Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Газдайки-Василишин Ірини Богданівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини ГАЗДАЙКИ-ВАСИЛИШИН,

представника Громадської ради доброчесності Артема ПАНЧЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Газдайки-Василишин Ірини Богданівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Газдайка-Василишин І.Б., _________ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула у 2001 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка та отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступінь наявний – на підставі прилюдного захисту дисертації присуджено Газдайці-Василишин І.Б. науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.

Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01 березня 2013 року Газдайці-Василишин І.Б. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального права та кримінології.

Рішенням вченої ради Міністерства освіти і науки України Львівським державним університетом внутрішніх справ від 25 вересня 2024 року Газдайці-Василишин І.Б. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінального права і кримінології.

Газдайка-Василишин І.Б. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс). 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Газдайка-Василишин І.Б. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в Конкурсі як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Газдайку-Василишин І.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту». До другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Газдайку-Василишин І.Б.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Газдайки-Василишин І.Б. про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду.

Відповідно протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією в межах спецперевірки направлено запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Газдайки-Василишин І.Б.

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Комісія, заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата та  провівши співбесіду, встановила таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Газдайка-Василишин І.Б. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,7	345,2
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	127
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	133,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Газдайкою-Василишин І.Б. за кваліфікаційний іспит, становить 345,2 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 02 жовтня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Газдайки-Василишин І.Б. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ.I. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Газдайкою-Василишин І.Б. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	18	21	19,67	41,34
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	21	22	21,67

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала її належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,34 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІІІ.I. Критерій соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Газдайкою-Василишин І.Б. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	10	10	10,33	40,66
	Ефективна взаємодія	11	10	10	10,33
	Стійкість мотивації	9	9	10	9,33
	Емоційна стійкість	11	10	11	10,67

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,66 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV.I. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 03 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Газдайки-Василишин І.Б. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 03 листопада 2025 року (далі – висновок), в якому зазначено таке:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункти 2, 6 пункту 21 Єдиних показників).

Вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом, істотно перевищує її доходи, отримані із законних джерел у періоди, що передували набуттю відповідних об’єктів цивільних прав. Підстави та порядок набуття кандидатом та членами її сім’ї права на об’єкт цивільних прав мають очевидні ознаки невідповідності вимогам законодавства, про які кандидат не могла не знати (підпункти 4.9, 4.10 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (у редакції від 16 грудня 2020 року); індикатори 1, 2 Переліку індикаторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і ГРД, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

Кандидат отримала спадщину, яка не підтверджена документально.

У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2021–2024 роки кандидат зазначає у своїй власності, зокрема:

- криптовалюту (вартість – 196 028 грн; дати набуття – 12 грудня 2021 року та 14 грудня 2021 року);

- квартиру (площа – 45,9 кв.м; розташована за адресою м. Дубляни, Львівська обл.; дата набуття – 19 червня 2024 року; вартість – 2 101 784 грн).

У 2022–2023 роках кандидат брала участь у конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Під час конкурсної співбесіди 18 січня 2023 року щодо джерел коштів на купівлю криптовалюти та необхідності придбання криптовалют у розмірі двох третин свого заробітку у 2021 році (297 169 грн) кандидат пояснила, що придбала криптовалюту за кошти, які дістались їй у спадок від бабусі.

Використовуючи своє право на відповідь на запитання ГРД «Чи могли б Ви надати підтвердження джерелу походження коштів, за які була придбана криптовалюта?» та «Поясніть, будь ласка, за які кошти Ви купили цю квартиру? Чи можете Ви надати докази джерела походження цих коштів?» кандидат пояснила, що перший внесок за квартиру та купівля криптовалюти були здійснені за кошти, отримані у спадщину від бабусі, яка своєю чергою отримала їх від австралійських родичів.

Підтвердити джерело походження цих коштів від бабусі кандидат змогла лише власними поясненнями та письмовими поясненнями її матері та брата.

Отже, кандидат здійснила перший внесок за квартиру та придбала криптовалюту за кошти, джерело яких не має документального підтвердження, що створює підстави для обґрунтованого сумніву в законності походження коштів на набуття зазначених активів і, відповідно, є підставою для висновку про недоброчесність кандидата.

Кандидат підтвердила, що кошти в сумі 26 000 дол. США їй дістались у спадок від бабусі, та зазначила, що її бабуся по батьковій лінії ОСОБА_1 померла раптово в березні 2002 року і коли розбирали її речі, то знайшли цю суму грошей. Кандидат зазначила, що після розпаду СРСР до бабусі неодноразово приїжджали родичі з Австралії, а також були розмови про те, що хтось із бабусиного роду помер і залишив у спадок великий будинок, який одразу ж після успадкування був проданий. Тому, кандидат вважає, що ці кошти, ймовірно, є частиною суми, одержаної від указаного продажу та переданої австралійськими родичами її бабусі. Мати та батько кандидата вирішили, що це своєрідний подарунок, який бабуся «передала» своєму першому, ще не народженому правнуку. Тому, батьки віддали ці кошти їй, що також підтверджується письмовими поясненнями матері та брата. 

Успадковуючи спадок від бабусі, батько кандидата не повідомив нотаріусу про ці кошти. Мотиви цього вчинку були такими: першочергово він не хотів поширювати інформацію про значну суму готівки, що зберігається вдома.

Оцінюючи відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», Комісія виходить з такого.

Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Дослідивши у цій частині висновок ГРД та пояснення кандидата, Комісія не має достатніх підстав для висновку про її невідповідність показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», оскільки надані пояснення в цій частині жодними доказами не спростовані.

Водночас однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

У своїх письмових поясненнях   та поясненнях під час співбесіди кандидат зазначила, що вказані кошти отримані нею у спадщину від бабусі, яка своєю чергою отримала їх від родичів з Австралії, котрі в цій сумі передали бабусі її частку спільного спадкового майна родини від продажу будинку. Жодних належних доказів успадкування членами сім’ї кандидата або безпосередньо нею 26 000 дол. США після смерті її бабусі Комісії не надано. Зазначені обставини, крім пояснень, нічим не підтверджені. Під час засідання кандидат заявила, що доказом наявності зазначених родичів та їх відвідувань України у 1990–2000 роках є одяг, що вони залишили, листування, спільні фотографії. Водночас Газдайка-Василишин І.Б. не вчинила жодних заходів для доведення джерел походження цих коштів, зокрема не надала Комісії доказів на підтвердження своїх пояснень, хоча, на переконання Комісії, мала достатньо часу для з’ясування цих обставин і пошуку доказів. Під час співбесіди кандидат підтвердила, що розуміла необхідність пояснення джерел походження майна та підтвердження цих пояснень відповідними доказами, проте жодних дій для цього не вчинила.

Таку поведінку кандидата Комісія розцінює як несумлінну, оскільки саме вона за наявності обґрунтованого сумніву в цьому повинна довести законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав. Оскільки кандидат не вчинила жодних дій, Комісія вважає це підставою для зниження кількості балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».

2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 5 пункту 21 Єдиних показників).

Право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуто членами сім’ї кандидата за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості (підпункт 4.10 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, у редакції від 16 грудня 2020 року; індикатор 2 Переліку індикаторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і ГРД, які вказують на недоброчесність, затвердженого 09 листопада 2023 року).

Кандидат набула автомобіль за заниженою вартістю.

Відповідно до майнових декларацій кандидата 23 травня 2017 року вона набула у власність автомобіль «Peugeot 308CC» 2011 року випуску. Вартість цього автомобіля у майнових деклараціях за 2021 та 2022 роки – 162 000 грн (еквівалент 6 150 дол. США), а за 2023 та 2024 – 171 103 грн (еквівалент 6 495 дол. США).

Під час конкурсної співбесіди 18 січня 2023 року на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кандидат пояснила, що джерелом коштів на придбання цього автомобіля були заощадження. Проте у 2025 році відповідно до оголошень про продаж авто на сайті «Авторіа» аналогічний автомобіль коштує дорожче, ніж декларує кандидатка – від 7 500 до 15 500 дол. США. Тому, виникають питання щодо задекларованої вартості автомобіля, яка є нижчою за ринкову, що викликає обґрунтовані сумніви щодо реальності зазначених відомостей та добросовісності їх декларування.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Крім того, підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

Згідно з підпунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Такі дії створюють обґрунтовані сумніви в доброчесності кандидата, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, порушують суспільну довіру до кандидата.

Заниження вартості придбаного майна в декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Така особа, на переконання ГРД, не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Кандидат пояснила, що вартість автомобіля «Peugeot 308 CC» 2011 року випуску на момент його придбання у 2017 році становила 162 000 грн (у доларовому еквіваленті – 5 600 дол. США). Вона його придбала за договором купівлі-продажу, така його вартість була визначена нею та продавцем. Також ця вартість вказана в митній декларації.

Кандидат звертає увагу на те, що автомобіль був нерозмитненим, власник хотів його терміново продати, оскільки в нього була нагальна потреба в грошах.  

Стосовно вартості такого автомобіля у 2025 році за наявними оголошеннями, слід зазначити, що навіть у поданих ГРД оголошеннях ціни різняться більш ніж удвічі. Крім того, ці транспортні засоби зазвичай продаються за нижчими цінами, ніж вказуються в оголошеннях. Газдайка-Василишин І.Б. зазначає, що все залежить від комплектації, технічного стану автомобіля, терміновості продажу та інших обставин. У автомобілі кандидата немає навіть половини із тієї комплектації, яка описана в оголошенні, у неї – механічна коробка передач і велюровий салон, а ще доволі проблемний двигун. Тому, вважає, що ціна, за якою вона купила своє авто не була занижена, а була цілком ринковою на той час.

Комісія вважає висновок ГРД у цій частині припущенням, яке жодними доказами не підтверджено. Витяги з оголошень про продаж аналогічних автомобілів не доводять наявності будь-яких зловживань з боку кандидата, оскільки ціна, зазначена в оголошенні, і реальна вартість, за яку продається автомобіль, зазвичай суттєво відрізняються. Комісія також враховує, що автомобіль 2011 року випуску не є «люксовим», його вартість навіть за наведеними у висновку оголошеннями є незначною, а тому ці обставини не свідчать про невідповідність кандидата пункту 21 Єдиних показників.

За таких обставин Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» щодо наведених у пункті 2 висновку ГРД обставин.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час оцінювання:

1. Самоплагіат у наукових роботах кандидата.

Кандидат у 2011 році захистила дисертацію на тему «Некорисливі злочини проти власності за кримінальним правом України». У 2012 році за авторством кандидата було видано монографію «Некорисливі злочини проти власності».

За даними сервісу «Turnitin», тексти дисертації та монографії є ідентичними. Тобто монографія кандидата повністю дублює її дисертацію. Також монографія містить дублювання автореферату дисертації.

Відповідно до частини четвертої 4 статті 42 Закону України «Про освіту» самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) вважається порушенням академічної доброчесності поряд з академічним плагіатом, фабрикацією, фальсифікацією, списуванням, обманом та хабарництвом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у рішенні від 29 квітня 2024 року № 92/ко-24 акцентувала на важливості дотримання стандартів академічної доброчесності: «Комісія наголошує, що займає безкомпромісну позицію щодо дотримання академічної доброчесності, вважає її складовою більш широкого поняття доброчесності, яка досліджується в рамках кваліфікаційного оцінювання, отже, надає оцінку зазначеним у Висновку обставинам виключно в контексті відповідності судді загальним критеріям доброчесності та суддівської етики, ґрунтуючись на чітких та переконливих доказах, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів».

ГРД зазначає, що Закон України «Про освіту» формально закріпив на законодавчому рівні поняття «самоплагіат», але етичні норми, які забороняють допущення академічної недоброчесності, існували раніше. Такі норми, що ґрунтувалися на загальновизнаних принципах доброчесності та поваги до інтелектуальної власності, закріплювалися в різних нормативних актах та документах.

Стаття 52 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII та стаття 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, що були чинними на момент захисту кандидатської дисертації кандидата, зобов’язували науковців дотримуватися етичних норм і поважати право на інтелектуальну власність.

Аналогічної позиції щодо проявів академічної недоброчесності дотримується і Верховний Суд у постанові від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24.

Таким чином, закріплення пізніше у сучасному законодавстві поняття та форм академічної недоброчесності лише конкретизує способи виявлення порушень академічної доброчесності, передбачених етичними та нормативними положеннями, що були чинними.

Кандидат зазначила, що справді є автором дисертації на тему «Некорисливі злочини проти власності за кримінальним правом України», а також монографії на тему «Некорисливі злочини проти власності». В обох цих працях є положення, що повторюються. З огляду на чинне законодавство це й справді може видатись самоплагіатом. Водночас ці праці були написані у 2011 та 2012 роках. У ті часи про поняття «самоплагіат» в Україні ніхто не чув та не згадував. Уперше цей термін з’явився в правовому полі держави лише в 2017 році, зокрема, – частиною четвертою статті 42 Закону України «Про освіту» самоплагіат був віднесений до порушень академічної доброчесності. Цей закон набрав чинності 28 вересня 2017 року (тобто через п’ять років після публікації монографії та через шість років після захисту дисертації).

2. Кандидат не використовувала в тексті дисертації посилання, які є в переліку літератури.

У дисертації кандидата для 44 із 230 джерел (19% від загальної кількості) відсутні посилання в тексті, що є порушенням абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України «Про освіту». Відповідно до  цього закону дотримання академічної доброчесності передбачає, зокрема, надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність.

Проте ГРД враховує, що станом на момент написання кандидатом дисертації чинне законодавство України не передбачало зазначених вимог, тому ця інформація не може бути підставою для висновку про недоброчесність кандидата, але має бути врахована при її оцінюванні.

Стосовно цієї інформації кандидат зауважила, що це питання не ставилось їй під час попередньої комунікації з ГРД, чим було обмежене її право на відповідь. Зазначила, що цілком можливо, що на 44 джерела (із 230) не зроблено посилання в тексті дисертації. Водночас це жодним чином не свідчить, що вона надала недостовірну інформацію про використані літературні джерела. Усі 230 джерел вона використовувала протягом написання свого дослідження, усі нею були прочитані. На основі усіх цих джерел формувалось її власне бачення тої проблематики, яку вона досліджувала.

Зазначає, що не на всі зробила посилання, тому що не було такої необхідності. Вважає, що це питання могло б свідчити про недоброчесність, якби було навпаки – джерело використовувалось у тексті дисертаційного дослідження, але не було вказано у списку використаних джерел. Проте ГРД зауважила протилежне: у списку використаних джерел позицій більше, ніж тих, на які вона посилалась у тексті. Але ж «непосилання» не означає «невикористання».

3. У майновій декларації кандидата за 2023 рік відсутня частина інформації про її чоловіка.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 20 грудня 2023 року (справа № 465/8384/23) було розірвано шлюб кандидата з її колишнім чоловіком.

У майновій декларації за 2023 рік кандидат не задекларувала доходи, грошові активи чоловіка та вартість його службового автомобіля.

Кандидат пояснила, що її чоловік (на момент подання декларації – колишній чоловік) відмовився надавати їй інформацію про свої доходи та майно. Рішення суду про розлучення було прийняте 20 грудня 2023 року та набрало законної сили 20 січня 2024 року. На прохання надати інформацію для декларування її колишній чоловік відповів, що не зобов’язаний цього робити. Кандидат не виключає, що таким чином він хотів спричинити їй додаткові труднощі в конкурсній процедурі.  

4. У 2012 році кандидат у співавторстві з ОСОБА_2 опублікувала статтю «Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом: проблеми кваліфікації».

У 2011–2014 роках ОСОБА_2 обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС України.

Рух «ЧЕСНО» інформує, що «під час Революції Гідності у листопаді 2013-го – лютому 2014-го ОСОБА_2 публічно виправдовував насильство з боку міліції щодо мітингувальників, а також регулярно коментував кримінальні провадження щодо учасників протесту».

З 05 серпня 2020 року ОСОБА_2 обіймає посаду заступника керівника Офісу Президента України.

Під час конкурсної співбесіди на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кандидат пояснила, що з ОСОБА_2. вони познайомились на одній із науково-практичних конференцій, стаття писалась в дистанційному режимі, шляхом листування, наразі жодних стосунків вони не підтримують і загалом їхні взаємини обмежились власне науковою співпрацею щодо цієї статті.

Кандидат у наданих Комісії поясненнях зазначила, що єдина наукова стаття на тему «Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом: проблеми кваліфікації» опублікована нею у співавторстві з ОСОБА_2 у 2012 році.

Її знайомство із зазначеною особою відбулось незадовго до публікації цієї статті у м. Львові на конференції, яка проводилась Львівським державним університетом внутрішніх справ. На той час ОСОБА_2 працював у Головному слідчому управлінні МВС України та був запрошений до участі в роботі конференції. Під час наукової дискусії з’ясувалось, що між ними є спільні погляди на проблематику, описану у вказаній вище статті. Таким чином виникла ідея спільної публікації. Надалі співпраця щодо статті відбувалась у режимі електронного листування, яке після подання статті до друку припинилось. Жодних стосунків із ОСОБА_2 вона більше не підтримувала і не підтримує.

Кандидат зауважила, що жодної політичної діяльності ніколи не здійснювала ні під час служби в міліції, ні після неї; ніколи не була членом політичних партій, не балотувалась, не працювала у передвиборних штабах тощо.

5. Кандидат розлучилась із чоловіком, до статків якого були питання у конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Так, кандидат 20 жовтня 2001 року одружилась з ОСОБА_3, який є адвокатом, політичним діячем та бізнесменом.

Як вже зазначалося вище, у 2022–2023 роках кандидат брала участь у конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Під час конкурсної співбесіди їй було поставлено запитання щодо потенційного впливу політичної діяльності її чоловіка на виконання нею посадових обов’язків у контексті дотримання принципу політичної нейтральності. Кандидат відповіла таке: «я знаю, що я політично нейтральна, звичайно, я ходжу на вибори, звичайно, я роблю свій вибір, але на цьому крапка».

Також порушувалося питання про те, що задекларовані грошові активи чоловіка (готівка 50 000 дол. США) не узгоджуються з його офіційними доходами, які, за інформацією податкових органів, становлять лише 2,2 млн. грн за 24 роки. Кандидат пояснила, що «він дійсно доволі вдало займається підприємницькою діяльністю».

Кандидат не перемогла в конкурсі на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цього ж року рішенням суду від 20 грудня 2023 року було розірвано шлюб кандидата з її чоловіком.

Реалізовуючи своє право на відповідь, кандидат пояснила, що відхилення її кандидатури в конкурсі на зайняття вакантної посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, її участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду та розлучення – події, не взаємопов’язані між собою.

Вона підтвердила ці пояснення та зазначила, що її подружні стосунки з ОСОБА_3 фактично припинились у 2019 році, її участь у конкурсі ніяким чином не пов’язана з її офіційним розлученням. Жодних доказів на спростування такої інформації в розпорядженні Комісії немає.

Отже, Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної інформації. Підстав для зниження балів за критеріями професійної етики та доброчесності за цією інформацією також немає.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Газдайка-Василишин І.Б. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	345,2	345,2
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,67	41,34
	Безперервний розвиток	21,67
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,33	40,66
	Ефективна взаємодія	10,33
	Стійкість мотивації	9,33
	Емоційна стійкість	10,67
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			712,2

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Газдайки-Василишин І.Б. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Газдайка-Василишин Ірина Богданівна набрала 712,2 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Газдайки-Василишин Ірини Богданівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                               Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                         Роман САБОДАШ