Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чалого Андрія Васильовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ЧАЛОГО,

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Марії КРАСНЕНКО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чалого Андрія Васильовича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Чалий Андрій Васильович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Чалого А.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Чалий Андрій Васильович, дата народження – ________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2006 році Чалий А.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 Чалого А.В. призначено на посаду судді Кам’янобрідського районного суду міста Луганська строком на п’ять років.

Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 Чалого А.В. переведено в межах п’ятирічного строку на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.

Рішенням Комісії від 28 січня 2016 року № 7/зп-16 вирішено провести протягом лютого–березня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів, які подали до Комісії заяви про обрання суддею безстроково згідно зі списком, зокрема судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В.

Рішенням Комісії від 31 березня 2016 року № 91/ко-16 суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. визнано таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, а також:

- відсторонено суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання;

- направлено суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки;

- доручено Національній школі суддів України провести перепідготовку судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. до 22 серпня 2016 року з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання;

- національній школі суддів України у триденний строк із дня закінчення перепідготовки судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. надати звіт про результати проходження суддею перепідготовки, зокрема щодо тем, цілей, завдань перепідготовки та висновку за її результатами;

- провести повторне кваліфікаційне оцінювання судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. відповідно до абзацу 2 пункту 5.10 Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді.

Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В.

Рішенням Комісії від 11 квітня 2018 року № 286/ко-18 визначено, що суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 741,75 бала та визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Рішенням Комісії від 07 травня 2018 року № 157/дс-18 рекомендовано Чалого А.В. для призначення на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 червня 2018 року № 1898/0/15-18 Президентові України внесено подання про призначення Чалого А.В. на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.

Указом Президента України від 07 вересня 2018 року № 271/2018 Чалого А.В. призначено на посаду судді Новопсковського районного суду Луганської області.

Рішенням Голови Верховного Суду від 20 липня 2022 року № 300/0/149-22 суддю Новопсковського районного суду Луганської області Чалого А.В. відряджено до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Наказом Голови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2022 року № 9/03.06 Чалого А.В. зараховано до штату зазначеного суду з 01 серпня 2022 року.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Чалий А.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	41,8	328,3
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	126
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120,5

Отже, кількість балів, отриманих Чалим А.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Чалого А.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією щодо кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Національне агентство листом від 11 червня 2025 року № 49-01/50914-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік.

За інформацією Національного агентства, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Декларації за 2024 рік у відомостях про мотоцикл «RIDER SPORT 250» (2023 року випуску) кандидат на посаду судді в графі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» зазначив вартість мотоцикла – 86 000 грн. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) вартість мотоцикла становить 16 181 грн.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2024 рік кандидат зазначив відомості про дохід суб’єкта декларування в сумі 1 113 628 грн.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО) дохід суб’єкта декларування становить 1 176 687,97 грн.

Стосовно розбіжностей, виявлених у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації, кандидат повідомив таке.

Під час постановки на облік мотоцикла «RIDER SPORT 250» 2023 року випуску, сервісним центром до ЄДРТЗ внесено відомості про вартість мотоцикла, що згідно з митною документацією становила 16 181 грн. Загальна вартість нового укомплектованого мотоцикла, з нульовим технічним обслуговуванням станом на 29 березня 2024 року становила 88 100 грн. На підтвердження кандидат надав видаткову накладну від 19 квітня 2024 року, а також два фіскальні чеки, що підтверджують витрати на доукомплектування мотоцикла на загальну суму 71 919 грн.

Водночас за інформацією, розміщеною в мережі «Інтернет», станом на 25 червня 2025 року вартість нового доукомплектованого мотоцикла «RIDER SPORT 250», 2024 року випуску становила 97 774 грн.

Стосовно розбіжностей, виявлених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації, кандидат надав такі пояснення.

У пункті 1 розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації було зазначено дохід у вигляді грошового забезпечення у розмірі 1 113 628 грн, а у пункті 11 — матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 63 060 грн. Сукупна сума цих доходів становить 1 176 687,97 грн, що повністю збігається з відомостями, зазначеними у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області. На підтвердження кандидат надав відповідну довідку про розмір заробітної плати та виплачених сум за 2024 рік.

Крім того, за результатами спеціальної перевірки інформації про стан здоров’я кандидата на посаду судді (щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я) Міністерство охорони здоров’я України повідомило Комісію про необхідність надання кандидатом Чалим А.В. довідки форми первинної облікової документації № 100-2/о, виданої закладом охорони здоров’я, що відповідає вимогам пункту 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 квітня 2022 року № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 червня 2022 року за № 648/37984.

У зв’язку з цим кандидату запропоновано надати протягом двох робочих днів з дня одержання листа Комісії медичну довідку, що відповідає встановленим вище вимогам. У визначений строк кандидатом надано довідку, видану акредитованими закладами, яку надалі надіслано до Міністерства охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України повідомило Комісію (лист від 17 червня 2025 року № 03.1-19/19525/2-25) про те, що інформації, яка перешкоджає зайняттю згаданою особою посади, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком, не виявлено.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Розбіжності, встановлені під час проведення спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Чалим А.В. в декларації за 2024 рік, на думку кандидата, пояснюються об’єктивними причинами, не пов’язаними з умисним приховуванням інформації чи наданням недостовірних відомостей.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність Чалого А.В. вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Чалого А.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Чалого А.В., доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

26 травня 2025 року Комісія звернулась до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

08 червня 2025 року до Комісії надійшли пояснення від Чалого А.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 10 вересня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 09 вересня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 10 вересня 2025 року № 32 дпс-966/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запит до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

У відповідь на вказаний запит отримано інформацію, яку долучено до матеріалів досьє.

До Комісії 15 вересня 2025 року надійшли пояснення Чалого А.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД та копії відповідних документів.

Чалому А.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Чалим А.В. проведено 18 вересня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставини, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого балу за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Чалим А.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	20	19	21	20	40,33
	відповідальність
	безперервний розвиток	21	20	20	20,33

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Чалим А.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	11	10	11	10,67	41,33
	ефективна взаємодія	10	10	11	10,33
	стійкість мотивації	10	10	10	10
	емоційна стійкість	10	10	11	10,33

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10. Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для встановлення істотності порушення використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12. Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

При цьому істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (п. 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 10 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 вересня 2025 року, у якому, серед іншого, зазначено таке.

1. У пункті 17 розділу II декларації доброчесності судді за 2023 рік кандидат не підтвердив твердження про те, що ним не відвідувалась територія російської федерації та/або тимчасово окупована територія України. Натомість у декларації доброчесності за 2024 рік кандидат підтвердив відсутність таких фактів, не надавши жодних пояснень щодо розбіжностей у зазначених відомостях.

Кандидат пояснив, що під час заповнення декларації доброчесності за 2023 рік, відповідаючи на твердження: «Мною не відвідувалася територія російської федерації та/або тимчасово окупована територія України (для декларації кандидата на посаду судді – після 01 січня 2015 року)» він проставив відмітку «не підтверджую». У поясненнях до декларації він зазначив, що у період з 2014 по 2018 роки здійснював разом із ОСОБА_1 короткочасні виїзди на територію російської федерації для отримання особистих речей з тимчасово окупованого міста Луганська.

Окремо звернув увагу на те, що тимчасово окупована територія України ним не відвідувалась.

Дослідивши матеріали суддівського досьє Комісією встановлено, що Чалим А.В. перетинався російський кордон у наступних періодах:

- з 24 серпня 2013 року до 23 грудня 2014 року – 17 перетинів (виїзд/в’їзд);

- з 10 січня 2015 року до 18 грудня 2015 року – 17 перетинів (виїзд/в’їзд);

- з 18 грудня 2015 року до 29 грудня 2016 року – 6 перетинів (виїзд/в’їзд);

- з 29 грудня 2016 року до 28 жовтня 2017 – 4 перетини (виїзд/в’їзд).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції від 15 квітня 2014 року) датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) із 7 квітня 2014 року.

Події 2014–2025 років свідчать, що російська федерація є воєнним противником України, що здійснює безпринципну та загарбницьку збройну агресію з метою здійснення геноциду українського народу. Цей факт є загальновідомим та, на переконання Комісії, не потребує доведення.

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.

У пункті 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості, зазначено, що повноваження, надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, що застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до правосуддя.

Відповідно до пункту 27 указаного висновку судді не повинні бути ізольовані від суспільства, в якому вони живуть, оскільки судова система може функціонувати належним чином тільки тоді, коли судді не втрачають відчуття реальності.

Отже, у своїх висновках Консультативна рада європейських суддів зазначає, зокрема, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки й утримуватися від будь-якої діяльності, що може підірвати їхню незалежність та зашкодити їхній неупередженості.

Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також зауважено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, наголосила, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що хоча відвідування території російської федерації не було обмежено законом, суддя з огляду на свій статус має розуміти ті наслідки і ризики, з якими пов’язується відвідування ним такої території.

У цьому випадку йдеться не про встановлені законом обмеження, а про ті добровільні обмеження, що беруть на себе судді з метою підтримання високого статусу судді та авторитету правосуддя загалом. Зрештою, йдеться про підтримку загальнодержавних цінностей. Суддя має не допустити враження у суспільства, що судді у будь-який спосіб визнають юрисдикцію держави-агресора над тимчасово окупованою територією України чи потурають порушенню такою державою прав людини на тимчасово окупованих територіях, або ж думки про те, що окупація території України не змінює звичних правовідносин між державою-агресором та Україною.

На переконання Комісії, відвідування території держави-агресора чи окупованих нею територій в умовах агресії російської федерації проти України є допустимим тільки у разі нагальної потреби й коли така потреба переважує усі ризики, з якими пов’язуються відвідини зазначених територій.

Нагальна потреба характеризується її терміновістю, задоволення її неможливо відкласти через незворотність та критичність наслідків для особи.

Під час оцінки нагальності потреби Чалого А.В. відвідувати територію російської федерації потрібно враховувати таке.

Нагальна потреба відвідування тимчасово окупованих територій та/чи території держави-агресора – виключна ситуація / життєва необхідність, коли особа має вагомі причини для перебування в цих регіонах, незважаючи на загрозу власній безпеці, близьким особам та національній безпеці України. Вказану потребу неможливо задовольнити в інший спосіб, без особистого відвідування цих територій.

Як встановлено Комісією, обставини, на які покликався Чалий А.В. для обґрунтування своєї потреби у відвідуванні території російської федерації, зводилися до «отримання особистих речей з тимчасово окупованого міста Луганська які передавались йому приятелем на території російської федерації». При цьому Комісією не встановлено фактів відвідування кандидатом (суддею) тимчасово окупованої території України які б були пов’язані із порушенням правил перетину лінії розмежування.

Комісія не ставить під сумнів достовірність пояснень кандидата, оскільки такі узгоджуються з відомостями, що міститься в матеріалах його суддівського досьє. При цьому враховується короткотривалий характер поїздок. Період перебування на території російської федерації може відповідати повідомленій кандидатом меті перетину кордону та не викликає сумніву у тому, що в’їзд на території іноземної держави міг бути пов’язаний із намаганням в’їхати на тимчасово окуповану територію із порушенням встановлених правил.

Водночас невиправдано значна кількість перетинів кордону з російською федерацією не може бути залишена без реагування, адже, на переконання Комісії, негативно впливає на оцінку поведінки кандидата який на той час був діючим суддею.

Відповідно до підпункту 6 пункту 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24) кандидат на посаду судді відповідає показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», якщо, зокрема, але не виключно, не відвідував тимчасово держави, яка перебуває у війні з Україною чи сприяє вчиненню збройної агресії проти України або не визнає територіальної цілісності України без нагальної потреби, тобто за відсутності критичних, невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Комісія у складі колегії одноголосно вирішила, що поведінка кандидата не свідчить про його невідповідність Показникам, однак може бути підставою для зниження кількості балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

2. У Деклараціях за 2015–2020 роки кандидат зазначає членів сім’ї: дружину (до 2023 року – особу, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі) – ОСОБА_1, а також двох доньок – ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Водночас не декларує майнових прав членів сім’ї (зокрема права користування майном).

Кандидат у письмових поясненнях зазначив, що у період з 2015 до 2022 року він разом з ОСОБА_1 та доньками ОСОБА_3, ОСОБА_2 проживав в квартирі, яка перебуває у спільній власності його матері, самого кандидата та брата, за адресою: Луганська область, Старобільський район, АДРЕСА_1. У Деклараціях за цей період було зазначено членів сім’ї та житло, частка у праві власності на яке належить кандидату.

Упродовж 2022 та 2023 років ОСОБА_1 разом із доньками проживали як на території України, так і в країнах Європи у друзів сім’ї. У їх користуванні не було житла, в якому вони проживали понад половину звітного періоду (більше 183 днів).

У 2024 році дружина кандидата з дітьми користувалися квартирою за адресою: Волинська область, м. Ковель, АДРЕСА_2, однак менше половини звітного періоду (менше 183 днів). З цієї причини відомості про зазначене житло у декларації не вносились.

Під час співбесіди кандидат визнав, що у Деклараціях за 2015–2020 роки ним не були відображені всі відомості, що підлягали обов’язковому декларуванню.

Як встановлено Комісією, у розділах 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Декларацій за 2015–2020 роки кандидат зазначив особу, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі – ОСОБА_ та 2 доньок: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, проте не вказав жодної інформації щодо їх майнових прав (право користування житлом для проживання тощо).

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції від 05 жовтня 2016 року) члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції від 05 жовтня 2016 року) у декларації зазначаються відомості, зокрема про членів сім’ї суб’єкта декларування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику чесності.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення може бути підставою для зменшення оцінки кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність».

3. У Декларації за 2022 рік кандидатом не задекларовано нерухоме майно у Волинській області, де він фактично перебував у період з липня 2022 року по лютий 2023 року (відряджений рішенням Голови Верховного Суду від 20 липня 2022 року № 300/0/149-22 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області), що може свідчити про неподання повних та достовірних відомостей.

Кандидат пояснив, що у Декларації за 2022 рік зазначив місце роботи – Ковельський міськрайонний суд Волинської області, а також місце проживання – село Дубове Ковельського району Волинської області.

За словами кандидата, у зв’язку з дефіцитом орендного житла в місті Ковель у період з 21 липня 2022 року до 15 лютого 2023 року він проживав у готелях та квартирах, що винаймались подобово. У користуванні кандидата, таким чином, не було житла, у якому він проживав понад половину звітного періоду (більше 183 днів) або станом на останній день звітного періоду.

До того ж, у період з 19 лютого 2022 року до 21 липня 2022 року кандидат проживав у готелях у селі Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, у селі Малехів Львівської міської громади Львівського району Львівської області, а також у квартирах, орендованих подобово в місті Шептицький Львівської області. Отже, і в цей період у користуванні кандидата не було житла, в якому строк проживання перевищував половину звітного періоду (більше 183 днів).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції станом на дату подання декларації – 30 грудня 2023 року) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 листопада 2023 року дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.

Дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду). Якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування / членів його сім’ї сукупно протягом не менше ніж половину днів упродовж звітного періоду, то він повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено у звітному періоді.

Водночас у декларації за 2022 рік кандидат не зазначив право користування квартирою за задекларованим місцем фактичного проживання: село Дубове Ковельського району Волинської області.

Комісія не встановила ознак умисного приховування інформації, однак критично оцінює пояснення кандидата, та вважає, що останній не вжив достатніх заходів для підтвердження підстав недекларування об’єкта нерухомості, яким користувався за місцезнаходженням суду. У зв’язку з цим Комісія у складі колегії дійшла висновку, що описане порушення може бути підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «Сумлінність».

4. Кандидатом не подано декларації доброчесності за 2015 рік.

Кандидат, у свою чергу, пояснив, що відповідно до вимог Закону у 2017 році ним вперше подано декларацію доброчесності судді у якій вказано період – «за 2016 рік», тоді як декларація доброчесності за 2015 рік ним не подавалась.

Обов’язок судді щорічно до 1 лютого подавати декларацію доброчесності шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за формою, що визначається Комісією, виник із прийняттям та набранням чинності Законом (тобто з 29 вересня 2016 року) та передбачений статтею 62 цього Закону.

Водночас відповідно до пункту 42 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону судді зобов’язані подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків судді та декларацію доброчесності судді:

1) судді Верховного Суду України, судді вищих спеціалізованих судів – протягом шістдесяти днів з дня набрання чинності цим Законом;

2) судді апеляційних судів – протягом дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом;

3) судді місцевих судів – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року, у декларації доброчесності судді заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації доброчесності судді вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.

Дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісією встановлено, що Чалим А.В., як суддею Новопсковського районного суду Луганської області, вперше подано декларацію доброчесності 02 лютого 2017 року. Період декларування ним вказано – «за 2016 рік», що може свідчити про несумлінне дотримання правил декларування твердження щодо обставин, що мали місце упродовж усього життя декларанта.

Узагальнюючи досліджені обставини, Комісія дійшла висновку, що викладені вище порушення кандидатом правил та норм у своїй сукупності є підставою для зменшення кількості балів за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.

Окрім цього, на засіданні обговорені й інші обставини, відображені у висновку ГРД. Із урахуванням власної оцінки, Комісія дійшла висновку, що за своїм характером такі обставини не впливають ні на висновок про відповідність критерію ні на кількість балів кандидата за досліджуваними критеріями, а відтак необхідність їх детального аналізу у цьому рішенні відсутня. 

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Чалий А.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	41,8	328,30
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	126
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	120,5
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20	40,33
	безперервний розвиток	20,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	10,67	41,33
	ефективна взаємодія	10,33
	стійкість мотивації	10
	емоційна стійкість	10,33
доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	694,96

Відповідно до пункту 6.54 розділу 6 Положення розгляд Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, що надані Громадською радою доброчесності здійснюється в порядку, визначеному Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з підпунктом 58.17 пунктом 58 параграфа 7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23 зі змінами) Комісія у пленарному складі ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Таким чином, питання щодо підтвердження здатності кандидата Чалого А.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді підлягає розгляду та вирішенню Комісією в пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Чалий Андрій Васильович набрав 694,96 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Чалого Андрія Васильовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК