно ймовірного заниження суддею вартості нерухомого майна, зокрема придбаного нею спільно з чоловіком житлового будинку в місті Білгород-Дністровський площею 90,7 кв.м, суддя надала пояснення, що вони з чоловіком у 2016 році продали належну їм квартиру за 111 000 грн та придбали будинок (кожний по ½ частині за ціною 36 065 грн за частку), що підтверджується копіями договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2016 року та договорів купівлі-продажу частки житлового будинку від 19 липня 2016 року.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що встановлені обставини, надані суддею пояснення і докази, які їх підтверджують, спростовують висловлений ГРД сумнів щодо заниження вартості задекларованого майна, тому не впливають на загальну оцінку відповідності судді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Стосовно недекларування витрат на житло в місті Маріуполі Донецької області Дем’янова О.А. пояснила, що нею не здійснювалися витрати на оренду житла та оплату комунальних послуг, однак таку оплату здійснював її батько, який і допоміг із пошуком житла через своїх знайомих. У якій сумі її батьком здійснено витрати на оплату цих квартир вона не цікавилась, на її думку, такі витрати були незначними та не підлягали декларуванню.
Комісією встановлено, що факт проживання Дем’янової О.А. у період 2016–2021 років у квартирах третіх осіб у місті Маріуполі Донецької області відображено у деклараціях. Утім, інформація про витрати на користування квартирами у них відсутня. Інформацію про те, яким був розмір витрат батька судді на оплату оренди цих квартир, Дем’яновою О.А. не надано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
За роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються – у формі грошових коштів або в іншій формі. Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів (абзац 2 пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в редакціях, чинних на момент заповнення суддею декларацій).
Суддя Дем’янова О.А. визнала, що недекларування наданої їй батьком, який не є членом її сім’ї, матеріальної допомоги з оплати квартири як подарунка може за відповідних умов вважатись порушенням законодавства у сфері запобігання корупції.
У процесі обговорення з суддею інформації, що відображена у висновку ГРД, також деталізовано обставини володіння нею корпоративними правами, укладення та реалізації договору управління ними та належного відображення цієї інформації в декларації.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, в редакції, чинній до вересня 2024 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї (стаття 18 Кодексу суддівської етики).
Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі матеріальної (майнової) сфери, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.
Комісія у пленарному складі з урахуванням пояснень судді дійшла висновку, що Дем’янова О.А. при заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, допустила певну недбалість, що цілком обґрунтовано враховано колегією при визначенні балів за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.
Водночас Комісія констатує, що недбале ставлення судді до заповнення декларацій не є наслідком умисних дій, не призвело до внесення в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей чи умисного незазначення відомостей, визначених законодавством, та доходить висновку, що ці обставини не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
З огляду на вказане Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали суддівського досьє, рішення Комісії у складі колегії від 26 листопада 2024 року № 214/ко-24, висновок ГРД, взявши до уваги наданні суддею Дем’яновою О.А. пояснення, інші зазначені в рішенні обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо невідповідності судді Дем’янової О.А критеріям професійної етики та доброчесності. Це своєю чергою є підставою для ухвалення рішення про визнання судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янової О.А. такою, що відповідає займаній посаді.
Беручи до уваги результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія у пленарному складі дійшла висновку про надання рекомендації для призначення Дем’янової О.А. на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
Ураховуючи викладене та керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацом шостим пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України дванадцятьма голосами «ЗА» і трьома «ПРОТИ»
вирішила:
1. Визнати суддю Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Дем’янову Ольгу Анатоліївну такою, що відповідає займаній посаді.
2. Внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення Дем’янової Ольги Анатоліївни на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії Михайло БОГОНІС «ЗА»
Людмила ВОЛКОВА «ЗА»
Віталій ГАЦЕЛЮК «ПРОТИ»
Ярослав ДУХ «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Роман САБОДАШ «ЗА»
Руслан СИДОРОВИЧ «ПРОТИ»
Сергій ЧУМАК «ПРОТИ»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
