Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радутного Олександра Едуардовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра РАДУТНОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Радутного Олександра Едуардовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Радутний Олександр Едуардович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років, а також має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Радутного О.Е. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Визначено, що Радутний О.Е. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 120 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року
   № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Радутний О.Е. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 43,9 бала його допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
6. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Радутний О.Е. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 126 балів; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 289,9 бала; допущено Радутного О.Е. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
7. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час Конкурсу.
8. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
9. З огляду на зазначене вище Радутний О.Е. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу набрав 329,9 бала.
10. Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів, зокрема Київського апеляційного суду, у межах Конкурсу.
11. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
12. Комісією у складі колегії 31 березня 2026 року проведено співбесіду з кандидатом Радутним О.Е., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

13. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
14. Частиною п’ятою статті 75 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
15. Запити про надання відомостей стосовно Радутного О.Е. було надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
16. Для проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, до НАЗК подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», або в порядку, визначеному Національним агентством відповідно до статті 52¹ Закону України «Про запобігання корупції».
17. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
18. Інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду вимогам, встановленим Законом, не виявлено.
19. З огляду на зазначене відділом з питань проведення перевірок департаменту суддівської кар’єри складено довідку від 09 жовтня 2025 року № 21.2-591/25 про спеціальну перевірку щодо Радутного Олександра Едуардовича.

3. Стислий виклад рішення Громадської ради доброчесності.

20. На адресу Комісії 17 березня 2026 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.
21. В основу рішення ГРД, затвердженого 15 березня 2026 року, покладено такі аргументи.
22. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнові декларації), кандидат зазначав некоректну інформацію щодо вартості належного йому та членам його сім’ї майна.
    1. У майнових деклараціях за 2018 та 2021 роки щодо вартості автомобіля марки «Suzuki Kizashi» 2011 року випуску вказано «Не відомо», а у деклараціях за 2023–2024 роки зазначено, що вартість на дату набуття права становила 37 277 грн.
    2. За 2022 рік кандидатом подано три щорічні майнові декларації: 26 січня 2023 року, 13 жовтня 2023 року та 14 грудня 2023 року. У першій з них вартість автомобіля марки «Ford Escape» зазначена в сумі 70 000 грн, у двох інших – 90 000 грн. У майнових деклараціях за 2023–2024 роки вартість цього ж автомобіля вказано в сумі 255 905 грн.
    3. Отже, на переконання ГРД, кандидат несумлінно поставився до декларування вартості належних йому транспортних засобів до майнових декларацій та не вжив достатніх заходів для з’ясування цієї інформації. Водночас кандидатом зрештою задекларовано коректну вартість, що свідчить про його готовність до виправлення помилок.
    4. У майновій декларації за 2018 рік кандидатом не відображено дохід, отриманий його дружиною від продажу автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» 2007 року випуску, в сумі 300 890 грн.
    5. Проаналізувавши надані кандидатом пояснення, ГРД дійшла висновку, що це свідчить про недбалість під час заповнення декларації, а не про намір приховати відомості.
    6. У майновій декларації за 2021 рік кандидат зазначив вартість кожного задекларованого об’єкта нерухомості в розмірі 1 грн.
    7. Під час співбесіди в межах конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя він пояснив, що не мав актуальних відомостей щодо вартості цих об’єктів, які було набуто більше 10 років тому. Він вважав, що їхня вартість на момент придбання (яка була йому відома) не відповідає поточній ринковій. Оскільки форма декларації не дозволяє залишити поле щодо вартості незаповненим, вказав суму в 1 грн, аби привернути увагу та мати можливість надати розгорнуті пояснення. Відомості щодо вартості гаражів у кандидата відсутні.
    8. Водночас у майновій декларації за 2018 рік кандидат задекларував вартість двох квартир згідно з відомостями, зазначеними у правовстановлюючих документах.
    9. У зв’язку з викладеним ГРД відзначила, що інформація про вартість відповідного майна вказується станом на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки у грошовій одиниці України.
    10. На переконання ГРД, кандидатом не було вжито достатніх заходів для належного з’ясування вимог законодавства щодо декларування та роз’яснень уповноваженого органу з цих питань. Зміст наданих ним пояснень не узгоджується з обов’язком декларанта сумлінно та достовірно відображати в декларації відомості щодо майна.
    11. У першій майновій декларації, поданій кандидатом за 2022 рік, вартість належної йому квартири площею 45,8 м² вказано в сумі 4 000 грн, у двох інших деклараціях за цей же період щодо вартості зазначено «Не застосовується».
    12. Згідно з поясненнями кандидата квартиру було придбано у 1996 році за ціною 4 млн карбованців. Конвертувавши вартість у карбованцях у гривневий еквівалент він отримав суму 4 000 грн, яку і задекларував. Після з’ясування хибності такого підходу він обирав у відповідному полі позначку «Не застосовується».
    13. ГРД зазначає у рішенні, що таким чином кандидат виправив допущену раніше неточність, урахувавши роз’яснення НАЗК, та відобразив інформацію щодо вартості квартири відповідно до встановлених правил декларування, що має бути враховано під час його оцінювання.
    14. У майновій декларації за 2023 рік кандидат зазначив квартиру площею 49,2 м², що перебувала в користуванні його сім’ї на підставі договору оренди з 15 липня 2022 року.
    15. Водночас у першій з майнових декларацій, поданих кандидатом за 2022 рік, інформація про цей об’єкт відсутня. Надалі кандидат самостійно виявив та виправив цю помилку.
    16. Попри те, що вказані обставини не дають підстав для висновку про умисне приховування відомостей, вони свідчать про недбалість під час заповнення декларації та недотримання вимог фінансового контролю.
    17. У майновій декларації за 2021 рік кандидат не відобразив отриманих ним виплат від профспілки працівників університету в сумах 3 180 грн та 1 820 грн. З огляду на незначний розмір незадекларованих сум ГРД не вважає це прагненням приховати доходи, але оцінює це як прояв недбалості.
    18. У майнових деклараціях за 2018 та 2021–2024 роки кандидат зазначив об’єкти рухомого та нерухомого майна як такі, що перебувають у спільній сумісній власності. Водночас відповідно до правовстановлюючих документів їх власником є лише одна особа.
    19. Кандидат пояснив, що він керувався положеннями статті 60 Сімейного кодексу України, відповідно до яких майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
    20. У зв’язку з цим ГРД зауважує, що згідно з пунктом 68 роз’яснень НАЗК від 29 грудня 2021 року № 11 належність об’єкта суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї на праві спільної власності визначається на підставі правовстановлюючих документів, а не Сімейного кодексу України.
    21. Оскільки кандидат неналежним чином задекларував відомості про майно, ГРД вважає це проявом недостатньої уважності до вимог фінансового контролю.
    22. У майнових деклараціях за 2018 та 2021 роки кандидат вказав як об’єкт спільної сумісної власності подружжя гараж площею 19,5 м², зазначивши датою набуття права власності 31 грудня 2018 року. Втім, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цей об’єкт набуто ним у власність 31 жовтня 2010 року.
    23. Кандидат пояснив цю неточність технічною помилкою. Указану декларацію ним було подано в межах конкурсу на посаду судді Харківського апеляційного суду, за умовами якого разом з декларацією було надано правовстановлюючі документи на все майно, зокрема на указаний гараж, які містили правильні дані.
    24. ГРД у рішенні вказала, що вважає таке пояснення достатнім.
    25. У майновій декларації за 2021 рік кандидат не зазначив інформації про свій та дружини паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Як пояснив кандидат, він не мав умислу приховувати ці відомості.
    26. У зв’язку з викладеним ГРД вказує, що не вважає це проявом умисного приховування інформації, однак такі помилки свідчать про недостатню уважність кандидата під час заповнення декларації та необхідність більш ретельного підходу до виконання обов’язку декларування відомостей про себе та членів своєї сім’ї.
23. Кандидат є одним із співзасновників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА» (дата реєстрації – 26 травня 1998 року) та володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 10 %. Інші 90 % належать особі (ОСОБА_1), яка згідно з відомостями аналітичної системи «YouControl» є громадянином російської федерації.
    1. На спростовання наявності ділових зв’язків з особою, яка є громадянином держави-агресора, кандидат пояснив, що на момент утворення товариства ця особа була громадянином України, що підтверджується Статутом. Причини та обставини набуття цією особою громадянства рф йому невідомі, оскільки вони тривалий час не підтримують жодних стосунків.
    2. Статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено можливість учасника, частка якого становить менше 50 % у статутному капіталі товариства, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
    3. Проте у зв’язку з тим, що «Правнича фірма «ЮТТА» вже багато років не здійснює жодної діяльності, в неї відсутній виконавчий орган, до якого можливо звернутися в порядку статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
    4. Іншим варіантом є скликання загальних зборів товариства, але для цього треба звернутись до учасника, який володіє часткою у розмірі 90 % статутного капіталу. Оскільки кандидат не контактує з цією особою та не володіє інформацією щодо його адреси, вихід із товариства у такий спосіб також є неможливим.
    5. Кандидат зазначив, що є учасником цього товариства лише формально, адже його фактичні зв’язки з ним припинилися багато років тому.
    6. Крім того, на виконання рекомендацій НАЗК щодо уникнення конфлікту інтересів у разі призначення на посаду судді апеляційного суду, кандидатом 20 листопада 2023 року укладено договір управління майном (корпоративними правами) щодо ТОВ «Еко-Нова ЛТД», ТОВ «Правнича фірма «ЮТТА» та ТОВ «Праведа» стоком на 10 років.
    7. ГРД зазначає у рішенні, що з урахуванням наданих кандидатом пояснень у неї відсутні підстави для висновку, що сам факт формальної участі кандидата у цьому товаристві свідчить про недоброчесність та наявність ділових відносин з громадянином держави-агресора.
24. Під час співбесіди в межах конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України Дорадча група експертів наголосила, що кандидат на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» 16 червня 2014 року поширив матеріал під заголовком «Евгений Гильбо – на Украине вьіживет не более 8 млн человек», який має відверто українофобський зміст.
    1. Крім того, у російській соціальній мережі «Вконтакте» кандидат у 2014 році розмістив два дописи неоднозначного характеру: один щодо Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а інший – із критикою подій Євромайдану, в якому учасників мирних протестів було названо «путчистами». Загальний зміст допису спрямований проти обраного після Революції Гідності політичного курсу на європейську інтеграцію.
    2. Також членами Дорадчої групи експертів було зазначено, що у російській соціальній мережі «Одноклассники» кандидат підписаний на групи, пов’язані з правоохоронними органами та військовими структурами держави-агресора.
    3. Стосовно публікації під заголовком «Евгений Гильбо – на Украине вьіживет не более 8 млн человек» кандидат пояснив, що його сприйняття та розуміння роботи ворожої пропаганди, зокрема через маніпулятивні тексти у соціальних мережах, станом на сьогодні значно змінилось порівняно з 2014 роком. Він припускає, що на той момент ця публікація сприймалася як гостра критика влади, політичної та економічної ситуації. В ній порушувалися питання кричущої корупції, цензури в інформаційній сфері, критикувалися невдалі дії уряду, свавілля влади, необґрунтоване підвищення комунальних тарифів на фоні непомірного збагачення олігархів та зубожіння простого населення тощо, які, на жаль, є досі актуальними. Ймовірно, його увагу привернули саме ці проблеми, тому кандидат зробив репост, сподіваючись, що всі інші побачать в цьому тексті те саме, що і він.
    4. Стосовно російських соціальних мереж кандидат пояснив, що тривалий час, щонайменше з 2018 року, не користувався ними взагалі. Він припустив, що ці закинуті акаунти використано алгоритмами адміністраторів соціальних мереж, що керуються ворожою пропагандою, в яких розміщено фейкові публікації. Кандидат зауважив, що ніколи не висловлювався проти Євромайдану та Революції Гідності, курсу на євроінтеграцію або щодо Військово-Морських Сил України, оскільки є патріотом України і такі дописи суперечили б його поглядам.
    5. Також кандидат зазначив, що ніколи не був підписаний на групи, пов’язані з правоохоронними органами та військовими структурами держави-агресора.
    6. Після співбесіди з Дорадчою групою експертів та виявлення шкоди, яку завдають залишені в російських соціальних мережах акаунти, кандидат видалив ці акаунти.
    7. ГРД зауважила в рішенні, що через неможливість перевірити зміст зазначених вище публікацій вона не може однозначно підтвердити чи спростувати обставини, на які звернула увагу Дорадча група експертів. З метою усунення сумнівів у доброчесності кандидата ці обставини потребують з’ясування під час оцінювання.

4. Джерела права та їх застосування.

25. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
26. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
27.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
28. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
29. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
30. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
31. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
32. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1.  На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2.  Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3.  Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4.  За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
33. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
34. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
35. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

36. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
37. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
38. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2.  Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3.  Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4.  Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
39. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
40. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
41. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
42. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
43. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
44. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
45. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
46. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
47. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
48. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
49. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
50. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
51. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

52. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
53. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
54. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
55. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
56. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
57. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
58. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
59. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

60. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
61. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
62. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
63. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
64. Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Радутному О.Е. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 11 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.

65. Радутний О.Е. зазначив, що, на його переконання, набуті ним життєвий та професійний досвід свідчать про здатність приймати своєчасні, обґрунтовані та законні рішення, зокрема у складних умовах. У педагогічній сфері це проявляється в об’єктивності оцінювання знань, своєчасному та належному виконанні завдань навчального процесу; у науковій діяльності – у здатності формувати об’єктивні висновки незалежно від усталених підходів; в адвокатських справах – у рішучості під час захисту прав та інтересів клієнтів незалежно від власних уподобань та суспільного резонансу.
66. Кандидат повідомив, що у випадках, коли прийняті рішення можуть виглядати непопулярними або викликати критику, він керується виключно законом та об’єктивними даними. За його словами, у разі браку часу або підвищеної складності завдань він мобілізує всі доступні ресурси, в тому числі працює понаднормово.
67. Стосовно відповідальності кандидат зазначив, що прагне усвідомити значення кожного прийнятого рішення та його можливі наслідки як для конкретної особи, так і для суспільства загалом. Він підкреслив, що не перекладає відповідальність на інших та не посилається на зовнішні обставини для виправдання своїх рішень, а готовий нести за них особисту відповідальність, попередньо зважуючи їх потенційні наслідки.
68. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат у письмових поясненнях зазначив, що регулярно аналізує власну діяльність, визначає сильні сторони та виявляє напрями для вдосконалення. За його словами, він відкритий до конструктивної критики з боку колег, здобувачів вищої освіти та клієнтів, що дозволяє об’єктивно оцінювати результати своєї роботи. Кожне завдання або виклик він розглядає як можливість для навчання, досліджує власні та сторонні рішення, виявляє помилки та коригує підходи для підвищення ефективності своєї діяльності.
69. Як зазначено у поясненнях, кандидат має чітко сформований план професійного зростання з визначеними пріоритетами, який узгоджується з планами підвищення кваліфікації науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. До таких пріоритетів він відносить, зокрема, поглиблення знань у різних галузях права та вивчення сучасних технологій: штучного інтелекту, великих даних, блокчейну, алгоритмічного правосуддя та інших цифрових рішень, що впливають на розвиток правовідносин.
70. Крім того, кандидат повідомив, що дотримується принципу «lifelong learning» («навчання протягом всього життя»), отже систематично бере активну участь у конференціях, круглих столах і семінарах з юридичної тематики. Також зазначив, що неодноразово читав лекції у Національній школі суддів України та в межах міжнародної програми підвищення кваліфікації Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
71. Кандидат указав, що безпосередньо проводить наукові дослідження, публікує статті з актуальних правових питань, виступає на професійних форумах та сприяє розвитку правової освіти. На підтвердження наведеного надав перелік із 125 наукових статей та виступів на наукових конференціях за останні десять років.
72. На зауваження Комісії про відсутність інформації в Єдиному реєстрі адвокатів України про щорічне підвищення Радутним О.Е. професійного рівня кандидат повідомив, що він оновлював власні знання як адвокат, зауваживши, що Національна асоціація адвокатів України (далі – НААУ) неохоче визнає факти підвищення кваліфікації адвокатом в інший спосіб, ніж відвідування її заходів. Проте, на думку кандидата, якщо він не брав участі у заходах, організованих НААУ, це не означає, що він не підвищував кваліфікації.
73. Кандидат повідомив, що, крім виступів з лекціями, що за класифікацією НААУ дорівнює підвищенню кваліфікації, та проведення наукових досліджень він проходив курси підвищення кваліфікації як слухач. На підтвердження своїх слів кандидат надав копії відповідних сертифікатів, отриманих за результатами проходження навчання впродовж 2021–2024 років.
74. Водночас кандидат підтвердив, що постійно підвищував свою кваліфікацію, однак не надавав інформації про це Вищій школі адвокатури НААУ у встановленому порядку.
75. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

76. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що Радутний О.Е. відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

77. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

78. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

79. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

80. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

81. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

82. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії, щодо відповідності показнику ефективної комунікації Радутний О.Е. зазначив, що, на його переконання, професійна діяльність протягом багатьох десятиріч демонструє його відповідність критерію ефективної комунікації за всіма ключовими показниками.
83. Так, кандидат указав, що здатність слухати та розуміти інші точки зору проявляється у ретельному вивченні ним позицій усіх учасників наукової дискусії, навчального або судового процесу. Зауважив, що завжди надає можливість сторонам викласти свої аргументи, уважно аналізує представлені докази та враховує різні правові підходи до вирішення справи.
84. На думку кандидата, вміння чітко та структуровано викладати інформацію реалізовано в його наукових публікаціях, лекціях, процесуальних документах та усних виступах: вони мають логічну побудову від встановлення фактичних обставин до правової кваліфікації та обґрунтованих висновків. Власні аргументи кандидат прагне викладати послідовно та зрозуміло для сприйняття.
85. Кандидат також повідомив, що раціональне обґрунтування рішень є основою його професійної методології, що підтверджується посиланням на норми права, судову практику та доктринальні джерела, забезпечуючи цілісність правової позиції.
86. Відповідно до пояснень кандидата, його здатність відстоювати власну позицію проявляється у колегіальних обговореннях та під час участі у професійних дискусіях, адже він вміє аргументовано захищати свою правову позицію, водночас залишаючись відкритим до конструктивного діалогу.
87. Зі слів кандидата, вміння переконливо виступати перед аудиторією підтверджується його успішною участю у наукових конференціях, семінарах та навчальних заходах, де його доповіді отримували позитивні відгуки професійної спільноти.
88. На підтвердження викладеного кандидат надав посилання на власний канал в мережі «YouTube», на якому розміщено відеолекції з різної правової, наукової та педагогічної проблематики.
89. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Радутний О.Е. зазначив у поясненнях, що здатність до ефективної взаємодії  є критично важливою для наукової, педагогічної та адвокатської діяльності, а також для здійснення повноважень судді апеляційного суду.
90. Кандидат повідомив, що завжди приділяє особливу увагу позиціям усіх учасників наради, диспуту або процесу, навіть якщо вони кардинально відрізняються від його первинних міркувань. На думку кандидата, це дозволяє приймати більш зважені та об’єктивні рішення. Зі слів Радутного О.Е., під час колегіальних обговорень він активно приймає аргументи колег, ставить уточнювальні запитання та готовий переглянути власну позицію за наявності переконливих доводів.
91. Кандидат зазначив, що для запобігання конфліктам він дотримується принципів професійної етики та зосереджується виключно на правових аспектах справ, а не на особистісних факторах. Його комунікація завжди коректна, стримана та спрямована на досягнення спільних професійних цілей.
92. При виникненні робочих суперечок, зокрема у випадках наявності різних правових підходів, кандидат використовує аналітичні методи, посилання на судову практику та законодавство для пошуку консенсусу. Зі слів кандидата, його здатність структурувати дискусію та знаходити компромісні рішення неодноразово сприяла ефективному вирішенню складних правових питань.
93. Стосовно стійкості мотивації до виконання професійних обов’язків судді Радутний О.Е. у письмових поясненнях повідомив, що вона ґрунтується на глибокому усвідомленні важливості судової влади для розбудови справедливого суспільства та правової держави в Україні. Також зазначив, що має значний життєвий та професійний досвід, який прагне використати у цій важливій сфері.
94. Кандидат пояснив, що протягом більше ніж 25 років професійної діяльності в сфері освіти та права він послідовно рухався у напрямку самовдосконалення, логічним результатом чого вважає можливість претендувати на посаду судді апеляційного суду. На переконання кандидата, його професійний досвід, зокрема наукова діяльність, підготовка відповідей на запити законодавчого органу, органів влади, прокуратури і суду, адвокатська діяльність, дозволяють побачити судову систему з різних сторін і остаточно переконатися у правильності свого вибору, що свідчить на користь усвідомленості мотивації.
95. За твердженням кандидата, він усвідомлює складність судової роботи, що передбачає необхідність приймати рішення під тиском суспільної уваги, персональну відповідальність за кожне рішення, дотримання високих етичних стандартів. Кандидат зазначив, що розуміє, що робота судді вимагає постійного професійного розвитку та психологічної стійкості.
96. Як зазначено в поясненнях, мотивація кандидата полягає у прагненні сприяти створенню ефективної судової системи, яка захищає права громадян і забезпечує верховенство права. Він відзначив, що готовий присвятити свою подальшу кар’єру законному та справедливому розгляду справ, формуванню довіри суспільства до судової влади. Отже, на думку кандидата, його мотивація є сталою, обґрунтованою та спрямованою на довгострокове служіння українському суспільству в рамках закону.
97. Стосовно емоційної стійкості Радутний О.Е. указав, що ця риса характеру формується протягом багаторічної професійної практики через систематичне подолання складних викликів. На переконання кандидата, емоційна стійкість – це не відсутність емоцій, а вміння ними керувати.
98. Кандидат зазначив, що навчився зберігати спокій, врівноваженість та об’єктивність у конфліктних або стресових ситуаціях. Для підтримання емоційної рівноваги він використовує комплексний підхід: фізичні навантаження, читання професійної та художньої літератури, медитативні практики. Це допомагає кандидату очищувати розум від накопиченої напруги та повертатися до роботи з новими силами.
99. Крім того, кандидат повідомив, що здатен виявляти стійкість під час з’ясування складних питань. Зокрема, він готовий відкрито обговорювати будь-які аспекти своєї діяльності включно із фінансовими деклараціями та професійними рішеннями, адже він усвідомлює, що прозорість виступає основою довіри суспільства до судової влади.
100. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

101. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Радутний О.Е. набрав 37,5 бала, що вище 75 відсотків максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

7. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

102. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
103. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
104. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
105. У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Радутного О.Е. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягувався.
106. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
107. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Радутного О.Е. було досліджено рішення ГРД від 15 березня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
108. Радутний О.Е., ознайомившись із рішенням ГРД, надав такі пояснення щодо зазначення у майнових деклараціях некоректної інформації про вартість належного йому та членам його сім’ї майна.
109. Автомобіль марки «Suzuki Kizashi», а згодом автомобіль марки «Ford Escape» було придбано на аукціонах в США в стані попереднього вжитку та після аварій. Вартість цих машин на аукціоні становила 3 500 дол. США та 7 800 дол. США відповідно. Проте у розпорядженні кандидата не було договорів купівлі-продажу на аукціоні, оскільки через відсутність акредитації особисто він не був їх учасником. Кандидат здійснив платежі на рахунки посередників, але банківські документи про перекази в нього не збереглися.
110. Відповідно до пояснень кандидата, на запит до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України можна отримати інформацію про власника транспортного засобу, назву, марку, колір, рік випуску, об’єм двигуна, номер кузову транспортного засобу, втім не про його вартість. Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів також не містять відомостей про їх вартість або оцінку. Водночас кандидат не надав Комісії жодних підтвердних документів щодо звернення із запитом про вартість автомобілів та отриманої ним відповіді.
111. Радутний О.Е. пояснив, що за таких обставин він не володів даними щодо вартості належних йому транспортних засобів під час заповнення майнових декларацій за 2018 та 2021–2022 роки.
112. При ознайомленні під час участі в конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя з матеріалами, одержаними Етичною радою з державних реєстрів, кандидату стало відомо, що вартість автомобіля марки «Suzuki Kizashi» обліковується державними органами в сумі 37 277 грн. Вказану ціну кандидат зазначав у майнових деклараціях за 2022 та подальші роки.
113. Після ознайомлення з відомостями, отриманими Дорадчою групою експертів у межах конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України, кандидат з’ясував, що вартість автомобіля марки «Ford Escape» зазначена у відповідному державному реєстрі в сумі 255 905 грн. Починаючи з майнової декларації за 2023 рік Радутний О.Е. декларує цю ціну.
114. На переконання кандидата, ним було вжито всіх можливих заходів для відображення в майнових деклараціях правильної вартості належних йому автомобілів. Проте через брак інформації це вдалося зробити не з першого разу. Радутний О.Е. зауважив у поясненнях, що він не приховував вартості свого майна, а навпаки прагнув зробити все від нього залежне для повного декларування, як у випадку зазначення вартості «не відомо», так і при спробах самостійного вирахування ціни.
115. На запитання Комісії про порядок розрахунків за автомобілі кандидат відповів, що здійснював swift-платежі на користь продавця на підставі інвойсів, у яких було зазначено вартість та витрати на доставку автомобілів в Україну. Проте оскільки зазначені ціни були значно меншими за ринкові в Україні, а в кандидата не було договорів купівлі-продажу, він не наважився вказати таку вартість в деклараціях.
116. Стосовно невідображення у майновій декларації за 2018 рік доходу дружини від відчуження автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» в сумі 300 890 грн кандидат пояснив таке.
117. Оскільки він ніколи не був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то не мав потреби вести докладний облік доходів та витрат або зберігати усі документи, що надалі могли б знадобитись для заповнення декларації.
118. У 2018 році, коли дружина Радутного О.Е. відчужила автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», у родини не було причин зберігати документи про його продаж. Під час реєстрації автомобіля на нового власника було здійснено всі необхідні платежі, зокрема податкові, жодних невиконаних зобов’язань не лишалось. На той момент кандидат не знав, що наступного року братиме участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, що вимагатиме подання майнової декларації за попередній рік, для чого йому будуть потрібні документи про продаж автомобіля.
119. За умовами конкурсу, оголошеного у 2019 році, необхідно було не тільки подати майнову декларацію на вебсайті НАЗК, але й надати підтвердні документи. Проте документи щодо продажу належного дружині автомобіля були відсутні. Тому кандидат відобразив у майновій декларації за 2018 рік все майно, щодо якого мав у своєму розпорядженні відповідні документи.
120. Кандидат зазначив, що всі майнові декларації було подано ним у межах участі в конкурсах на посади, які передбачають обов’язок декларування. За результатами участі у цих конкурсах кандидата не було призначено на такі посади, отже статусу суб’єкта декларування він жодного разу не набув. Тому помилки в деклараціях не можуть бути підставою для притягнення його до юридичної відповідальності: дисциплінарної, адміністративної, цивільної, кримінальної тощо.
121. З цього кандидат робить висновок, що будь-яка помилка, допущена ним у будь-якій майновій декларації, має значення лише в межах відповідного конкурсу, який вже відбувся. Проте, зауважує кандидат, він не виправдовує власних помилок, а визнає їх та поступово виправляє. Наразі він є учасником тільки одного конкурсу – на посаду судді апеляційного загального суду, під час участі в якому було подано декілька майнових декларацій.
122. Тому, на думку кандидата, майнова декларація за 2018 рік мала значення лише в межах конкурсу на посаду судді апеляційного суду, оголошеного у 2019 році, який не відбувся, а документи, подані в межах одного конкурсу, неможливо використати в іншому.
123. Комісія не погоджується з вказаним твердженням кандидата у зв’язку з таким. Частиною дев’ятою статті 85 Закону встановлено, що співбесіда як етап кваліфікаційного оцінювання полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. Пунктом 3 частини п’ятої статті 85 Закону визначено, що досьє кандидата на посаду судді має містити матеріали проведення спеціальної перевірки та іншу інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, у тому числі копії декларацій, поданих відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції.
124. Вимогами абзацу 1 частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, яка претендує на зайняття посади, зокрема, судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя до призначення на посаду подає в установленому цим законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
125. З урахуванням викладеного майнові декларації, подані Радутним О.Е. як кандидатом на зазначені вище посади відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання корупції, є частиною його досьє кандидата на посаду судді, а отже підлягають дослідженню під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу.
126. Подання декларації особою, яка претендує на зайняття посади судді, є встановленим законом обов’язком, спрямованим на забезпечення прозорості та можливості перевірки відповідності кандидата критеріям доброчесності. Такий обов’язок не залежить від подальшого призначення особи на посаду, а виникає з факту участі у відповідній процедурі добору.
127. Посилання кандидата на те, що допущені ним помилки можуть мати значення виключно в межах конкурсів, які вже завершені, не ґрунтується на вимогах законодавства та не враховує цілі формування досьє кандидата, яке передбачає комплексну оцінку його доброчесності на підставі всієї наявної інформації.
128. Отже, Комісія виходить з того, що достовірність і повнота відомостей, зазначених у деклараціях, є обов’язком кандидата незалежно від результатів конкурсних процедур, а виявлені у них недоліки підлягають оцінці під час визначення відповідності кандидата встановленим критеріям.
129. Стосовно зазначення у майновій декларації за 2021 рік вартості кожного задекларованого об’єкта нерухомості в розмірі 1 грн, а також розбіжностей у вартості квартири площею 45,8 м² у деклараціях, поданих за 2022 рік, кандидат не надав інших пояснень, крім викладених у пунктах 22.7 – 22.13 цього рішення.
130. Незазначення в першій із майнових декларацій, поданих за 2022 рік, квартири площею 49,2 м², що перебувала в користуванні сім’ї, кандидат пояснив помилкою, яку він самостійно виявив та надалі виправив. Крім того, кандидат зауважив, що така помилка, на його думку, не дорівнює недоброчесності.
131. Стосовно недекларування виплат в сумі 3 180 грн та 1 820 грн, отриманих у 2021 році від профспілки працівників університету, Радутний О.Е. пояснив таке. Обов’язок ведення обліку доходів кандидата для всіх видів його трудової діяльності, крім адвокатської, покладається на податкового агента, який виплачує заробітну плату та іншу винагороду і самостійно здійснює всі утримання, а також опікується звітністю. Оскільки кандидат не мав обов’язку ведення обліку доходів за минулий рік, то не робив нотаток, зокрема щодо допомоги від профспілки, особливо у скрутній ситуації ІНФОРМАЦІЯ_1 або смерті близької людини. У зв’язку з цим вказані надходження випали зі сфери його уваги під час заповнення та подання декларації за 2021 рік.
132. Комісією також встановлено, що кандидатом не задекларовано отриманий його донькою у 2018 році дохід у вигляді стипендії в сумі 12 122 грн, а також отримані дружиною в 2023 та 2024 роках соціальні виплати в сумі 6 000 грн та 4 000 грн відповідно. Кандидат повідомив, що припустився помилки та надав пояснення, аналогічні викладеним у пункті 131 цього рішення.
133. Стосовно зазначення об’єктів рухомого та нерухомого майна як таких, що перебувають у спільній сумісній власності, попри те, що відповідно до правовстановлюючих документів їх власником є лише одна особа, кандидат пояснив, що роз’яснення НАЗК дійсно допомагають розв’язувати складні питання декларування, однак вони не мають підмінювати собою норми чинного законодавства. Так, статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте за час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності. У зв’язку з викладеним кандидат переконаний, що якби він задекларував інформацію щодо нерухомого майна в інший спосіб, то проявив би некомпетентність та одержав би докір у приховуванні майна.
134. Водночас на запитання Комісії, чи належить до повноважень НАЗК надання рекомендаційних роз’яснень щодо застосування положень Закону «Про запобігання корупції», кандидат надав ствердну відповідь.
135. Некоректне декларування за 2018 та 2021 роки дати набуття права на гараж площею 19,5 м² кандидат пояснив технічною помилкою, а незазначення відомостей про свій та дружини паспорти для виїзду за кордон – добросовісною помилкою.
136. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення стосовно некоректного декларування вартості належних йому автомобілів та нерухомості, наголошує, що обов’язок декларування передбачає не формальне зазначення відповідних відомостей, а належну перевірку їх достовірності та повноти. Вказані порушення свідчать про недотримання кандидатом необхідного рівня уважності та сумлінності при виконанні цього обов’язку, що має значення в контексті оцінювання доброчесності.
137. Водночас Комісія не встановила достатніх підстав вважати, що зазначені недоліки були наслідком умисного приховування інформації або свідомого введення в оману, у зв’язку з чим вони не можуть розглядатися як самостійна підстава для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
138. Характер і кількість допущених помилок свідчать про несумлінність, недбалість кандидата під час виконання обов’язку декларування. З огляду на викладене Комісія вирішила зменшити кількість балів кандидата за показником «законність походження джерел майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.
139. Крім того, Комісією встановлено факт неповного декларування кандидатом доходів, отриманих ним та членами його родини. Метою встановлення законодавцем обов’язку декларування всіх доходів є забезпечення прозорості майнового стану особи, створення умов для ефективного контролю за відповідністю її способу життя задекларованим доходам, а також запобігання приховуванню доходів і можливим корупційним проявам. Такий обов’язок спрямований на формування повного та достовірного уявлення про джерела отримання особою коштів та її фінансові можливості, що є необхідним для оцінювання її доброчесності.
140. Водночас Комісія звертає увагу, що навіть з огляду на незначний розмір незадекларованого доходу та відсутність сумнівів у законності його походження, сам факт його недекларування впливає на сприйняття суспільсьтвом доброчесності кандидата. Дотримання вимог фінансового контролю має важливе значення не лише з точки зору формального виконання обов’язків, але й для забезпечення довіри до особи, яка претендує на зайняття посади судді.
141. На підставі викладеного Комісія вирішила зменшити бали кандидата за показником «законність походження джерел майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.
142. Проаналізувавши надані кандидатом пояснення про причини незазначення відомостей, які підлягали декларуванню (право користування квартирою на підставі договору оренди, паспорти для виїзду за кордон), Комісія доходить висновку, що це порушення в сфері декларування не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді. Однак це є проявом несумлінності, у зв’язку з чим Комісія знижує бали кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
143. Комісія також вважає за доцільне оцінити питання підвищення Радутним О.Е. кваліфікації як адвокатом в контексті відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.
144. Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до обов’язків адвоката належить підвищення його професійного рівня. Аналогічні вимоги викладено у статті 11 «Правил адвокатської етики».
145. Пунктом 3 частини другої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на НААУ покладено обов’язок забезпечувати високий професійний рівень адвокатів. Рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 (зі змінами) затверджено Порядок підвищення професійного рівня адвокатів України (далі – Порядок). Порядок встановлює механізми проведення навчальних заходів для адвокатів, зокрема за співпраці з навчальними установами, тренінговими організаціями та іншими відповідними інституціями.
146. Пунктом 4 Порядку встановлено, що організація та реалізація процесу підвищення професійного рівня адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення професійного рівня адвокатів, що акредитовані згідно з цим Порядком.
147. Вимогами пункту 19 Порядку визначено, що не менше 50 % залікових годин з підвищення професійного рівня повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення професійного рівня адвокатів в Україні.
148. Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до положень пункту 20 Порядку ведеться електронна база даних обліку залікових годин кожного адвоката. У разі невиконання адвокатом обов’язку з підвищення професійного рівня згідно з цим Порядку Вища школа адвокатури НААУ має право ініціювати притягнення такого адвоката до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому законом та актами НААУ.
149. Отже, адвокат зобов’язаний не тільки підвищувати свою кваліфікацію, але й здійснювати це у спосіб, встановлений органами адвокатського самоврядування. Аналогічні за змістом вимоги існують і для інших правників системи правосуддя. Зокрема, Закон зобов’язує суддів проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України (стаття 89).
150. Оцінюючи наведені обставини, Комісія зазначає, що хоча кандидат підвищував свій професійний рівень, надані матеріали свідчать, що це не завжди відбувалося у порядку, визначеному актами органів адвокатського самоврядування. Зокрема, кандидат не забезпечив належного дотримання вимог Порядку щодо отримання залікових годин у встановленому співвідношенні та через визначених операторів підвищення професійного рівня.
151. Крім того, Комісія враховує, що кандидат, не поінформував органи адвокатського самоврядування про результати свого професійного розвитку, внаслідок чого в електронній базі обліку залікових годин, що ведеться Вищою школою адвокатури НААУ, не було відображено відомостей про проходження відповідного навчання.
152. За таких обставин Комісія доходить висновку, що кандидат формально виконуючи обов’язок щодо підвищення кваліфікації, не дотримувався встановленого порядку його реалізації. Вказане свідчить про неналежне ставлення до виконання такого професійного обов’язку. У зв’язку з викладеним Комісія знижує бали кандидата за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» на 15 балів.
153. Загалом, оцінюючи ставлення кандидата до юридично значущих обов’язків, зокрема, до декларування майна та підвищення кваліфікації у встановлений уповноваженими органами спосіб, Комісія констатує, що ним систематично допускалися порушення під час їх виконання. І хоча виявлені порушення не є такими, що несумісні із зайняттям посади судді, вони свідчать про певну недбалість та недостатню сумлінність. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами у діяльності судді. Ураховуючи зазначене, Комісія вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
154. Стосовно володіння часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича фірма «ЮТТА» кандидат під час співбесіди надав пояснення, аналогічні тим, що викладено у пунктах 23 – 23.6 цього рішення.
155. Також стосовно репосту публікації у соціальній мережі «Facebook» та матеріалів, розміщених у соціальних мережах «Вконтакте» та «Одноклассники» кандидат не надав інших пояснень, ніж викладені у пунктах 24 – 24.6 цього рішення.
156. Проаналізувавши пояснення кандидата, Комісія вважає їх достатніми. Доказів зворотного Комісією не отримано.
157. Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Радутним О.Е., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 225 балів.

8. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

158. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Радутний О.Е. у сукупності набрав 629,9 бала.

159. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Радутного Олександра Едуардовича вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Радутний Олександр Едуардович набрав 629,90 бала.

Визнати Радутного Олександра Едуардовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                        Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                  Роман КИДИСЮК