Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вжещ Світлани Іванівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Світлани Вжещ,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани Михалевич,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вжещ Світлани Іванівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Вжещ Світлана Іванівна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Вжещ С.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Вжещ Світлана Іванівна, дата народження – ______________ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2002 році кандидат закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 03 квітня 2005 року № 608/2005 Вжещ С.І. призначено на посаду судді Казанківського районного суду Миколаївської області строком на п’ять років.

Присягу судді Вжещ С.І. склала 07 листопада 2005 року, після чого приступила до виконання повноважень судді в Казанківському районному суді Миколаївської області.

Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року № 2512-VI Вжещ С.І. обрано на посаду судді Казанківського районного суду Миколаївської області безстроково.

Указом Президента України від 09 листопада 2012 року № 634/2012 суддю Казанківського районного суду Миколаївської області Вжещ С.І. переведено на роботу на посаді судді Новобузького районного суду Миколаївської області.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І.

Однак через припинення 07 листопада 2019 року повноважень членів Комісії кваліфікаційне оцінювання стосовно судді Вжещ С.І. завершено не було.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Вжещ С.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	46,80	346,30
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	132
	здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	127,50

Отже, кількість балів, отриманих Вжещ С.І. за кваліфікаційний іспит, свідчить про її відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Вжещ С.І.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Вжещ С.І. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Вжещ С.І.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Миколаївського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вжещ С.І. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-6808/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Вжещ С.І. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Новобузького районного суду Миколаївської області щодо надання інформації про суддівську діяльність Вжещ С.І.

У відповідь на вказаний запит головою Новобузького районного суду Миколаївської області надано запитувану інформацію.

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації, затверджене 30 січня 2026 року (далі – рішення).

Листом від 02 лютого 2026 року Комісія запропонувала кандидату надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на її думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 04 лютого 2026 року надійшли пояснення кандидата щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Вжещ С.І. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Вжещ С.І. проведено 05 лютого 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Комісія 06 серпня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду лист № 21-6808/25, яким запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Вжещ С.І. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У наданих матеріалах кандидат зазначила обставини та навела відомості, які, на її переконання, підтверджують відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час співбесіди членами колегії Комісії було послідовно та детально обговорено кожен із показників критерію особистої компетентності та поставлено кандидату уточнювальні запитання.

Оцінюючи відповідність кандидата критерію особистої компетентності за показником «безперервний розвиток» Комісія враховує таке.

У поясненнях від 20 серпня 2025 року Вжещ С.І. наголосила на важливості безперервного розвитку та зазначила, що здійснює його як шляхом самоосвіти, так і через участь у навчальних заходах, організованих Національною школою суддів України та Миколаївським апеляційним судом. За словами кандидата, обираючи напрями навчання, вона враховує необхідність поглиблення знань і вдосконалення навичок з огляду на власні сильні сторони, а також актуальні питання, що виникають у практичній діяльності, зокрема зміни до законодавства та різноманітність судової практики.

Кандидат також зазначила про свою відкритість до впровадження новацій у національній судовій практиці, зокрема до змін, що відбуваються в межах судової реформи та стосуються законодавчих, інституційних та кадрових аспектів здійснення правосуддя, спрямованих на підвищення ефективності, прозорості і доступності правосуддя. Окремо кандидат вказала на вивчення європейських підходів до тлумачення і застосування норм права, які ґрунтуються на засадах єдності, послідовності та справедливості.

Серед іншого, кандидат повідомила, що не лише систематично підвищує власний рівень професійних знань, а й ділиться набутими знаннями та практичним досвідом із колегами.

Вжещ С.І. висловила переконаність у тому, що безперервний розвиток є обов’язковим елементом для ефективного виконання своїх обов’язків.

З метою всебічного з’ясування рівня професійної підготовки, розуміння базових конституційних засад здійснення правосуддя та здатності застосовувати їх у практичній діяльності кандидату ставилися уточнювальні запитання, у тому числі щодо обставин, викладених кандидатом самостійно в письмових поясненнях.

Також Комісією проаналізовано матеріали досьє та встановлено, що з 2012 до 2025 року Вжещ С.І. систематично та в значному обсязі брала участь у заходах із підтримання та підвищення кваліфікації – загалом понад 70 заходів.

Тематика зазначених заходів узгоджується з інформацією, відображеною у письмових поясненнях кандидата, зокрема: семінар для суддів місцевих загальних судів «Механізми запобігання зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження (національне законодавство та міжнародна практика)»; періодичне навчання суддів місцевих загальних судів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів, всеукраїнський семінар «Розгляд справ в окремому провадженні. Встановлення фактів, що мають юридичне значення. Судова практика в режимі онлайн-трансляції»; періодичне навчання, всеукраїнський семінар «Судова практика у справах зі спорів, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг»; періодичне навчання «Всеукраїнський семінар: судова практика в питаннях-відповідях: цивільне судочинство»; періодичне навчання вебінар «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження за стандартами Хартії основоположних прав ЄС та практики Суду справедливості».

З урахуванням тематики відвіданих заходів доповідач уточнив, чи були серед них такі, що стосувалися проблематики забезпечення незалежності суду на особистому або інституційному рівні. У разі відвідування відповідних заходів кандидату було запропоновано окреслити основні питання та проблеми, які на них обговорювалися. У разі відсутності такого досвіду кандидату було запропоновано окреслити власне розуміння поняття незалежності судової гілки влади, його ознак та принципів з огляду на те, що розуміння вказаного правового явища є фундаментальним для здійснення правосуддя.

Попри те, що в суддівському досьє наявна відповідна інформація, кандидат не змогла пригадати участі в заходах, тематика яких була б пов’язана із обговорюваними категоріями. При цьому спробувала пояснити власне розуміння цього поняття, яке не охоплювало його суттєвих ознак (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/jv8uid-eAXg?t=1753&si=hulb4RcSD5HbwQPo , таймкод 29:13).

Доповідач поставив запитання для з’ясування розуміння кандидатом співвідношення понять «незалежність судді» та «неупередженість (безсторонність) судді», а також щодо засобів/інструментів забезпечення суддівської незалежності. У відповіді кандидат не змогла надати чітку відповідь на це запитання (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/jv8uid-eAXg?si=REwO9rykvv-TEDaw&t=1836  , таймкод 30:36).

З огляду на зазначені в поясненнях кандидата обставини про «вивчення європейських підходів до тлумачення і застосування норм права, які ґрунтуються на засадах єдності, послідовності та справедливості», під час співбесіди обговорено практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 09 січня 2013 року). Доповідачем було поставлено питання про те, яким чином у зазначеному рішенні оцінювалася відповідність стандартам незалежності судової влади наявність у «політичних органів» повноважень щодо призначення суддів або вирішення питань їхньої відповідальності. Кандидат не змогла надати чіткої та змістовної відповіді по суті запитання, обмежившись загальним твердженням (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/jv8uid-eAXg?si=Pf5or2YDF6V-1tJO&t=1963 , таймкод 32:43).

З огляду на зазначену в поясненнях кандидата позицію про «відкритість до впровадження новацій у національній судовій практиці, зокрема до змін, що відбуваються в межах судової реформи та стосуються законодавчих, інституційних та кадрових аспектів здійснення правосуддя» доповідачем було запропоновано кандидату навести приклади рішень Конституційного Суду України, які вона застосовує у своїй професійній діяльності або які мають значення для здійснення нею правосуддя. Кандидат не змогла назвати жодного рішення Конституційного Суду України (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/jv8uid-eAXg?si=rCN4SG3NoIp1380O&t=2106 , таймкод 35:06).

Також доповідачем поставлено запитання щодо особливостей цивільного та адміністративного судочинства, зокрема, у частині реалізації принципів офіційного з’ясування обставин у справі, змагальності сторін, диспозитивності. Відповідь кандидата засвідчила відсутність базового розуміння вказаних понять та поставила під сумнів її обізнаність із загальними засадами процесуальних законів (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/jv8uid-eAXg?t=2684&si=sOaMIUUiAdxCeM50 , таймкод 44:44).

Відповідно до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, (далі – Кодекс суддівської етики) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати всіх зусиль, для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 6.3 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), суддя вживає розумних заходів для збереження та розширення своїх знань, удосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання ним своїх обов’язків, використовуючи для цих цілей засоби навчання та інші можливості, що в умовах судового контролю мають бути доступні для суддів.

У пунктах 17, 110, 192–194, 199 Коментарів до Бангалорських принципів особи, відібрані на судові посади, повинні бути доброчесними та мати належну підготовку або кваліфікацію у сфері права.

Оскільки сприйняття виконання суддівських функцій в очах суспільства таке ж важливе, як і їх реальне виконання, суддя має бути поза будь-якими підозрами. Суддя не лише має бути чесним, але й сприйматися таким. Обов’язок судді полягає не лише у винесенні справедливого і об’єктивного рішення, але й в тому, щоб винести його таким чином, щоб виключити будь-які сумніви в справедливості і неупередженості цього рішення, а також у чесності і непідкупності судді. Тому суддя має володіти високою кваліфікацією в питаннях права, щоб компетентно трактувати і застосовувати закони; не менш важливо для судді діяти і поводитись так, щоб сторони процесу були впевнені в його або її неупередженості.

Незалежність судових органів надає судді права, однак і покладає при цьому обов’язки етичного характеру, зокрема обов’язок професійно та старанно виконувати свої судові повноваження. Це означає, що суддя має володіти значними професійними здібностями, яких набуває, підтримує та регулярно вдосконалює завдяки можливостям підвищення кваліфікації, якими суддя зобов’язаний і має право користуватися. Вкрай бажано, якщо не необхідно, щоб суддя отримав(-ла) докладну, ґрунтовну та різнобічну підтримку з урахуванням наявного професійного досвіду під час першого призначення на посаду судді, щоб він чи вона могли повноцінно виконувати покладені на них обов’язки. Необхідні знання можуть включати не лише аспекти матеріального і процесуального права, але й питання впливу права й судів на життя суспільства.

Компетентність при виконанні суддею своїх обов’язків вимагає знань в області права, відповідних навичок, скрупульозності та підготовки. Професійний рівень судді має бути очевидним та достатнім під час виконання ним чи нею своїх обов’язків. В окремих рідкісних випадках брак компетентності може бути наслідком недостатнього досвіду, проблем, пов’язаних із особливостями особистості або темпераменту, чи призначення на посаду судді людини, яка не підходить для неї, що й виявляється під час виконання такою особою суддівських обов’язків.

Твереза оцінка, об’єктивність рішень та оперативність дій – це все риси старанного судді. Старанність також включає намагання об’єктивно та справедливо застосовувати закон і запобігати зловживанням процесуальними нормами. Здатність виявляти старанність під час виконання суддівських обов’язків може залежати від обсягу роботи, наявності необхідних ресурсів (зокрема, допоміжного персоналу та технічного забезпечення) і часу для вивчення, обміркування аргументів сторін, складання тексту рішення та виконання інших суддівських обов’язків на додачу до слухань у суді.

У судді має бути достатньо часу для вдосконалення професійних навичок і знань, потрібних для ефективного виконання суддівських функцій.

Із вказаного вбачається, що відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів підтримання суддею кваліфікації на рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, є обов’язком судді.

У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи наявні в кандидата всі потрібні якості для зайняття посади судді. Зокрема, Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують її особу, зокрема й те, наскільки відповідально вона ставиться до своїх обов`язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності.

Варто зауважити, що суд першої інстанції є судом загальної юрисдикції і посада судді цього суду передбачає розгляд усіх категорій справ. З огляду на те, що місцеві суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, є очевидним, що такі суди мають найширшу предметну сферу, з якою пов’язана професійна діяльність судді місцевого загального суду, і несуть основний тягар виконання функцій судової влади на території України.

З метою недопущення хибного враження про повторне оцінювання рівня професійної компетентності Комісія зазначає таке.

Кандидат, який претендує на зайняття посади судді суду апеляційної інстанції, повинен продемонструвати належний рівень прагнення до професійного розвитку та здатність до системного самовдосконалення. З цією метою законом передбачено оцінювання його відповідності критерію особистої компетентності.

Як зазначалося раніше, одним із показників цього критерію є «Безперервний розвиток». Його зміст полягає у свідомих та системних зусиллях кандидата, спрямованих на професійний саморозвиток, здатності об’єктивно оцінювати власні сильні сторони й потреби у вдосконаленні, сприймати зворотний зв’язок, робити висновки з досвіду, визначати пріоритети розвитку та регулярно здійснювати заходи з підвищення кваліфікації, підтримуючи активну професійну позицію.

З метою створення належних передумов для об’єктивної оцінки відповідності зазначеному показнику кандидату було завчасно запропоновано підготуватися до співбесіди та надати письмові пояснення відповідно до наданого опитувальника, що й було зроблено останнім.

Комісія наголошує, що під час співбесіди не здійснювала оцінювання професійної компетентності кандидата, оскільки перевірка рівня професійних знань і навичок відбувається в межах кваліфікаційного іспиту. Обговорення стосувалося загальних засад функціонування судової гілки влади, конституційних принципів здійснення правосуддя та усвідомлення кандидатом власної ролі у їх забезпеченні.

Водночас за результатами співбесіди Комісія дійшла висновку, що кандидат не змогла продемонструвати належних проявів (ознак) власного професійного саморозвитку, які б свідчили про сформовану позицію щодо безперервного розвитку як складової особистої компетентності судді апеляційної інстанції.

Оцінюючи відповідність кандидата критерію особистої компетентності за показником «рішучість та відповідальність», Комісія враховує таке.

Листом голови Новобузького районного суду Миколаївської області від 15 січня 2026 року (вх. № 32дпс-143/24) надано запитувану інформацію щодо здійснення суддівської діяльності Вжещ С.І, зокрема, щодо загальної кількості поданих нею заяв про самовідвід.

Відповідно до наданих відомостей за період з 01 січня 2019 року до 15 січня 2026 року суддею Вжещ С.І. подано 30 заяв про самовідвід.

Комісією здійснено аналіз зазначених у листі судових справ Новобузького районного суду Миколаївської області, а також підстав заявлення самовідводів.

Так, у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 481/240/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «у сторони відсутня довіра до суддів Новобузького районного суду Миколаївської області. Вважає, що ці обставини виключають можливість її участі в розгляді справи та можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді, тому заявила самовідвід».

В ухвалі від 06 січня 2025 року у справі № 481/1998/24 підставою для самовідводу визначено: «сторона є лікарем, який здійснював лікування судді та її доньки. Між суддею і лікарем існують стосунки «лікар-пацієнт». Вважає, що розгляд нею справи може викликати сумнів у неупередженості головуючої».

В ухвалі від 16 грудня 2025 року у справі № 481/1086/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «як вбачається з матеріалів справи, серед яких містяться заяви ОСОБА_1 з приводу процесуальних питань, видно, що останнім зазначено про конфлікти із суддею Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., що вказує на його недовіру судді, у зв’язку з чим вона не може брати участь у розгляді даної справи».

В ухвалі від 09 квітня 2025 року у справі № 481/513/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено, що він підозрює суддю Вжещ С.І. у корумпованих діях, судовій тяганині, що вказує на його недовіру судді, у зв`язку з чим вона не може брати участь у розгляді даної справи».

В ухвалі від 28 серпня 2025 року у справі № 481/1275/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено, він конфліктує із усіма суддями Новобузького районного суду Миколаївської області, у тому числі із суддею Вжещ С.І., що вказує на його недовіру судді, у зв`язку з чим вона не може брати участь у розгляді даної справи».

В ухвалі від 03 квітня 2025 року у справі № 481/282/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «відповідачем є начальник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Миколаївській області. Суддя, виконуючи обов’язки голови суду, представляє суд у відносинах з іншими органами влади та взаємодіє з їх керівниками, зокрема з відповідачем (у тому числі з питань бронювання працівників). Оскільки така взаємодія частково залежить від рішень відповідача, це може вплинути на її неупередженість, що унеможливлює її участь у розгляді справи».

В ухвалі від 29 серпня 2025 року у справі № 481/994/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено: «відповідачем є т.в.о. начальника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Миколаївській області. Суддя, виконуючи обов’язки голови суду, представляє суд у відносинах з іншими органами влади та взаємодіє з їх керівниками, зокрема з відповідачем (у тому числі з питань бронювання працівників). Оскільки така взаємодія частково залежить від рішень відповідача, це може вплинути на її неупередженість, що унеможливлює її участь у розгляді справи».

За результатами опрацювання вказаних вище ухвал встановлено, що окремі з наведених підстав можуть свідчити про формальний підхід до подання заяв про самовідвід та їх подання без належного усвідомлення обставин, які об’єктивно виключають участь судді у розгляді конкретної справи.

Комісія не ставить під сумнів законність ухвалених судових рішень. Водночас з метою формування високопрофесійного корпусу суддів судів апеляційної інстанції не може залишити поза увагою зазначені обставини з огляду на їх значення для забезпечення принципу «суду, встановленого законом» під час здійснення суддею правосуддя.

Як зазначалося раніше, суддя не продемонструвала належного розуміння змісту принципу неупередженості (безсторонності) суду, а її підходи при підготовці та поданні заяв про самовідвід додатково підтверджують цей висновок.

Обговоривши ставлення Вжещ С.І. до інституту самовідводу та практику подання нею відповідних заяв, Комісія звертає увагу на те, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону).

У Бангалорських принципах зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів).

Відповідно до статті 10 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Отже, подання заяви про самовідвід та постановлення суддею ухвали про задоволення самовідводу від участі в розгляді справи без зазначення належних обставин, які унеможливлювали ухвалення об’єктивного рішення у справі, може свідчити про фактичне самоусунення судді від її розгляду.

Також у межах цього критерію обговорено несвоєчасність надсилання до ЄДРСР судових рішень.

Із перевищенням установлених законодавством строків у період із грудня 2016 року до листопада 2025 року кандидатом внесено до ЄДРСР 2100 судових рішень (середнє значення перевищення строків надсилання 10,83 дня).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та недостатньо відповідальне ставлення до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством.

Водночас відповідно до змісту показника «Відповідальність» у межах критерію особистої компетентності це здатність судді усвідомлено виконувати обов’язки та нести наслідки своїх рішень, не перекладаючи відповідальність на інших.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Вжещ С.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	19	19	35
	відповідальність
	безперервний розвиток	15	16	17	16

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35 бала із 50 можливих, що нижче 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і в оцінюванні особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності, як і особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Оцінюючи відповідність кандидата критерію соціальної компетентності, Комісія враховує таке.

Джерелом інформації, яке використовується при оцінці відповідності кандидата вказаному критерію, з-поміж іншого, є і згадані раніше судові рішення Новобузького районного суду Миколаївської області, у яких є відомості про взаємодію суддею Вжещ С.І. із учасниками процесу, зокрема ухвали:

- від 16 грудня 2025 року у справі № 481/1086/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено наявність заяв учасника процесу щодо конфлікту із суддею та недовіри до неї;

- від 09 квітня 2025 року у справі № 481/513/25 підставою для заявлення самовідводу визначено висловлені позивачем підозри щодо корумпованих дій судді та судової тяганини, що, за оцінкою судді, свідчило про втрату довіри;

- від 28 серпня 2025 року у справі № 481/1275/25 підставою для заявлення самовідводу зазначено конфліктну поведінку позивача та його недовіру до суду, в тому числі до конкретного судді.

Аналіз наведених в ухвалах обставин свідчить, що підставою для кожного із самовідводів фактично стала наявність неефективної комунікації між суддею та учасником процесу, яка, на думку Вжещ С.І., унеможливлювала її подальшу участь у розгляді справ.

Під час співбесіди кандидат зазначила, що вказані питання стосуються однієї особи та підлягають розгляду в сукупності, оскільки ця особа неодноразово зверталася зі скаргами, позовними заявами тощо.

Комісія наголошує, що ефективна комунікація та ефективна взаємодія як ключові показники соціальної компетентності судді передбачають здатність налагоджувати професійну взаємодію навіть в умовах критики, недовіри чи конфліктної поведінки учасників процесу, а також уміння управляти такими ситуаціями без втрати професійної рівноваги та об’єктивності.

Отже, посилання в низці рішень на недовіру учасників процесу як підставу для самовідводу, за відсутності інших об’єктивних обставин, може свідчити про обмежену здатність кандидата ефективно працювати в умовах напруги, що є типовою та невід’ємною складовою судової діяльності.

Крім того, Комісія звертає увагу на те, що Вища рада правосуддя неодноразово зазначала у своїх рішеннях, що подання учасником провадження до Вищої ради правосуддя скарги на дії судді, а також відкриття дисциплінарної справи стосовно судді в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України не є «іншими обставинами, які викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді».

Надані Вжещ С.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10	10	11	10,33	40,33
	ефективна взаємодія	10	10	11	10,33
	стійкість мотивації	9	10	10	9,67
	емоційна стійкість	10	10	10	10

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді) припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 02 лютого 2026 року надійшло рішення ГРД про надання інформації, затверджене 30 січня 2026 року (далі – рішення), у якому вказано таке.

1. У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі — декларації) за 2012–2014 роки кандидат не відобразила квартиру загальною площею 66,20 кв. м, розташовану в селищі Овідіополь Одеської області, ¼ частка якої належала на праві власності її чоловіку ОСОБА_2 з 10 листопада 2000 року до 04 серпня 2017 року.

На переконання ГРД, кандидат не надала належних та достатніх доказів, які б підтверджували неможливість отримання інформації про наявність у її чоловіка права власності на таке майно.

2. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2019 рік кандидат  набула у власність квартиру загальною площею 29,9 кв. м, розташовану в місті Чорноморськ, вартістю 280 000 грн (еквівалент – 11 200 $).

Водночас аналіз оголошення щодо термінового продажу квартири у місті Чорноморськ пропонувалась до продажу у 2019 році квартира, підготовлена до виконання ремонтних робіт, вартістю нижче ринкової в розмірі 19 000 $ (еквівалент 490 960 грн).

3. У 2012 році кандидатом та її чоловіком на безоплатній основі отримано у власність земельні ділянки загальними площами по 2000,00 кв. м, розташовані в селищі Лагодівка Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

У 2013 році кандидатом не безоплатній основі отримано у власність земельну ділянку загальною площею 767,00 кв. м, розташовану в селищі Прилиманське Одеської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Як зазначає ГРД, кандидатом та її чоловіком набуто право власності на земельні ділянки в законний спосіб, проте існує потенційний ризик того, що під час реалізації такого права могло мати місце опосередковане використання службового становища та інших неформальних чинників, що могли вплинути на прийняття відповідних рішень уповноваженими органами.

4. У власності кандидата та членів її сім’ї перебуває значна кількість об’єктів нерухомого майна (11 об’єктів).

На переконання ГРД, існує потенційний ризик того, що кандидатом та членами її сім’ї низка об’єктів нерухомого майна передана в оренду третім особам та ними отримано відповідну орендну плату. Своєю чергою сплата комунальних послуг, обробка земельних ділянок та утримання такого майна, як правило, потребують системних фінансових витрат.

5. У декларації родинних зв’язків за період 2016–2020 років кандидат вперше зазначила ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_3, яка в період з 05 грудня 2015 року до 24 грудня 2020 року та з 25 грудня 2020 року дотепер обіймає посаду ІНФОРМАЦІЯ_2.

Кандидат не відобразила інформації про ОСОБА_3 у деклараціях за попередні роки.

6. У Декларації за 2015 рік кандидат відображає сукупний дохід її сім’ї з чотирьох осіб у розмірі 180 750 грн, а у Декларації за 2016 рік – 253 142 грн без урахування сплачених податків. На переконання ГРД, існує потенційний сумнів щодо достатності цих грошових коштів для здійснення видатків на проживання кандидата та членів її сім’ї.

7. Згідно з відповіддю Новобузького районного суду Миколаївської області від 15 січня 2026 року № 25/5/2026 ГРД встановлено, що за період з 01 березня 2022 року до 15 січня 2026 року кандидат розглянула 11 справ про визнання особи недієздатною, що майже вдвічі більше, ніж за період з 01 січня 2019 року до 01 лютого 2022 року.

У контексті цієї категорії справ ГРД звертає увагу Комісії на те, що в умовах дії воєнного стану в Україні звернення до суду з позовами про визнання особи недієздатною та встановлення опіки можуть використовуватися для уникнення мобілізаційних обов’язків, що зумовлює обов’язок суду забезпечити повне, всебічне й об’єктивне дослідження обставин справи з метою недопущення формального підходу до їх розгляду.

Вжещ С.І. надала усні пояснення під час співбесіди на спростовування тверджень ГРД.

Стосовно недекларування квартири, що належала на праві власності чоловікові (пункт 1 рішення ГРД), кандидат підтвердила факт перебування у власності її чоловіка ¼ частини квартири в селищі Овідіополь Одеської області. Про цю обставину їй стало відомо лише у 2016 році, після чого відповідний об’єкт нерухомого майна було відображено у Деклараціях. Отримати інформацію про наявність у власності чоловіка цього майна не було можливості, оскільки відомості про нього відсутні в державних реєстрах, а сам чоловік про це не повідомляв. Умислу щодо невідображення зазначеного об’єкта нерухомості в Деклараціях до 2015 року кандидат не мала.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї (стаття 20 Кодексу суддівської етики).

Доброчесна поведінка судді має торкатися всіх сфер його життя, у тому числі матеріальної (майнової) сфери, виявляючи повагу до законів і лояльність до публічних фінансових інтересів держави.

Водночас у деклараціях за 2012–2014 роки кандидат не задекларувала ¼ частини квартири в селищі Овідіополь Одеської області, отже, не вжила належних заходів для забезпечення декларування об’єкта нерухомості.

Ураховуючи викладене, Комісія вважає, що кандидат не вжила належних заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові права чоловіка та забезпечення повного та достовірного декларування таких майнових прав.

У зв’язку з цим Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

Стосовно ймовірної невідповідності вартості квартири в місті Чорноморськ Одеської області (пункт 2 рішення ГРД) кандидат пояснила, що визначена в договорі купівлі-продажу вартість є реальною та підтверджується копією відповідного звіту про оцінку майна. Із цього звіту вбачається, що об’єкт нерухомості перебував у нежитловому стані та потребував капітального ремонту, зокрема заміни комунікацій, електропроводки, вікон, дверей, підлоги та виконання інших будівельних робіт.

Крім того, скріншот оголошення про продаж квартири, наведений у рішенні ГРД, не може вважатись належним доказом для визначення середньої ринкової вартості квартири, оскільки технічний стан, площа та місце розташування в такому  оголошенні не відповідають характеристиками придбаної квартири, що унеможливлює їх об’єктивне порівняння.

Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення, визнаючи їх достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними фактичними даними.

Стосовно пункту 3 рішення ГРД, кандидат пояснила, що земельні ділянки в селі Лагодівка Миколаївської області, площею 2 гектари з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства), а також земельну ділянку площею 0,0767 га (цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розташовану в селищі Прилиманське Одеської області, вона та її чоловік набули у власність шляхом безоплатної передачі в порядку, передбаченому пунктами «б», «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України.

На час набуття земельних ділянок (2012 рік) ринок землі в Україні був відсутній, а земельні ділянки у сільській місцевості не користувалися підвищеним попитом, у зв’язку з чим надання їх у власність здійснювалося відповідними органами у порядку черговості за наявності таких земель.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на сьогодні становить 55 066 грн, що є меншим порогу для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,0767 га здійснювалося матір’ю чоловіка ОСОБА_4 на підставі довіреності, без особистої участі кандидата.

За таких обставин, будь-яке використання службового становища або неформальних впливів з боку кандидата чи її чоловіка при ухваленні рішень уповноваженими органами виключається.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення переконливими і такими, що спростовують сумнів у використанні службового становища в особистих цілях.

Стосовно пункту 4 рішення ГРД, кандидат пояснила, що ні нею, ні її чоловіком  не здійснювалося будь-яких системних витрат, пов’язаних з утриманням зазначеного нерухомого майна, окрім сплати комунальних платежів. Усе нерухоме майно використовується членами сім’ї для власних потреб. Витрати, на його утримання не є надмірними. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого підсобного господарства, фактично не використовуються, у зв’язку з чим витрати, пов’язаних з їх обробкою не здійснюються, а сплачується лише земельний податок, розмір якого становить 637 грн на рік за кожну земельну ділянку.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумнівів ГРД.

Стосовно недекларування ІНФОРМАЦІЯ_3 у декларації родинних зв’язків (пункт 5 рішення ГРД) кандидат підтвердила факт першого відображення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 у декларації родинних зв’язків судді за 2016–2020 роки.

Водночас у поданих деклараціях родинних зв’язків за попередні періоди не вказано відомостей ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_2, яка обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2015 року.

Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16; зі змінами, внесеними згідно з рішенням Комісії 24 вересня 2018 року № 204/зп-18 (далі – Правила), декларація родинних зв’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.

Пунктом 3 Правил передбачено, що в декларації зазначаються відомості, актуальні станом на 31 грудня останнього звітного (п’ятого) року.

Відповідно до пункту 6 Правил до осіб, з якими у судді є родинні зв'язки, належать, зокрема: чоловік, дружина, а також родичі кожного з подружжя чи родичі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі з суддею (батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, усиновлювач, усиновлений).

У Декларації вказуються відомості (прізвище, ім’я, по батькові; місце роботи (проходження служби); займана посада; період перебування на посаді) стосовно осіб, якщо такі особи були, зокрема міськими, сільськими, селищними головами або їх заступниками (підпункт «с» пункту 8 Правил).

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику сумлінності.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».

Стосовно пункту 6 рішення ГРД кандидат пояснила, що у задекларований період її сім’я проживала у сільській місцевості, а сама вона перебувала ІНФОРМАЦІЯ_7. Доходи сім’ї кандидата у 2015 році складалися із заробітної плати чоловіка та соціальної допомоги, ІНФОРМАЦІЯ_8. Видатки сім’ї були мінімальними.

Крім того, частково використовувалися грошові кошти у вигляді заощаджень, знятих з депозитного рахунку у 2014 році у розмірі 105 000 грн, що відображено у Декларації за 2015 рік.

У 2016 році доходи сім’ї формувалися із заробітної плати чоловіка, заробітної плати кандидата та соціальної допомоги, ІНФОРМАЦІЯ_9. Витрати сім’ї були обмежені виключно задоволенням базових потреб.

За таких обставин фінансовий стан сім’ї кандидата дозволяв здійснити витрати на придбання 1/3 частини квартири в місті Новий Буг у липні 2016 року.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення переконливими і такими, що спростовують сумнів у достатності коштів на придбання об’єкта нерухомого майна.

Стосовно пункту 7 рішення ГРД кандидат пояснила, що збільшення кількості розглянутих справ відповідної категорії, зумовлене об’єктивними чинниками, а саме – зростанням надходження справ до її провадження. Це пов’язано з відсутністю присяжних у сусідніх районних судах, зокрема з 16 травня 2022 року – у Баштанському районному суді Миколаївської області, а з 16 липня 2023 року у Казанківському районному суді Миколаївської області.

У зв’язку з цим усі справи, що підлягають розгляду за участю присяжних, направлялися та продовжують навправлятися за підсудністю до найбільш територіально наближеного суду – Новобузького районного суду Миколаївської області.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумнівів ГРД у її відповідності критерію доброчесності.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено інші встановлені обставини, однак такі не мають негативного впливу на результат розгляду питання щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів, тому Комісія виснує, що Вжещ С.І. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	46,80	346,30
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	132
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	127,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	35
	безперервний розвиток	16
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,33	40,33
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	9,67
	емоційна стійкість	10
доброчесність та професійна етика	незалежність		270
	чесність
	неупередженість
	сумлінність
	непідкупність
	дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	691,63

Таким чином, кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Вжещ Світлана Іванівна набрала 691,63 бала.

2. Визнати Вжещ Світлану Іванівну такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                  Михайло БОГОНІС (ЗА)

Члени Комісії:                                                              Надія КОБЕЦЬКА (ЗА)

                                                                                        Галина ШЕВЧУК (ПРОТИ)