Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Котельви Катерини Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Катерини КОТЕЛЬВИ,

представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Котельви Катерини Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Котельва К.О. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Котельву К.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Котельва К.О. _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2002 році Котельва К.О. закінчила Донецький національний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. У 2024 році закінчила Національну академію державної податкової служби України, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр з правового забезпечення фінансової діяльності держави.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.  

Котельва К.О. відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а саме має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Котельва К.О. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 361,7 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Котельвою К.О. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Котельви К.О.

Запити про надання відомостей стосовно Котельви К.О. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидатів на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Котельви К.О. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Котельву К.О.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Котельви К.О. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до матеріалів досьє.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 02 червня 2025 року надійшли пояснення від Котельви К.О. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 14 жовтня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 15 жовтня 2025 року № 32 дпс-1258/23) кандидату надіслано висновок ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшли пояснення Котельви К.О. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Котельві К.О. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Котельвою К.О. проведено 14 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,00 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також її пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Котельву К.О. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,00 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

• незалежність;
• чесність;
• неупередженість;
• сумлінність;
• непідкупність;
• дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
• законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшов висновок ГРД від 14 жовтня 2025 року про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:

1. Під час спеціального спільного засідання Комісії та Громадської ради міжнародних експертів (далі – ГРМЕ) 07 лютого 2025 року обговорювалося питання стосовно публікації Котельви К.О. в мережі «Facebook», яку надалі було висвітлено в інтернет-виданні «Судово-юридична газета» 24 травня 2020 року під назвою «Суддя обратилась за помощью из-за преследований: Я не могу выйти из дома». Комісія та ГРМЕ дійшли висновку, що пояснення Котельви К.О. стосовно зазначеної публікації є нелогічними, нечіткими та непослідовними, що викликає обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Рішенням Комісії від 17 лютого 2025 року кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Котельву К.О. визнано такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

2. Поведінка Котельви К.О. в професійному житті не була прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів. Кандидат не утрималась від діяльності, яка унеможливлює виконання посадових обов’язків та інших повноважень; під час здійснення професійної діяльності допускала свавілля, діяла всупереч правилам професійної етики  та іншим етичним нормам; вчиняла дії, що завдали шкоди авторитету правосуддя. Зокрема, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 липня 2017 року № 2241/3дп/15-17 суддю Галицького районного суду міста Львова Котельву К.О. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади. Встановлено, що суддею Котельвою К.О. під час розгляду справи № 461/7265/16-ц допущено низку істотних порушень норм процесуального законодавства, характер яких вказує на упередженість судді і на те, що ці порушення допущено умисно. Дії судді Котельви К.О. становлять порушення права зацікавленої особи на справедливий суд, закріплені, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та у своїй сукупності є грубим порушенням закону, що підриває суспільну довіру до суду. І хоча рішенням Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2018 року змінено рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 липня 2017 року та застосовано до судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, однак зазначеним рішенням Вищої ради правосуддя не спростовано факту порушення Котельвою К.О. норм процесуального права. 

ГРД також надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики, але, на її думку, має бути врахованою під час оцінювання судді, а саме:

- у період з 2015 до 2018 року в провадженні судді перебувало 42 справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з яких у трьох справах суддя закрила провадження у зв’язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, у двох справах – звільнено осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, від адміністративної відповідальності та передано матеріали на розгляд трудового колективу для застосування громадських робіт;

- у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2015–2017 роки Котельвою К.О. не зазначено відомостей про членство у Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ), хоча має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 2002 року. 

Надаючи оцінку інформації, викладеній у пункті 1 висновку ГРД, Комісія зважає на таке.

У пунктах 4.2 та 4.7 Бангалорських принципів визначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов`язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Статтею 1 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Комісія неодноразово наголошувала на важливості того, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів його відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

У письмових поясненнях Котельва К.О. зазначила, що публікація інтернет-видання «Судово-юридична газета» від 24 травня 2020 року містить скриншот із соціальної мережі «Facebook», перевірити достовірність якого неможливо через відсутність оригіналу допису. У зв’язку з цим вона не може ні спростувати, ні підтвердити своє авторство допису в мережі «Facebook», а тим більше коментувати його зміст.

Під час співбесіди Котельва К.О. додатково пояснила, що публікацію не впізнає, її було розміщено зі старого акаунта, який видалено. Свого авторства не визнає, описані в публікації події частково відповідають дійсності. До редакції «Судово-юридичної газети» стосовно вказаної публікації не зверталася, не бачить в цьому сенсу, крім того це потребує часу.

Комісія не вдається в детальний аналіз змісту публікації. Ця публікація, її зміст, відповідність фактичним обставинам професійної діяльності та життя кандидатки були предметом детального обговорення на спільному засіданні Комісії та ГРМЕ та знайшли відображення у рішенні Комісії від 17 лютого 2025 року № 5/вс-25. Як зазначалося вище, у рішенні констатовано наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата показнику «чесність» критерію доброчесності, що своєю чергою стало підставою для визнання Котельви К.О. такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

При цьому кандидат у письмових поясненнях на висновок ГРД висловила щире обурення таким висновком Комісії та ГРМЕ, зазначивши: «Вважаю, що абстрактні формулювання на кшталт «нелогічні, нечіткі та непослідовні пояснення», без будь-яких доказів на підтвердження неправди в словах кандидата, є припущеннями, які в правовій державі не можуть бути покладені в основу такого серйозного і руйнівного для репутації людини звинувачення як висновок про нечесність. … Наостанок додам, що висновок про невідповідність мене критерію чесність особисто сприймаю як іронію (насмішку) долі, адже вважаю себе людиною чесною, щирою, відкритою, прямолінійною, здатною говорити правду у вічі. Це ті якості, які напевно характеризують мене найбільше, та за які мене цінують і поважають друзі і колеги, з якими спілкуюсь тривалий період часу (десятки років)».

Під час спеціального спільного засідання Комісії та ГРМЕ 07 лютого 2025 року на запитання члена Комісії, чи не має бажання кандидат захистити власну репутацію, подати позов про захист честі і гідності, якщо з боку видання мало місце фальшування відомостей, Котельва К.О. відповіла, що перша реакція на публікацію була така – бажання спростувати її перед співбесідою, написати до редакції, однак докладніше про те, як реагувати на таку публікацію, вона подумає пізніше. Водночас під час проведення співбесіди 14 листопада 2025 року в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), Котельва К.О. зазначила, що не бачить сенсу в такому зверненні.

Визначаючись з відповідністю Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики Комісія висновує, що в межах розгляду питання відповідності Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики заслуговує на увагу її поведінка, зокрема той факт, що Котельва К.О. не вжила заходів для з’ясування джерела походження інформації та скриншоту публікації в мережі «Facebook», на підставі якого було створено публікацію в  інтернет-виданні «Судово-юридична газета», хоча автор публікації і досі працює в цій газеті. Зважаючи на суттєві негативні наслідки для кандидата, які пов’язані з названою публікацією, вона першочергово була зацікавлена в спростуванні висновку Комісії та ГРМЕ та доведенні правдивості своїх пояснень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 9901/764/18 викладено правову позицію про те, що з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція (пункт 76 постанови).

Комісія наголошує, що у процедурі кваліфікаційного оцінювання важливе значення має позиція кандидата на посаду судді, який повинен надати правдиві пояснення та наявні докази на підтвердження його відповідності вимогам щодо судді та спростування обґрунтованого сумніву щодо його кандидатури. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка зазначила, що «саме по собі призначення (ціль) конкурсу покладає на кандидата, який зацікавлений в отриманні посади судді, обов’язок надати переконливі пояснення (за потреби й відповідні докази), які усувають сумнів у його доброчесності» (пункт 157 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24, пункт 7.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 9901/110/19).

Комісія зауважує, що відповідно до пункту 10 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.

При цьому, відповідно до пункту 5.4 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

На думку Комісії, наведені вище обставини, що оцінюються в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, не можна вважати такими, що вказують на не відповідність Котельви К.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак суперечливість пояснень Котельви К.О. та її пасивна поведінка в питаннях з’ясування істинності обставин, що стали предметом дослідження, є підставами для обґрунтованого сумніву у правдивості, щирості та принциповості судді у професійній діяльності та особистому житті. Отже, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила знизити бали кандидата за показником «чесність» на 15 балів.

Стосовно пункту 2 висновку ГРД, а саме, що Котельва К.О., будучи суддею Галицького районного суду міста Львова, допустила істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя (справа № 461/7265/16-ц), що стало наслідком притягнення її до дисциплінарної  відповідальності, Комісія висновує таке.

Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 липня 2017 року № 2241/3дп/15-17 суддю Галицького районного суду міста Львова Котельву К. О. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади. Рішення Дисциплінарної палати мотивовано тим, що очевидний, системний, грубий характер та кількість порушень закону, допущених суддею Котельвою К.О., умисність її дій, а також наслідки, що настали за результатами вчинених діянь, у виді повного заперечення права особи на справедливий суд, істотно підірвало суспільну довіру до суду та є істотним дисциплінарним проступком.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2018 року № 627/0/15-18 змінено рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 липня 2017 року № 2241/3дп/15-17 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації із застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У своєму рішенні Вища рада правосуддя підтримала висновки Дисциплінарної палати щодо істотності порушення норм процесуального права Котельвою К.О. під час здійснення правосуддя, однак визначила, що з суб’єктивної сторони з огляду на незначний досвід роботи на посаді судді вона допустила це порушення внаслідок недбалості.

Комісія не вдається до перевірки та оцінювання постановленого Котельвою К.О. рішення та обставин справи № 461/7265/16-ц, однак наголошує, що під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема апеляційного суду, відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки кандидата в сенсі виявлення і визначення його нових якостей (характеристик, ознак чи рис), на підставі яких формується висновок про здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики. Такими фактами (явищами) минулої поведінки і є випадки притягнення до дисциплінарної відповідальності, які Комісія аналізує та враховує для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання.

Котельва К.О. пояснила, що дійсно була притягнута до дисциплінарної відповідальності, стосовно неї було застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Вона пройшла курс підвищення кваліфікації та за результатом кваліфікаційного оцінювання у 2019 році підтвердила свою здатність здійснювати правосуддя. Визнає, що допустила порушення норм процесуального права під час розгляду цивільної справи № 461/7265/16-ц, однак просить врахувати, що цю помилку було допущено на початку судової кар’єри. Відповідні висновки для себе зробила, підвищила рівень своїх знань, на сьогодні сама викладає в Національній школі суддів України, співпрацює з правозахисними організаціями, бере активну участь у соціально важливих прєктах тощо.

Визнання помилки та вжиття заходів для недопущення подібних ситуацій у майбутньому, безумовно, свідчать про позитивні зміни в поведінці Котельви К.О. Водночас характер та наслідки дисциплінарного проступку не можуть залишитися поза увагою під час кваліфікаційного оцінювання Котельви К.О. як кандидата на посаду судді апеляційного суду. Крім того, відповідно до інформації із суддівського досьє за період здійснення правосуддя, що становить два роки і чотири місяці (Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року Котельву К.О. призначена на посаду судді строком на п’ять років, присягу судді склала 31 березня 2015 року, відсторонена від здійснення правосуддя 26 липня 2017 року, повноваження закінчилися 18 жовтня 2018 року), на дії судді Котельви К.О. було подано 50 дисциплінарних скарг, більшість з яких ще не вирішено.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для зниження на 15 балів оцінки доброчесності та професійної етики кандидата за показником «сумлінність».

Стосовно недекларування членства в НААУ Котельва К.О. пояснила, що у зв’язку із зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю, була переконана, що такий обов’язок у неї відсутній. Електронне декларування було запроваджено лише у 2016 році, тому в перших деклараціях очікувано були помилки і неточності. Надалі помилку виправила та з 2018 року почала декларувати своє членство в НААУ. Жодного умислу приховувати інформацію не було.

Згідно з пунктом 63 Роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (далі – Роз’яснення НАЗК) від 11 серпня 2016 року № 3 відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту складення присяги адвоката України кожен адвокат стає членом НААУ. Згідно з частиною першою цієї статті НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Таким чином, НААУ слід вважати самоврядним професійним об’єднанням адвокатів. Інформація про членство в такому об’єднанні або про входження до його керівних, ревізійних чи наглядових органів повинна бути відображена у Декларації відповідно до пункту 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з Роз’ясненнями НАЗК за 2020–2021 роки у Декларації зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях, зокрема НААУ, яка є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У Декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Таким чином, позиція НАЗК щодо декларування членства в НААУ була незмінною увесь час, лише дещо уточнювалась. Крім того, аналіз Роз’яснень НАЗК та Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» свідчить, що зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не звільняє особу від обов’язку декларування, оскільки не позбавляє права на здійснення адвокатської діяльності, і відповідно, не виключає членства в НААУ. 

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Котельва К.О. отримала у 2002 році та в період з 19 вересня 2002 року до 18 жовтня 2013 року здійснювала адвокатську діяльність, 18 жовтня 2013 року право на здійснення адвокатською діяльністю було зупинено. Таким чином, із початку запровадження електронного декларування Котельва К.О. мала відображати в Декларації членство в НААУ, водночас відповідні відомості Котельва К.О. почала вносити з 2018 року. 

Крім того, Комісією встановлено таке.

Згідно з пунктом 26 Роз’яснень НАЗК відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості незалежно від їх вартості, що належать йому на праві власності, знаходяться у нього на праві оренди чи іншого права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для щорічної Декларації). При цьому дата набуття вказується відповідно до документів, на підставі яких було набуто право на відповідне майно.

Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» в Деклараціях Котельва К.О., зазначаючи, що має право користування в певний період окремими квартирами на підставі договору оренди, у графі «дата набуття права» вказала «член сім’ї не надав інформації», тоді як повинна вказувати дату, з якої в неї виникло право користування житлом на підставі договору оренди, і яка їй, безумовно, відома.  

Наведені вище обставини вказують на недотримання Котельвою К.О. правил декларування, у зв’язку з чим Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «сумлінність» на 15 балів.

Стосовно інформації ГРД, що кандидат допустила дії / бездіяльність, які призвели до уникнення відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, Котельва К.О. пояснила, що з 42 справ, які перебували у її провадженні за період 2015–2018 років, три справи було закрито у зв’язку зі спливом строку притягнення до відповідальності, а також у двох справах осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, вона звільнила від адміністративної відповідальності та передала матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування заходів громадського впливу. Матеріали зазначених справ знищено за закінченням строку зберігання, тому надати детальні пояснення неможливо. Завжди при розгляді справ прагнула забезпечити процесуальні права учасників.

Комісія, аналізуючи представлені доводи ГРД і пояснення судді, відзначає, що одним із обов’язків судді згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону є справедливий, безсторонній та своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення може, за певних обставин, свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, та відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас Комісія наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. Для встановлення в діях судді судової тяганини недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, значення мають конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків.

Ураховуючи, що наведені ГРД справи знищено за закінченням строку зберігання, Комісія не може зробити детальний аналіз щодо дати надходження таких прав до суду після складення протоколу, строку призначення їх до розгляду суддею, підстави відкладення судових засідань тощо, однак Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.

Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб через сплив строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б недоцільно ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Крім того, Комісія наголошує, що підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики мають бути не просто сумніви в його доброчесності та професійній етиці, а обґрунтовані сумніви, тобто такі, які ґрунтуються не на припущеннях, а на оцінці фактичних даних, і які спростовували б доводи кандидата або вказували б на їх суперечність або алогічність (беззмістовність).

Оцінюючи пояснення кандидата та враховуючи відсутність об’єктивних даних, які б вказували на наявність в діях Котельви К.О. умислу, Комісія не вбачає підстав сумніватися в її доброчесності та професійній етиці під час розгляду зазначених у висновку ГРД справ.

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 255,00 бала із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Котельва К.О. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Котельва Катерина Олександрівна набрала 696,70 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Котельви Катерини Олександрівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                           Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                        Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                                  Галина ШЕВЧУК