Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олексія ЗАЙЦЕВА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зайцева Олексія Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023
№ 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Зайцев Олексій Володимирович, дата народження – __________, громадянин України.
У 2002 році Зайцев О.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 19740246 від 29.06.2002).
Має науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (диплом кандидата юридичних наук серії ДК № 039605, виданий 15.02.2007).
Має вчене звання доцента кафедри кримінального права, присвоєне рішенням атестаційної колегії від 25.01.2013, протокол № 1/02-Д.
Кандидат трудову діяльність почав в 2002 році в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області на посаді слідчого, у 2003–2004 роках працював в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області на посаді слідчого. З 2004 до 2007 року працював в Інституті підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого на посадах старшого юрисконсульта, викладача, старшого викладача, старшого наукового співробітника. У 2007–2008 роках працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Центр аналітичних досліджень з питань права та безпеки «ЮКОН»» на посаді директора, у Національному аерокосмічному університеті імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на посаді доцента кафедри політології та історії. З 2008 року та дотепер працює в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. За вказаний період працював на різних посадах асистента кафедри кримінального права, доцента кафедри кримінального права, заступника декана факультета юстиції, заступника декана (директора) Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України (Інституту прокуратури та кримінальної юстиції).
Крім того, з 2009 до 2011 року працював приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу.
Має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 608, видане 22.04.2008 на підставі рішення Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.04.2008 № 45. Право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено згідно із заявою від 14.03.2013 у зв’язку з несумісністю.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Зайцев О.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 Зайцева О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Зайцева О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Зайцева О.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Зайцева О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Зайцева О.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 12.06.2025 № 21.2-263/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Зайцеву О.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 16.10.2025 проведено співбесіду із кандидатом Зайцевим О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Зайцев О.В. набрав 148 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Зайцев О.В. набрав 50,5 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Зайцев О.В. набрав 131,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Зайцев О.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Зайцевим О.В. кваліфікаційного іспиту становить 370 балів, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Зайцеву О.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 29.05.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 18, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,33; безперервний розвиток (21, 18, 20), середній бал, розрахований згідно з
пунктом 5.7 Положення, становить 19,67; загальний бал за критерій – 39,00.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 9, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; ефективна взаємодія (10, 9, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; стійкість мотивації (10, 9, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; емоційна стійкість (10, 9, 9,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 03.10.2025 надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді Зайцева О.В.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені в рішенні ГРД, та іншу інформацію з відкритих реєстрів, матеріалів електронного досьє кандидата.
Комісія встановила, що відповідно до інформації з матеріалів досьє кандидата та наданих Зайцевим О.В. пояснень на звернення ГРД у період з 2009 до 2011 року він здійснював нотаріальну діяльність (реєстраційне посвідчення № 426 від 18.08.2009). Водночас кандидатом 22.04.2008 отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 608, право на заняття адвокатською діяльністю було зупинене згідно із заявою від 14.03.2013, тобто кандидат мав статус адвоката та нотаріуса одночасно.
Відповідно до пункту 2 статті другої Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-XII (зі змінами) адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (зі змінами) передбачено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.
Під час співбесіди кандидат вказав, що він отримав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю і нотаріальною діяльністю в місті Рівне. Він не здійснював адвокатської діяльності, не реєструвався в органах податкової служби, тому що він був на обліку як самозайнята особа – приватний нотаріус. Одночасно бути самозайнятою особою – адвокатом та самозайнятою особою – приватним нотаріусом – це взаємовиключні випадки. Він отримав свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю для захисту інтересів нотаріусів у кримінальному судочинстві. Кандидат пояснив, що не звернув увагу на вимоги закону, водночас він чекав прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де була прямо передбачена можливість зупинення дії свідоцтва про заняття адвокатської діяльності. Він подав заяву про зупинення адвокатської діяльності, дотримуючись вимог нового закону. У попередній редакції закону такої вимоги не було. Також кандидат пояснив, що брав участь у судових засіданнях у липні і на початку серпня 2008 року не як адвокат, а як повірений. У реєстрі довіреностей є інформація приблизно про 10 довіреностей, які були видані на його ім’я. Особи, які видали довіреності, були клієнтами адвокатського бюро, власником якого був його колега з університету. Його колега виїжджав за кордон на три тижні і попросив його підстрахувати. Він бачив жодного конфлікту, перебуваючи під дією двох присяг адвокатської та нотаріальної, оскільки не користувався гарантіями, передбаченими адвокатським та нотаріальним статусом. Відсутність чіткого механізму відмови або припинення адвокатської діяльності він розцінив як можливість поєднувати ці два статуси до певного періоду часу, поки з’явилися зміни в законі. Також він звертався до голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатів у Рівненській області під час особистого прийому щодо роз’яснення вказаного питання, де йому повідомили, що до нього претензій не мають. Для нього на той момент було визначальним те, що законодавством не передбачено чіткого механізму зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і те, що він не здійснював адвокатську діяльність, зокрема оплачувану.
Дослідивши вказані обставини, пояснення кандидата, Комісія зазначає, що отримання кандидатом Зайцевим О.В. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у квітні 2008 року та здійснення нотаріальної діяльності з 2009 року за відсутності рішення про зупинення адвокатської діяльності свідчить про одночасне поєднання двох правових статусів. Такі дії суперечили вимогам статті 2 Закону України «Про адвокатуру». Наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, навіть без фактичного здійснення практики, означає, що особа має статус адвоката та підпадає під усі обмеження, передбачені законодавством.
На думку Комісії, хоча кандидат фактично не здійснював адвокатську діяльність та не отримував з цього прибутку, сам факт наявності статусу адвоката без вжиття кандидатом належних заходів для узгодження свого правового статусу з вимогами закону створює ситуацію правової несумісності та надалі може створити ситуацію потенційного конфлікту інтересів.
Посилання кандидата на відсутність механізму зупинення адвокатської діяльності не може бути виправданням, оскільки правова заборона на суміщення статусів існувала незалежно від можливості врегулювання цих питань.
Водночас із пояснень кандидата вбачається, що він не мав умислу порушувати вимоги закону, діяв у межах власного розуміння правових норм і керувався очікуванням законодавчих змін, які б передбачали процедуру зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З урахуванням викладеного Комісія вважає, що дії кандидата Зайцева О.В. у частині одночасного володіння статусами адвоката та нотаріуса у період з 2009 до 2011 рік не повною мірою відповідали вимогам законодавства та стандартам професійної етики. Однак, беручи до уваги пояснення кандидата щодо відсутності фактичної адвокатської практики, отримання прибутку та умислу порушувати вимоги законодавства, не свідчать про беззаперечну невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Проте обставини, встановлені під час співбесіди, свідчать про певну необачність та формальне ставлення до дотримання правил професійної етики.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної та етики доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
У рішенні ГРД зазначає, що в майнових деклараціях за 2022 та 2023 роки кандидат зазначив, що він, його дружина та донька мали право користування квартирою площею 85,8 кв. м у м. Львові, що належала на праві спільної власності сестрі кандидата та третій особі. Задекларована дата набуття права в обох деклараціях – 10.04.2013. Проте в майнових деклараціях за попередні звітні періоди кандидат не відображав інформації про цю квартиру.
Кандидат у поясненнях ГРД та під час співбесіди зауважив, що в деклараціях за 2022 та 2023 роки зазначена дата 10.04.2013, що насправді є датою набуття його сестрою права власності на цю квартиру, а не правом користування на цей об’єкт нерухомості.
Також Зайцев О.В. зазначив, що цю неточність виявив самостійно та у 2025 році надіслав через персональний електронний кабінет Реєстру декларацій повідомлення про неточність.
Згідно із підпунктом а) пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Ураховуючи встановлені обставини, Комісія зазначає, що вказаний факт свідчить про неналежне виконання Зайцевим О.В. обов’язку щодо декларування, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції».
Кандидат у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017, 2021 роки не декларував інформацію про членство в недержавній некомерційній професійній організації «Національна асоціація адвокатів України».
Зайцев О.В. надав пояснення, що 22.04.2008 ним було отримано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 608, видане Рівненською обласною КДКА 22.04.2008. У зв’язку з тим, що наведене право зупинено згідно з його заявою від 14.03.2013, до 2022 року він членство в недержавній некомерційній професійній організації «Національна асоціація адвокатів України» не декларував.
Після ознайомлення із роз’ясненнями НАЗК, що таке членство підлягає декларуванню, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, він у наступних деклараціях, поданих у 2022–2024 роках, про це зазначав.
Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» Зайцев О.В. зобов’язаний зазначити відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Водночас у відповідних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017, 2021 роки вказана інформація відсутня.
На переконання Комісії, зазначені факти, хоча і вказують на неналежне виконання Зайцевим О.В. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, передбаченого антикорупційним законодавством України.
Крім того, під час дослідження інформації з декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих кандидатом у 2017, 2021–2024 роках, у Комісії виникли питання щодо кредиторських вимог кандидата та його дружини до ПАТ «ДелтаБанк» у сумі 773 188 грн та 720 427 грн, які кандидатом у деклараціях віднесені до грошових активів.
Під час співбесіди кандидат надав аналогічні пояснення, що були надані на звернення ГРД, в яких зазначив, що початкове джерело коштів на його рахунку і рахунку дружини його депозитний вклад. 24.12.2013 ним був укладений договір банківського вкладу у ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 83 022 доларів США. Сума вкладу складається із доходів від а) багаторічної трудової діяльності, починаючи з червня 2002 року; б) доходів від продажу об’єкта нерухомості (квартири) у 2005 році, в) доходів від здійснення приватної нотаріальної діяльності (2009–2011роки); г) процентних доходів від депозитних вкладів (2003–2014 роки).
Продаж 30.11.2005 однокімнатної квартири за адресою: смт Пісочин Харківського району Харківської області відбувся за 146 450 гривень, що за курсом НБУ на день продажу становило 29 000 доларів США.
Дохід, отриманий від незалежної професійної діяльності у 2009-2011 роках становив 502 779 грн. Прибуток – 284 408 гривень (36 200 доларів США). Ці доходи підтверджує відомостями щодо нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованої особи, що враховується для розрахунку страхових виплат та страхового стажу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за 2009, 2010 роки. За 2011 рік – квитанцією про сплату податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8 367,88 гривень та витягом з податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, поданої до ДПІ у Московському районі м. Харкова 28.04.2012.
Заробітна плата (грошове забезпечення) у 2002–2014 роках майже 1 000 000 гривень, що підтверджується витягами з реєстру за 2002–2014 роки.
Процентні доходи від розміщення заощаджень (грошових коштів) у банківських установах за договорами банківського вкладу у період з 2003 до 2014 року. Договори укладались як в національній, так і в іноземній валюті в банківських установах: 1) Актив-Банк, 2) Аркада, 3) БМ Банк, 4) Всеукраїнський Банк Розвитку, 5) Дельта Банк, 6) Єврогазбанк, 7) Надра Банк, 8) Південкомбанк, 9) Піреус Банк, 10) Платинум Банк, 11) Приватбанк, 12) Стандарт, 13) Таврика, 14) Терра Банк, 15) Траст, 16) Банк «Український фінансовий світ», 17) Фінансова Ініціатива, 18) Форвард Банк, 19) Фортуна банк, 20) Хрещатик, 21) Юнекс Банк.
Відповідно до пояснень кандидата підтвердити весь обсяг доходів від депозитних вкладів неможливо тому, що: а) майже всі банки ліквідовані або перебувають у стадії ліквідації (18 з 21 банків); б) на його запити до банків, які ще функціонують, отримав відповідь, що ці установи не можуть надати відомості про отриманий ним дохід від депозитних договорів, посилаючись, що в системах банку відсутня інформація щодо депозитних договорів, укладених у період до 2019 року включно. Це пов’язано з тим, що строк зберігання юридичних справ клієнтів, у тому числі депозитних, становить 5 років. У системі Приватбанку відсутня інформація за депозитними договорами, укладеними в період до 2014 року включно.
Дослідивши вказані обставини, Комісія встановила таке.
Між ПАТ «Дельта Банк» та Зайцевим О.В. 24.12.2013 укладено договір банківського вкладу в розмірі 83 022 доларів США на строк до 29.12.2014.
З пояснень кандидата слідує, що джерелом грошових коштів вказаного вкладу є продаж однокімнатної квартири; дохід, отриманий від незалежної професійної діяльності у 2009–2011 роках, заробітна плата (грошове забезпечення) за 2002–2014 роки, процентні доходи від розміщення заощаджень (грошових коштів) у банківських установах за договорами банківського вкладу з 2003 до 2014 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.11.2005 Зайцев О.В. продав квартиру в селищі Пісочин Харківського району Харківської області за 146 450 гривень, що за курсом НБУ становило 28 604 долари США.
Водночас Комісія зауважує, що кандидат для підтвердження джерела походження 83 022 доларів США, зокрема, зазначає про отриманий дохід (заробітну плату) з 2002 до 2014 року. Однак у Комісії відсутні відомості про отриманий дохід кандидатом з 2002 до 2004 року (витяг з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів та довідка Національного антикорупційного бюро України не містять такої інформації). Кандидатом такої інформації Комісії не надано.
Крім того, Комісія не враховує заробітну плату, отриману кандидатом у 2014 році, оскільки депозитний вклад ним було відкрито 24.12.2013.
Отже, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів та довідки Національного антикорупційного бюро України кандидатом отримано з 2005 до 2013 року заробітної плати та інших страхових та соціальних виплат 723 064 гривні, з яких кандидатом сплачено 100 634 гривні податку з доходів фізичних осіб, тобто дохід кандидата становив 622 430 гривень за дев’ять років, а саме 88 240 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ. (Комісією не були враховані витрати кандидата на сплату Єдиного соціального внеску, оскільки така інформація у Комісія відсутня).
Стосовно отриманих доходів Зайцева О.В. від незалежної професійної діяльності у 2009–2011 роках. Комісією було досліджено документи, надані кандидатом, з яких вбачається, що в 2009 році кандидат отримав заробітну плату в сумі 241 753,99 гривень, з яких 61 405,21 гривень отримано від Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, 998,25 гривень від ОСОБА_1, 250 гривень від Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Істина». Однак встановити, з яких джерел кандидатом отримано дохід у розмірі 179 100,53 гривень не виявилось можливим, оскільки такі відомості відсутні в наданих кандидатом документах. В 2010 році кандидат отримав 125 122,63 гривні, з яких 75 601,07 гривень від Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, 49 521,56 гривень від незалежної професійної діяльності. У 2011 році кандидатом отримано чистий оподатковуваний дохід у розмірі 55 785, 81 гривень, з яких сплачено податок у розмірі 8 367, 88 гривень, тобто сума отриманого доходу становить 47 417,93 гривень.
Отже, документально підтверджений дохід від незалежної професійної діяльності в 2010 та 2011 роках становить 49 521,56 гривень та 47 417,93 гривень відповідно, що за курсом НБУ становило 6 245 доларів США та 5 957 доларів США відповідно та не підтверджує пояснення кандидата про отримання прибутку від незалежної професійної діяльності у 2009–2011 роках у розмірі 284 408 гривень, що складає 36 200 доларів США.
Стосовно отримання кандидатом доходів у вигляді процентів від розміщення заощаджень (грошових коштів) у банківських установах за договорами банківського вкладу у період з 2003 до 2014 року Комісія зауважує, що не підлягає дослідженню інформація по банківських вкладах, відкритих у 2014 році, оскільки депозитний вклад кандидатом було відкрито 24.12.2013.
Комісією досліджено інформацію, надану кандидатом та встановлено, що між АТ «Юнекс Банк» та Зайцевим О.В. 21.12.2010 укладено договір банківського вкладу на суму 130 000 гривень до 26.12.2011 з процентною ставкою 18,5 відсотків.
Між ПАТ «Європейський газовий банк» та Зайцевим О.В. 01.03.2013 укладено договір банківського вкладу в сумі 1 000 гривень на строк до 06.03.2014 з процентною ставкою 25 відсотків річних. 06.08.2013 Зайцевим О.В. було поповнено вказаний депозит на суму 235 000 гривень.
На підтвердження укладання інших депозитів в інших банках кандидатом надано тільки відповідь від Піреус Банк, відповідно до якої в системах банку відсутня інформація щодо депозитних договорів, укладених у період до 2019 року включно.
Дослідивши вказані обставини, Комісія не заперечує можливості отримання кандидатом додаткового доходу від укладення договорів банківського вкладу, однак отримана інформація не дає можливості Комісії визначити, який розмір заощаджень міг би бути акумульований кандидатом від договорів банківського вкладу у період з 2003 до 2013 року та визначити, яку частку від 83 022 доларів США становить цей дохід.
Комісія визнає, що об’єктивні складнощі з отриманням банківських документів у зв’язку з ліквідацією значної кількості фінансових установ унеможливлюють повну перевірку усіх зазначених джерел. Водночас за сукупністю наявних матеріалів, Комісія не отримала переконливих доказів, які б підтверджували законність походження коштів, використаних для розміщення депозитного вкладу.
Дослідивши встановленні обставини Комісія зазначає, що надані кандидатом відомості не дозволяють достовірно підтвердити джерело походження коштів у розмірі 83 022 доларів США, оскільки частина доходів не підтверджена документально або має невстановлене походження, значна частина банків, у яких кандидат нібито розміщував кошти, ліквідована, а інша частина банків не надала інформацію, що не дає можливості Комісії провести оцінку обсягів депозитних вкладів і процентних нарахувань. Крім того, відсутні докази, що після продажу нерухомості у 2005 році зазначені кошти не були використані на інші потреби, що своєю чергою унеможливлює визнання їх джерела походження прозорим і обґрунтованим.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення та документи не усувають обґрунтованих сумнівів у частині фінансової прозорості та достовірності задекларованих активів.
При цьому Комісія зауважує, що зазначені обставини не свідчать про встановлення фактів неправомірної поведінки, однак вказують на відсутність належного рівня підтвердження доходів.
На підставі сукупності встановлених обставин, а саме: неналежного виконання Зайцевим О.В. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», обґрунтованих сумнівів у частині фінансової прозорості та достовірності задекларованих активів Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показниками «Чесність», «відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сімʼї задекларованим доходам».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інших обставин, зазначених у рішенні ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Зайцева О.В. критеріям професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зайцев О.В. набрав 717 балів, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зайцева Олексія Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зайцев Олексій Володимирович набрав 717 балів.
Визнати Зайцева Олексія Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
