Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Любові КОДРЯН,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Лілії СЕКЕЛИК,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кодрян Любові Іванівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Кодрян Любов Іванівна, дата народження – __________ року, громадянка України.
У 2004 році Кодрян Л.І. закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії РН № 25739054 від 30 червня 2004 року).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 Кодрян Л.І. призначено на посаду судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року № 1443/0/15-19 була відряджена до Шевченківського районного суду міста Чернівців з 14 червня 2019 року до 13 червня 2020 року.
Натепер не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Кодрян Л.І. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Кодрян Л.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) в межах Конкурсу. Кодрян Л.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Кодрян Л.І. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Кодрян Л.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Кодрян Л.І. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 05 червня 2025 року № 21.2-214/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Кодрян Л.І. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 18 вересня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Кодрян Л.І., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Кодрян Л.І. набрала 150 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Кодрян Л.І. набрала 41,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Кодрян Л.І. набрала 121 бал.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Кодрян Л.І. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Кодрян Л.І. кваліфікаційного іспиту становить 352,8 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26 травня 2025 року надіслано запит Кодрян Л.І. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 05 червня 2025 року надійшли письмові пояснення кандидата.
Дослідивши пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (20, 18, 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19; загальний бал за критерій – 37,67.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; стійкість мотивації (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,33; емоційна стійкість (9, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,67; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також із урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді наявні відомості щодо притягнення Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Так, рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 (далі – ВРП) притягнуто суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом місяця.
Рішенням ВРП від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 зазначене рішення залишено без змін.
Однак рішенням Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року (справа № 11-129сап19) скасовано рішення ВРП від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19.
Рішенням ВРП від 18 травня 2021 року № 1059/0/15-21 скасовано рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності та закрито дисциплінарне провадження.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2016–2021 роках суддею Кодрян Л.І. розглянуто 4 329 справ та матеріалів.
Із ухвалених суддею Кодрян Л.І. за вказаний період судових рішень скасовано – 39 рішень (0,90 %), змінено – 10 рішень (0,23 %).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2016 до 2021 року дорівнюють середньомісячним показникам навантаження інших суддів Апостолівського районного суду Дніпропетровської області та Шевченківського районного суду міста Чернівців (106,5 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Кодрян Л.І. виконано вимогу Закону щодо проходження відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
Кодрян Л.І. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків.
Також встановлено, що суддею Кодрян Л.І. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2017 до 2021 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) – 458 судових рішень.
Під час співбесіди та у своїх поясненнях Кодрян Л.І. зазначила, що у результаті аналізу порушень строків надсилання судових рішень до ЄДРСР нею встановлено, що з простроченням строків до 7 днів надіслано – 444 рішення, з них з простроченням до 5 днів – 381 рішення, з простроченням до 1 дня – 180 рішень.
До поважних причин порушення строків надсилання процесуальних рішень до ЄДРСР Кодріян Л.І. відносить: перебування в нарадчій кімнаті у зв’язку з розглядом інших справ, перебування на лікарняному, відсутність доступу до мережі «Інтернет» або електроенергії, що унеможливило надсилання рішень до ЄДРСР, закінчення строку дії електронного цифрового підпису та об’єктивна неможливість його своєчасного поновлення на той момент, а також робота в умовах надмірного навантаження під час здійснення правосуддя у Шевченківському районному суді міста Чернівців.
Кодрян Л.І. зазначає, що основну увагу приділяла своєчасному розгляду справ та складанню повного тексту рішень, що зумовило відсутність можливості надсилання рішень до ЄДРСР у встановлені строки через нестачу часу.
До того ж, Комісією встановлено, що суддею Кодрян Л.І. зі встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2017 до 2021 року розглянуто 301 справу (4 кримінальних, 291 цивільну, 1 адміністративну та 5 справ про адміністративні правопорушення).
Під час співбесіди та у своїх поясненнях Кодрян Л.І. зазначила, що недотримання строків було зумовлено об’єктивними причинами, такими як неналежне організаційно-матеріальне забезпечення судових процесів, а саме систематичною відсутністю поштових марок в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області, мали місце факти не здійснення відправлення поштової кореспонденції.
Крім того, однією з причин порушення процесуальних строків розгляду справ є неодноразове відкладення судових засідань у зв’язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце їх проведення (повернення поштового конверту у зв’язку із закінченням строку зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відсутність відомостей про отримання судової повістки при відстежуванні поштового відправлення, ненадходження розписки про вручення судової повістки).
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Таким чином Комісія вважає, що допущення Кодрян Л.І. порушень строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР та порушення процесуальних строків розгляду справ свідчать про невжиття достатніх заходів щодо дотримання строків.
Водночас на переконання Комісії, зазначені факти хоча і вказують на невжиття достатніх заходів для дотримання процесуальних строків, проте ці порушення окремо один від одного не містять ознак суттєвого порушення, однак у своїй сукупності свідчать про несумлінне виконання суддею своїх обов’язків.
Таким чином, враховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
До того ж, на адресу Комісії 10 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Кодрян Л.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 вересня 2025 року.
Рішенням Третьої дисциплінарної палати ВРП № 507/3дп/15-19 від 20 лютого 2019 року суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
У рішенні ВРП зазначено, що суддя в період із травня 2017 по січень 2018 років прийняла 28 постанов, якими повернуто для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП).
Зокрема ці справи стосувалися вчинення насильства в сім’ї та вчинення насильства в сім’ї повторно, дрібного хуліганства, порушення правил адміністративного нагляду, керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та повторного вчинення вказаних адміністративних правопорушень тощо.
Дисциплінарна палата дійшла висновку, що зазначені у постановах судді Кодрян Л.І. підстави повернення протоколів про адміністративні правопорушення для належного оформлення не були законними в розумінні статті 256 КУпАП.
За таких обставин ані в прийнятих суддею постановах, ані в поясненнях нею не зазначено про наявність у складених протоколах про адміністративне правопорушення суттєвих недоліків, які б унеможливлювали їх розгляд та вимагали б направлення їх на дооформлення (доопрацювання), включно з тими, які б свідчили про необхідність надання будь-яких інших даних, чи неможливість на підставі наданих даних встановити наявність чи відсутність у діях осіб адміністративного правопорушення. Не зазначено також інформацію і про складання протоколів щодо адміністративних правопорушень неуповноваженими на це особами. Отже, відповідно до статті 256 КУпАП підстави для повернення протоколів на дооформлення були відсутні.
ГРД зазначає, що пояснення судді Кодрян Л.І. про прийняття таких постанов з метою забезпечення присутності в судовому засіданні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, з урахуванням зазначеного не заслуговують на увагу, оскільки Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказала, що дії судді Кодрян Л.І. під час прийняття постанов не мають характеру суддівської помилки, а свідчать про допущену очевидну грубу недбалість судді щодо виконання службових обов’язків.
У своїх поясненнях кандидат зазначила, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року (справа № 11-1219сап 19) рішення Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 було скасовано на підставі, передбаченій пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року (далі –Постанова) зазначено, що невиконання суддею під час розгляду справ про адміністративні правопорушення завдань, покладених на неї КУпАП, та неодноразове повернення протоколів про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення з непередбачених законом підстав ВРП визначила як незаконну відмову в доступі до правосуддя.
ВРП виснувала, що дії судді щодо позбавлення осіб доступу до правосуддя з підстав, не передбачених законом, свідчать про допущення суддею грубої недбалості та про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону (пункти 20–21 Постанови).
Проте Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення ВРП від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 (далі – спірного рішення), звернувши увагу на наступне.
З аналізу фактичних обставин, що лягли в основу спірного рішення, не вбачається дій судді які би свідчили про ухвалення судових рішень усупереч чітким, однозначно зрозумілим процесуальним нормам, які прописують певну процесуальну послідовність розгляду справ про адміністративні правопорушення або, зокрема, забороняють чи обмежують можливість повернення протоколів про адміністративне правопорушення для дооформлення з причин, які як порушення поставлені за провину скаржниці. Або навпаки – дозволяли тлумачити й застосувати певні процесуальні норми у точній відповідності до закріпленої в них правомірної поведінки, реалізувати їх в межах судового розсуду (пункт 27 Постанови).
Не простежуються зі спірного рішення висновки про встановлення ВРП та її дисциплінарним органом власне явища порушення, тобто фактів, які потребують доведення. Натомість спостерігаються оцінні судження ВРП та її дисциплінарного органу про незаконність та необґрунтованість постановлених суддею судових рішень, істинність яких (оцінних суджень) може бути сумнівною й проблематичною, оскільки вони виводилися і формувалися поза межами наданих ВРП функцій (пункт 27 Постанови).
З аналізу змісту обставин порушення, яке поставили за провину судді, можна визначити, що суддя не обмежила доступ до суду і правосуддя будь-кого з фізичних осіб, зокрема, й автора дисциплінарної скарги, чи кожного, хто має право на судовий захист. За зовнішніми діями, які ВРП розцінила як порушення, очевидно, що суддя наче обмежила доступ до суду посадових осіб правоохоронних органів, які розпочали двадцять вісім справ про адміністративні правопорушення, тим, що повернула всі протоколи для доопрацювання та належного оформлення, а також для доставлення до суду в день і час розгляду справи осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Однак такого змісту дії не охоплюються поняттям обмеження доступу до правосуддя в розумінні підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону, позаяк відповідальність за таке обмеження настає насамперед тоді, коли в доступі до правосуддя обмежуються фізичні чи юридичні особи.
У справі відносно судді фактів відмови в доступі потерпілих осіб до правосуддя в описаних випадках немає (пункт 31 Постанови).
Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить. Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтують суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов (пункт 36 Постанови).
Водночас до КУпАП не було внесено системних змін, його норми не було узгоджено, оскільки разом з покладенням на суд обов’язку щодо розгляду справи протягом доби презюмувалось, що справу про адміністративне правопорушення має бути розглянуто за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані стосовно своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи. Але відсутність означеного законодавства виключає можливість покарання за його порушення, оскільки не може бути покарання за порушення неіснуючого порядку (пункт 37 Постанови).
Якщо рішення надалі не перешкодило провадженню, тим більше, якщо його було прийнято з метою уникнення порушення права особи на захист, то воно не може підпадати під поняття такого, що становило відмову в доступі до правосуддя (пункт 39 Постанови).
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його елементів унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів (пункт 42 Постанови).
Оскільки відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема умисну або внаслідок недбалості незаконну відмову в доступі до правосуддя, у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, приймаючи рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, ВРП мала встановити факти/обставини, які беззаперечно свідчили б, що дії судді були спрямовані на незаконну відмову в доступі до правосуддя або вказували на неправомірні дії, внаслідок яких мала місце відмова, та що їх допущено умисно або внаслідок недбалості. Водночас встановленим вище спростовується наявність таких обставин, а отже, і вказаний висновок Вищої ради правосуддя, оскільки він не ґрунтується на матеріалах дисциплінарної справи не підтверджений відповідними фактами (пункт 44 Постанови).
ВРП 18 травня 2021 року ухвалила рішення № 1059/0/15-21, яким скасувала рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зазначивши, що дії Кодрян Л.І. не можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони (умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків), та закрила дисциплінарне провадження стосовно неї.
Комісією враховано пояснення кандидата, однак встановлено такі обставини.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року № 11-1219сап19 встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення були поверненні суддею Кодрян Л.І. для дооформлення з підстав, що безпосередньо і прямо не пов’язані з невідповідністю вимогам статті 256 КУпАП (пункт 39 Постанови).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що конкретний зміст постанов судді Кодрян Л.І. про безпідставне і за відсутності законних приводів повернення протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, а також для доставлення до суду в день і час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зіставленні з врегульованою послідовністю й порядком дій судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, не дозволяє побачити в діях судді ознак поставленого їй за провину позбавлення осіб доступу до правосуддя з підстав, не передбачених законом, через грубу недбалість, наслідком чого є притягнення до дисциплінарної відповідальності з підстав передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону (пункт 41 Постанови).
У Постанові викладені факти щодо відсутності підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки встановлено, що суддя не обмежувала доступ до правосуддя, однак з її змісту вбачається, що суддя повертала постанови посилаючись на статтю 256 КУпАП попри відсутність таких підстав. Також зазначено про безпідставне і за відсутності законних приводів повернення протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання та належного оформлення.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, однак свідчать про несумлінне виконання суддею своїх обов’язків.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
Під час дослідження інших обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата Кодрян Л.І. критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Кодрян Л.І. набрала 698,47 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кодрян Л.І. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кодрян Любові Іванівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Кодрян Любов Іванівна набрала 698,47 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Кодрян Любові Іванівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
