Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бондар Оксани Олексіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду  Оксани БОНДАР,

представника Громадської ради доброчесності: Едуарда МЄЛКИХ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бондар Оксани Олексіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Основні відомості про кандидата та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Бондар О.О., дата народження – __________ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула у 2007 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого та отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Бондар О.О. відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років (з 2012 року займається індивідуальною адвокатською діяльністю).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

Бондар О.О. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Бондар О.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Бондар О.О.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено першу групу судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Бондар О.О. про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спецперевірку, під час якої надіслано запити до  Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.  Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями зазначених вище органів інформація, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Бондар О.О. вимогам, встановленим Законом, відсутня.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Бондар О.О. перебуває у складі засновників (учасників) юридичних осіб, визначених у Переліку організаційно-правових форм господарювання, щодо яких здійснюється спеціальна перевірка наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав (у  ТОВ «Глобал Вью»).

Оскільки згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 79-3 Закону результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання, оцінку зазначеній інформації буде надано при встановленні відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики. 

ІІI. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене вище Бондар О.О. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,5	360
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	124,5

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Бондар О.О. за кваліфікаційний іспит, становить 360 балів із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидатки критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25), запропонувавши надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 04 червня 2025 року надійшли пояснення Бондар О.О. Кандидатка надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидаткою Бондар О.О. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді  оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	21	20	21	20,67	43,667
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	24	23	22	23,00

Отже, надана кандидаткою інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,667 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), що свідчить про відповідність кандидатки критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані Бондар О.О. документи, а також її відповіді під час обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	11	9,67	39,667
	Ефективна взаємодія	9	9	11	9,67
	Стійкість мотивації	10	11	11	10,67
	Емоційна стійкість	9	10	10	9,67

Отже, надана кандидаткою інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидаткою, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,667 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидатка відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу. (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 05 серпня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Бондар О.О. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 липня 2025 року (далі – висновок ГРД), а саме:

1. Кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 3 пункту 22  Єдиних показників).

Кандидатка отримала майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (підпункт 4.10 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори); пункт 2 Спільних індикаторів, які вказують на недоброчесність, затверджених ВККС та ГРД 09 листопада 2023 року).

1.1. Кандидат та її чоловік протягом 2008–2011 років набули у власність майно, загальна вартість якого становить 1 449 229 грн:

- 05 грудня 2008 року – квартира в місті Вишневе Київської області, площею 61,7 кв.м, вартість – 130 800 грн (майнова декларація за 2018 рік);

- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Вишневе Київської області, площею 0,08 га, вартість – 540 000 грн (майнова декларація за 2018 рік);

- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1458,64 кв.м, вартість – 1 800 грн (майнова декларація за 2018 рік);

- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1 000 кв.м, вартість – 430 454 грн (майнова декларація за 2022 рік);

- 10 травня 2011 року – земельна ділянка в місті Кропивницький, площею 1 200 кв.м, вартість – 25 744 грн (майнова декларація за 2022 рік);

- 24 травня 2011 року – житловий будинок в місті Кропивницький, площею 2 16,2 кв.м, вартість – 289 981 грн (майнова декларація за 2018 рік);

- 06 серпня 2011 року – квартира в місті Кропивницький, площею 54,9 кв.м, вартість – 30 450 грн (майнова декларація за 2018 рік).

Водночас оподатковані доходи кандидатки протягом 2008–2011 років склали 285 508,01 грн, оподатковані доходи чоловіка кандидатки протягом 2008–2011 років – 150 201,15 грн. Загальна сума доходів становить 435 709,16 грн.

Різниця між законними доходами та видатками становить 1 013 519,84 грн.

Таким чином, кандидатка та її чоловік набули майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.

Кандидатка пояснила, що квартиру в місті Вишневе, про яку вказує ГРД, подарували її батьки та батьки чоловіка на їх весілля.

Земельна ділянка в місті Вишневе Київської області, площею 0,08 (0,0797) га належить їй з чоловіком на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2015 року. Задекларовані та оподатковані доходи її чоловіка за 2013, 2014, 2015 роки згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків становлять більше 2 000 000 грн, що підтверджує спроможність заощадити кошти для придбання цієї земельної ділянки.

Кандидатка зауважила, що в майновій декларації за 2018 рік допустила помилку в даті набуття права: замість 25 березня 2015 року зазначила 10 травня 2011 року, а площу земельної ділянки – 0,08 га, що є заокругленням – 0,0797 га. Після відповідних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції вже зазначає точну площу без заокруглення.

Земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, у місті Кропивницький площею 1 458,64 кв.м кандидатка не купувала, набула 1/2 частини цієї ділянки у власність на підставі договору дарування від 26 березня 2011 року, що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку № 555534 від 10 травня 2011 року. Дарувальником є її вітчим – ОСОБА_1.

Земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, у місті Кропивницький площею 1 000 кв.м кандидатка не купувала, набула 1/2 частини цієї ділянки у власність на підставі договору дарування від 26 березня 2011 року, державний акт на право власності на земельну ділянку № 555533 від 10 травня 2011 року. Дарувальником є її вітчим – ОСОБА_1.

Бондар О.О. зазначила, що будь-яких інших земельних ділянок у місті Кропивницькому на праві власності не має, земельної ділянки в місті Кропивницький площею 1 200 кв.м не існує. Це земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, однак в деклараціях за 2022 та 2023 роки вона допустила помилку в розмірі площі і даті її набуття. Кадастровий номер у всіх деклараціях (за 2018, 2022, 2023, 2024 роки) вказано однаковий.

Житлового будинку в місті Кропивницький площею 216,2 кв.м кандидатка не купувала, набула 1/2 частини цього будинку у власність на підставі договору дарування від 27 квітня 2011 року, право власності зареєстровано 24 травня 2011 року. Дарувальником є її мати – ОСОБА_2.

Земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_3) та житловий будинок розташовані за адресою: м. Кропивницький, АДРЕСА_1, входять до складу єдиного домогосподарства. Інша 1/2 частини вказаних земельних ділянок та будинку належить дочці її вітчима від попереднього шлюбу – ОСОБА_3.

Квартира у місті Кропивницький, площею 54,9 кв.м належить їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 21 липня 2011 року, право власності зареєстровано 06 серпня 2011 року. Вона є титульним власником, фактичними власниками і користувачами були її мати ОСОБА_2 та вітчим ОСОБА_1.  Джерелом доходу для придбання квартири були заощадження вітчима, законність походження яких підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу.

Комісія сприймає пояснення кандидатки як правдиві й такі, що відповідають фактичним обставинам та наданим нею документам, а тому зазначені в цьому пункті висновку ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».

Водночас до висновку ГРД в цій частині призвели, зокрема, численні помилки в майнових деклараціях, які допустила кандидатка, щодо дат набуття права власності та площі земельних ділянок. Комісія вважає, що такі порушення повинні мати негативний вплив на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, про що буде зазначено далі.

1.2. Чоловік кандидатки 11 травня 2023 року набув у власність легковий автомобіль «Toyota avensis» 2012 року випуску за 35 000 грн, як це відображено в майновій декларації за 2023 рік (пункт 2 розділу 6). Існують достатні підстави вважати, що вартість автомобіля є заниженою, оскільки середня ринкова вартість такої автівки становить 10 000 дол. США (згідно із відкритими джерелами). Вказана в декларації вартість відрізняється від ринкової в 10 разів.

Кандидатка пояснила, що вартість вказаного автомобіля на момент продажу підтверджується копією договору купівлі-продажу від 11 травня 2023 року № 1843/2023/3 814395, довідкою про балансову вартість автомобіля та довідкою про залишкову вартість автомобіля.

Указаний автомобіль перебував на балансі та експлуатувався товариством з обмеженою відповідальністю «Овруцька база Хлібопродуктів». Діяльність цього підприємства базувалась на договорі оренди цілісного майнового комплексу від 01 жовтня 2019 року. Строк дії договору згідно з пунктом 1.1 договору –встановлений до 31 серпня 2022 року. У зв’язку із закінченням строку договору оренди товариство втратило свій основний актив і фактично господарської діяльності підприємством з того часу активно не здійснюється. Автомобіль, який на той час мав пробіг 438 000 км, потребував капітальних поліпшень та заміни коробки передач «CVT варіатор». З огляду на такі обставини автомобіль було продано її чоловіку, який з 11 травня 2023 року вклав у його ремонт 230 391, 57 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «АВТОАПТЕКА ГРУП» від 30 липня 2025 року № 17.

Твердження ГРД, що середня ринкова вартість такої автівки становить 10 000 дол. США (згідно із відкритими джерелами), є хибним, оскільки приклади, наведені у висновку, є нерелевантними. Так, ГРД як приклад наводить авто з пробігом 180 тис. км. та авто з пробігом 191 тис. км. На момент купівлі авто її чоловіком пробіг становив 438 тис. км., що є більш ніж у два рази більшим.

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» щодо наведених у пункті 1.2 висновку ГРД обставин.

Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання:

1. Кандидатка 06 серпня 2011 року набула право власності на квартиру в місті Кропивницький (Кіровоградська обл.) площею 54,9 кв.м. Вартість на момент набуття становить 30 450 грн, а на момент останньої оцінки – 250 000 грн, про що відображено в  майновій декларації за 2018 рік.

 Кандидатка пояснила, що на момент набуття у власність вказаної квартири, площа квартири становила не 54,9 кв.м, як вказує ГРД, а 46,1 кв.м. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент набуття у власність загальна вартість становила 30 450 грн. Після набуття квартири у власність її площу було збільшено за рахунок добудови та перепланування квартири і 04 червня 2013 року до реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни – площу квартири збільшено до 54,9 кв.м. Квартира розташована на першому поверсі двоповерхового будинку. У 2018 році її мати провела незалежну оцінку вказаної квартири, після чого Бондар О.О. в декларації вказувала вартість – 250 000 грн. Різниця в ціні обумовлена проведенням оцінки різними суб’єктами оцінки, з моменту купівлі квартири площа квартири збільшилась на 8,8 кв.м, у квартирі проведено капітальний ремонт із заміною мереж комунікацій та влаштуванням окремого виходу на центральну вулицю АДРЕСА_2, здійснено перепланування, також суттєво піднявся курс валют протягом 2011–2018 років.

2. Кандидатка набула у власність такі земельні ділянки:

- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 458, 64 кв.м, вартість – 1 800 грн;

- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 000 кв.м, вартість – 430 454 грн;

- земельна ділянка в місті Кропивницький площею 1 200 кв.м, вартість – 25 744 грн.

Попри те, що земельні ділянки розташовані в одному місці (Кропивницький), мають однакову площу (+– 1 000 кв.м) та набуті в один день (11 травня 2011 року), вартість земельних ділянок суттєво різниться.

Кандидатка пояснила, що під час заповнення майнової декларації за 2018 рік, керувалась роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 (зі змінами). Так, в розділі 13 вказаних роз’яснень зазначено, що за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність. При цьому вартість об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб'єкта декларування або члена його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Ураховуючи вказане, вона зазначила вартість земельних ділянок на дату набуття згідно з договором дарування, у якому було вказано вартість дару, оціненого сторонами:

- вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно з пунктом 10 договору становить 87 400 грн;

- вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, згідно з пунктом 9 договору становить 1 800 грн.

Бондар О.О. вказала, що під час заповнення декларації за 2022 рік вона керувалась чинними роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (у редакції від 13 листопада 2023 року). Згідно з пунктом 64 цих роз’яснень за відсутності відомостей про іншу вартість у декларації зазначаються відомості про нормативну грошову оцінку. Якщо у договорі немає відомостей про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проте зазначена її нормативна грошова оцінка, у полі «Вартість на дату набуття або за останньою оцінкою, грн» слід зазначати відомості про нормативну грошову оцінку об’єкта. Якщо експертна грошова оцінка не проводилася, при цьому у договорі немає відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то у полі «Вартість на дату набуття або за останньою оцінкою, грн» слід обрати позначку «Не відомо».

Ураховуючи зазначені роз’яснення, кандидатка мала вказати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, вказану в договорі, однак не мала можливості цього зробити, оскільки документи було загублено при переїздах, зумовлених повномасштабним вторгненням. Вона скористалась онлайн-сервісом і отримала витяг про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 01 грудня 2023 року:

- вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, становить 430 453 грн;

-  вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, – 25 744 грн.

Кандидатка пояснила, що під час заповнення декларацій за 2023 та 2024 роки керувалась тими ж роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції (у редакції від 13 листопада 2023 року), однак на той час правовстановлювальні документи було знайдено і вона вказала нормативну грошову оцінку земельних ділянок, зазначену в договорах дарування:

- вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно з пунктом 4 договору дарування становить 87 368 грн;

- вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно з пунктом 4 договору дарування становить 1 779 грн.

3. Кандидатка не задекларувала майно в майновій декларації за 2018 рік.  

Кандидатка та ОСОБА_3 10 травня 2011 року набули у спільну часткову власність земельну ділянку в місті Кропивницький площею 1 000 кв.м за 430 454 грн. Наведене відображено в майновій декларації за 2022 рік (пункт 7 розділу № 3). Проте Бондар О.О. не задекларувала цю земельну ділянку в майновій декларації за 2018 рік.

Кандидатка та ОСОБА_3 10 травня 2011 року набули у спільну часткову власність земельну ділянку в місті Кропивницький площею 1 200 кв.м за 25 744 грн. Наведене відображено в майновій декларації за 2022 рік (пункт 8 розділу № 3). Однак Бондар О.О. не задекларувала таке майно в майновій декларації за 2018 рік.

Кандидатка та її чоловік 25 березня 2015 року набули у власність земельну ділянку в місті Вишневе площею 797 кв.м за 540 000 грн. Наведене відображено у майновій декларації за 2022 рік (пункт 3 розділу № 3), але не вказано в майновій декларації за 2018 рік.

Кандидатка пояснила, що декларувала вказані земельні ділянки, однак допустила помилки при декларуванні в датах їх набуття та в розмірі площі.

4. Чоловік кандидатки 22 березня 2021 року отримав кредит у розмірі 400 000 грн від АТ «ПриватБанк», як йдеться в майновій декларації за 2023 рік. 06 червня 2022 року – отримав кредит у розмірі 328 333 грн від АТ «ПриватБанк», про що відображено в майновій декларації за 2023 рік. Водночас такі зобов’язання чоловіка не вказано в майновій декларації за 2022 рік.

Кандидатка пояснила, що достеменно не з’ясувала інформацію в чоловіка, а інформацію декларувала з 2023 року, отримавши кредитну історію чоловіка.

Комісія вважає надані пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної інформації.

Комісія зазначає, що Бондар О.О. при заповненні щорічних майнових декларацій допускалися систематичні помилки, що свідчить про певну її недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на неї державою обов’язку декларування.

Однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

На думку Комісії, жодне з цих порушень окремо не є суттєвим і само по собі не може свідчити про невідповідність кандидатки критеріям доброчесності та професійної етики, проте в цьому випадку Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидаткою протягом тривалого часу при заповненні відповідних декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, знижує кількість балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Сумлінність».

Стосовно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про те, що  Бондар О.О. перебуває у складі засновників (учасників) юридичних осіб, визначених у Переліку організаційно-правових форм господарювання, щодо яких здійснюється спеціальна перевірка наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав (у ТОВ «Глобал Вью»), кандидатка пояснила, що її чоловік ОСОБА_4 є одноосібним засновником та директором цього товариства, це питання було обговорено в засіданні Комісії і кандидаткою зазначені обставини пояснено належним чином. Кандидатці відомі вимоги антикорупційного законодавства у разі її призначення суддею.

Отже, бал, отриманий кандидаткою за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів). З огляду на наведене Комісія вважає, що кандидатка відповідає зазначеним критеріям.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатка на посаду судді апеляційного загального суду Бондар О.О. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	360	360
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність		43,667
	Безперервний розвиток
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація		39,667
	Ефективна взаємодія
	Стійкість мотивації
	Емоційна стійкість
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			728,33

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидатки на посаду судді апеляційного загального суду Бондар О.О. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатка на посаду судді апеляційного загального суду Бондар Оксана Олексіївна набрала 728,33 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бондар Оксани Олексіївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                             Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                         Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                   Роман САБОДАШ