Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ціпивко Ірини Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ірини ЦІПИВКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ціпивко Ірини Ігорівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Ціпивко Ірину Ігорівну призначено на посаду судді Новобузького районного суду Миколаївської області на 5 років. Зараховано до штату суду наказом від 29 вересня 2016 року № 68. Дата складення суддею присяги – 15 грудня 2016 року.

Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 переведено шляхом відрядження строком до 6 місяців суддю Новобузького районного суду Миколаївської області Ціпивко І.І. на роботу на посаді судді Жидачівського районного суду Львівської області (з 29 серпня 2017 року до 07 лютого 2018 року). Указом Президента України від 07 лютого 2018 року № 24/2018 продовжено строк відрядження Ціпивко І.І. на 6 місяців (з 01 березня 2018 року до 07 серпня 2018 року).

Указом Президента України від 29 листопада 2021 року № 603/2021 Ціпивко І.І. призначено на посаду судді Новобузького районного суду Миколаївської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2024 року № 1943/0/15-24  відряджено суддю Ціпивко І.І. до Личаківського районного суду міста Львова для здійснення правосуддя строком на 1 рік з 01 липня 2024 року. Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 травня 2025 року № 1155/0/15-25 продовжено на 1 рік строк відрядження судді (з 01 липня 2025 року до 30 червня 2026 року).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернулась Ціпивко І.І.

Рішенням Комісії від 14 березня 2024 року № 48/ас-24 Ціпивко І.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Ціпивко І.І.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернулась Ціпивко І.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ціпивко І.І.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє Ціпивко І.І., Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

ІV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). 

 Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Ціпивко І.І. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	42,2	358,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	145
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	131,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Ціпивко І.І. за кваліфікаційний іспит, становить 358,7 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 17 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата. Ціпивко І.І. надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Ціпивко І.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	22	20	21	21,00	39,33
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	17	19	18,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

ІV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Ціпивко І.І. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	9	10	9,67	39,33
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	9	9	10	9,33
	Емоційна стійкість	10	11	10	10,33

Отже, надана інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV.ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 25 лютого 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – інформація ГРД) з відомостями про кандидата, затверджене 23 лютого 2026 року, а саме:

1. Кандидат 07 грудня 2017 року, 30 жовтня 2017 року брала участь у семінарах у м. Львів. У цей же день кандидат постановила ухвалу у справі № 443/1058/17 та ще 28 судових рішень.

У період з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року кандидат проходила підготовку суддів місцевих загальних судів у м. Львів. У цей же період кандидат постановила ухвалу від 30 січня 2018 року у справі № 443/1508/17; ухвалу від 01 лютого 2018 року у справі № 443/47/18 та ухвалила рішення від 01 лютого 2018 року у справі № 443/120/18.

Кандидат 21 квітня 2022 року перебувала на періодичному навчанні суддів місцевих загальних судів з метою підвищення рівня кваліфікації у м. Київ. У цей же день кандидат постановила ухвалу у справі № 481/201/22.

Встановлені факти одночасного перебування на навчанні та ухвалення судових рішень з огляду на принцип особистої участі судді у здійсненні правосуддя, на думку ГРД, потребують додаткової перевірки, детального з’ясування фактичних обставин та належного контролю під час кваліфікаційного оцінювання.

Ціпивко І.І. підтвердила, що, дійсно, з 29 січня 2018 року до 02 лютого 2018 року проходила підготовку суддів місцевих загальних судів у м. Львів та відповідно не могла ухвалювати рішення. Ураховуючи, що 06 лютого 2018 року термін відрядження завершувався, нею було надано помічнику вказівку про підготовку проєктів відповідних рішень у справах за умови визнання стороною відповідача позову, наявності клопотань про розгляд справи за відсутності сторін з відповідним призначенням їх до розгляду. Помічником було створено чернетки судових рішень у справах: ухвала від 30 січня 2018 року у справі № 443/1508/17 (про закриття підготовчого провадження); ухвала від 01 лютого 2018 року у справі № 443/47/18 (про виправлення описки); рішення від 01 лютого 2018 року у справі № 443/120/18 (про розірвання шлюбу). Перевіряючи вказані документи та підписуючи відповідні судові рішення, у справах вказаного періоду нею помилково не було відредаговано дати документа. Правдивість пояснень підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де в графі «Надіслано судом» зазначено не 30 січня 2018 року чи 01 лютого 2018 року (дату документа), а період після навчання – 01 березня 2018 року та 05 лютого 2018 року. Аналогічна ситуація і з внесенням рішень 30 жовтня 2017 року, 07 грудня 2017 року.

21 квітня 2022 року не було оформлено відрядження, кандидат перебувала на робочому місці.

Комісія вважає пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Під час аналізу судової практики кандидата у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння) встановлено закриття провадження  у 15 справах (загальна кількість справ вказаної категорії 271) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (справи № № 443/1332/17, 443/179/18, 481/288/20, 487/251/20, 481/1049/19, 481/888/19, 481/771/19, 481/782/19, 481/822/19, 481/772/19, 443/699/18, 443/83/18, 443/1155/17, 443/987/17, 443/916/17).

ГРД вважає, що зазначені факти самі по собі не свідчать про наявність порушень, однак з огляду на характер правопорушень, пов’язаних із загрозою безпеці дорожнього руху, та публічний інтерес у забезпеченні невідворотності відповідальності, потребують уточнення причин закриття проваджень у зв’язку зі спливом строків. Зокрема, підлягає з’ясуванню, чи були такі наслідки обумовлені об’єктивними чинниками (процесуальною поведінкою учасників, неналежним оформленням матеріалів, значним навантаженням суду, відкладенням розгляду з причин, що не залежали від судді), чи іншими обставинами, що впливали на строки розгляду справ.

 Кандидат пояснила, що розуміє і усвідомлює всю відповідальність за забезпечення невідворотності відповідальності осіб, які порушують правила дорожнього руху, та запевнила, що в усіх наведених ГРД випадках закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, не мала жодного умислу на затягування їх розгляду. Строки розгляду справ спричинені сукупністю об’єктивних обставин: дуже стислі строки розгляду справ, процесуальна поведінка учасників судових проваджень, значне навантаження в суді, відкладення засідань за клопотанням учасників справи, робота пошти та життєві обставини судді (відпустка, тимчасова непрацездатність).

Стосовно справи № 481/288/20 зазначила, що порушення вчинено 16 лютого 2020 року, матеріали справи надійшли до суду для розгляду 27 лютого 2020 року, передані судді для розгляду – 02 березня 2020 року, призначено справу до розгляду на 11 березня 2020 року, 11 березня 2020 року відкладено на 19 березня 2020 року у зв’язку з першою неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 12 березня 2020 року надійшло клопотання захисника про ознайомлення з матеріалами справи, 19 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 02 квітня 2020 року для повторного виклику свідків та працівників поліції, 02 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, справу призначено до розгляду на 23 квітня 2020 року, 23 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 30 квітня 2020 року за клопотанням захисника про витребування інформації, 30 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 06 травня 2020 року за клопотанням захисника, 06 травня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді у відпустці, свідки та працівники поліції не прибули, поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», 19 травня 2020 року справу розглянуто, ухвалено постанову.

У справі № 487/251/20 порушення вчинено 29 грудня 2019 року, матеріали справи надійшли до суду 18 лютого 2020 року, передано судді для розгляду – 18 лютого 2020 року, призначено до розгляду – на 03 березня 2020 року, 03 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 11 березня 2020 року за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 11 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2020 року за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 03 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, свідки та працівники поліції не прибули, поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», 23 квітня 2020 року справу розглянуто, ухвалено постанову.

У справі № 481/1049/19 порушення вчинено 24 липня 2019 року, матеріали справи надійшли до суду 06 серпня 2019 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи ця справа в провадженні судді перебувала з 19 вересня 2019 року, призначено до розгляду – на 30 вересня 2019 року, 30 вересня 2019 року розгляд справи відкладено на 04 жовтня 2019 року за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 04 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з 15 жовтня 2019 року до 28 жовтня 2020 року – тимчасова непрацездатність судді та відрядження, 30 жовтня 2019 року – справу знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відрядженні та призначено на 06 листопада 2019 року, 06 листопада 2019 року справу розглянуто, ухвалено постанову.

У справі № 481/888/19 порушення вчинено 21 червня 2019 року, матеріал справи про адміністративне правопорушення надійшов до суду 02 липня 2019 року та цього ж дня був переданий головуючій судді, справу призначено до розгляду на 17 липня 2019 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності надіслала до суду клопотання про виклик свідків у судове засідання, розгляд справи відкладено до 26 липня 2019 року, 26 липня 2019 року – розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 02 вересня 2019 року, 02 вересня 2019 року – знята з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відпустці, 13 вересня 2019 року до суду надійшла заява від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про перенесення розгляду справи у зв’язку із хворобою, справу призначено до розгляду на 20 вересня 2019 року, 20 вересня 2019 року від захисника правопорушника надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв’язку з продовженням лікування останнього, розгляд справи відкладено, 01 жовтня 2019 року ухвалено постанову.

У справі № 481/771/19 порушення вчинено 14 травня 2019 року, матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду 07 червня 2019 року, 10 червня 2019 року матеріали передані головуючому судді, справу призначено до розгляду на 26 червня 2019 року, 26 червня 2019 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з’явилась, відомостей про належність повідомлення останнього про розгляд справи не надходило, справу відкладено на 15 липня 2019 року, 15 липня 2019 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повторно не з’явилась, причини неявки не повідомила, справу призначено до розгляду на 24 липня 2019 року, 23 липня 2019 року від цієї особи надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв’язку з виїздом за межі області, справу призначено до розгляду на 02 вересня 2019 року, 02 вересня 2019 року справа знята з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відпустці з 29 вересня 2019 року до 02 вересня 2019 року, справу призначено до розгляду на 16 вересня 2019 року і ухвалено постанову.

У справі № 481/782/19 порушення вчинено 06 червня 2019 року, матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду 11 червня 2019 року та передані головуючому судді для розгляду, справу призначено до розгляду на 26 червня 2019 року, 26 червня 2019 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, до суду відомостей про належність повідомлення останнього про розгляд справи не надходило, справу відкладено до 15 липня 2019 року, 15 липня 2019 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, знову не з’явилась, справу призначено до розгляду на 24 липня 2019 року, 24 липня 2019 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв’язку із хворобою, 02 вересня 2019 року справу знято з розгляду у зв’язку із перебуванням судді у відпустці, справа призначена до розгляду на 16 вересня 2019 року, ухвалено постанову.

У справі № 481/822/19 порушення вчинено 09 червня 2019 року, матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду 20 червня  2019 року і передано судді, справу призначено до розгляду на 15 липня 2019 року, 15 липня 2019 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, до суду відомостей про належність повідомлення про вручення поштового відправлення останнього про розгляд справи не надходило, справу призначено до розгляду на 23 липня 2019 року, 23 липня 2019 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, 30 липня 2019 року та 03 серпня 2019 року до суду повернулись поштові конверти з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», справу призначено до розгляду на 02 вересня 2019 року, 02 вересня 2019 року справа знята з розгляду у зв’язку з перебуванням судді у відпустці, справа призначена до розгляду на 27 вересня 2019 року і ухвалено постанову.

У справі № 481/772/19 порушення вчинено 14 травня 2019 року, матеріали справи надійшли до суду 07 червня 2019 року, у провадженні судді справа перебувала з 10 червня 2019 року,  у період з 10 червня 2019 року до 16 вересня 2019 року справу неодноразово було призначено до розгляду, проте розгляд справи відбувся лише 16 вересня 2019 року через тимчасову непрацездатність судді та відпустку.

Стосовно справ № № 443/1332/17, 443/179/18, 443/669/18, 443/83/18, 443/1155/17, 443/987/17, 443/916/17, 481/772/17 кандидат підтвердила, що, дійсно, у наведеному переліку ГРД справ провадження закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Водночас, аналізуючи вказані справи, представниками ГРД взято до уваги тільки дату надходження справи до суду, проте не враховано дати передавання (розподілу справи судді).

Так щодо справ № № 443/1332/17, 443/1155/17, 443/916/17, 443/83/18, 443/179/18 правопорушення вчинені: 15 жовтня 2017 року, 12 вересня 2017 року, 09 серпня 2017 року, 31 серпня 2017 року, 31 грудня 2017 року, 21 січня 2018 року. Справи надійшли у провадження судді 21 листопада 2017 року, 13 жовтня 2017 року, 01 вересня 2017 року та 02 березня 2018 року. Тобто справи надійшли з пропуском строку: понад 30 та 40 днів відповідно, із 90-денного строку для накладення стягнення, визначеного КУпАП. Просила врахувати, що на момент її зарахування до штату Жидачівського районного суду Львівської області загальна кількість справ про адміністративні правопорушення, які перебували в залишку, становила 608 справ, з яких 89 справ за статтею 130 КУпАП, 186 справ за статтею 172-3 КУпАП. Серед вказаних справ перебували, зокрема, справи № 443/1155/17, № 443/916/17.

Додатково кандидат щодо вказаних справ пояснила, що, крім великого навантаження на строки розгляду, об’єктивно також вплинула і невизначеність із продовженням її відрядження до Жидачівського районного суду Львівської області у лютому 2018 року. Також зазначила, що хворіла та була у відпустках. Протягом 2019–2021 років у неї ІНФОРМАЦІЯ_1.

Комісія дослідила ці обставини, а також інформацію, яка надійшла з Новобузького районного суду Миколаївської області, Личаківського районного суду міста Львова, Жидачівського районного суду Львівської області і встановила, що непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення під час дослідження досьє не встановлено.

Стосовно справ, зазначених ГРД в інформації стосовно кандидата, більшість із цих справ розподілялись кандидату вже з порушенням строку, частина справ про закриття провадження обумовлена відкладенням засідань за клопотанням учасників справи, значним навантаженням у суді, хворобою або відпусткою, роботою пошти. Комісія вважає, що відсоток цих справ є незначним і не впливає на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Отже, Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної в пункті 3 інформації.

2. З 15 жовтня 2018 року кандидат фактично користується на безоплатній основі житловим будинком (загальна площа 101,1 кв.м) та земельною ділянкою (загальна площа: 0,1 кв.м), що перебувають у приватній власності ОСОБА_1. Водночас у майновій декларації за 2018 рік відомості про право користування цією земельною ділянкою відсутні, попри те, що сама кандидат у подальших майнових деклараціях прямо вказує, що користування нею розпочалося ще в жовтні 2018 року. Крім того, у майнових деклараціях за 2019–2021 роки кандидат зазначає площу земельної ділянки як 0,1 кв.м. Такий показник викликає обґрунтовані сумніви щодо його коректності, оскільки зазначена площа земельної ділянки у розмірі 0,1 кв.м не відповідає звичним характеристикам об’єктів такого виду та не узгоджується з практикою формування і обліку земельних ділянок. Також зазначена площа земельної ділянки не кореспондується з характеристиками житлового будинку загальною площею 101,1 кв.м, яким кандидат користується та який, імовірно, розташований саме на цій земельній ділянці.

Ціпивко І.І. надала Комісії пояснення, визнала, що нею у 2018 році дійсно не задекларовано користування земельною ділянкою у місті Новий Буг Миколаївської області з причин відсутності інформації про належність такої ділянки ОСОБА_1. Також кандидат просила врахувати, що вказане право користування було набуто тільки 18 жовтня 2018 року (тобто користування станом на 31 грудня 2018 року менше 182 днів). Оскільки право користування зазначеним вище майном зберіглось і в 2019 році, тому в 2020 році в час, відведений для декларування, з метою отримання підтвердження інформації щодо актуальності даних щодо декларованого нерухомого майна від ОСОБА_1 було отримано правовстановлювальні документи щодо декларованого майна та виявлено, належність останній і земельної ділянки (присадибна ділянка) для будівництва та обслуговування житлового будинку в місті Новий Буг, право користування яким нею декларувалось у 2018 році. Оскільки вказані відомості були виявлені вже в період декларування за 2019 рік, зі спливом семиденного строку для подання виправленої декларації за 2018 рік та відсутності інформації щодо проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, повідомлення в НАЗК не надсилалось, а виявлені відомості щодо наявності права користування були нею внесені до щорічної декларації за 2019 рік, які в подальшому підтверджувались до припинення відповідного права в 2023 році.

Також кандидат зауважила, що станом на кінець 2018 року та початок 2019 року фактично не користувалась зазначеним вище майном, оскільки не перебувала у місті Новий Буг Миколаївської області, хворіла, що підтверджується табелем обліку робочого часу за січень 2019 року. Користування житловим будинком зазначала в декларації, оскільки вказувала місце фактичного проживання у Миколаївській області – місто Новий Буг, отже повинна була зазначити і житлове приміщення, яким користувалась у цьому населеному пункті.

Стосовно площі 0,1 кв.м підтвердила, що це дійсно арифметична помилка. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 липня 2014 року площа земельної ділянки становить 1000 кв.м.

 4. Відповідно до відомостей майнової декларації за 2023 рік кандидат зазначила користування на праві безоплатного користування легковим автомобілем «AUDI Q5» 2017 року випуску, вартість якого визначена у сумі 698 830 грн (за останньою грошовою оцінкою). Право користування виникло 13 вересня 2023 року. Власником транспортного засобу вказана її мати — ОСОБА_2.

ГРД зазначає, що сам по собі факт користування автомобілем, що належить близькому родичу, не свідчить про порушення принципів доброчесності чи вимог фінансового контролю. Водночас з огляду на вартість транспортного засобу та статус судді як суб’єкта підвищених вимог до прозорості майнового стану зазначені обставини потребують додаткового уточнення.

Кандидат пояснила, що автомобіль «AUDI Q5» 2017 року випуску був придбаний її матір’ю 13 вересня 2023 року у ТОВ «КСТ-АВТО» за договором купівлі-продажу за ціною 698 830 грн. Вартість відповідає фактичному технічному стану транспортного засобу на момент купівлі, оскільки автомобіль мав несправності. Кандидат надала документи, які підтверджують значні витрати на ремонт цього авто та зазначила, що придбання здійснювалося виключно за кошти матері, у тому числі частково за рахунок коштів, отриманих від продажу попереднього автомобіля, а окремі дії щодо продажу та купівлі здійснювалися нею за довіреністю. Вона також зазначила, що користування автомобілем зумовлене сімейними обставинами, відсутністю потреби у власному авто та фактичним перебуванням матері за кордоном значну частину часу. Кандидат надала довідки про доходи її матері за період з 2004 до 2024 року. Також зазначила, що її матір відчужила належну їй квартиру у місті Новояворівську Львівської області, а тому вважає, що її матір ОСОБА_2 мала достатні кошти на придбання цього автомобіля.

5. З аналізу майнових декларацій встановлено, що кандидат систематично користувалась транспортними засобами, власником яких є її мати. Зокрема, відповідно до відомостей майнових декларацій з 19 червня 2018 року кандидат набула право користування автомобілем «AUDI Q3» 2012 року випуску. Вартість транспортного засобу на дату набуття права зазначена в розмірі 211 623 грн. Водночас у майнових деклараціях відсутня інформація про точну дату придбання цього автомобіля власником, що унеможливлює коректне зіставлення задекларованої вартості із середньоринковими показниками на момент його фактичного набуття. За даними відкритих джерел та ринку вживаних транспортних засобів, вартість автомобіля аналогічної моделі та року випуску станом на 2026 рік становить близько 600 000 грн.

На переконання ГРД, необхідно встановити повний обсяг фактичних витрат, пов’язаних із придбанням та приведенням транспортного засобу в належний технічний стан, зокрема, з’ясувати його реальний стан на момент купівлі, витрати на усунення несправностей, можливий відновлювальний ремонт, транспортування, митне оформлення та інші супутні платежі.

Стосовно вартості автомобіля «AUDI Q3» кандидат зазначила, що легковий автомобіль «AUDI Q3» придбано за 211 623 грн в Німеччині (на вторинному ринку із наявними технічними несправностями орієнтовно за 7 000 євро), який був розмитнений на території України відповідно до чинного законодавства та зі сплатою всіх обов’язкових платежів. У зв’язку з наведеним вартість транспортного засобу, вказану в декларації, взято із Акта про проведення оцінки майна на Львівській регіональній митниці (6900 євро, що в еквіваленті на вказану дату на національну валюту становило 211 623 грн). Кандидат просила врахувати, що, оскільки вартість аналогічного автомобіля на території України може бути вищою, пошук автомобіля здійснювався за кордоном із самостійним розмитненням, здійсненням ремонтних робіт.

Оцінюючи пункти 2, 4, 5  інформації ГРД, Комісія зазначає таке.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнових декларацій кандидата  за 2018–2021 роки Ціпивко І.І. зазначає право безоплатного користування житловим будинком 101,1 кв.м у місті Новий Буг та земельною ділянкою (2019-2021 роки), власницею яких є ОСОБА_1.

Надаючи оцінку зазначеній обставині, Комісія акцентує увагу на тому, що статус кандидата спонукає дослідити отриману нею можливість безоплатного користування нерухомим майном з погляду антикорупційних заборон та обмежень.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного вище закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які, зокрема, даруються близькими особами.

Суддею під час співбесіди пояснено обставини користування будинком у місті Новий Буг, зазначено, що вона проживала в будинку разом з власницею і її донькою, оскільки не змогла знайти іншого житла. Кандидат зауважила, що власник будинку не є особою, підпорядкованою їй, вона є для кандидата близькою подругою, факт користування цим об’єктом нерухомості нею не приховується, уся інформація щодо цього будинку зазначається у відповідних щорічних майнових деклараціях.

Ураховуючи обставини користування суддею вказаним житловим будинком та земельною ділянкою, Комісія доходить висновку про недостатність вказаних обставин для висновку про невідповідність чи обґрунтований сумнів у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики.  

Водночас Комісія зауважує, що тривале безоплатне право користування  майном третіх осіб може, на думку незалежного стороннього спостерігача, негативно впливати на незалежність судді та його авторитет.

Стосовно недекларування Ціпивко І.І. у 2018 році користування земельною ділянкою у місті Новий Буг Комісія зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Кандидат під час співбесіди не заперечувала, що право користування земельною ділянкою виникло у неї в 2018 році, пояснила недекларування відсутністю в період декларування інформації про належність цієї ділянки ОСОБА_1.

Крім того, у майнових деклараціях за 2019–2021 роки кандидат зазначає площу земельної ділянки як 0,1 кв.м, що є арифметичною помилкою, оскільки фактична площа становить 0,1 га (1 000 кв.м), що підтверджується її особистими поясненнями та правовстановлювальними документами.

Комісія сприймає пояснення кандидата стосовно зазначених обставин як правдиві, відсутність в діях умислу підтверджує відображення відповідних відомостей у наступному звітному періоді. Водночас Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Стосовно вартості та джерел походження коштів для придбання матір’ю кандидата ОСОБА_2 легкових автомобілів «AUDI Q5» 2017 року випуску та «AUDI Q3» 2012 року випуску Комісія вважає пояснення кандидата достатніми, підтвердженими належними документами (довідками про доходи ОСОБА_2 за кордоном за період з 2004 до 2024 року, довідкою нотаріуса від 27 вересня 2018 року про продаж квартири, актом про проведення оцінки майна на Львівській регіональній митниці, договором купівлі-продажу авто від 13 вересня 2023 року).

Водночас, на переконання Комісії, систематичне безоплатне користування кандидатом транспортними засобами, які на праві власності належать її близькому родичу, виглядає сумнівним і може, на думку незалежного стороннього спостерігача, свідчити про приховування реального набуття кандидатом рухомого майна без належного його відображення як об’єктів права власності.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 146, 159, 160 постанови від 20 листопада 2025 року у справі № 990/148/24 вказала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.

Від професійних та моральних якостей суддів залежить рівень здійснення правосуддя в державі, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді поряд із професійними якостями є визначальними характеристиками під час вирішення питання про призначення його на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року у справі № 990/71/24 вказано, що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики, або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.

Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 15 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно: 1) проявляє та підтримує високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до незалежності суду; 2) здійснює свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини; 3) здійснює повноваження відповідно до вимог законодавства, правил професійної етики, інших етичних норм щодо незалежності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 17 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації.

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (підпункт 1 пункту 19 Єдиних показників).

На думку Комісії, систематичне безоплатне користування кандидатом нерухомим майном інших осіб та рухомим майном близьких осіб, які не є членами сім’ї кандидата, може, на думку незалежного стороннього спостерігача, негативно впливати на незалежність судді та шкодити суддівському авторитету, а допущення кандидатом систематичних технічних помилок в майнових деклараціях – свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Водночас жодне із зазначених вище порушень окремо не є суттєвим і саме по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу, а саме безоплатне користування нерухомим майном, яке належить на праві власності іншим особам, безоплатне користування легковими автомобілями близького родича, який не є членом її сім’ї, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показниками «сумлінність», «незалежність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Крім інформації, зазначеної в рішенні ГРД, Комісією також перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критеріям доброчесності та професійної етики.

Від ОСОБА_3 до Комісії надійшло звернення, в якому він пояснив, що звертався з позовом до Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького про визнання незаконним звільнення та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, надіславши цей позов до Личаківського районного суду міста Львова. Просив притягти до дисциплінарної відповідальності, зокрема, Ціпивко І.І. В обґрунтування зазначив про порушення передбачених законом строків, а також безпідставного затягування розгляду його заяв; порушення правил щодо відводу (самовідводу); ухвалення судового рішення, яке не передбачене нормами процесуального права; незаконної відмови у задоволенні заяви під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Комісією досліджено звернення ОСОБА_3 і встановлено, що доводи його скарги по суті обумовлені незгодою з прийнятими судовими рішеннями, а саме незадоволенням його заяв про забезпечення позову та про забезпечення доказів. Так, зокрема, ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 03 грудня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року у справі № 463/10533/24 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 03 грудня 2024 року без змін.

Крім того, відповідно до статті 108 Закону дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Також кандидат порушувала строки надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) електронних копій судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи кандидатом порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в ЄДРСР у 4 391 судовому рішенні (у 2016 році – 1 судове рішення, у 2017 році – 1 838 судових рішень, у 2018 році – 2 068 судових рішень, у 2019 році – 331 судове рішення, у 2020 році – 94 судові рішення, у 2021 році – 20 судових рішень, у 2022 році – 35 судових рішень, у 2024 році – 4 судові рішення).

Отже, найбільше порушення строків оприлюднення тексту судових рішень відбулось у 2017–2018 роках, коли Ціпивко І.І. була відряджена до Жидачівського районного суду Львівської області, де до цього близько року не здійснювалося правосуддя, у зв’язку з чим накопичилося більше тисячі справ, які протягом двох тижнів усі були розподілені на кандидата.

Зазначені обставини створили велике навантаження на суддю, що призвело до зазначених вище порушень строків.

Комісія погоджується з поясненнями кандидата і зазначає, що, дійсно, порушення строків оприлюднення текстів судових  рішень в ЄДРСР кандидатом спричинено об’єктивними обставинами, а саме відрядженням її до Жидачівського районного суду Львівської області з метою відновлення здійснення правосуддя у вказаному суді, де до цього у зв’язку з відсутністю суддів правосуддя не здійснювалося більше року. Комісія також враховує, що в інші роки порушень у такій кількості кандидатом не допускалося, зокрема у 2025 році кількість порушень строків нульова, у 2024 році – лише 4, що свідчить про відсутність у кандидата системних проблем з виконанням обов’язків, покладених на неї законодавством. З огляду на вказане Комісія вважає, що зазначене порушення не є суттєвим і не тягне за собою зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від суми максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ціпивко І.І. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	358,7	358,7
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	21,00	39,33
	Безперервний розвиток	18,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,67	39,33
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	9,33
	Емоційна стійкість	10,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			722,36

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ціпивко І.І. у сукупності набрала 722,36 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно 

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ціпивко Ірина Ігорівна набрала 722,36 бала.

2. Визнати Ціпивко Ірину Ігорівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                           Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                     Роман САБОДАШ