Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бондаря Володимира Борисовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Бондар В.Б. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, не менше семи років.
Рішенням Комісії від 14 березня 2024 року № 200/ас-24 Бондаря В.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Бондар В.Б., дата народження – ____________року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Заборони для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
За інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України, на підставі рішення Херсонської обласної КДКА від 22 травня 1997 року № 4 Бондар В.Б. отримав свідоцтво № 219 від 22 травня 1997 року про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Бондар В.Б. має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, понад сім років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Бондаря В.Б. (у межах кримінальної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) в межах оголошеного рішенням Комісії Конкурсу. Бондар В.Б. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 150 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Бондар В.Б. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 41,4 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 119/зп-25 затверджено результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Бондар В.Б. за виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду отримав 119 балів.
З огляду на зазначене вище Бондар В.Б. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу: когнітивні здібності – 41,4 бала; знання історії української державності – 40 балів; знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 150 балів; практичне застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 119 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 350,4 бала.
Отже, кількість балів, отриманих Бондарем В.Б. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Бондаря В.Б. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Бондаря В.Б. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бондаря В.Б.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити до органів державної влади стосовно кандидата, а саме до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка могла б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Бондаря В.Б. установленим законом вимогам.
Від НАЗК стосовно Бондаря В.Б. отримано інформацію про те, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік встановлено, що в декларації кандидат не зазначив: у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – земельну ділянку, яка належить на праві власності дружині; у розділі 8 «Корпоративні права» – корпоративні права в адвокатському об’єднанні «Володимир Бондар і партнери»; у розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» – інформації про себе як кінцевого бенефіціарного власника адвокатського об’єднання «Володимир Бондар і партнери».
Водночас НАЗК повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації кандидата за 2024 рік фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
У письмових поясненнях, надісланих на адресу Комісії 27 червня 2025 року, Бондар В.Б. пояснив таке. Земельну ділянку, яка належала на праві власності дружині, продано на підставі договору купівлі-продажу (у 2010 або у 2011 році). Копію вказаного договору надати неможливо, вона не зберіглася у зв’язку із тимчасовою окупацією міста Генічеська Херсонської області. 11 жовтня 2024 року Радою адвокатського об’єднання «Володимир Бондар і партнери» прийнято рішення про ліквідацію адвокатського об’єднання, яке перебуває в стані припинення. Під час заповнення розділу 8 «Корпоративні права» декларації за 2024 рік скористався функцією «Дані для декларації» та за результатом обробки інформації отримав відомості про відсутність даних про розмір його частки як засновника в цьому об’єднанні. За таких обставин у декларації за 2024 рік відповідні відомості не відобразив ні в Розділі 8 «Корпоративні права», ні в розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї».
Також Комісією перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Бондаря В.Б., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Бондарем В.Б. проведено 14 серпня 2025 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до Бондаря В.Б. із запитом, у якому запропонувала надати Комісії для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
Бондар В.Б. 15 червня 2025 року надіслав до Комісії пояснення та інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Бондаря В.Б., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (20, 23, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 20,667; безперервний розвиток (22, 22, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 21; загальний бал за критерій – 41,667.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75 % (37,5 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісією під час співбесіди детально обговорено, серед іншого, показники соціальної компетентності Бондаря В.Б.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (11, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,333; ефективна взаємодія (11, 9, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,333; стійкість мотивації (11, 11, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; емоційна стійкість (11, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; загальний бал за критерій – 38,667.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,667 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Відповідно до пункту 5.12 розділу 5 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
За змістом частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
До Комісії 11 серпня 2025 року надійшов висновок ГРД, затверджений 09 серпня 2025 року, у якому наведено відомості й факти, які, на думку ГРД, характеризують кандидата на посаду судді та можуть бути взяті до уваги Комісією під час кваліфікаційного оцінювання:
- Кандидат порушив вимоги щодо несумісності. Бондар В.Б., перебуваючи з 2002 до 2005 року на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області, відповідно до норм чинного на той час Закону України «Про адвокатуру» не припинив право на заняття адвокатською діяльністю.
- Згідно з відомостями, відображеними в декларації дочки кандидата за 2019 рік, вона станом на 31 грудня 2019 року мала заощадження у формі готівкових коштів у розмірі 370 000 грн. У розділі 12 «Грошові активи» декларації кандидата за 2018 рік у суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування. Водночас, у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» вказано інформацію про дочку. Наведена обставина дає підстави для висновку, що кандидат відобразив наявність або відсутність заощаджень усіх членів сім’ї, зазначених у декларації за 2018 рік, а отже станом на 31 грудня 2018 року кандидат та члени сім’ї не мали грошових активів, у тому числі готівкових. У той же час згідно з декларацією за 2019 рік сукупний дохід сім’ї кандидата становив 1 929 29 грн.
Додатково ГРД надала інформацію, яка потребує пояснень кандидата:
У розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» декларації за 2015 рік кандидат не відобразив інформацію про входження до Національної асоціації адвокатів України.
У деклараціях за 2022–2024 роки кандидат відобразив право власності на земельну ділянку площею 2 га, розташовану в селі Малинівка, Херсонської області, дата набуття права – 17 серпня 2011 року. У деклараціях за 2015–2018 роки інформації щодо вказаної земельної ділянки не відображено.
У деклараціях за 2015–2018 роки кандидат вказав земельну ділянку площею 6,25 га, розташовану в селі Павлівка, Херсонської області, яка з 19 січня 2004 року перебуває на праві власності в батька кандидата ОСОБА_1. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кандидату на праві власності належить дві успадковані земельні ділянки загальною площею 6,2499 га. Є підстави вважати, що земельна ділянка площею 6,25 га, відображена кандидатом у деклараціях за 2015–2018 роки, та земельні ділянки, відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є одним і тим самим об’єктом. Отже, кандидат допустив помилку під час заповнення декларацій.
Бондар В.Б. під час співбесіди надав усні пояснення щодо викладених ГРД обставин, а також відповів на постановлені членами Комісії питання.
Стосовно порушення вимог щодо несумісності кандидат пояснив, що не здійснював адвокатську діяльність, що є несумісною з роботою на посаді судді, яку він обіймав у Генічеському районному суді Херсонської області з 2002 до 2005 року.
Оцінивши вказані пояснення, Комісія встановила таке.
На час отримання Бондарем В.Б. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (22 травня 1997 року) основні засади здійснення адвокатської діяльності було визначено Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII (далі – Закон № 2887-XII), який втратив чинність 19 листопада 2012 року.
Частиною другою статті 2 Закону № 2887-XII визначено, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління.
Водночас Закон № 2887-XII не містив положень, що регулювали питання обов’язку адвоката повідомляти про настання обставин, визначених частиною другою статті 2 Закону України «Про адвокатуру», зокрема, про роботу в суді.
Неможливість поєднання суддівської та адвокатської діяльності була врегульована після прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон № 2453-VI).
Частинами першою, другою статті 53 Закону № 2453-VI визначено, що перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя зобов’язаний дотримуватися вимог щодо несумісності (пункт 6 частини четвертої статті 54 Закону № 2453-VI).
Саме після прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI у адвоката виник обов’язок звертатися до ради адвокатів регіону із заявою про зупинення адвокатської діяльності в разі виникнення обставин несумісності.
Отже, відсутні підстави вважати, що Бондар В.Б., обіймаючи з 2002 до 2005 року посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області, порушив вимоги щодо несумісності.
Стосовно невідображення в декларації за 2018 рік готівкових коштів доньки як члена сім’ї суб’єкта декларування, кандидат пояснив таке. У 2016 році його донька отримала подарунок у формі готівкових коштів від нього та дружини, а також від бабусі та дідуся на загальну суму 370 000 грн. Ці кошти вона відобразила в декларації кандидата на посаду за 2019 рік. Станом на той час вказана сума за курсом Національного банку України була еквівалентна 10 000 дол. США. Сума подарованих коштів від нього та дружини, що була заощаджена в результаті отримання ним доходу від надання правничої допомоги, становила близько 8 000 дол. Водночас кандидат усвідомлює, що не відобразив у декларації за 2015 рік відповідні відомості про заощадження у формі готівкових коштів та в декларації за 2018 рік – про відповідний дохід доньки через неумисну помилку.
Стосовно невідображення в декларації за 2015 рік інформації про членство в Національній асоціації адвокатів України кандидат пояснив, що припустився помилки.
Стосовно невідображення в деклараціях за 2015–2018 роки інформації про право власності на земельну ділянку площею 2 га, розташовану в селі Малинівка, Херсонської області, кандидат пояснив таке. Фактично це було дві земельні ділянки, отримані ним та дружиною в порядку безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, які було продано у 2011 році. Однак у деклараціях за 2022–2024 роки він помилково відобразив відповідне право, посилаючись на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у який відповідні записи про відчуження внесено не було.
Стосовно розбіжностей щодо земельних ділянок, які кандидат зазначив у деклараціях за 2015–2018 роки як одну ділянку площею 6,25 га, тоді як згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він успадкував від батька дві земельні ділянки загальною площею 6,2499 га, кандидат пояснив, що припустився помилки.
Оцінивши вказані пояснення, Комісія встановила таке.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються, зокрема, відомості про:
отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи;
наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти;
входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях).
З огляду на зазначене, Комісія вважає, що наведені вище обставини не є такими, що викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності декларування або доброчесної поведінки кандидата. Проте Бондар В.Б. під час заповнення декларацій продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був пересвідчитися в достовірності внесених ним відомостей. Хоча зазначений недолік й не свідчить про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструє певну неуважність кандидата у виконанні вимог антикорупційного законодавства.
Одним із ключових елементів доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійному та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді) деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі Колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показниками чесність та сумлінність на 15 балів кожен.
Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Бондарем В.Б, критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність/неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність/відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Бондар В.Б. у сукупності набрав 700,733 балів.
Таким чином, Бондар В.Б. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бондаря Володимира Борисовича вимогам до кандидата на посаду судді.
- Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бондар Володимир Борисович набрав 700,733 бала.
- Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бондаря Володимира Борисовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
